Постанова № 12241932, 10.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 серпня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-712/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ПащенкаК.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «БМ Трейд»

доДержавної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва

проскасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004522340 від 03.09.2009, прийняте ДПІ у Дніпровському районі м.Києва, а судові витрати покласти на відповідача.

29.06.2010 позивач звернувся до суду з клопотанням про уточнення позовних вимог, у якому додатково до заявлених позовних вимог просив стягнути з відповідача витрати на оплату висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3458/3458/10-19 від 22.06.2010.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.08.2010 проголошено ступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16.08.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Посадовими особами ДПІ у Святошинському районі міста Києва було складено Акт перевірки за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій №0479/26/53/23-32592128 від 21.08.2009 (далі Акт перевірки), у якому зафіксовано порушення ТОВ«БМ Трейд»п.п.1, 6, 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»внаслідок порушення встановленого порядку ведення обліку товарів за місцем реалізації та зберігання, не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції та не зберігання книг обліку розрахункових операцій протягом встановленого терміну.

03.09.2009 на підставі Акту перевірки рішенням ДПІ у Дніпровському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004522340 до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції на загальну суму 106003,97 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

З матеріалів справи видно, що підставою для висновку ДПІ у Святошинському районі міста Києва про порушення позивачем п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»стала відсутність у видаткових фіскальних чеках обовязкових реквізитів «видатковий чек»та «ставка ПДВ», передбачених Положенням про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01.12.2000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296.

Водночас, формальна невідповідність роздрукованих видаткових фіскальних касових чеків вимогам Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 614 від 01.12.2000, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 105/5296, у зв'язку з відсутністю певних окремих реквізитів не може вважатись підставою для застосування штрафних санкцій, передбачених п. 1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки вказаний припис не передбачає такий склад правопорушення, як невідповідність роздрукованого суб'єктом підприємницької діяльності розрахункового документа вимогам вищезгаданого Положення та не містить відсилочної норми з цього приводу. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 29.06.2010 у справі 6/204 та постанові Вищого господарського суду України від 31.05.2005 у справі № 34/385.

За таких умов суд приходить до висновку про відсутність у ДПІ у Дніпровському районі міста Києва належних правових підстав для нарахування ТОВ «БМ-Трейд»штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у розмірі 12741,55 грн.

Згідно з п. 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати зберігання використаних книг обліку розрахункових операцій та розрахункових книжок протягом трьох років після їх закінчення.

Відповідно до пунктів 7.2., 7.4, 7.5 Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000р. №614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001р. за №106/5297, СПД повинен забезпечити зберігання у господарській одиниці (депо) довідки про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та останньої використаної книги ОРО; використання книги ОРО, зареєстрованої на господарську одиницю, передбачає наявність книги ОРО в господарській одиниці, на яку ця книга зареєстрована, або на місці проведення розрахунків; використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає наявність книги ОРО на місці проведення розрахунків, де встановлено РРО.

Як видно з матеріалів справи, позивачем не було забезпечено зберігання в господарській одиниці останніх використаних книг обліку розрахункових операцій №2653002796/5, №2653007797/5, №2653001811/5, №2653001921/5 протягом трьох років. Доказів зворотного суду не надано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність нарахування ДПІ у Дніпровському районі міста Києва штрафних (фінансових) санкцій за порушення ТОВ«БМ-Трейд»п. 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у розмірі 340,00 грн.

Відповідно до п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані, зокрема, вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Як видно з матеріалів справи, не зважаючи на те, що господарська одиниця, що перевірялась ДПІ у Святошинському районі міста Києва, фактично знаходиться в за адресою м. Київ, бульв. Кольцова, 7-б, накладні та інші документи на оприбуткування товару під час проведення перевірки знаходились у бухгалтерії ТОВ«БМ Трейд»за адресами: м.Київ, вул.Бутлєрова, 1 та м.Київ, вул.Стальського, 23.

Судом не приймаються посилання позивача на те, що з метою якісного ведення бухгалтерського обліку па підприємстві керівництвом ТОВ «БМ Трейд»було прийнято рішення про зберігання первинних документів в офісному приміщені бухгалтерії підприємства, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул.А.Бутлєрова, 1 та м. Київ, вул.Стальського, 23, оскільки п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлений обовязок суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг вести облік товарних запасів не за місцем знаходження бухгалтерії, а на складах та/або за місцем їх реалізації.

Доказів ведення обліку товарних запасів в магазині підприємства суду не надано, з урахуванням чого суд приходить до висновку про порушення позивачем п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За таких умов, суд приходить до висновку про правомірність нарахування ДПІ у Дніпровському районі міста Києва штрафних (фінансових) санкцій за порушення ТОВ«БМ-Трейд»п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у розмірі 92922,42 грн.

Згідно з ст. 238 ГК України за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 239 ГК України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання таку адміністративно-господарську санкції як адміністративно-господарський штраф.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.

Пунктом 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»встановлено, що у разі незберігання книг обліку розрахункових операцій чи розрахункових книжок протягом встановленого терміну за рішенням відповідних органів державної податкової служби України, застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»до суб'єктів підприємницької діяльності, що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку облік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

З аналізу викладених норм вбачається, що фінансова санкція за порушення вимог п. 6 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачена п. 3 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а також фінансова санкція за порушення вимог п. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», передбачена ст. 21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», підпадають під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такими санкціями за своєю юридичною сутністю.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судом, ДПІ у Дніпровському районі міста Києва при прийнятті рішення №0004522340 від 03.09.2009 про застосування штрафних (фінансових) санкцій до позивача за не забезпечення зберігання в господарській одиниці останніх використаних книг обліку розрахункових операцій протягом трьох років та порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, було дотримано вимог ст.250 ГК України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій.

Крім того, суд критично оцінює висновок спеціаліста №3458/345/10-19 від 22.06.2010, оскільки вказаний висновок був підготовлений поза межами процесуальних дій, встановлених КАС України, а тому не є ні висновком експерта в розумінні ст. 66 КАС України, ні консультацією спеціаліста в розумінні ст. 67 КАС України, а відтак не може вважатись належним, допустимим та достатнім доказом у справі.

За таких умов, відсутні і належні правові підстави для задоволення позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на оплату висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз №3458/3458/10-19 від 22.06.2010.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірності нарахування ТОВ «БМ-Трейд»штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у розмірі 12741,55 грн.

Водночас, з аналізу п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України видно, що вимога про визнання нечинним рішення може стосуватися лише нормативно-правового акта, а вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним) індивідуального акта (рішення) виключає вимогу про скасування цього ж акта, оскільки правові наслідки застосування обох згаданих вимог в даному випадку співпадають. Вимога про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) індивідуальних актів не містять різних способів захисту, а є одним і тим же способом, сформульованим у різних словесних формах.

Зміст принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, передбачений ч. 4 ст. 11 КАС України, зобов'язує адміністративний суд до активної ролі у судовому засіданні, в тому числі і до уточнення змісту позовних вимог, з наступним обранням відповідного способу захисту порушеного права.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне захистити порушені права позивача шляхом скасування спірного рішення ДПІ у Дніпровському районі м.Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004522340 від 03.09.2009, в частині нарахування ТОВ«БМ-Трейд»штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у розмірі 12741,55 грн.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню частково.

З огляду на викладене, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються на користь позивача з Державного бюджету України згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України пропорційно до задоволених вимог у сумі 1,13 грн.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Трейд»задовольнити частково.

2.Скасувати рішення Державної податкової інспекції у Дніпровському районі міста Києва про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0004522340 від 03.09.2009 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю «БМ-Трейд»штрафних (фінансових) санкцій за порушення п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у розмірі 12741,55грн.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БМ Трейд» (02125, м. Київ, вул. А. Навої, 76) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 грн. 13 коп. (одна гривня 13 коп.).

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко