Рішення № 12243162, 03.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 38/319-58/103.11.10 Господарський суд міста Києва у складі судді Блажівської О.Є.,

розглянувши матеріали справи: За зустрічним позовомДочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» доТовариства з обмеженою відповідальністю «Торгово-промисловий союз»Альянс» проРозірвання договору та стягнення коштів Суддя Блажівська О.Є. Представники: Від позивача Шляхетський А.Л., дов. № 2-119 д від 21.01.2010 р. Від відповідача Маціпура В.Б., дов. № 10-09/10 від 10.09.2010 р. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:            Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий союз “Альянс” звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” про зобов’язання останнього внести зміни до пункту 1 специфікації № 1 договору поставки № УГВ 9717/11-08 від 16.12.2008 року та викладення його у запропонованим Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий союз “Альянс” редакції.

Дочірньою компанією “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” було направлено зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий союз “Альянс” про розірвання договору поставки № УГВ 9717/11-08 від 16.12.2008 року та стягнення попередньої оплати 68 981089, 52 грн. та пені в сумі 1046862,15 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2009 року по справі № 38/319 в задоволенні первісного та зустрічного позовів відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 09.03.2010 року апеляційну скаргу Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” залишено без задоволення, а рішення Господарського суду першої інстанції –без змін.

Постановою Вищого Господарського суду України від 14.07.2010 року касаційну скаргу задоволено частково: рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2009 року та постанову Київського апеляційного Господарського суду від 09.03.2010 року в частині відмови в зустрічному позові скасовано, а справу в цій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва. В решті рішення Господарського суду міста Києва від 16.12.2009 року та постанову Київського апеляційного Господарського суду від 09.03.2010 року залишено без змін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.08.2010р. порушено провадження, справі присвоєно № 38/319 - 58/1, розгляд справи призначено на 07.09.2010р.

В судовому засіданні 07.09.2010 р. представником позивача були надані документи на виконання вимог ухвали від 20.08.2010 р.

Представником відповідача в судовому засіданні 07.09.2010 р. були надані документи на часткове виконання вимог ухвали від 20.08.2010 р., а також заявлено усну заяву про припинення провадження у справі.

Відповідно до заявленої усної заяви, суд вирішив відкласти розгляд справи, оголосивши перерву в судовому засідання до 10.09.2010 р.

В судовому засіданні 10.09.2010 р. було продовжено слухання по справі № 38/319 - 58/1, суд заслухав пояснення сторін. У зв’язку із необхідністю витребування додаткових документів по справі № 38/319 - 58/1, розгляд справи 10.09.2010р. відкладено на 24.09.2010р.

          22.09.2010р. через канцелярію Господарського суду міста Києва Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтобаз України" було подано додаткові документи по справі.

          24.09.2010р. судом оголошувалась перерва на 15.10.2010р.

          15.10.2010р. розгляд справи не відбувся, у зв‘язку з перебуванням судді на лікарняному.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.10.2010р. розгляд справи призначено на 03.11.2010р.

          У судове засідання призначене на 03.11.2010 р. з’явились представники сторін, які надали пояснення по справі. Представник позивача за зустрічним позовом підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

                                                            ВСТАНОВИВ

16.12.2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий союз “Альянс” (продавець) та Дочірньою компанією “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (покупець) був укладений договір поставки №УГВ 9717/11-08 від 16.12.2008 р. за яким продавець зобов’язався передати покупцю товар, вказаний у специфікації, а покупець зобов’язався прийняти та оплатити товар.

Згідно з п. 2.1. договору з урахуванням змін додатковою угодою № 1 від 22.12.2008 р. номенклатура, ціна, кількість та асортимент повинні відповідати специфікації № 2.

Відповідно до п. 3.1., 3.2., 3.3. договору з урахуванням змін додатковою угодою №1 від 22.12.2008 р. умови поставки вказуються в специфікації. Обсяг і терміни постачання кожної партії товару вказуються в специфікації. Дата поставки товару визначається згідно з умовами поставки, що вказані в специфікації.

Як встановлено судом відповідно до п. 5.2. договору з урахуванням змін додатковою угодою №2 від 13.03.2009 р. умови оплати – ділимий акредитив, оплата по якому здійснюється проти виставлених рахунків продавця згідно наведеного графіку: 7,5% від загальної вартості товару – протягом 10 банківських днів з моменту виставлення рахунків; 24,5% від загальної вартості товару – протягом 5 банківських днів з моменту підписання даної додаткової угоди; 63% від суми товару, готового до відвантаження протягом 3 банківських днів з моменту отримання повідомлення продавця про готовність відвантаження від виробника; 5% від суми поставленого товару –протягом 2 банківських днів з моменту підписання акту робіт.

Як встановлено судом 22.12.2008 р. сторонами була підписана специфікація №2 згідно з якою сторони домовились про поставку продавцем 16 компресорів загальною вартістю 162940904,77 грн. з терміном поставки від 19 до 34 тижнів на CIF порт Іллічівськ.

12.01.2009 р. на виконання умов укладеного договору покупцем було сплачено продавцю 12220567,85 грн., 23.03.2009 р. на виконання умов укладеного договору покупцем було сплачено продавцю 39920521,67 грн.

15.04.2009 р. продавець направив покупцю лист № К1504-01 в якому повідомив про виготовлення та готовність до відвантаження 3 компресорів, та необхідність до 17.04.2009 р. провести їх оплату.

30.04.2009 р. на виконання умов укладеного договору покупцем було сплачено продавцю 13000000,00 грн., 23.07.2009 р. на виконання умов укладеного договору покупцем було сплачено продавцю 3840000,00 грн.

03.08.2006 р. на адресу продавця була направлена претензія № 2-012-05772 з вимогою поставити оплачені агрегати, які є предметом договору поставки, яка останнім залишена без задоволення.

21 грудня 2009 р. між сторонами по справі укладена додаткова угода № 3 до договору поставки № 9717/11-08 від 16 грудня 2008 р., за умовами якої сторони домовилися про розірвання вказаного договору поставки з моменту надходження грошових коштів в розмірі 68981089,52 грн. на рахунок відповідача, а останній в свою чергу зобов’язався повернути позивачу отримані кошти до 31 березня 2010 року.

Платіжними дорученнями : № 124 від 12 січня 2009 р., 1596 від 23 березня 2009 р., 2509 від 30 квітня 2009 р., № 3713 від 23 липня 2009 р. стверджується факт здійснення позивачем попередньої оплати за договором поставки у розмірі 68981089,52 грн.

На виконання умов додаткової угоди № 3 до договору поставки № 9717/11-08 від 16 грудня 2008 р. відповідач повернув позивачу одержані кошти у розмірі 52560000 грн., що підтверджується банківськими виписками.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.07.2010 р. № 42/226 стягнуто на користь Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий союз “Альянс” 16421089,52 грн. боргу, 87729,11 грн. три проценти річних з простроченої суми у зв’язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий союз “Альянс” зобов’язань за додатковою угодою № 3 від 21 грудня 2009 р. до договору поставки № 9717/11-08 від 16 грудня 2008 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий союз “Альянс” 16421089,52 грн. попередньої оплати підлягають припиненню, а в іншій частині вимог щодо стягнення коштів у розмірі 52560000 грн. – відмові.

В силу положень ст. 4 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво - чи багатосторонніми (договори). Дво - чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 202 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється також у разі його розірвання або визнання недійсним за рішенням суду. До відносин щодо припинення господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 651 Цивільного кодексу України розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як зазначалось вище, додатковою угодою № 3 до договору поставки № 9717/11-08 від 16 грудня 2008 р. сторони домовилися про розірвання вказаного договору поставки з моменту надходження грошових коштів в розмірі 68981089,52 грн. на рахунок Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”.

Також, у вище згаданій Додатковій угоді №3, у п.1- передбачено, що перерахування повинно відбутись в строк до 31 березня 2010року.

Проте, ДК “Укргазвидобування” НАК “Нафтогаз України” не надав доказів, щодо надходження коштів на його рахунок від ТОВ “Торгово-промисловий союз “Альянс” у повній сумі 68981089,52 грн., тому на зазначених підставах спірний договір не є розірваним.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджується істотність порушення ТОВ “Торгово-промисловий союз “Альянс” спірного договору, а саме невиконання зобов’язання за договором щодо поставки передбачених ним агрегатів.

Таким чином, позовні вимоги щодо розірвання договору поставки № 9717/11-08 від 16 грудня 2008 р. є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 179975,94 грн. пені відповідно до уточненого розрахунку.

          Частиною 1 ст. 216 Господарського кодексу України передбачено господарсько-правову відповідальність учасників господарських відносин, яку останні несуть за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями, в ст. 217 Господарського кодексу України, визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки, як-то відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Штрафні санкції визначаються ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України як господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до п. 8.5. договору з урахуванням змін додатковою угодою № 1 від 22.12.2008 р. у разі невиконання продавцем взятих на себе зобов’язань по доставці товару, останній сплачує пеню в розмірі 0,01% від суми непоставленого товару за кожний день прострочення.

Відповідно до ст.ст. 1,3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Приймаючи до уваги наведені норми діючого законодавства, перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 179975,94 грн. пені є такими, що заявлені правомірно, а проведений позивачем розрахунок —здійснено правильно, у зв’язку з чим підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись п. 1-1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. Припинити провадження у справі в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий союз “Альянс” 16421089,52 грн. попередньої оплати.

2. Розірвати договір поставки № 9717/11-08 від 16 грудня 2008 р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий союз “Альянс” та Дочірньою компанією “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгово-промисловий союз “Альянс” (02105, м. Київ, вул. Червоногвардійська, 5, код ЄДРПОУ 32043621) на користь Дочірньої компанії “Укргазвидобування” Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 26/28, код ЄДРПОУ 30019775), а у випадку відсутності коштів –з будь якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 179975,94 (сто сімдесят дев’ять тисяч дев’ятсот сімдесят п’ять гривень 94 коп.) пені, 150,54 грн. (сто п’ятдесят гривень 54 коп.) –державного мита, 0,61 грн. (нуль гривень 61 коп.) –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя О.Є. Блажівська

Дата підписання рішення: 05.11.2010р.