ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
11.11.10 р. Справа № 40/247
Господарський суд Донецької області у складі судді Підченко Ю.О.
За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.
Розглянувши матеріали справи за позовом Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька”, м. Донецьк
до відповідача малого спільного підприємства „Геліко”, м. Донецьк
про стягнення 13 431 грн. 90 коп.
за участю:
представників сторін:
від позивача: Бурцев О.В. - юрисконсульт
від відповідача: не з’явився
СУТЬ СПОРУ: Комунальне підприємство „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька” звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до малого спільного підприємства „Геліко” про стягнення основного боргу в сумі 12 666 грн. 42 коп. та вартість експлуатаційних витрат в сумі 765 грн. 48 коп. згідно договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька №189 від 17.10.2005р.
Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками „за закінченням терміну зберігання”, "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:
Позов мотивовано тим, що між Комунальним підприємством „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька”, надалі - Орендодавець, та малим спільним підприємством „Геліко”, надалі - Орендар, був укладений договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади м. Донецька №189 від 17.10.05р., згідно якому Орендарю було передано в оренду приміщення, розташоване за адресою: м. Донецьк, пр. Ватутіна, 23, для розміщення офісу відповідно до п.1.1. договору.
Згідно п. 1.2. Орендодавець, одночасно з правом оренди нерухомого майна (їх окремої частини), надає Орендарю право користування земельною ділянкою (його частиною) без виділення на місцевості (в натурі), на якому знаходиться об’єкт оренди у розмірі: 30,73 кв.м.
Відповідно до п. 2.5. договору описання технічного стану на дату передачі майна Орендарю, його склад визначається в акті приймання-передачі об’єкта оренди, який є невід’ємною частиною даного договору (додаток №2).
Пунктом 3.5. договору встановлено, що орендна плата вноситься Орендарем щомісяця не пізніше 1-го числа, місяця наступного за звітним. Орендодавець самостійно ділить чергову суму вартості орендної плати за використання майна на частини, передбачені Методикою, та контролює їх перерахування до державного бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним.
Згідно пункту 3.1. договору за користування об’єктом оренди Орендар вносить орендодавцю орендну плату та плату за користування земельною ділянкою (її частиною), розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати за користування майном територіальної громади м. Донецька, затвердженої рішенням виконавчого комітету міської ради від 26.11.03р. №534 (зі змінами та доповненнями), місячний розмір якої, згідно розрахунку орендної плати, що є невід’ємною частиною дійсного договору (додатки №№3, 5), на дату підписання договору складає 876 грн. 63 коп., в т.ч.:
- орендна плата за об’єкт оренди в сумі 824 грн. 59 коп.;
- плата за земельну ділянку (її частину) в сумі 52 грн. 04 коп.
Відповідно до п.3.7. договору, окрім орендної плати, Орендар бере участь у витратах Орендодавця з утримання житлового будинку та при будинкової території, пропорційно займаної площі. На момент підписання договору сума складає 21 грн. 15 коп. без урахування ПДВ.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що свої зобов’язання за договором оренди майна Орендар не виконав, внаслідок чого за ним, утворився борг з орендної плати в сумі 12 666 грн. 42 коп. за період з серпня 2009 року по вересень 2010 року та вартість експлуатаційних витрат в сумі 765 грн. 48 коп. за період з серпня 2009 року по вересня 2010 року, які позивач намагається стягнути.
Надавши правову кваліфікацію правовідносинам сторін, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача обґрунтовані, виходячи з наступного:
Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Предмет договору перебуває у комунальній власності, тому до правовідносин сторін застосовуються вимоги статей 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" зі змінами та доповненнями.
Фактичні обставини справи підтверджують, що сторони досягли усіх суттєвих умов передбачених законом для даних видів договорів оренди: зокрема щодо його предмету, ціни та строку його дії, а тому він вважається укладеним згідно вимог ст.ст. 180, 181 ГК України та ст. 638 ЦК України.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладанні договору.
Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживча річ).
Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
З урахуванням вказаних обставин, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 12 666 грн. 42 коп. за період з серпня 2009 року по вересень 2010 року та експлуатаційних витрат в сумі 765 грн. 48 коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача згідно приписів статті 49 ГПК України.
Позивач платіжним дорученням №2897 від 17.12.09р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи, зайво перерахував до державного бюджету державне мито в сумі 52 грн. 69 коп., а тому згідно пункту 1 статті 8 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.93р. №7-93 „ Про державне мито”, статті 47 ГПК України воно підлягає поверненню йому на його розрахунковий рахунок.
У судовому засіданні, яке відбулося 11.11.10р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. ст. 599, 625, 759, 762 ЦК України, ст.ст. 42, 55, 193, 283, 286 ГК України, ст. ст. 22, 42, 43, 33, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 82, 82-1, 84, ч. 2 ст. 85 ГПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька” до малого спільного підприємства „Геліко” - задовольнити.
2. Стягнути з малого спільного підприємства „Геліко”, м. Донецьк, пр. Ілліча, 89, ід. код 13484057, на користь:
- Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька”, 83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 70, ід. код 054788, основний борг з орендної плати в сумі 12 666 грн. 42 коп., вартість експлуатаційних витрат в сумі 765 грн. 48 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 134 грн. 31 коп. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236 грн., видавши наказ.
3. Повернути Комунального підприємства „Служба єдиного замовника Ворошиловського району м. Донецька”, 83000, м. Донецьк, вул. Постишева, 70, ід. код 054788, на його р/р 260099801217 відкритий у ДОД АКБ УСБ, МФО 334011, зайве сплачене державне мито в сумі 52 грн. 69 коп. Підставою повернення державного мита є дане рішення, яке затверджено гербовою печаткою господарського суду Донецької області або довідка цього суду.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя
Повний текст рішення складено –15.11.10р.
Судове рішення № 12242717, Господарський суд Донецької області було прийнято 11.11.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 40/247. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: