Рішення № 12242883, 22.09.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ РІШЕННЯ

Справа № 48/246-13/37122.09.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і

проектний інститут по цивільному будівництву" Відкритого акціонерного

товариства "КиївЗНДІЕП", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Гік" м.Київ

про стягнення боргу 71 026,30 грн.

Суддя Курдельчук І.Д.

Представники:

від позивача Красько О.В. дов. № б/н від 21.08.2010р.,

Бумба В.В. дов. № б/н від 21.08.2010р.

від відповідача Кривошия А.Є. дов. № 16.04.2010р.

В судовому засіданні 22.09.2010р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну і резолютивну частини

ОБСТАВИНИ СПРАВИ і СУТЬ СПОРУ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані вимоги Відкритого акціонерного товариства "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" Відкритого акціонерного товариства "КиївЗНДІЕП" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Гік" про стягнення заборгованості за невиконання грошових зобовязань за договором № 012Еп-08 від 28.02.2008р. на виконання проектних та вишукувальних робіт в розмірі 71026,30 грн., в тому числі 65000,00 грн. основного боргу та 6026,30 грн. пені.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 07.10.2009р, позовні вимоги задоволено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2010р. апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Сатурн Гік" залишена без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.10.200р. залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.06.2010р. рішення Господарського суду м. Києва від 07.10.2009р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 26.01.2010р. скасовано, справу передано на новий розгляд.

За резолюцією голови господарського суду м. Києва справу № 48/246-13/371 передано для розгляду судді Курдельчуку І.Д., ухвалою від 14.04.2009 призначив її до розгляду на 18.05.2009.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 21.07.2010р. справу прийнято до провадження, присвоєно справі № 48/246-13/371 зобов'язано сторін вчинити певні дії, а також витребувано документи та докази, розгляд справи призначено на 09.09.2010р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2010р., у звязку з неявкою в судове засідання представника позивача та невиконанням останнім вимог ухвали суду, розгляд справи було відкладено на 22.09.2010р., а також, у відповідності до положень ст.69 ГПК України, за клопотанням відповідача продовжено строк вирішення спору.

22.09.2010р. в судове засідання зявились представники позивача і відповідача та надали пояснення по суті спору. Представник відповідача заперечує проти заявлених позовних вимог з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Перед початком розгляду справи по суті представників сторін ознайомлено з їх правами та обовязками у відповідності із ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Господарський суд визнав подані документи достатніми для вирішення спору та відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України розглянув справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28.02.2008р. між Відкритим акціонерним товариством "Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву" - ВАТ "КиївЗНДІЕП" (далі позивач, виконавець за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сатурн Гік" (далі відповідач, замовник за договором) було укладено договір № 012ЕП-08 на виконання проектних та вишукувальних робіт (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. договору замовник доручив, а виконавець прийняв на себе зобовязання в термін та на умовах, визначених договором, виконати проектні та вишукувальні роботи по обєкту «ТОВ «Сатурн ГіК». Встановлення нового бетонозмішувального вузла, потужністю 100 м3/год. за адресою: м. Київ, вул. Резервна, 8. Робочий проект.

Пунктом 3.1. договору загальну вартість робіт на обєкті було встановлено згідно з протоколом узгодження загальної вартості проектних та вишукувальних робіт (додаток №1 до договору) на підставі зведеного кошторису №1 (додаток №2 до договору) у розмірі 251197, 70 грн. у тому числі ПДВ 41866, 28 грн.

Згідно з п. 3.2. договору замовник після підписання договору зобовязався сплатити виконавцю аванс у розмірі 50% від загальної вартості робіт за договором у сумі 125598, 90 грн. у т.ч. ПДВ 20933, 14 грн.

Умовами п. 3.4. договору передбачено, що остаточний розрахунок за договором здійснюється замовником у 10-денний термін після підписання акту здачі-приймання виконаних проектних та вишукувальних робіт.

Згідно умов договору, сторонами було передбачено поетапне виконання робіт, встановлено строки виконання кожного з етапів та їх вартість.

Відповідно до п. 4.1. договору, сторони встановили строк закінчення робіт за договором - згідно календарного плану, а саме: по першому етапу робіт 1,5 місяці з моменту оплати авансу, по другому етапу 2 місяці з моменту оплати авансу та надання вихідних даних.

21.10.2008р. сторонами було підписано Додаткову угоду №1 до договору, відповідно до якого сторонами було затверджено новий календарний план виконання робіт, а саме сторонами встановлено строк виконання робіт по другому етапу до 31.11.2008р.

Судом встановлено, що на виконання умов договору, позивачем були виконані роботи по обєкту ТОВ «Сатурн ГіК», встановлення нового бетонозмішувального вузла, потужністю 100 м3/год. в два етапи, а саме 1 етап-інженерні геолого-геофізичні вишукування та 2 етап - розробка проектно-кошторисної документації (частково) на загальну суму 190598,90 грн., що підтверджується належним чином оформленим актом № ОУ-0000616 здачі-прийняття виконаних робіт від 23.11.2008р.

Вищевказаний акт приймаються судом у якості належного доказу виконання робіт позивачем та прийняття їх відповідачем без застережень і зауважень, оскільки він підписаний керівниками сторін та скріплені відтисками печаток юридичних осіб позивача та відповідача.

Однак, відповідач в порушення умов договору та чинного законодавства, не виконав в повному обсязі взяті на себе зобовязання, а саме 08.04.2008р. відповідачем було здійснено лише часткову оплату за виконані роботи у вигляді авансу в розмірі 50% від загальної вартості робіт за договором в сумі 125598,90 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи виписками по банківському рахунку позивача. Таким чином, на дату звернення позивача з позовом до суду заборгованість відповідача за договором становить 65000,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивач неодноразово звертався до відповідача з вимогою добровільно погасити існуючу заборгованість за договором.

Листом № 11 від 27.01.2009р., відповідач визнав факт наявності у нього заборгованості перед позивачем у сумі 65000,00 грн. за договором № 012Еп-08 від 28.02.2008р. на виконання проектних та вишукувальних робіт та повідомив, що у звязку з економічною кризою та зупиненням виробництва погашення заборгованості буде відбуватися по мірі отримання коштів від боржників відповідача або у разі поновлення роботи відповідача.

Таким чином судом встановлено факт наявності порушень відповідачем взятих на себе господарських зобовязань.

Отже, внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 ЦК України, виникли цивільні права та обовязки. Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення ГК України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст.ст. 202, 203, 205 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Статтею 626 ЦК України визначено поняття договору, яким є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ст. 173 ГК України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України відповідно до яких зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Дослідивши зміст спірного договору суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт.

Умовами статті 887 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх. До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Відповідно до положень ч.1 та ч.3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду (ст. 846 ЦК України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву не заперечує факт існування заборгованості перед позивачем в розмірі 65000,00грн. за договором № 012ЕП-08 від 28.02.2008р. на виконання проектних та вишукувальних робіт, проте відповідач вказує на те що, вищевказана сума підлягає сплаті лише після виконання позивачем проектних та вишукувальних робіт в повному обсязі згідно договору та підписання сторонами акту-прийняття виконаних проектних та вишукувальних робіт.

Представником позивача був наданий лист № 37.403 від 20.03.2009р., відповідно до якого позивач просить відповідача надати вихідні дані по проекту, а саме: - розпорядження про надання дозволу на виконання проектування та будівництва; - архітектурно-планувальне завдання; - ТУ електропостачання; - ТУ на водопостачання та сертифікати відповідності та імпортне обладнання, за відсутності яких неможливе подальше виконання 2-го етапу робіт, а також звернувся до відповідача з пропозицією про укладення додаткової угоди про зміни строку виконання робіт.

Сторони у справі не надали суду доказів того, що вищевказані вихідні дані були передані відповідачеві для належного виконання умов договору, оскільки згідно календарного плану, строк виконання робіт обчислюється з дати перерахування авансу та надання вихідних даних.

Нормами статті 850 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду. Якщо виконання роботи за договором підряду стало неможливим внаслідок дій або недогляду замовника, підрядник має право на сплату йому встановленої ціни з урахуванням плати за виконану частину роботи, за вирахуванням сум, які підрядник одержав або міг одержати у зв'язку з невиконанням замовником договору.

Відповідно до вищевикладеного, суд вважає що часткове невиконання позивачем робіт по 2-му етапу: розробка проектно-кошторисної документації, відбулося з вини відповідача, оскільки ним не були надані позивачеві вихідні дані необхідні для подальшого виконання робіт за договором.

Отже, факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 65000,00 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 65000,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У звязку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобовязань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 6026,30 грн. за період вказаний в розрахунку.

Згідно п. 4.5. договору, за несвоєчасну оплату робіт, передбачену п. 3.4. договору, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості робіт за договором за кожен день прострочення виконання зобовязання.

Відповідно до частини 1 ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно зі ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється в письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобовязання. Цією ж статтею визначено види штрафних санкцій неустойка, штраф, пеня. При цьому порядок нарахування та розмір санкцій, які можуть бути встановлені договором, встановлені частиною 4 ст. 231 ГК України: у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобовязання, в певній визначеній грошовій сумі, у відсотковому відношенні до суми зобовязання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів. Відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязань припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Суд дійшов висновку, що дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами договору (п. 4.5) та Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань”, тому позовні вимоги в частині стягнення пені за період прострочення, вказаний в розрахунку, підлягають задоволенню згідно розрахунку позивача в сумі 6026,30 грн.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій за договором № 012ЕП-08 від 28.02.2008р. на виконання проектних та вишукувальних робіт є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32-34, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Сатурн ГіК” (04074, м. Київ, вул. Резервна, 8; ідентифікаційний код 6325794) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем при виконанні рішення на користь Відкритого акціонерного товариства “Український зональний науково-дослідний і проектний інститут по цивільному будівництву” (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26; ідентифікаційний код 01422826) 65 000 (шістдесят пять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 6 026 (шість тисяч двадцять шість) грн. 30 коп. пені та судові витрати в розмірі 710 (сімсот десять) грн. 26 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя І.Д. Курдельчук

дата складення 30.09.10