Рішення № 12242536, 15.11.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.11.10р.Справа № 21/256-10

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕЛТА ПЛЮС", м. Запоріжжя

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Дніпропетровськ

про стягнення 888,02 грн. за поставлений товар

Суддя Назаренко Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, НОМЕР_1 від 12.11.97р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕЛТА ПЛЮС" звернулося з позовом (з урахуванням уточнення до позовної заяви від 02.11.2010р.) про стягнення з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 заборгованості за отриманий товар у сумі 1 856, 40 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі згоди, досягнутої між сторонами, позивач поставив відповідачу товар, згідно видаткових накладних № 4393 від 18.02.2010р. на суму 935, 87 грн. та № 5817 від 04.03.2010р. на суму 1 794, 38 грн., а відповідач, в порушення досягнутої домовленості, оплатив придбаний товар частково. Позивач зазначає, що загальна сума заборгованості за поставлений товар, станом на 01.11.2010р. складає 1 856, 40 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, в судовому засіданні в усній формі пояснив суду що позовні вимоги не визнає в повному обсязі та в їх задоволенні просить відмовити.

Позивач в судове засідання не з’явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату після 14.11.2010р., у зв’язку з хворобою представника.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.09.2010р. оголошено перерву до 12.10.2010р., 12.10.2010р. оголошено перерву до 02.11.2010р., 02.11.2010р. оголошено перерву до 11.11.2010р.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 11.11.2010р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення відповідача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

В 2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕЛТА ПЛЮС»(далі –позивач, постачальник) та Фізичною особою –підприємцем ОСОБА_1 (далі –відповідач, покупець) досягнуто згоди щодо придбання відповідачем у позивача товару.

На підставі досягнутої домовленості у лютому –березні 2010 року позивач поставив відповідачу товар, що підтверджується оформленими належним чином видатковими накладними: видаткова накладна № 4393 від 18.02.2010р. на суму 935, 87 грн., видаткова накладна № 5817 від 04.03.2010р. на суму 1 794, 38 грн., та не заперечується відповідачем.

Всього, за вищезазначеними накладними, відповідач придбав у позивача товар на загальну суму 2 730, 25 грн.

Позивач посилається на часткову оплату відповідачем поставленого товару та наявністю боргу у сумі 1 856, 40 грн., що і є причиною спору.

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Стаття 526 Цивільного кодексу України встановлює вимогу щодо виконання зобов’язань належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язком не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України).

20.07.2010р. вих. № 71, позивач направив на адресу відповідача лист з вимогою оплатити заборгованість за поставлений товар за видатковою накладною № 5817 від 04.03.2010р. на суму 888, 02 грн. протягом 7 календарних днів після отримання вимоги.

У зв’язку з отриманням від позивача товару на загальну суму 2 730, 25 грн. у відповідача виник обов’язок щодо його оплати, а у позивача –право вимагати від відповідача виконання його обов’язку.

Між тим, позивачем надано докази часткової оплати відповідачем суми боргу за видатковою накладною № 5817 від 04.03.2010р., що підтверджується фіскальним чеком від 10.06.2010р. на суму 968, 38 грн. (а.с. 34), а отже судом встановлено, що до стягнення за вищенаведеною накладною підлягає 826, 00 грн.

Враховуючи вимогу позивача до відповідача щодо оплати поставленого товару, строк оплати поставленого товару за видатковою накладною № 5817 від 04.03.2010р. на суму 826, 00 грн. є таким, що настав.

Доказів оплати поставленого товару відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 826, 00 грн. не спростував.

За наведеного, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суму 826, 00 грн. заборгованості за отриманий товар.

Крім того, позивач просить стягнути заборгованість по накладній № 4393 від 18.02.2010р. на суму 935, 87 грн.

Відповідно до частини 2 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язком не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Між тим, доказів направлення відповідачу письмової вимоги щодо погашення заборгованості за вищенаведеною накладною, позивачем суду не подано.

Лист № 71 від 20.07.2010р. (а.с. 28) не містить вимоги про оплату за накладною № 4393 від 18.02.2010р. на суму 935, 87 грн., з огляду на що, судом відхиляються доводи позивача, оскільки зазначеним листом позивач вимагав сплатити заборгованість лише за видатковою накладною № 5817 від 04.03.2010р. на суму 888, 02 грн.

Виходячи з вищенаведених обставин справи та приписів законодавства позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 826, 00 грн.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог

Керуючись ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, ч.1 ст. 11, ч. 1 ст. 509, ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-87 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1 (49000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЛТА ПЛЮС»(69083, м. Запоріжжя, вул. Музична, 2, код ЄДРПОУ 35064597, р/р 2600004114840300 в АКІБ «УкрСиббанк», МФО 351005) основний борг у сумі 826 (вісімсот двадцять шість) грн. 00 коп., витрати на оплату державного мита у сумі 45 (сорок п’ять) грн. 38 коп., витрати на оплату інформаційно –технічного забезпечення судового процесу у сумі 105 (сто п’ять) грн. 00 коп.,

про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В стягненні 1 030, 40 грн. –відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяН.Г. Назаренко

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до

вимог ст. 84 ГПК України, - 12.11.2010р.