Постанова № 12240908, 14.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 жовтня 2010 р. справа № 2а-21754/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11.07

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Стойки В.В.

при секретаріКуркині В.В.

за участю

представника позивача Вечерня І.М.

представник відповідача не з*явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Об*єднана вантажно-транспортна компанія» до Управління пенсійного фонду в м. Єнакієве Донецької області про скасування рішення №522 від 30 березня 2010 року,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Обєднана вантажно транспортна компанія” звернувся в суд з позовом до Управління пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про скасування рішення №522 від 30 березня 2010 року.

В обґрунтування позову вказав, що відповідно до рішення управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області №522 від 30 березня 2010 року нарахована пеня в розмірі 81,64 грн. за період з 03.08.2009 року по 21.09.2009 року.

Вважає зазначене рішення є незаконним та винесено Управлінням Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області в порушення законодавства, оскільки ухвалою Господарського суду Донецької області від 02.07.2009 порушена справа про банкрутство ТОВ «Об»єднана вантажно-транспортна компанія» та введено мараторій на задоволення вимог кредиторів та призначено розпорядника майна. Просив позов задовольнити та скасувати рішення №522 від 30 березня 2010 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Заяви про відкладення розгляду справи або розгляду справи за відсутністю представника до суду не надходило.

За таких підстав, відповідно до ст.128 КАС України, суд визнав можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача та на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Обєднана вантажно-транспортна компанія ” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Єнакієвської міської ради Донецької області та включене до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України за номером 32287238. Позивач взятий на облік як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

На підставі наявних у справі доказів та з пояснень представника позивача, судом встановлено, що ухвалою господарського суду Донецької області від 02 липня 2009 року порушено справу про банкрутство № 42/78Б відносно ТОВ “ Обєднана вантажно-транспортна компанія ” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. За результатами попереднього судового засідання, ухвалою від 03.11.2009 року було ухвалено визнати вимоги Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве в сумі 523780,44 грн. грошовими зобовязаннями другої черги.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25 листопада 2009 року введено процедуру санації позивача строком на шість місяців, де керуючим санацією призначено арбітражного керуючого, а ухвалою від 15 червня 2010 року продовжено строк процедури санації на 3 місяці до 25.08.2010 року.

Відповідач є страхувальником, тобто платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до вимог статей 1, 14 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до абзацу 1 частини 6 ст. 20 Закону “ Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Пунктом 2 частиною 9 статті 106 Закону України “ Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” передбачена відповідальність за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків.

Відповідно до частини 2 п. 9 ст. 106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне неперерахування) страхувальниками страхових внесків, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 % своєчасно не сплачених зазначених сум у разі затримки сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20 % зазначених сум у разі затримки сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 % зазначених сум у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів ”.

Згідно з п. 8 ст. 106 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ” на недоїмку нараховується пеня з розрахунку 0,1 % суми недоплати за кожний день прострочення платежу.

30.03.2010 року відповідачем прийнято рішення № 522 “Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду ”, яким на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування ”нарахована пеня в розмірі 81,64 грн. за період з 03.08.2009р. по 21.09.2009р.

Втім суд зазначає, що з моменту порушення справи про банкрутство на боржника розповсюджується особливий режим сплати зобовязань, який передбачений Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ”. (надалі Закону). Такий стан обумовлений застосуванням заходів щодо забезпечення вимог кредиторів, одним із яких є мораторій на задоволення вимог кредиторів, при порушенні справи про банкрутство.

Постановою Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 15 “Про судову практику у справах про банкрутство ” зазначено, що Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Згідно із ст. 1 Закону мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Відповідно до ч.4. ст. 12 Закону, протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства та не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування,податків і зборів (обов'язкових платежів).

Вищезазначена норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховується неустойка та інші санкції не застосовується і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний з його суттю, що розкривається в статті 1 Закону, тобто боржник повинен виконувати неналежне виконання зобовязання, що виникли після введення мораторію, але за їх невиконання або неналежне виконання неустойка не нараховується, а інші санкції не застосовуються.

Відповідно до ч.7 ст. 12 Закону, дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у справі про банкрутство.

У звязку з тим, що задоволення грошових вимог кредиторів, визнаних боржником та внесених до реєстру вимог кредиторів здійснюється в порядку черговості та лише після затвердження плану санації, а як зазначалося вище ухвалою Господарського суду Донецької області відповідача віднесено до другої черги задоволення грошових вимог, то нарахування суми штрафу та пені є необґрунтованим, оскільки нарахування фактично відбувається на суми другої черги реєстру вимог кредиторів, що в свою чергу суперечить ЗУ “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” .

Крім цього, з аналізу вищезазначених норм вбачається, що борг, на який відповідачем була нарахована пеня, виник вже після введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, тобто після 02 липня 2009 року, за таких підстав, суд вважає, що відповідач не мав права нараховувати фінансові санкції та пеню, оскільки на момент винесення оскаржуваного рішення мораторій на задоволення вимог кредиторів вже не діяв.

У відповідності зі статтею 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб»єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

На підставі ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, рішення про відповідачем про застосування фінансової санкції та пені № 522 від 30.03.2010 прийнято відповідачем не розсудливо, необґрунтовано, тобто без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, а також у порушення прав, свобод та інтересів позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Обєднана вантажно транспортна компанія ” до Управління пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області про скасування рішення № 371 від 25.02.2010 року задовольнити повністю.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області № 522 від 30 березня 2010 року “Про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду ”.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Суддя Стойка В. В.