Рішення № 12242833, 18.10.2010, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.10.10 Справа № 18/198/10

Суддя

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”, (04073, м.Київ, пр. Московський, 9, корп. 5)

до відповідача приватного сільськогосподарського підприємства “Прогрес”, (71232, с.Салтичія Чернігівського району Запорізької області, вул. Леніна, 5)

про стягнення 592287,51 грн. за договором фінансового лізингу № L3001-09/08 від 15.09.2008 р.

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від позивача: Волинський А.В., довіреність № 27-09/10 від 27.09.2010 р., паспорт НОМЕР_1 від 02.07.1996 р.;

від відповідача: Усенко Ю.Д., довіреність б/н від 30.05.2010 р., паспорт НОМЕР_2 від 19.08.2006 р.;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 20.07.2010 р. звернувся позивач товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” з позовною заявою до відповідача приватного сільськогосподарського підприємства “Прогрес” про стягнення 592287,51 грн. за договором фінансового лізингу № L3001-09/08 від 15.09.2008 р. Ухвалою суду від 21.07.2010 р. порушено провадження у справі № 18/198/10, судове засідання призначене на 04.08.2010 р. Строк вирішення спору у справі, за клопотанням сторін, в порядку статті 69 ГПК України, продовжувався; судом розгляд справи відкладався на 12.08.2010 р., 04.10.2010 р. та 18.10.2010 р.

06.08.2010 р. на адресу суду від позивача надійшли копії витребуваних документів, які прийняті судом та залучені до матеріалів справи. Крім того, представник позивача 04.10.2010 р. та 18.10.2010 р. надав пояснення до позовної заяви, які були прийняті судом до уваги. Представник відповідача у судових засіданнях проти задоволення позову заперечував, однак письмового відзиву на позовну заяву та нормативно-обґрунтованих заперечень на позов суду не представив.

Справа розглянута без застосування засобів технічної фіксації судового процесу. 18.10.2010 р. розгляд справи № 18/198/10 закінчений, судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Позовні вимоги вмотивовані наступним: 15.09.2008 р. ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” та приватне сільськогосподарське підприємство “Прогрес” уклали договір фінансового лізингу № L3001-09/08. Свої зобов'язання за договором фінансового лізингу № L3001-09/08 від 15.09.2008 р. ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” виконало належним чином, придбало предмет лізингу та передало його у користування ПСП “Прогрес”. Проте відповідач, в порушення умов договору, свої зобов'язання щодо сплати лізингових та інших платежів належним чином не виконав, у зв'язку з чим позивачем, в порядку ст. 7 ЗУ “Про фінансовий лізинг” та умов договору, було прийняте рішення про дострокове розірвання договору фінансового лізингу № L3001-09/08 від 15.09.2008 р. та вилучення предмету лізингу. Про прийняте рішення щодо дострокового припинення договору фінансового лізингу № L3001-09/08 від 15.09.2008 р., позивач письмово повідомив відповідача. До прийняття такого рішення позивачем, у відповідача перед ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” існувала заборгованість за виставленими рахунками за 3 - 7 лізингові періоди (грудень 2008 р. - квітень 2009 р.). Вартість предмету лізингу, на дату його вилучення, становила 502791,30 грн.; вилучення (повернення) предмету лізингу підтверджується актом від 01.06.2009 р. Позивачем відповідачу був виставлений на оплату рахунок-фактура № L3001-09/08/г від 14.07.2009 р. на суму 592287,51 грн., яка виникла внаслідок дострокового припинення договору, вилучення предмету лізингу тощо. Вказаний рахунок відповідачем не був оплачений. Таким чином, позивач на підставі договору фінансового лізингу № L3001-09/08 від 15.09.2008 р. та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610, 626, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 292 ГК України, ст.ст. 1, 11, 16 ЗУ “Про фінансовий лізинг” просив суд стягнути із відповідача 592287,51 грн., із яких: 17789,47 грн. (комісія лізингодавця без ПДВ 2 % за дострокове розірвання договору); 41269,22 грн. (штрафні санкції: пеня); 1209,54 грн. (додаткові витрати (компенсація витрат по договору та по відрядженню по вилученню предмету лізингу); 386682,44 грн. (відшкодування частини вартості предмету лізингу (сума непогашеної вартості предмету лізингу змінена за правилами п. 3 Графіку за вирахуванням вартості повернутого предмету лізингу: 889473,74-502791,30); 41382 ,00 грн. (відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення предмету лізингу); 77369,23 грн. (комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення предмету лізингу); 21778,36 грн. (комісія з ПДВ (перевищення подвійної ставки НБУ, заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення предмету лізингу) та 4807,25 грн. (комісія лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима).

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

На підставі договору купівлі-продажу № Р959-08/07 від 29.08.2007 р. ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” придбало у ТОВ “Ас-Терра” Трактор NEW HOLLAND Т8040, 2007 р.в. та сіялку-культиватор Flexi-Coil 820.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль” (лізингодавець, позивач у справі) та приватне сільськогосподарське підприємство “Прогрес” (лігингоодержувач, відповідач у справі) 15.09.2008 р. уклали Договір фінансованого лізингу № L3001-09/08 (далі договір).

Згідно із п.п. 1.1., 1.2 договору, лізингодавець зобовязується передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначаються в Специфікації (Додаток № 2 до Договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах даного Договору. Строк лізингу складається з періодів лізингу, зазначених в графіку платежів (Додаток № 1 до договору), та не може бути менше одного року.

Вартість предмета лізингу становить 689 700,00 грн., в тому числі 20 % ПДВ. Викупна вартість предмета лізингу становить 1 % від визначеної в п. 3.1. договору вартості та підлягає зміні за наведеними в даному договорі та додатках до нього, правилами (п.п. 3.1., 3.2. договору).

Так, сторони підписали додаток № 4 до договору фінансового лізингу, де у п. 1.2. узгодили, що приймання та передача предмета лізингу оформляється актом приймання-передачі за формою, наведеною в додатку № 3 до договору. Передача предмету лізингу лізингоодержувачу здійснюється лізингодавцем після поставки продавцем (постачальником) всіх одиниць предмету лізингу згідно специфікації.

Додатком № 2 до договору фінансового лізингу є специфікація від 15.09.2008 р., у якій зазначено найменування, технічних опис, модель і рік випуску предмету лізингу та його вартість: Трактор NEW HOLLAND Т8040, 2007 р.в., ціна 689700,00 грн.

18.09.2008 р. ТОВ “Білопілля Агро” (зберігач), ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” (лізингодавець) та ПСП “Прогрес” (лізингоодержувач) підписали акт приймання-передачі предмета, згідно якого, до відповідача у лізинг перейшов Трактор NEW HOLLAND Т8040, 2007 р.в.

Згідно із п. 4.9. договору, для розрахунку розміру лізингових платежів у гривні сторони обрали валюту долар США. При цьому всі визначені даним договором платежі, за виключенням компенсації відсотків за фінансування придбання предмета лізингу, лізингоодержувач сплачує за правилами, наведеними в графіку.

Сторони підписали додаток № 4 до договору фінансового лізингу, де узгодили загальні умови фінансового лізингу. У розділі 5 загальних умов, сторони визначили строк та порядок сплати лізингових платежів. Лізингоодержувач зобовязується сплачувати зазначені у графіку лізингові платежі. Датою сплати лізингового платежу вважається дата зарахування такого платежу на поточний рахунок лізингодавця. Лізингоодержувач сплачує зазначені у графіку авансові лізингові платежі на підставі рахунку протягом 5 днів з дня укладення договору. Рахунок на оплату авансових лізингових платежів надається лізингодавцем при укладенні договору. Лізингоодержувач сплачує зазначені в графіку поточні лізингові платежі щомісяця авансом до 8 числа поточного місяця з урахуванням п. 5.4. договору на підставі рахунку лізингодавця, направленого на вказану у договорі електронну адресу лізингоодержувача або за допомогою факсимільного звязку. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 5 числа поточного місяця лізингоодержувач зобовязаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В даному випадку лізингоодержувач зобовязаний оплатити рахунок до 10 числа поточного місяця. Лізингоодержувач сплачує поточні лізингові платежі починаючи з першого періоду лізингу. Поточний лізинговий платіж за перший період лізингу лізингоодержувач сплачує авансом до 15 числа поточного місяця на підставі рахунку лізингодавця. У разі неотримання рахунку лізингодавця до 10 числа поточного місяця лізингоодержувач зобовязаний звернутися до лізингодавця та отримати відповідний рахунок самостійно. В даному випадку лізингоодержувач зобовязаний оплатити рахунок до 15 числа поточного місяця. (п.п. 5.1., 5.2., 5.3., ч. 1 п. 5.4. загальних умов фінансового лізингу).

Відповідно до п. 5.5. загальних умов до договору, лізингоодержувач сплачує лізингові платежі незалежно від фактичного користування предметом лізингу. Недоліки якості та комплектності предмета лізингу, його втрата, ремонт, технічне обслуговування не звільняють лізингоодержувача від виконання своїх зобовязань за договором, в тому числі, своєчасної оплати лізингових платежів. У п. 8.1.4. загальних умов встановлено, що лізингоодержувач зобовязаний своєчасно оплачувати лізингові платежі.

Згідно із п. 6.1. загальних умов, лізингодавець має право в односторонньому порядку змінити суму лізингових платежів у випадках, встановлених п.п. 6.1.1., 6.1.2., 6.1.3. загальних умов.

У додатку № 1 до договору фінансового лізингу, сторони узгодили графік платежів від 15.09.2008 р., у якому зазначено, що коригування (зміна) розміру лізингових платежів за відповідні лізингові періоди здійснюється за правилами пунктів 6.1.1.-6.1.5. загальних умов. Так, угодою про внесення змін до договору фінансового лізингу, на загальних підставах, сторони дійшли згоди змінити п. 6.1.1. додатку № 4 (загальні умови фінансового лізингу) та виклали його у зміненій редакції. У звязку із зміною порядку визначення розміру ставки EURIBOR (якщо в п. 4.9. договору сторони обрали валюту євро) або розміру ставки USD LIBOR (якщо в п. 4.9. договору сторони обрали валюту Долари США), відповідно до п. 1. даної угоди, сторони дійшли згоди внести зміни до п. 2 графіку платежів та викласти його в новій редакції, п.1 примітки до п. 2 додатку № 2 до договору залишили без змін.

Відповідно до п. 6.1. договору фінансового лізингу, лізингодавець має право достроково в односторонньому порядку розірвати даний договір та вилучити у лізингоодержувача предмет лізингу у безспірному порядку, зокрема в такому випадку, коли лізингоодержувач не сплатив лізинговий платіж (частково або у повному обсязі) та прострочення сплати становить більше 30 днів (п. 6.1.2. договору).

Оскільки відповідач неналежним чином виконував умови договору фінансового лізингу, позивач направив лист (вих. № 739-04/09 від 10.04.2009 р.), у якому зазначив, що лізингоодержувач зобовязаний своєчасно сплачувати лізингові платежі та не допускати прострочення. Якщо прострочення сплати лізингового платежу становить більше 30 днів, то лізингодавець, на підставі п. 6.1.2. договору, має право розірвати договір в односторонньому порядку та вимагати повернення предмета лізингу. Станом на 09.04.2009 р. ПСП “Прогрес” має заборгованість по сплаті лізингових платежів у сумі 401505,05 грн. ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” вимагало транспортувати предмет лізингу на стоянку, яка буде вказана представником позивача після згоди або не згоди відповідача самостійно віддати предмет лізингу. Вказаний лист був отриманий уповноваженим представником відповідача 14.04.2009 р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення за № 04860475.

На підставі акту вилучення предмету лізингу від 01.06.2009 р., ПСП “Прогрес” повернуло, а ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” прийняло предмет лізингу, наданого ПСП “Прогрес” на підставі договору фінансового лізингу № L3001-09/08 від 15.09.2008 р. у тимчасове володіння та користування. Вартість предмету лізингу (Трактор NEW HOLLAND Т8040, 2007 р.в.) складає 502791,30 грн.

Згідно із п. 10.3. загальних умов, у разі дострокового припинення договору, лізингоодержувач зобовязаний: повернути предмет лізингу лізингодавцю за власний рахунок у визначені лізингодавцем строки та місце в межах території України; сплатити лізингодавцю: комісію лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2 % від суми непогашеної вартості предмету лізингу, визначеної за правилами ч. 5 п. 10.3.2. даних умов; нараховані за договором штрафні санкції (штраф, пеня); суми, які відшкодовують витрати лізингодавця та не були сплачені лізингоодержувачем; заборгованість по поточних лізингових платежах та нарахованих штрафних санкціях; суму непогашеної вартості предмету лізингу, зазначену в Графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення Договору, та змінену за визначеними в договорі та додатках до нього, правилами (п.п. 10.3.1., 10.3.2. загальних умов).

На підставі вище викладеного, позивач виставив для оплати відповідачу рахунок-фактуру № L3001-09/08/г від 14.07.2009 р., на суму 592287,51 грн., яка виникла внаслідок дострокового припинення договору. Рахунок-фактура № L3001-09/08/г від 14.07.2009 р., на суму 592287,51 грн. ПСП “Прогрес” не оплатило, і ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” звернулося до господарського суду для захисту свого порушеного права із відповідною позовною заявою.

Оцінивши надані докази, суд вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 592287,51 грн. підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Приписами ст. 6 ЦК України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки. Підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є: договори та інші правочини (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ч. 1 ст. 193 ГК України, ст. 526 ЦК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. Зобовязання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Згідно із ст. 638 договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Статтею 212 Цивільного кодексу України визначено, особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов'язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина). Якщо настанню обставини недобросовісно перешкоджала сторона, якій це невигідно, обставина вважається такою, що настала. Якщо настанню обставини недобросовісно сприяла сторона, якій це вигідно, обставина вважається такою, що не настала.

Фінансовий лізинг це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу (ст. 1 ЗУ “Про фінансовий лізинг”).

Лізинг це господарська діяльність, спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів, яка полягає в наданні за договором лізингу однією стороною (лізингодавцем) у виключне користування другій стороні (лізингоодержувачу) на визначений строк майна, що належить лізингодавцю або набувається ним у власність (господарське відання) за дорученням чи погодженням лізингоодержувача у відповідного постачальника (продавця) майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів. Залежно від особливостей здійснення лізингових операцій лізинг може бути двох видів - фінансовий чи оперативний. За формою здійснення лізинг може бути зворотним, пайовим, міжнародним тощо. Об'єктом лізингу може бути нерухоме і рухоме майно, призначене для використання як основні фонди, не заборонене законом до вільного обігу на ринку і щодо якого немає обмежень про передачу його в лізинг. Майно, зазначене в частині першій цієї статті, яке є державною (комунальною) власністю, може бути об'єктом лізингу тільки за погодженням з органом, що здійснює управління цим майном, відповідно до закону. Не можуть бути об'єктами лізингу земельні ділянки, інші природні об'єкти, а також цілісні майнові комплекси державних (комунальних) підприємств та їх структурних підрозділів. Перехід права власності на об'єкт лізингу до іншої особи не є підставою для розірвання договору лізингу. Правове регулювання лізингу здійснюється відповідно до даного Кодексу та інших законів. (ст. 292 ГК України).

Згідно зі ст. 806 ЦК України, за договором лізингу одна сторона (лізингодавець) передає або зобов'язується передати другій стороні (лізингоодержувачеві) у користування майно, що належить лізингодавцю на праві власності і було набуте ним без попередньої домовленості із лізингоодержувачем (прямий лізинг), або майно, спеціально придбане лізингодавцем у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов (непрямий лізинг), на певний строк і за встановлену плату (лізингові платежі). До договору лізингу застосовуються загальні положення про найм (оренду) з урахуванням особливостей, встановлених цим параграфом та законом. До відносин, пов'язаних з лізингом, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом. Особливості окремих видів і форм лізингу встановлюються законом.

Відповідно до ст. 807 ЦК України, предметом договору лізингу може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками, віднесена відповідно до законодавства до основних фондів. Не можуть бути предметом договору лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, а також інші речі, встановлені законом.

Згідно із п. 8.1.17 загальних умов, у разі дострокового припинення дії договору та прийняття лізингодавцем рішення про повернення предмета лізингу, лізингоодержувач зобовязаний здійснити за власний рахунок доставку предмета лізингу з усіма його складовими частинами, обладнанням, документами та іншими приналежностями, отриманими згідно актів приймання-передачі, в придатному для експлуатації стані. Предмет лізингу повинен бути повернений у справному стані, а за ступенем зношеності повинен відповідати його зносу за час користування при нормальних умовах експлуатації. Крім того, лізингоодержувач повинен сплатити лізингодавцю платежі, визначені в п. 10.3.2. загальних умов.

Оскільки відповідач неналежним чином виконував умови договору фінансового лізингу, то позивач, керуючись, п. 6.1. договору, в односторонньому порядку розірвав договір фінансового лізингу № L3001-09/08 від 15.09.2008 р., та на підставі п. 10.3. загальних умов, вимагав сплатити певні платежі.

Суд вважає заявлену позивачем вимогу про стягнення із відповідача 17789,47 грн. (комісія лізингодавця без ПДВ, 2 % за дострокове розірвання договору), обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню, оскільки.

Пунктом 10.3.2. загальних умов, встановлено, що у разі дострокового припинення договору, лізингоодержувач зобовязаний сплатити комісію лізингодавця за дострокове припинення договору фінансового лізингу в розмірі 2 % від суми непогашеної вартості предмету лізингу. Згідно акту вилучення, повернення лізингодавцю предмету лізингу, відбулося 01.06.2009 р. Першим періодом лізингу вважається календарний місяць, що слідує за місяцем в якому предмет лізингу був переданий лізингоодержувачу за актом приймання-передачі. Зазначені в графіку порядкові номери періодів лізингу відповідають календарним місяцям, які слідують за першим періодом лізингу, в прямому порядку (ч. 2 п. 5.4. загальних умов). Відповідно до ч. 3 ст. 7 ЗУ “Про фінансовий лізинг”, відмова від договору лізингу є вчиненою з моменту, коли інша сторона довідалася або могла довідатися про таку відмову.

Відповідач довідався про відмову позивача від договору фінансового лізингу 14.04.2009 р. (дата отримання листа вих. № 739-04/09 від 10.04.2009 р.). Комісія за дострокове розірвання договору, розраховувалася наступним чином: 889473,74 грн. (вартість предмету лізингу, яка є непогашеною на дату його вилучення) х 2 %.

Що стосується вимоги позивача про стягнення із відповідача 41269,22 грн. штрафних санкцій, на підставі п. 5.1. договору, у якому зазначено, що за несвоєчасну сплату будь-якого платежу (його частини) за договором лізингоодержувач сплачує лізингодавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожний календарний день прострочення, починаючи з п'ятого дня прострочення виконання грошового зобов'язання та ст.ст. 549, 551 ЦК України, суд, в задоволенні даної вимоги, відмовив, з огляду на наступне:

Неустойкою (пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання (ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України). Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. (ч. 1 ст. 551, п. 1 ч. 2 ст. 551 ЦК України). Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано. Відповідно до статті 256 ЦК України, визначено, що позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. У статті 257 ЦК України зазначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 ЦК України). Позивач звернувся до суду 20.07.2010 р. (дата штампу вхідної документації канцелярії суду), останній термін виконання відповідачем зобовязання щодо оплати лізингових платежів квітень 2009 р. Таким чином, вимога позивача про стягнення із відповідача 41 269,22 грн. штрафних санкцій за період часу з 14.11.2008 р. по 30.04.2009 р. є необґрунтованою, та такою, що задоволенню не підлягає.

Вимоги позивача про стягнення із відповідача: 41382,00 грн. (відшкодування частини вартості предмету лізингу (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення); 77369,23 грн. (комісія лізингодавця без ПДВ (заборгованість за виставленими рахунками на дату вилучення); 21778,36 грн. (комісія лізингодавця з ПДВ (перевищення подвійної облікової ставки НБУ) (заборгованість по виставленим рахункам на дату вилучення), судом задоволені, з огляду на таке:

Лізингові платежі складаються з авансового лізингового платежу та поточних лізингових платежів, що включають суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, та комісію Лізингодавця (п. 4.1. договору). Згідно зі ст. 16 ЗУ “Про фінансовий лізинг”, сплата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати: суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу; платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно; компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Розмір лізингового платежу за певний період лізингу зазначається у графіку. Авансовий лізинговий платіж включає суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, в розмірі 15 % від вартості предмету лізингу. Поточні лізингові платежі розраховуються на перший робочий день кожного лізингового періоду. Комісією лізингодавця вважається різниця поточного лізингового платежу, що підлягає сплаті лізингоодержувачем, і суми, що ставиться в погашення вартості предмета лізингу. Виключення становить комісія, нарахована за правилами ч. 2 п. 4.6. даного договору, оскільки вона нараховується до настання першого періоду лізингу. (п.п. 4.2., 4.3., 4.4., 4.5. договору).

До складу комісії в повному обсязі включаються винагорода лізингодавця, компенсація відсотків за фінансування придбання предмету лізингу за договором купівлі-продажу та витрати лізингодавця, які виникли в період дії цього Договору та повязані із ним (п. 4.6. договору).

Відповідно до ст. 7 ЗУ “Про податок на додану вартість”, датою виникнення податкових зобов'язань орендодавця (лізингодавця) для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного передання об'єкта фінансової оренди (лізингу) у користування орендарю (лізингоотримувачу); датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем. Сума, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу, буде об'єктом обкладення ПДВ у момент передачі предмета лізингу лізингоотримувачу. Коли платиться лізинговий платіж (ануїтет), не включатиметься до складу податкових зобов'язань та частина ануїтету, яка компенсує вартість самого об'єкта, оскільки у момент передачі предмета лізингу податкові зобов'язання вже були нараховані.

Відповідно до п 3.2.2. ст. 3 ЗУ “Про податок на додану вартість”, не є об'єктом оподаткування операції з: передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг; повернення майна із схову (відповідального зберігання) його власнику, а також майна, попередньо переданого в лізинг (оренду) лізингодавцю (орендодавцю), крім переданого у фінансовий лізинг; нарахування та сплати процентів або комісій у складі орендного (лізингового) платежу у межах договору фінансового лізингу в сумі, що не перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, встановлену на день нарахування таких процентів (комісій) за відповідний проміжок часу, розраховану від вартості об'єкта лізингу, наданого у межах такого договору фінансового лізингу; по об'єкту фінансового лізингу, оціненого в іноземній валюті, сплата процентів, з метою оподаткування визначається у гривнях по курсу валют, визначеного Національним банком України на момент сплати.

Вимоги позивача про стягнення із відповідача 1209,54 грн. додаткових витрат та 386682,44 грн. (залишок невідшкодованої (зміненої) вартості предмету лізингу) судом також задоволені, оскільки:

Пунктом г) ч. 1 ст. 16 ЗУ «Про фінансовий лізинг», встановлено, що до лізингових платежів можуть включатися інші витрати, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Лізингодавець протягом строку лізингу за свій рахунок забезпечує страхування предмета лізингу в страховій компанії (п. 7.1. загальних умов), до того ж, лізингодавець зобовязується вчасно продовжувати страхування предмету лізингу, а лізингоодержувач страхування цивільної відповідальності до повного виконання зобовязань за договором (пункт 7.4. договору). Згідно страхового сертифікату № 12-22/11/126-224 до генерального договору добровільного страхування майна, що є предметом лізингу № 12-22/00/126 від 19.05.2008 р., ВАТ “Райффайзен Лізинг Аваль” застрахувало предмет лізингу (Трактор NEW HOLLAND Т8040, 2007 р.в.), згідно договору фінансового лізингу від 15.09.2008 р. Страховий платіж у сумі 3172,62 грн., згідно рахунку № 12-22/00/126-224 від 08.10.2008 р., був сплачений позивачем, що підтверджується платіжним дорученням від 10.10.2008 р. №19490.

Згідно із п. 10.3.2. загальних умов, лізингоодержувач зобовязаний, у разі дострокового припинення договору, сплатити лізингодавцю суму непогашеної вартості предмету лізингу, зазначену в Графіку для лізингового періоду, в якому має місце дострокове припинення Договору, та змінену за визначеними в договорі та додатках до нього, правилами. Вилучений предмет лізингу повернутий позивачу згідно акту від 01.06.2009 р. вартістю 502 791,30 гривень, зазначена сума має бути відрахована від індексованої остаточної вартості згідно бухгалтерського обліку.

У пп. 7.9.6. ст. 7 ЗУ “Про оподаткування прибутку підприємств”, зокрема зазначено, що у разі коли у майбутніх податкових періодах орендар повертає об'єкт фінансового лізингу орендодавцю без придбання такого об'єкта у власність, таке передання прирівнюється для цілей оподаткування до зворотного продажу орендарем такого об'єкта орендодавцю за звичайною ціною, діючою на момент такого зворотного продажу, але не менше первісної вартості такого основного фонду, зменшеної на суму нарахованої амортизації, згідно з нормами статті 8 даного Закону.

Вартість предмета лізингу на момент вилучення складає 502 791,30 грн., згідно акту вилучення предмета лізингу від 01.06.2009 р. та рахунку-фактурі від 14.07.2009 р., невідшкодована вартість предмету лізингу складає 386 682,44 грн. (889473,74 грн. (оціночна змінена вартість вилученого предмету лізингу) 502791,30 грн. (остаточна вартість предмета лізингу).

Крім того, позивач просив суд стягнути із відповідача 4807,25 грн. комісії лізингодавця без ПДВ (визначив правову природу як відсотки за користування грошима), на підставі статей 536, 693 ЦК України та ст.ст. 231, 232 ГК України. Відсотки за користування грошима були нараховані позивачем з дати вилучення предмету лізингу, оскільки відповідачем, у відповідності до пункту 6.4 договору та 10.3.2 загальних умов, не були відшкодовані витрати, пов'язані з вилученням та подальшою реалізацією предмету лізингу.

Заявлена вимога судом не задоволена оскільки: ТОВ “Райффайзен Лізинг Аваль” на підставі договору фінансового лізингу № L3001-09/08 від 15.09.2008 р., надало ПСП “Прогрес” у тимчасове володіння та користування Трактор NEW HOLLAND Т8040, 2007 р.в. (предмет лізингу), а не грошові кошти; а згідно із ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Позивач ніяких грошових коштів відповідачеві у користування не надавав. Отже, в частині стягнення із відповідача 4807,25 грн. комісії лізингодавця без ПДВ (відсотки за користування грошима), суд в задоволенні позову відмовляє.

На підставі викладеного позовні вимоги задовольняються частково.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду документальних доказів, які б спростували позицію позивача.

Судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, відповідно до статті 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства “Прогрес”, (71232, с.Салтичія Чернігівського району Запорізької області, вул. Леніна, 5, код ЄДРПОУ 30085680, п/р 26009336339641 в Запорізькій облфілії АКБ СР “Укрсоцбанк”, МФО 313010; п/р 26005060047368 філія ЗРУ КБ “Приватбанк” м. Бердянськ, МФО 313399) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Райффайзен Лізинг Аваль”, (04073, м. Київ, просп. Московський, 9, корп. 5, код ЄДРПОУ 34480657, п/р 2600514928 в АТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 300335) 546211 (пятсот сорок шість тисяч двісті одинадцять) грн. 04 коп., 5462 (пять тисяч чотириста шістдесят дві) грн. 11 коп. державного мита та 217 (двісті сімнадцять) грн. 64 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

3.В іншій частині позову відмовити.

Суддя В.В. Носівець

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підпису. Рішення оформлено і підписано, згідно із вимогами ст. 84 ГПК України, 02.11.2010 р.