Постанова № 12241930, 10.08.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 серпня 2010 року <Час проголошення >№ 2а-240/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді ПащенкаК.С. при секретарі судового засідання Шмігелю Т.В., розглянувши адміністративну справу

за позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»

доДержавної податкової інспекції у м. Львові

провизнання неправомірними дій та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати неправомірними дії ДПІ у м. Львові щодо опису активів позивача, на які поширюється право податкової застави та скасувати рішення ДПІ у м. Львові в формі акта опису №12/25560533/24-0 від 23.12.2009.

01.04.2010 позивач звернувся до суду з клопотанням про уточнення позовних вимог, з урахуванням чого просить суд визнати неправомірними дії ДПІ у м. Львові щодо опису активів позивача, на які поширюється право податкової застави, скасувати рішення ДПІ у м.Львові в формі акта опису №12/25560533/24-0 від 23.12.2009 та зобовязати ДПІ у м.Львові подати до Державного реєстратора заяву про припинення податкової застави на активи, зазначені в акті опису №12/25560533/24-0 від 23.12.2009.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 10.08.2010 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 16.08.2010, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

23.12.2009 податковим керуючим Челядином Р.В., призначеним наказом ДПІ у м.Львові №705 від 31.10.2005, було визначено перелік активів, що належать ДК«Укргазвидобування»та якими наділена філія ГПУ«Львівгазвидобування», на які поширюється право податкової застави, шляхом складення акту опису №12/25560533/24-0 від 23.12.2009 (далі Акт опису активів).

За заявою ДПІ у м.Львові до Державного реєстру обтяжень рухомого майна було внесено запис про реєстрацію податкової застави на активи, закріплені за ГПУ«Львівгазвидобування», вартістю 32901202,78грн., зазначені в Акті опису активів, що підтверджується витягами про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначено, що з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Згідно з п. 1.17 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податкова застава - спосіб забезпечення податкового зобов'язання платника податків, не погашеного у строк. Податкова застава виникає в силу закону. У силу податкової застави орган стягнення має право в разі невиконання забезпеченого податковою заставою податкового зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами у порядку, встановленому законом. Пріоритет заставодержателя на задоволення вимог із заставленого майна встановлюється відповідно до закону.

Відповідно до пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»право податкової застави виникає:

- у разі неподання або несвоєчасного подання платником податків податкової декларації - з першого робочого дня, наступного за останнім днем строку, встановленого законом про відповідний податок, збір (обов'язковий платіж) для подання такої податкової декларації;

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку;

- несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.

Підпунктом 8.2.2 п. 8.2 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено, що право податкової застави поширюється на будь-які види активів платника податків, які перебували в його власності (повному господарському віданні) у день виникнення такого права, а також на будь-які інші активи, на які платник податків набуде прав власності у майбутньому, до моменту погашення його податкових зобовязань або податкового боргу.

З матеріалів справи видно, що податковий борг ГПУ«Львівгазвидобування»триває протягом всього часу діяльності підприємства і не переривався, що не заперечувалось представником позивача у судовому засіданні, а відтак відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України не потребує доказування.

Відповідно до змісту пп. 9.4.1 п. 9.4 ст. 9 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»податковий керуючий організовує опис активів платника податків.

Згідно з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» джерелами погашення податкового боргу платника податків за рішенням органу стягнення, які є виконавчими документами, є будь-які активи платника податків (його філій, відділень, інших відокремлених підрозділів) з урахуванням обмежень, визначених цим Законом, а також іншими законами.

Відповідно до п. 8.3 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків має право безоплатно зареєструвати податкову заставу в державних реєстрах застав рухомого чи нерухомого майна, а податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Таким чином, враховуючи наявність податкового боргу у ГПУ«Львівгазвидобування», суд приходить до висновку про правомірність складення податковим керуючим Челядином Р.В. акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, №12/25560533/24-0 від 23.12.2009, та реєстрації її в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Суд не бере до уваги твердження позивача про те, що податкова застава не може розповсюджуватись на активи ГПУ«Львівгазвидобування», оскільки останнє є філією ДК«Укргазвидобування»та використовує активи на праві оперативного управління відповідно до п. 3.1 Положення про філію ДК«Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»ГПУ«Львівгазвидобування», з огляду на наступне.

Так, згідно з п.п. 1.1, 1.2 Положення про філію ДК«Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»ГПУ«Львівгазвидобування», затвердженого генеральним директором ДК«Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»12.11.1998 (зі змінами від 12.11.2008), ГПУ«Львівгазвидобування» є філією «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України» та не є юридичною особою.

Відповідно до п. 3.1 Положення про філію ДК«Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»ГПУ«Львівгазвидобування», затвердженого генеральним директором ДК«Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»12.11.1998 (зі змінами від 12.11.2008), для забезпечення діяльності Управління ДК«Укргазвидобування»наділяє його основними засобами, обіговими коштами та іншими фінансовими активами на праві оперативного управління.

Водночас, відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків - кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ГК України основу правового режиму майна суб'єктів господарювання, на якій базується їх господарська діяльність, становлять право власності та інші речові права - право господарського відання, право оперативного управління. При цьому відповідно до ч. 1 ст. 136 ГК Украни право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами, а згідно з ч. 1 ст. 137 ГК України правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом).

Як видно з аналізу ч. 1 ст. 133, ч. 1 ст. 136, ч. 1 ст. 137 ГК України субєктами прав повного господарського відання та оперативного управління можуть бути лише субєкти господарювання, під якими ч. 2 ст. 55 ГК України розуміє господарські організації (юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку) та громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці, та не можуть бути філії юридичних осіб.

Відповідно до п.п. 5.2, 5.3 статуту ДК "Укргазвидобування" НАК "Нафтогаз України" в редакції від 01.04.2008 майно компанії складається з основних засобів, оборотних засобів, активів, а також інших активів, що відображаються у його балансі. Майно Компанії формується за рахунок: майна та коштів, переданих йому Засновником; кредитів, позик; надходжень від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг, а також іншої господарської діяльності; придбання майна інших осіб; інших надходжень, що не суперечать чинному законодавству України. Майно, передане Засновником Компанії до статутного фонду (капіталу), закріплено за Компанією на праві господарського відання.

Таким чином, зважаючи на те, що ГПУ«Львівгазвидобування» не є юридичною особою та не може бути субєктом права повного господарського відання та/або оперативного управління, а також враховуючи, що згідно з п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі відсутності у платника податків, що є філією, відокремленим підрозділом юридичної особи, активів, достатніх для погашення його податкового боргу, додатковим джерелом погашення податкового боргу такого платника податків є активи юридичної особи, на які може бути звернено стягнення згідно з цим Законом, суд приходить до висновку, що джерелом погашення податкового боргу ГПУ«Львівгазвидобування»відповідно до змісту п. 1.7 ст.1, п.п.7.4.3 п.7.4 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ч. 2 ст.55, ч. 1 ст. 133, ч. 1 ст. 136, ч. 1 ст137 ГК України є активи ДК«Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України», що належать йому на праві власності або повного господарського відання та перебувають на балансі ГПУ«Львівгазвидобування», а у випадку їх недостатності і інші активи ДК«Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України».

За таких умов, закріплення у положенні про ГПУ«Львівгазвидобування»положення про те, що дана філія наділяється основними засобами, обіговими коштами та іншими фінансовими активами на праві оперативного управління не відповідає вимогам чинного законодавства та не може бути підставою для непоширення на такі активи права податкової застави.

Крім того, судом не приймається посилання позивача на ст. 4 Закону України «Про заставу»та п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» як на підставу для не поширення права податкової застави на активи ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України».

Закон України «Про заставу», який встановлює обмеження щодо предмету застави, є загальним та не врегульовує податкові правовідносини, у той час як Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законодавчим актом з питань оподаткування, не містить застережень щодо поширення податкової застави.

Рішенням Конституційного Суду України від 24.03.2005 №2-рп/2005 у справі №1-9/2005 визначено, що для забезпечення надходження до бюджетів та державних цільових фондів податків і зборів має здійснюватися шляхом запровадження податкової застави на активи платника податків у такому розмірі, який би забезпечував гарантоване відшкодування державі несплачених податків у повному обсязі.

Підпунктом «е»пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено заборону щодо використання як джерела погашення податкового боргу платника податків за його самостійним рішенням або за рішенням органу стягнення, майна, що включається, зокрема, до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації.

Разом з тим, Положення про порядок віднесення майна до такого, що включається до складу цілісних майнових комплексів державних підприємств, які не підлягають приватизації, в тому числі казенних підприємств, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 05.05.2001 № 787, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.05.2001 за №463/5654, передбачає складення пообєктних переліків майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного (казенного) підприємства, яке не підлягає приватизації, та майна, яке може бути джерелом сплати податкового боргу, за відповідними формами, із затвердженням органом уповноваженим управляти державним майном.

Враховуючи ненадання доказів існування таких переліків, доводи позивача про неможливість поширення податкової застави на його цілісні майнові комплекси як державного підприємства, є необґрунтованими. Викладена правова позиція підтверджується, зокрема, постановою Вищого адміністративного суду України від 18.11.2009 у справі № К-503/08.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги про визнання неправомірними дій ДПІ у м. Львові щодо опису активів позивача, на які поширюється право податкової застави, скасування рішення ДПІ у м.Львові в формі акта опису №12/25560533/24-0 від 23.12.2009 та зобовязання ДПІ у м.Львові подати до Державного реєстратора заяву про припинення податкової застави на активи, зазначені в акті опису №12/25560533/24-0 від 23.12.2009, суду не надав.

Натомість відповідач довів суду правомірність складення податковим керуючим Челядином Р.В. акту опису активів, на які поширюється право податкової застави, №12/25560533/24-0 від 23.12.2009, та реєстрації її в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, у звязку з чим позовні вимоги ДК«Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»визнаються судом необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 157-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Дочірньої компанії «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»відмовити повністю.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

СуддяК.С. Пащенко