Рішення № 122432915, 21.10.2024, Виноградівський районний суд Закарпатської області

Виноградівський районний суд Закарпатської області

___________________ Справа № 299/6306/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.10.2024 року м. Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Трагнюк В.Р., за участі секретаря судового засідання Конар В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Пийтерфолівська сільська рада Берегівського району Закарпатської області про встановлення факту, що має юридичне значення,

В СТ АН ОВ ИВ :

Заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною заявою.

Вимоги заяви мотивовоно тим, що заявник із ОСОБА_2 з січня 2020 року по травень 2024 року перебував у фактичних шлюбних відносинах, під час яких народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На протязі останнього часу сімейне життя між ними поступово погіршувалося, що в кінцевому результаті призвело до фактичного припинення фактичних шлюбних відносин.

Цивільна дружина заявника ОСОБА_2 після народження спільних дітей пішла проживати окремо.

Заявник сам залишився проживати разом із своїми дітьми і є єдиним піклувальником малолітніх дітей, здійснює за ними самостійно постійний догляд якого вони потребують, оскільки вони є малолітніми дітьми, самостійно здійснює їх утримання та виховання. Фактично заявник є батьком, що самостійно виховує власних дітей.

Через військову агресію російської федерації на території України для здійснення заходів щодо лікування дітей, оздоровлення, безперешкодного переміщення з дітьми по країні, можливу зміну місця мешкання та розвитку в безпечних умовах, заявнику необхідно встановити факт проживання дітей з ним та знаходження дітей на його повному утриманні.

Заявник ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, подав до суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, вимоги заяви підтримує в повному обсязі та просить суд такі задоволити.

Заінтересована особа ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилася, подала до суду письмову заяву про розгляд справи за її відсутності, не заперечує проти задоволення вимог заяви.

Представник Пийтерфолівської сільської ради Берегівського району належним чином повідомлений про день, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 3 ст. 223, ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою учасників справи, суд вважає за можливе провести розгляд справи по суті, без проведення фіксування судового засідання технічними засобами.

Вивчивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає ухвалити рішення про задоволення заявлених вимог з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ст.ст. 315, 319 ЦПК України, суди розглядають справи про встановлення фактів від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, в випадках коли діючим законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 із ОСОБА_2 з січня 2020 року по травень 2024 року перебував у фактичних шлюбних відносинах під час яких народилося двоє дітей: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 15.04.2024 року, та син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 15.04.2024 року (а.с.11-12).

ОСОБА_2 після народження спільних дітей пішла проживати окремо.

Судом встановлено, що заявник сам залишився проживати разом із своїми дітьми, є піклувальником малолітніх дітей, здійснює за ними самостійно постійний догляд, якого вони потребують, оскільки вони є малолітніми дітьми, самостійно здійснює їх утримання та виховання. Фактично заявник є батьком, що самостійно виховує власних дітей які проживають разом із ним за однією адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягами з реєстру територіальної громади за №2024/008286945 та за №2024/008288472 (а.с.13-14).

Згідно Акту обстеження матеріально-побутових умов від 11.09.2024 року, заявник самостійно виховує малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 які знаходиться на його утриманні, діти забезпечені всім необхідним, а саме житлом, в якому є електро -, газо-, водопостачання та водовідведення, наявна техніка, меблі, окрема кімната та все необхідне для повноцінного розвитку та виховання. Згідно Акту встановлено, що мати дитини не проживає разом з своїми дітьми (а.с.5).

Крім того, вказана обставнина підтверджується також її місцем реєстрації: АДРЕСА_2 , згідно до Витягу з реєстру територіальної громади за №2024/008284030 (а.с.10).

Через військову агресію російської федерації на території України, для здійснення заходів щодо лікування дітей, оздоровлення, безперешкодного переміщення з дітьми по країні та за її межі, можливу зміну місця мешкання та розвитку в безпечних умовах, а також щодо переміщення дітей без документального оформлення згоди матері, яка не проживає разом з ними, йому необхідно встановити факт, що він самостійно виховує та самостійно утримує своїх малолітніх дітей.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до пункту 5 частини 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

За змістом ч.3 ст.51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства, злагоди та дружби між народами, етнічними, національними, релігійними групами.

Статтею 8 ЗУ «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ст.11 ЗУ «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно з ч. 8 ст. 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Згідно з пунктом 2 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту перебування фізичної особи на утриманні.

Відповідно до ч.2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Отже, встановлення факту самостійного виховання та утримання дитини не суперечить законодавству і не порушує права, свободи та інтереси інших осіб та має для заявника юридичне значення.

Відповідно до роз`яснень, що викладені в п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995р. «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Касаційний цивільний суд Верховного Суду у справі № 363/214/17-ц від 22.08.2018 року, прийшов до висновку, що перелік юридичних фактів, які підлягають встановленню в судовому порядку є невичерпним і у судовому порядку можуть бути встановленні факти, від яких залежить виникнення, зміна чи припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

З вищенаведеного вбачається, що факт, який просить встановити заявник, є юридичним, оскільки від його встановлення залежить виникнення особистих прав заявника та можливість безперешкодної реалізації його особистих прав. Встановлення факту перебування малолітніх дітей на особистому вихованні і утриманні заявника потрібно з метою захисту прав та інтересів його дітей та прав заявника як батька. Чинним законодавством не передбачений інший порядок його встановлення, він не пов`язаний з вирішенням спору про право та встановлення його іншим шляхом неможливе.

Іншого позасудового порядку встановлення даного факту, передбаченого законом, немає.

З огляду на встановлене суд констатує, що заявник правомірно та обґрунтовано ставить вимогу про встановлення факту, що має юридичне значення і такі підстави встановлені в судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 247,263, 265, 268, 293-294, 315, 319 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Заяву задоволити.

Встановити той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 , самостійно виховує та утримує малолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , які проживають разом з своїм батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий В. Р. Трагнюк