Постанова № 12242050, 13.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 жовтня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-5376/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ПащенкаК.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Аріадна-Плюс»

до1. Державної податкової адміністрації у місті Києві,

2. Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києві

провизнання протиправними дій, скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить визнати незаконними дії посадових осіб ДПА у м. Києві по проведенню документальної невиїзної перевірки з питань правильності визначення податку на прибуток, що підлягає сплаті до державного бюджету ТОВ «Аріадна-Плюс»(ЄДРПОУ 35791094) при взаємовідносинах з ЗАТ«Автомобільна група «Віпос»(ЄДРПОУ 24581332) за період з 01.12.2008 по 30.06.2009 та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000092307/0 від 23.02.2010.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 13.10.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 18.10.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

08.02.2010 за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Аріадна-Плюс»ДПА у м. Києві було складено Акт №2/23-80/35791094 (далі Акт перевірки), яким встановлено порушення пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та, як наслідок, заниження податкових зобовязань з податку на прибуток на загальну суму 3167338 грн.

Судом не приймається посилання позивача на протиправність дій ДПА у м. Києві з проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Аріадна-Плюс»внаслідок проведення такої перевірки без достатніх правових підстав, з огляду на наступне.

Згідно зі статтею 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим та іншими законами України, та за умови надання платнику податків під розписку: 1) направлення на перевірку, в якому зазначаються дата його видачі, назва органу державної податкової служби, мета, вид (планова або позапланова), підстави, дата початку та дата закінчення перевірки, посади, звання та прізвища посадових осіб органу державної податкової служби, які проводитимуть перевірку. Направлення на перевірку є дійсним за умови наявності підпису керівника органу державної податкової служби, скріпленого печаткою органу державної податкової служби; 2) копії наказу керівника податкового органу про проведення позапланової виїзної перевірки, в якому зазначаються підстави проведення позапланової виїзної перевірки, дата її початку та дата закінчення.

Виходячи з аналізу вищевикладених норм матеріального права, суд приходить до висновку, що ненадання вищезазначених документів платнику податків або їх надання з порушенням вимог, передбачених частиною першою статті 112 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»може бути підставою для недопущення посадових осіб органу державної податкової служби до проведення планової або позапланової виїзної перевірки, але не є підставою для визнання перевірки та її результатів протиправними. Викладена правова позиція підтверджується, зокрема, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 у справі № 5/120-А.

23.02.2010 на підставі Акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі міста Києві було винесено податкове повідомлення-рішення №0000092307/0, яким у звязку з порушенням пп.4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток у розмірі 5701208,00 грн., в тому числі штрафні санкції 2533870,00 грн.

Відповідно до змісту пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валовий доход включає доходи з інших джерел, зокрема, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

Судом встановлено, що позивачем (Повірений) було укладено договори доручення з ЗАТ«Автомобільна група «Віпос»(Довіритель) №04/12 від 04.12.2008 та №05/12 від 08.12.2008 (далі Договори), за якими Довіритель доручив Повіреному від свого імені та за свій рахунок здійснити комплекс юридичних та фактичних дій, передбачених ним, що направлені на оформлення на Довірителя дозвільних та правовстановлюючих документів на будівлі за адресами: м. Київ, бульв. Шевченко, 1-а, площею 1353,2 кв. м. та м. Київ, бульвар Шевченко, 3-а, площею 4493,4 кв.м.

Відповідно до п.п. 1-3 Договорів Замовник повинен сплатити Повіреному винагороду розмір якої передбачений умовами договорів. Повірений зобовязався виконати дане йому доручення особисто. Після виконання доручення або у випадку припинення Договорів Повірений зобовязався надати звіт про виконання доручення та підтверджуючі документи. Для виконання даних Договорів платежі на користь Повіреного Довірителем здійснюються згідно графіку фінансування.

Пунктами 6 Договорів передбачено, що вони вважаються укладеним та вступають в силу з моменту підписання та діють до 01 червня 2009 року.

На виконання умов вищевказаних договорів-доручення ЗАТ «Автомобільна група «ВІПОС»перерахувало на користь ТОВ «Аріадна-Плюс»безготівкові кошти в розмірі 12669350,00 грн., а саме: 04.12.2008 в розмірі 2952760,00 грн. та 11.12.2008 в розмірі 9716590,00 грн.

Згідно з листом ЗАТ «Автомобільна група «Віпос»№14 від 22.01.2010 та за даними бухгалтерського обліку ЗАТ «Автомобільна група «Віпос»(картка рахунку: 37.7.2: контрагенти за 01.10.08 22.01.10) по контрагенту ТОВ «Аріадна Плюс» станом на 22.01.2010 значилась дебіторська заборгованість в сумі 12669350 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1000 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

За змістом ст. 1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними.

Положеннями ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено превалювання сутності над формою, тобто операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку (ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Підпунктом 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»визначено, що поворотна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.

Суд не бере до уваги посилання позивача як на докази виконання Договорів доручення на Договір про надання консультаційних послуг №07/12, укладений 09.12.2008 між ТОВ «Вісман»та ТОВ «Аріадна-Плюс», та акти прийому-передачі виконаних робіт від 06.08.2009, оскільки вказані фінансово-господарські документи на порушення ст.207 ЦК України, ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підписані лише однією із сторін, а також на виписки з банківських рахунків позивача, оскільки в призначенні відповідних платежів вказані інші договори.

Інші належні та допустимі докази виконання ТОВ «Аріадна-Плюс»зобовязань за Договорами доручення представник позивача надавати суду відмовився, з урахуванням чого суд приходить до висновку про невиконання ТОВ «Аріадна-Плюс»як Повіреним зобовязань за вищевказаними Договорами доручення.

За таких умов, грошові кошти у розмірі 12669350,00 грн., отримані позивачем за Договорами доручення, фактично за своєю суттю є поворотною фінансовою допомогою в розумінні пп. 1.22.2 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а відтак ДПА у м. Києві обґрунтовано визнала суму у розмірі 12669350,00 грн. як таку, що слід віднести до суми валового доходу ТОВ «Аріадна-Плюс», а ДПІ у Голосіївському районі міста Києві правомірно визначила спірним податковим повідомленням-рішенням податкові зобовязання з податку на прибуток в розмірі 3167338 грн.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 11.05.2010 у справі № К-1876/08.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене, а також враховуючи, що відповідач прийняв спірне податкове повідомлення-рішення №0000092307/0 від 23.02.2010 в межах повноважень та з дотриманням вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку про відсутність належних правових підстав для скасування вказаного рішення ДПІ у Голосіївському районі міста Києва.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду відсутність протиправних дій зі свого боку.

За таких обставин позовні вимоги визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аріадна-Плюс»відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко