Рішення № 12243315, 20.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/45220.10.10

За позовом           Комунального підприємства "Житловик"

до           Товариства з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Будь

          Здоров"

про                     стягнення 23 086,35 грн.

                                                                                 Суддя Літвінова М.Є.

Представники сторін:

від позивача:           Петленко О.О. –предст. за довір. № б/н від 05.02.2010 р.;

від відповідача:           не з'явився.

У судовому засіданні 20.10.2010 р. на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

Комунальне підприємство "Житловик" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Будь Здоров" про стягнення 18 659,77 грн. заборгованості по орендній платі за договором оренди нежилого приміщення № 96/0-08.2008-08.2009 від 05.06.2008 р., 1048,48 грн. інфляційних втрат, 241,60 грн. процентів річних та 3136,50 грн. пені.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.08.2010 р. порушено провадження у справі № 35/452, розгляд справи призначено на 15.09.2010 р.

          У судове засідання, призначене на 15.09.2010 р., відповідач свого представника не направив, про причини неможливості його явки суд не повідомив, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 25.08.2010 р. не виконав та не надав витребуваних судом документів.

Ухвалою суду від 15.09.2010 р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 22.09.2010 р.

У судове засідання, призначене на 06.10.2010 р., представник відповідача повторно не з’явився, при причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

У зв'язку із неявкою представника відповідача та неподання ним витребуваних судом документів, а також з метою витребування нових доказів, ухвалою суду від 22.09.2010 р. розгляд справи відкладено на 11.10.2010 р.

Представники позивача та відповідача у судове засідання 11.10.2010 р. не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, у зв'язку із чим розгляд справи було відкладено на 20.10.2010 р.

20.10.2010 р. через відділ діловодства суду позивач подав уточнення в межах позовної заяви, які у судовому засіданні 20.10.2010 р. прийняті судом до розгляду.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов та витребувані судом документи не надав.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02 - 5/289 із змінами "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Крім того, в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 14.08.2007 №01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15) зазначено, що відповідно до пункту 2 частини другої статті 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити, зокрема, місцезнаходження сторін (для юридичних осіб).

Згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з’ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 №01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (із змінами від 08.04.2008), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судові засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.08.2008 р. між Комунальним підприємством "Житловик" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Будь здоров", був укладений Договір № 96/О-08.2008-08.2009 оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Києва (далі –договір).

Відповідно до п. 1.1. договору позивач, як орендодавець, на підставі рішення Київради від 22.08.2007 р. № 148/1982 передає, а відповідач, як орендар, приймає в оренду нежиле приміщення, далі –об'єкт оренди, за адресою: проспект Науки, буд. 96, для аптеки.

Об'єктом оренди згідно із п. 2.1. договору є нежиле приміщення загальною площею 360,5 кв.м., в т.ч. на першому поверсі 360,5 кв.м., згідно викопіювання з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину договору.

Пунктом 2.4. договору визначено, що об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і находиться на балансі позивача.

Згідно із п. 4.1. договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання договору передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. На виконання умов договору за актом прийому-передачі звільнених орендованих приміщень від 15.09.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв в користування приміщення площею 336,90 кв.м. за адресою проспект Науки, буд. 96, технічні характеристики якого визначені у Технічному паспорті на нежитловий будинок (приміщення).

Згідно із п. 9.1. договору він був укладений строком до 05.08.2009 р.

Відповідно до п. 4.2. орендар зобов’язаний вносити орендні платежі своєчасно і у повному обсязі.

Згідно із п. 3.1. договору за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Київради від 28.09.2006 р. № 34/91, місячний розмір якої згідно із розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною договору (додаток № 3) на дату підписання договору становить 10 302,79 грн. без ПДВ. Крім того ПДВ 2060,56 грн.

Відповідно до Місячного розрахунку орендної плати ТОВ "Система аптек "Будь здоров" (додаток № 3 до договору), підписаного сторонами, до складу місячного орендного платежу включена орендна плата за місяць, розмір якої становить 12 363,35 грн., експлуатаційні витрати по утриманню та обслуговуванню орендного приміщення у розмірі 778,68 грн., відшкодування плати за землю у розмірі 410,75 грн.

Розмір орендної плати за кожен наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць (п. 3.2. договору).

Відповідно до п. 3.5., 3.6. договору орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Як свідчать матеріали справи, позивач виставляв відповідачеві рахунки на оплату за липень 2009 р. (№ 482, 501 від 07.07.2009 р. та 521 від 13.07.2009 р.) на суму 15 998,58 грн. та серпень 2009 р. (549, 568 від 10.08.2009 р. та 586 від 19.08.2009 р.) на суму 2 661,20 грн. Зазначені суми включають суми орендної плати за користування об'єктом оренди, відшкодування земельного податку, експлуатаційних втрат та вартість послуг з водопостачання. Однак, як зазначає позивач, відповідач не сплатив орендні платежі за липень та серпень 2009 р., в результаті чого у відповідача виникла перед позивачем заборгованість з орендної плати та інших платежів у розмірі 18 659,77 грн..

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Спірне приміщення належить до майна комунальної власності територіальної громади м. Києва, правовий режим якого, а також права та обов’язки сторін, пов’язані з його орендним використанням, регулюються, зокрема, Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Як передбачено ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно із ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Статтею 283 Господарського кодексу України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст.ст. 11, 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Як передбачено частинами 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено обов’язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі. Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендна плата за користування об’єктом оренди вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до п. 15 Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої Рішенням Київської міської ради № 34/91 від 28.09.2006 р., орендар сплачує орендну плату згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною договору оренди.

Згідно із ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується із положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

З наданих представником позивача пояснень та наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання в частині повної та своєчасної сплати орендних та інших платежів, передбачених договором та додатками до нього, за липень та серпень 2009 р., що призвело до виникнення заборгованості з орендної плати у розмірі 18 659,77 грн.

Станом на дату звернення з позовом до суду та розгляду справи у судовому засіданні відповідач не надав доказів сплати суми заборгованості та не спростував обставини, зазначені позивачем у позові.

Як передбачено ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня). Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Пенею відповідно до ч. 3 ст. 549 ЦК України є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2. договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь орендодавця пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначених норм Цивільного кодексу України та умов договору позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 3136,50 грн., проценти річні у розмірі 241,60грн. та інфляційні втрати у розмірі 1048,48 грн., розраховуючи вказані суми у період прострочення з 01.09.2009 р. по 31.01.2010 р. відповідно до наданого розрахунку.

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закон України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Виходячи з того, що позивачем не вказана ставка пені, з урахуванням якої він розраховує суми пені, а також те, що суми процентів річних та інфляційних втрат розраховуються позивачем, виходячи із сум боргу, збільшених на індекс інфляції за попередній місяць, що суперечить законодавству та умовам договору, суд вважає наданий позивачем розрахунок невірним.

Згідно із нижченаведеним розрахунком суду розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача становить 1 603,46 грн., процентів річних –234,65 грн., інфляційних втрат - 1044, 95 грн.:

Період розрахунку, заявлений позивачем –з 01.09.2009 - 31.01.2010 (153 дні).

Розмір облікової ставки НБУ за вказаний період –10,25%

Сукупний індекс інфляції за період –105,6% (100,8% х 100,9% х 101,1% х 100,9% х 101,8%).

Сума заборгованості станом на 01.09.2009 р. - 18659,77 грн.

Пеня:

18659,77 х 10,25 х 2 / 100 х 153/365 = 1603,46

Проценти річних:

18659,77 х 3/100 х 153/365 = 234,65

Інфляційні втрати:

18659,77 х 105,6/100 –18659,77 = 1044,95

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної сплати суми боргу за договором оренди та не навів підстав для звільнення від обов’язку її оплатити.

З урахуванням викладених вище обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 21 542,83 грн.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача і відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 193, 216, 230 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 546, 547, 549, 625, 626, 759, 762 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Система аптек "Будь здоров" (03127, м. Київ, просп. 40-річчя Жовтня, буд. 100/2, ідентифікаційний код 32822590) на користь Комунального підприємства "Житловик" (01013, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 21, ідентифікаційний код 05418023) 18 659 (вісімнадцять тисяч шістсот п’ятдесят дев'ять) гривень 77 коп. основного боргу, 1 603 (одну тисячу шістсот три) гривні 46 коп. пені, 1 044 (одну тисячу сорок чотири) гривні 95 коп. інфляційних втрат, 234 (двісті тридцять чотири) гривні 65 коп. процентів річних, 215 (двісті п'ятнадцять) гривень 42 коп. державного мита та 220 (двісті двадцять) гривень 22 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України,якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя           М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення: 08.11.2010