Постанова № 12241541, 06.10.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2510/10/1770

06 жовтня 2010 року 18год. 01хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Шевчук І.П.,

відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофенстер"

доДержавної податкової інспекції у м.Рівне

про скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Єврофенстер" (далі ТОВ "Єврофенстер") звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне (далі - ДПІ у м.Рівне) про скасування податкових повідомлень-рішень №000642344/0/23-318 від 21.12.2009 року форми "В1" про зменшення суми бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на 511873,00 грн., та №000652344/0/23-318 від 21.12.2009 року форми "В2" про збільшення суми бюджетного відшкодування на 543287,00 грн. за червень 2009 року, липень 2009 року, серпень 2009 року та вересень 2009 року.

Позовні вимоги в повній мірі підтримані представником позивача в судовому засіданні 18.08.2010 року та 06.10.2010 року. В обґрунтування заявленого позову зазначено, що у відповідності до пп.7.7.3 та пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, платник податків, який має право на бюджетне відшкодування може прийняти самостійне рішення або про зарахування даної суми бюджетного відшкодування в рахунок погашення майбутніх податкових платежів або про повернення повної суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок, про що повідомляє податковий орган шляхом подання податкової декларації та заяви про повернення такої суми бюджетного відшкодування. ТОВ "Єврофенстер" було самостійно прийнято рішення про повернення належної йому суми бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок і дане рішення було відображено позивачем у декларації з податку на додану вартість за вересень 2009 року та у заяві про повернення суми бюджетного відшкодування додаток 4 до податкової декларації за вересень 2009 року. Представник позивача визнає, що відємне значення ПДВ, як підстава декларування ним у даному періоді бюджетного відшкодування фактично виникло в попередні періоди, а саме: в листопаді 2008 року, лютому, травні, червні, липні серпні 2009 року, однак звертає увагу на те, що діяв в межах вимог законодавства, яке дозволяє формувати податковий кредит звітного періоду з урахуванням податкових накладних та митних декларацій, оформлених в попередніх періодах та наступне заявлення фактично оплачених сум ПДВ до бюджетного відшкодування. Додатково зазначив, що органи державної податкової служби позбавлені права збільшувати суму бюджетного відшкодування за одні податкові періоди з одночасним її аналогічним зменшенням за інші податкові періоди. Відповідно просить скасувати оспорювані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача у судове засідання 06.10.2010 року не прибув, причин неявки суду не повідомив, про день та час слухання справи повідомлявся, клопотань про відкладення розгляду не надходило, а тому судом ухвалено продовжити розгляд справи у його відсутність. В судовому засіданні 18.08.2010 року представник відповідача проти позову заперечував, зазначаючи, що позивач втратив можливість на бюджетне відшкодування ПДВ у вересні 2009 року, через незаявлення такої суми до бюджетного відшкодування у попередніх періодах, оскільки сума ПДВ в розмірі 543287 грн. фактично ним сплачена у травні-серпні 2009 року, а не лише у серпні 2009 року. Відтак, вважає, що податковий орган, врахувавши її згідно з пп.7.7.3 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року у зменшення податкових зобов'язань позивача з цього податку наступних за вказаними податковими періодами, приймаючи податкові повідомлення-рішення форми "В1" та форми "В2" діяв в межах повноважень та на виконання норм діючого законодавства, а саме пп.7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону. На таких підставах просив відмовити в позові.

Заслухавши пояснення представників сторін, повно, всебічно та обєктивно дослідивши матеріали справи за своїм внутрішнім переконанням, суд прийшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, з 04.12.2009 року по 10.12.2009 року ДПІ у м.Рівне було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Єврофенстер", код за ЄДРПОУ 35056649, з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період: листопад 2008 року, лютий, червень-серпень 2009 року та з питань правомірності формування залишку відємного значення (рядка 26) по декларації з ПДВ за вересень 2009 року, який виник за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувався в період: квітень, червень-серпень 2009 року. Її результати оформлені актом №1655/1126/23-300/35056649 від 15.12.2009 року (а.с.6-22).

Судом встановлено, що згідно з поданою ТОВ "Єврофенстер" до ДПІ у м.Рівне податковою декларацією з ПДВ за вересень 2009 року з врахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню складає 513463 грн. (а.с.25-30, 61-76). Згідно з даними Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2009 року):

- залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, становить 570938 грн.,

- частина залишку відємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), становить 513463 грн.,

- сума, що підлягає відшкодуванню, становить 513463 грн.

Відповідно до Довідки щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ за вересень 2009 року):

- залишок відємного значення попереднього податкового періоду (рядок 24 податкової декларації звітного періоду) складається із сум, які виникли в таких періодах: листопад 2008 року 456848 грн., лютий 2009 року 39016 грн., квітень 2009 року 6240 грн., червень 2009 року 14593 грн., липень 2009 року 49056 грн., серпень 2009 року 4994 грн. вересень 2009 року 193 грн., разом 570938 грн.

- частина залишку відємного значення, фактично сплачена постачальникам у попередніх податкових періодах та не погашена податковими зобовязаннями попередніх періодів або не брала участі у розрахунках бюджетного відшкодування складається із сум, які виникли в таких періодах: листопад 2008 року - 456848 грн., лютий 2009 року 39016 грн., червень 2009 року 5276 грн., липень 2009 року 11603 грн., серпень 2009 року 720 грн., разом 513463 грн.

- залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (значення рядка 26 декларації) складається із сум, які виникли в таких періодах: квітень 2009 року 6240 грн., червень 2009 року 5276 грн., липень 2009 року 11603 грн., серпень 2009 року 720 грн., разом 57475 грн.

Факт оплати ПДВ постачальникам та ПДВ при імпорті основних засобів, як внеску в статутний фонд, як і факт не включення даних сум до складу бюджетного відшкодування наступних за вказаними періодів, визнано податковим органом у акті перевірки і підтверджено долученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень та податкової звітності позивача з ПДВ за відповідні періоди (а.с.77-98, 101, 111-120).

За даними перевірки, залишок відємного значення попереднього податкового періоду становить 570745 грн. Розбіжність з даними платника складає 193 грн. і виникла внаслідок безпідставного включення до розрахунку відємного значення сум ПДВ за вересень 2009 року, які виникли у вересні 2009 року, а не у попередньому періоді.

За даними перевірки, частина відємного значення, що оплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) складає: у листопаді 2008 року - 456848 грн., у лютому 2009 року 39016 грн., у травні 2009 року - 366 грн., у червні 2009 року 6215 грн., у липні 2009 року 36567 грн., у серпні 2009 року 5865 грн., разом 544877 грн. Розбіжність з даними платника складає 31414 грн. і виникла внаслідок того, що в цій частині платником включена до рядку 26 декларації, як залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до цього та враховуючи ту обставину, що за даними перевірки прийнято суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року в розмірі 1590 грн., яка оплачена постачальникам у серпні 2009 року, і яка в той же час за результатами перевірки не підтверджена в силу ненадходження відповідей на запити, податковий орган констатував, що ТОВ "Єврофенстер" занижено суму бюджетного відшкодування по деклараціях з ПДВ в розмірі 543287 грн. (544877-1590), в тому числі по періодах: за червень 2009 року в сумі 496230 грн. (оплата у листопаді 2008 року 456848 грн. + оплата у лютому 2009 року 39016 грн. + оплата у травні 2009 року - 366 грн.), за липень 2009 року в сумі 6215 грн. (оплата у червні 2009 року 6215 грн.), за серпень 2009 року в сумі 36567 грн. (оплата у липні 2009 року 36567 грн.), за вересень 2009 року в сумі 4275 грн. (оплата у серпні 2009 року 5865 грн. - 1590 грн.).

Одночасно, податковий орган констатував, що ТОВ "Єврофенстер" завищено суму бюджетного відшкодування по декларації з ПДВ в розмірі 511873 грн. за вересень 2009 року та завищено відємне значення (рядок 26 декларації) за вересень на суму 31607 грн. (31414 грн. ПДВ сплаченого у травні-серпні + 193 грн. ПДВ сплаченого у вересні 2009 року).

Таким чином, загальний результат перевірки нівелюється, позаяк ДПІ у м.Рівне з одного боку збільшує платнику податків суму бюджетного відшкодування за червень-вересень 2009 року на 543287 грн., а з другого зменшує її за вересень 2009 року на 511873 грн. з одночасним зменшенням на 31414 грн. суми відємного значення рядка 26 декларації з ПДВ за вересень 2009 року: 543287 грн. = 511873 грн. + 31414 грн.

Разом з тим, на підставі акту перевірки відповідачем прийнято:

- податкове повідомлення-рішення форми "В1" №000642344/0/23-318 від 21.12.2009 року, згідно якого ТОВ "Єврофенстер" зменшено суму бюджетного відшкодування за вересень 2009 року на 511873,00 грн. (а.с.23),

- податкове повідомлення-рішення форми "В2" №000652344/0/23-318 від 21.12.2009 року, згідно якого ТОВ "Єврофенстер" збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2009 року на 496230 грн., за липень 2009 року на 6215 грн., за серпень 2009 року на 36567 грн., за вересень на 4275 грн., а всього на 543287 грн. (а.с.24).

Спірні податкові-повідомлення-рішення мотивовані порушенням позивачем пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування, яка задекларована до сплати на розрахунковий рахунок платника податків за вересень 2009 року; пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, що призвело до заниження суми бюджетного відшкодування, яка включається в рахунок зменшення податкових зобовязань за червень-вересень 2009 року.

Суд не погоджується з висновком податкового органу про порушення позивачем вказаних вимог, а відтак вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду, а при від'ємному значенні - враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

При цьому, згідно з пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 року, платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно з Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054 (у редакції наказу №213 від 15.06.2005 року) таке рішення платника податку відображається в рядку 25.2 декларації по податку на додану вартість.

Відповідно до пп.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з Порядком заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №166 від 30.05.1997 року та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09.07.1997 року за №250/2054 (у редакції наказу №213 від 15.06.2005 року),таке рішення платника податку відображається в рядку 25.1 декларації по податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Єврофенстер" приймало рішення про зарахування належної йому суми бюджетного відшкодування у червні-серпні 2009 року в рахунок зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, тобто відносило в рядок 25.2 декларацій з податку на додану вартість за відповідні періоди. В той же час рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, яке, як відємне значення податку на додану вартість виникло в попередні періоди, прийняло у вересні 2009 року, тобто віднесло в рядок 25.1 декларації з податку на додану вартість даного періоду.

Згідно пп.15.3.1 п.15.3 ст.15 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обов'язкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Оскільки право на бюджетне відшкодування виникло у позивача в червні-вересні 2009 року, то скориставшись ним у вересні 2009 року, позивач діяв в межах зазначених строків.

Підпунктом 7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, встановлено, що якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобовязань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі зясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Але при цьому, ні Закон України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року, ні Порядок направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затверджений наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 року у редакції наказу №247 від 27.05.2003 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.06.2003 року за №467/7788, не містять повноважень органів державної податкової служби самостійно визначати суму бюджетного відшкодування платника податків, встановлювати її зменшення або збільшення у податковій декларації та здійснювати одночасне зменшення та збільшення суми бюджетного відшкодування на одну й ту ж суму податку, змінюючи направлення бюджетного відшкодування, а саме не на рахунок платника податків у банку, а шляхом зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів.

Крім того, пп.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року передбачає, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобовязань із цього податку наступних податкових періодів. Судом встановлено, що саме порушення цієї норми Закону встановлено актом перевірки позивача, а відтак відповідач дійшов висновку не про порушення платником податків покладених на нього законодавством обовязків, а про порушення платником податків наданих йому прав, що є само по собі абсурдним.

Як зазначалося вище, пп."а" пп.7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 року дає підстави податковому органу надіслати платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначається сума заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування, якщо за наслідками перевірки виявлено невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації. Оскільки ж позивач, подавши декларацію з ПДВ за вересень 2009 року та уточнюючий розрахунок до неї, самостійно виявив існування у нього права на бюджетне відшкодування, яким він ще не скористався, то факт самостійного виявлення суми бюджетного відшкодування платником податку (позивачем), до проведення податковим органом перевірки, за наслідками якої виявляється заниження суми бюджетного відшкодування, на думку суду, унеможливлює застосування податковим органом пп."а" пп.7.7.7 п.7.7. ст.7 Закону.

Наведене повністю узгоджується з вимогами п.5.1 ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-III від 21.12.2000 року, якою передбачена можливість виправлення платником податку самостійно виявлених ним помилок у показниках раніше поданої податкової декларації (з урахуванням строків давності) шляхом подання уточнюючого розрахунку або шляхом зазначення відповідних показників у складі податкової декларації.

Отже, сума податку, фактично сплачена позивачем у попередніх податкових періодах, визначена із сум, які були включені до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та не брали участі у розрахунках бюджетного відшкодування протягом попередніх податкових періодів та не погашали податкових зобов'язань наступних звітних періодів, правомірно визначена позивачем до бюджетного відшкодування у вересні 2009 року. Таким чином, на думку суду відповідач неправомірно прийшов до висновку про зменшення суми бюджетного відшкодування позивача за цей період та одночасне її збільшення за попередні періоди.

З огляду на вищенаведене, позовні вимоги ТОВ "Єврофенстер" підлягають задоволенню.

В силу вимог ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи, що станом на день винесення судом рішення у справі документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 3,40 грн., суд присуджує позивачу вказану суму.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Рівне форми В1 №000642344/0/23-318 від 21.12.2009 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Єврофенстер" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 511873,00 грн., в тому числі за вересень 2009 року, та форми В2 №000652344/0/23-318 від 21.12.2009 року, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Єврофенстер" збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 543287,00 грн., в тому числі за червень 2009 року - 496230,00 грн., за липень 2009 року - 6215,00 грн., за серпень 2009 року - 36567,00 грн., за вересень 2009 року - 4275,00 грн.

Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Єврофенстер" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення в судовому засіданні лише вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.