Вирок № 122404384, 18.10.2024, Полонський районний суд Хмельницької області

Справа № 681/407/24

Провадження 1-кп/681/44/2024

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2024 р.

Полонський районний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді - ОСОБА_1

за участю секретарів судових засідань - ОСОБА_2 , ОСОБА_3

прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 , її представника адвоката ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 , його захисника адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Полонне матеріали кримінального провадження № 12024244000000265 від 10.02.2024 року по обвинуваченню:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новофедорівка Пологівського району Запорізької області, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , фактично проживаючого по АДРЕСА_2 , з неповною середньою освітою, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого,

за ч.3 ст. 286-1, ч.1 ст. 135 КК України,-

встановив:

10 лютого 2024 року о 19 годині 08 хвилин ОСОБА_7 в м. Полонне, Шепетівського району Хмельницької області не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керував автомобілем марки «ВАЗ» моделі «2101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , при цьому в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України (далі по тексту ПДР) перебував у стані алкогольного сп`яніння, що знижувало його увагу та швидкість реакції.

Рухаючись зі швидкістю 69,6 км/год по вул. Князя Володимира (бувша назва вул. Ходякова) зі сторони вул. Лесі Українки в напрямку вул. Привокзальна в м. Полонне обвинувачений був неуважним,не стежив за дорожньою обстановкою, не відреагував на її зміну, а саме появу перешкоди, котру він спроможний був виявити у вигляді руху велосипедиста ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який їхавпо правому краю проїзної частини в попутному з керованим ОСОБА_7 автомобілем напрямку та становив останньому перешкоду для подальшого руху. При цьому обвинувачений також не вибрав безпечної швидкості руху та безпечного бокового інтервалу, щоб мати змогу постійно контролювати рух транспортного засобу і безпечно керувати ним та з моменту виникнення перешкоди для руху не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди, внаслідок чого допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_9 .

Зазначеними діями обвинувачений порушив вимоги ПДР, а саме:

п.1.7. Водії зобов`язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як велосипедисти, особи, які рухаються в кріслах колісних та пішоходи. Усі учасники дорожнього руху повинні бути особливо обережними до дітей, людей похилого віку та осіб з явними ознаками інвалідності.

п. 2.1 (а) Водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії;

п.2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Водієві забороняється:

а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

п.12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

п.12.2. У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги;

п.12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об`єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об`їзду перешкоди;

п.12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

п. 12.9 (б) Водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену, зокрема у пункті 12.4;

п.13.1 Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_7 знаходиться у прямому причинному зв`язку із скоєнням дорожньо-транспортної пригоди (далі по тексту ДТП) та наслідками, що настали.

В результаті вище зазначеної ДТП велосипедист ОСОБА_9 отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних переломів ребер обох половин грудної клітки із ушкодженням парієтальної плеври, крововилива в товщу правої легені, розривом правої легені із ушкодженням її вісцеральної плеври, який супроводжувався правобічним гемотораксом (крововилив в праву плевральну порожнину - 500 мл), садна в ділянці лівої лопатки; розриву міжхребцевого з`єднання грудного відділу хребта із повним розривом спинного мозку та крововиливом в оточуючий зв`язковий апарат; крововиливів під м`яку мозкову оболонку в ділянці обох лобних часток та правої потиличної частки, садна в лобній ділянці голови зліва; закритого перелому проксимального епіметафіза лівої стегнової кістки із двома саднами на шкірі лівого стегна, закритого перелому голівки лівої малогомілкової кістки; двох саден на тильній поверхні правої кисті, які в сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку призвели до смерті.

Після здійснення ОСОБА_7 наїзду на ОСОБА_9 , обвинувачений зник з місця пригоди, продовживши рух автомобілем, усвідомлюючи, що в результаті своїх дій потерпілий перебуває в небезпечному для його життя стані і був позбавлений можливості, через безпорадний стан самостійно вжити заходи до самозбереження внаслідок отриманих при ДТП тілесних ушкоджень.

Такими діями обвинувачений не виконав вимоги п.2.10. (а,г,д) Правил дорожнього руху України та ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», котрі встановлюють наступне:

п.2.10. - у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов`язаний;

а) негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди;

г) вжити можливих заходів для надання домедичної допомоги потерпілим, викликати бригаду екстреної (швидкої) медичної допомоги, а в разі відсутності можливості вжити зазначених заходів звернутися по допомогу до присутніх і відправити потерпілих до закладу охорони здоров`я;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських;

ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» - учасники дорожнього руху зобов`язані надавати необхідну домедичну допомогу та вживати всіх можливих заходів для забезпечення надання екстреної медичної допомоги, у тому числі потерпілим внаслідок дорожньо-транспортних пригод.

Таким чином, ОСОБА_7 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені ч.3 ст. 286-1 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило смерть потерпілого, та ч.1 ст. 135 КК України - завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження внаслідок безпорадного стану, якщо той, хто залишив без допомоги, сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

В ході судового розгляду ОСОБА_7 свою вину визнав частково та пояснив, що 10 лютого 2024 року після 19 години не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом, перебуваючи в АДРЕСА_3 сів за кермо автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 ,при цьому він не перебував у стані алкогольного сп`яніння. В послідуючому рухаючись із світлом фар у ближньому режимі та швидкістю приблизно 50 км/год. по АДРЕСА_4 ) в напрямку вул. Привокзальна через погодні умови, наявність дощу та темної пори доби, не помітив велосипедиста, котрий рухався в попутному напрямку, на якого наїхав автомобілем, після чого на місці події не зупинився, усвідомлював, що велосипедисту завдано травму, однак злякавшись, продовжив рух. Приїхавши до місця свого фактичного проживання, залишив там автомобіль, а сам поїхав на таксі до своїх знайомих, котрі проживають в м. Полонне в районні "Забеління" де для свого заспокоєння випив 200-250 грам горілки. Приблизно після 23 години його виявили та затримали працівники поліції. Обвинувачений заперечив, що після приїзду автомобілем до місця свого проживання він зустрічався із сусідом ОСОБА_10 .

Винуватість ОСОБА_7 у вчиненні вище зазначених кримінальних правопорушень підтверджується такими доказами.

Показаннями свідка ОСОБА_10 котрий пояснив, що він проживає в АДРЕСА_2 від будинку де мешкає ОСОБА_7 10.02.2024 приблизно о 19.30 годині обвинувачений під`їхав до його будинку на автомобілі марки "ВАЗ" де став подавати звуковий сигнал. Підійшовши до ОСОБА_7 на відстань до 1 м, почув від останнього запах алкоголю, також обвинувачений нестійко тримався на ногах, а тому ствердив, що у той час ОСОБА_7 перебував у нетверезому стані. На автомобілі було розбите переднє лобове скло, обвинувачений запитував у нього де можна придбати таке скло.

Даними протоколу огляду місця ДТП від 10.02.2024 року (т.1 а.с.70-83), які вказують на те, що на ділянці дороги, яка знаходиться в АДРЕСА_4 виявлено: на правому узбіччі з мучки на відстані 1,2 м від правого краю дороги початок осипу фарби білого та коричневого кольору довжиною 21 м; на відстані 0,8 м від краю дороги на правій смузі руху знаходиться шапка сірого кольору; на узбіччі з мучки на відстані 0,8 м від краю дороги наявні уламки розбитого ліхтаря оранжевого кольору, а на відстані 4,8 м від цих уламків виявлено поліетиленовий пакет білого кольору поряд з яким наявний ліхтарик, котрий на момент огляду світить яскравим білим світлом; на відстані 6,4 м від вказаного ліхтаря в напрямку огляду бере початок осип уламків розбитого скла по довжині 13,6 м та шириною 4 м; на відстані 7,4 м від ліхтаря наявний велосипед марки "АІСТ" жіночого типу коричневого кольору, що має пошкодження характерні для ДТП; на відстані 7.6 м від ліхтаря наявне праве дзеркало з основою полімерного матеріалу чорного кольору та декоративна рамка фари сірого кольору до автомобіля ВАЗ-210. Також на місці ДТП виявлено камери відеоспостереження на будівлі 27 Г, що знаходиться по вищевказаній вулиці. Під час огляду місця ДТП здійснено відповідні заміри, складено схему та фототаблиці.

Даними протоколу обшуку від 11.02.2024 з відеозаписом (т.1 а.с 143-153), згідно до яких у подвір`ї домоволодіння АДРЕСА_2 виявлено автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2101» сірого кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , на якому наявні пошкодження у вигляді розбиття: лобового скла, правої фари, правого поворотника, передній правій частині знаходяться вм`ятини, відсутнє праве дзеркала заднього виду, на кришці капоту та на правому крилі автомобіля є лущення лако-фарбового покриття потертості та подряпини.

Даними протоколу огляду речових доказів від 13.03.2024 (т.1 а.с.163-178) із котрих вбачається, що на автомобілі марки «ВАЗ» моделі «2101» сірого кольору, реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 є наявні вище зазначені механічні пошкодження, а велосипед марки "Аіст" оранжевого кольору має пошкодження у вигляді вдавленої всередину вм`ятини металевої основи заднього колеса з деформацією у лівий бік, деформована рама велосипеда.

Даними висновку експерта № 33 від 19.03.2024 року (т.1 а.с. 115-118) відповідно до яких при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_9 виявлені вище перелічені тяжкі тілесні ушкодження, як небезпечні для життя в момент їх спричинення, а в даному випадку призвели до смерті, та утворились від травмуючої дії тупих твердів предметів, могли виникнути внаслідок наїзду автомобіля на велосипедиста. При судово-токсикологічній експертизі крові та сечі трупа ОСОБА_9 наявність етилового алкоголю не виявлено.

Згідно до даних протоколу проведення тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння на приладі "Драгер" (т.1 а.с. 125) у ОСОБА_7 11.02.2024 об 01:02 годині виявлено наявність алкоголю - 2.01 проміле.

За даними протоколу про відібрання експериментальних зразків крові та висновку експерта № 351 від 20.02.2024 року (т.1 а.с.136, 146) 11.02.2024 року о 05:00-05:15 год. у ОСОБА_7 були відібрані зразки крові у якій виявлено наявність етилового алкоголю в кількості 1,36% (проміле).

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/123-24/2886-ФП від 14.03.2024 (т.1 а.с.18-22) швидкість руху автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 на 19 годину 22 хвилини 25 секунд 10.03.2024 становила 69,696 + - 4,646 км/год.

Дані висновку експерта № СЕ-19/123-24/2301-ІТ від 19.03.2024 (т.1 а.с.181-184) свідчать, що робоча гальмова система та рульове керування автомобіля «ВАЗ 2101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 перебували в працездатному стані та виконували свої конструктивні функції.

Згідно до висновку експерта № СЕ-19/123-24/2831-ІТ від 27.03.2024 (т.1 а.с.187-193) в момент первинного контакту автомобіль ВАЗ 2101 н.з. НОМЕР_1 контактував передньою правою частиною із задньою частиною велосипеда Аіст. При цьому повздовжня вісь велосипеда могла розташовуватися паралельно до повздовжньої осі автомобіля ВАЗ 2101, або була відхилена на деякий кут вправо відносно поздовжньої осі автомобіля.

Зіткнення між автомобілем ВАЗ 2101 та велосипедом Аіст могло відбутись перед розташуванням осипу лакофарбового покриття та інших уламків, в районі меж смуги руху та прилеглого узбіччя вулиці Ходякова в напрямку вул. Привокзальна.

З матеріалів відеозапису знятих з відеокамер зовнішнього спостереження, які знаходяться на приміщенні магазина "Кроха" по вул. Князя Володимира (бувша назва Ходякова) ,27-Г в м. Полонне (т.2 а.с. 6-22), з урахуванням виявлених досудовим слідством розбіжностей дати та часу, що містяться на відеозаписах із зазначених камер та фактичному фіксуванню подій, вбачається, що 10.02.2024 о 19:08 годині в полі зору камер з`являється велосипедист з увімкненим ліхтарем, котрий їде в напрямку вул. Привокзальна по правій стороні дороги, після цього з`являється автомобіль світлого кольору подібний до марки ВАЗ, який рухається в тому ж напрямку, що й велосипедист, та в подальшому зафіксовано як цей автомобіль здійснює наїзд на велосипедиста.

За даними відеозапису з камер зовнішнього відеоспостереження на магазині "Комп`ютерний всесвіт", які знаходяться по вул. Л.Українки, 158/1 в м. Полонне вбачається, що на проїзній частині дороги зазначеної вулиці стоїть автомобіль світлого кольору схожий на марку ВАЗ та о 19:06:43 год. він рушає в напрямку Площі Слави в м. Полонне (т.2 а.с. 36-42).

Аналогічні дані зафіксовані на відеокамерах зовнішнього спостереження відділу поліцейської діяльності № 3 Шепетівського РУП , що встановлені на електроопорі перехресть вулиць Ак.Герасимчука та Л.Українки (т.2 а.с. 53-63).

Згідно до даних протоколу проведення слідчого експерименту від 21.03.2024 за участю ОСОБА_7 (т.2 а.с.87-95) обвинувачений розповідав, що 10.03.2024 в темну пору доби в м. Полонне він керував вищезгаданим автомобілем з ближнім світлом фар та слідував по вул.Князя Володимира , дорога якої була мокрою та не освітленою, через що здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_9 . Під час зазначеної слідчої дії було встановлено, що на місці події за подібних погодних умов, котрі були 10.03.2024, при руху автомобіля марки ВАЗ 2101 із увімкненим світлом в ближньому режимі водій повинен був побачити велосипедиста на відстані 41,5м.

Відповідно до висновку експерта № СЕ-19/123-24/3840-ІТ від 28.03.2024 (т.2 а.с.98-103) у дорожньо-транспортній ситуації, що досліджувалась, водій автомобіля ВАЗ 2101 н.з. НОМЕР_1 ОСОБА_7 повинен був діяти згідно до нормативних вимог п.п.12.2, 12.4, 129(б), 12.3 ПДР. Рухаючись з обраною швидкістю 69,6 км/год. не мав технічної можливості уникнути наїзду на велосипедиста ОСОБА_9 шляхом виконання вимог п.12.3. При русі автомобіля з дозволеною швидкістю в межах населеного пункту - 50 км/год. ОСОБА_7 мав технічну можливість уникнути наїзду шляхом належного виконання нормативних вимог п.п. 12.4, 12.9 (б), 12.3 ПДР, недотримання яких, з технічної точки зору, перебували у причинному зв`язку з настанням даної ДТП.

Суд критично розцінює показання обвинуваченого, що перед наїздом на велосипедиста ОСОБА_9 швидкість руху керованого ним автомобіля становила 50 км/год.

Така версія ОСОБА_7 спростовується вищенаведеними об`єктивним доказом - висновком експерта № СЕ-19/123-24/2886-ФП від 14.03.2024, за яким швидкість руху автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 10.03.2024 на 19 годину 22 хвилини 25 секунд становила 69,696 + - 4,646 км/год.

Суд не приймає до уваги показання ОСОБА_7 про те, що він під час скоєння ДТП перебував у тверезому стані, а алкоголь в кількості 200-250 грам горілки вжив після пригоди.

Про факт перебування обвинуваченого в момент ДТП в стані алкогольного сп`яніння свідчать вище наведені показання свідка ОСОБА_10 , котрі суд вважає правдивими, вище зазначені дані протоколу проведення тесту на визначення стану алкогольного сп`яніння ОСОБА_7 приладі "Драгер" від 11.02.2024 об 01:02 годині та дані висновку експерта № 351 від 20.02.2024 року якими об`єктивно встановлено наявність у обвинуваченого алкоголю.

Також, характер поведінки ОСОБА_7 в момент ДТП, а саме керування автомобілем з перебільшенням допустимої в населеному пункті швидкості руху, неспроможність на рівній ділянці дороги своєчасно помітити велосипедиста, що рухався в попутному напрямку, залишення ним після ДТП місця події незважаючи на скоєння наїзду на людину, продовження руху автомобілем з розбитим переднім склом та фарою, не повідомлення про факт ДТП у відповідні органи, спроба після пригоди переховуватись поза місцем свого проживання, дають суду обґрунтовані підстави вважати, що ОСОБА_7 під час дорожньо-транспортної пригоди перебував в стані алкогольного сп`яніння.

З урахуванням наведеного суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 щодо перекваліфікації дій ОСОБА_7 із ч.3 ст. 286-1 на ч.2 ст. 286 КК України.

Згідно обвинувального акту ОСОБА_7 інкримінується порушення ним вимог п.1.5 ПДР України, який встановлює, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

На думу суду, із об`єму обвинувачення слід виключити порушення ОСОБА_7 вищезазначеного пункту ПДР України, оскільки його положення носять загальний характер та не перебували в причинному зв`язку із настанням ДТП і її наслідками, а також не сприяли виникненню інших вищезгаданих порушень ПДР України, допущених обвинуваченим.

Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості та наслідки вчинених ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, причини їх скоєння, характер і кількість допущених ним порушень ПДР, попереднє неодноразове притягнення обвинуваченого до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, його ставлення до цих порушень, а також поведінку після вчинення кримінальних правопорушень, дані про особу, сімейний та матеріальний стан, зокрема наявність захворювань, а також думку потерпілої.

Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_7 , є вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 135 КК України особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння.

Пом`якшуючою обставиною покарання суд визнає часткове добровільне відшкодування потерпілій завданої моральної шкоди.

З урахуванням наведеного, а також позиції ОСОБА_5 щодо призначення обвинуваченому суворого покарання, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 слід призначити основне покарання необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень лише реальне позбавлення волі із застосуванням додаткового покарання, передбачене санкцією ч.3 ст. 286-1 КК України.

По справі потерпілою ОСОБА_5 заявлено цивільний позов в якому вона просила стягнути з ОСОБА_7 35000 грн. майнової та 600000 грн. моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що у зв`язку із смертю батька ОСОБА_9 позивачка понесла витрати на його поховання на загальну суму 35000 грн., в яку входить: поховання, поминальний обід, а також, що через втрату батька для неї заподіяна моральна шкода, розмір грошового відшкодування якої ОСОБА_5 визначила в сумі 600000 грн.

В ході судового розгляду позивачка змінила позовні вимоги просила стягнути:

із відповідача Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія Кредо" (ТДВ СК "Кредо") витрати на поховання батька ОСОБА_9 в сумі 12470 грн., а також моральну шкоду в сумі 85200 грн.;

із відповідача ОСОБА_7 моральну шкоду у розмірі 514800 грн.

При цьому ОСОБА_5 вказала, що у покійного ОСОБА_9 є син ОСОБА_11 , 1979 року народження, проживаючий в м. Києві, а інші близькі родичі, зокрема дружина, батьки - відсутні.

ТДВ СК "Кредо" (далі також Страховик) подало відзив на позов в якому просило суд відмовити в задоволенні вимог заявлених ОСОБА_5 посилаючись на те, що до страхової компанії не надходило повідомлення про ДТП, позивачка не зверталась із заявою про виплату страхового відшкодування, не подала відповідні для цього документи.

Відповідач ОСОБА_7 позов визнав частково, вказав, що його матір сплатила для ОСОБА_5 у відшкодування шкоди 40 тисяч грн., що визнається потерпілою, а тому він ще погодився сплатити для позивачки шкоду в сумі 50 тисяч грн.

Вирішуючи цивільний позов суд виходить із такого.

Відповідно до ч.1 ст.61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є, зокрема, фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.

Згідно до вимог ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

За положеннями ч. 5 ст. 128 КПК цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами цього Кодексу, а згідно з ч. 1 ст. 129 КПК суд, зокрема, ухвалюючи обвинувальний вирок, залежно від доведеності підстав та розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до статей 3,4 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Суб`єктами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є страхувальники та інші особи, відповідальність яких застрахована, страховики, Моторне (транспортне) страхове бюро України, потерпілі.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи. (стаття 6 Закону).

За положеннями ст.12 Закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров`ю потерпілих, не застосовується.

Як встановлено у справі, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 застрахована у ТДВ СК "Кредо" згідно полісу серії НОМЕР_2 , котрий був діючим станом на 10.02.2024. Розмір страхової суми за шкоду заподіяну життю та здоров`ю потерпілого становить 320 тисяч грн., за шкоду заподіяну майну 160 тисяч грн., розмір франшизи 0.00.

Згідно до ч. 1 ст. 22 Закону у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є, зокрема шкода, пов`язана із смертю потерпілого (ст. 23 Закону).

Стаття 27 Закону встановлює, що страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.

Страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.

Страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам`ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред`явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Згідно до ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1167 цього Кодексу встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

За положеннями ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом.

Згідно до ч.1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

З урахуванням вищенаведених законодавчих актів, суд вирішуючи заявлений цивільний позов, в межах його вимог приходить до таких висновків.

Відповідач страхова компанія зобов`язана відшкодувати для ОСОБА_5 понесені нею витрати на поховання батька, які документально підтверджені на загальну суму 12470 грн. - ритуальні товари придбані у ФОП ОСОБА_12 (фіскальні чеки від 11.02. та 12.02.2024, (т.1 а.с. 47).

Також страховик зобов`язаний відшкодувати для позивачки моральну шкоду.

Враховуючи, що у ОСОБА_9 наявний син ОСОБА_11 , котрий також як і позивачка має право на виплату йому страховою компанією моральної шкоди, а відтак для ОСОБА_5 підлягає стягненню з ТДВ СК "Кредо" моральна шкода в розмірі 1/2 частини загальної суми 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, що становить 42600 грн. (7100 грн. х 12 : 2).

Крім цього на підставі вищевказаних статей ЦК України ОСОБА_7 , зобов`язаний відшкодувати позивачці моральну шкоду, заподіяну для неї внаслідок смерті батька, так як з вини обвинуваченого сталася ДТП при який загинув ОСОБА_9 .

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди суд визначає відповідно до вимог ч.3 ст. 23 ЦК України з урахуванням характеру правопорушення, глибини фізичного болю та душевних страждань яких зазнала потерпіла, їх тривалості, безповоротності, форму вини обвинуваченого, часткову сплату шкоди страховою компанією та враховуючи при цьому вимоги розумності і справедливості.

На думку суду розмір моральної шкоди, яку має відшкодувати ОСОБА_7 для ОСОБА_5 слід встановити в сумі 200 тисяч грн.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави 14009,68 грн. витрат пов`язаних із залученням експертів.

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 власником автомобіля марки «ВАЗ» моделі «2101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 значиться ОСОБА_13 .

В той же час зазначене свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу знаходилось у ОСОБА_7 , а тому останній на момент ДТП являвся його законним володільцем.

З обвинуваченого судом здійснено стягнення коштів за цивільним позовом на користь ОСОБА_5 , а також стягнуто на користь держави процесуальні витрати.

На думку суду для забезпечення виконання обвинуваченим стягнутих з нього коштів згаданий автомобіль слід залишити під арештом.

З метою забезпечення виконання вироку в частині призначеного покарання запобіжний захід ОСОБА_7 до вступу вироку у законну силу необхідно залишити тримання під вартою.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 100, 170, 371, 372, ч.15 ст. 615 КПК України суд, -

ухвалив:

ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень та призначити покарання:

за ч.3 ст. 286-1 КК України - позбавлення волі строком СІМ років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на СІМ років;

за ч.1 ст. 135 КК України - позбавлення волі строком на ДВА роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень обвинуваченому визначити остаточне покарання шляхом частково складання призначених основних покарань у виді позбавлення волі строком СІМ років та ШІСТЬ місяців з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на СІМ років.

Початок строку відбування основного покарання обчислювати з 11.02.2024 року, а додаткове покарання поширюється на увесь час відбування покарання у виді позбавлення волі і, крім цього, протягом семи років з моменту його відбуття.

ОСОБА_7 до вступу вироку в законну силу залишити запобіжний захід тримання під вартою.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія Кредо" на користь ОСОБА_5 12470 грн. витрат понесених на поховання батька ОСОБА_9 , а також моральну шкоду у розмірі 42600 грн., а всього 55070 (п`ятдесят п`ять тисяч сімдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_7 на на користь ОСОБА_5 моральну шкоду у розмірі 200000 (двісті тисяч) грн.

В решті вимог позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 на користь держави 14009 (чотирнадцять тисяч дев`ять) грн. 68 коп. процесуальних витрат пов`язаних із залученням у кримінальному провадженні експертів.

Речові докази:

частини лакофарбового покриття сірого кольору, уламки ліхтаря оранжевого кольору від автомобіля, поліетиленовий пакет білого кольору з ліхтариком оранжевого кольору, уламки скла прозорого та оранжевого кольору, пошкоджений велосипед марки "Аіст" жіночого типу коричневого кольору, шапку сірого кольору, куртку чорного кольору, шарф червоно-чорного кольору, штани темно-синього кольору "Адідас", чоботи чорного кольору із світло-відбиваючим елементом - знищити;

мобільний телефон марки Meizu М811Н червоного кольору повернути ОСОБА_7 ;

автомобіль марки «ВАЗ» моделі «2101» реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 являється ОСОБА_13 , а фактичним володільцем ОСОБА_7 , а також праве дзеркало заднього виду, виготовлене з полімерного матеріалу та декоративну рамку сірого кольору до згаданого автомобіля залишити під арештом та на зберіганні у Шепетівському ВП ГУНП у Хмельницькій області.

диски DVD-R:

з відеозаписами з камер відео спостереження з магазинів "Кроха", "Комп`ютерний всесвіт", "Лимончик"; з відеозаписами портативного відеореєстратора Шепетівського РУП; з відеозаписами з камер відео спостереження ВПД № 3, Шепетівського РУП з магазину "Комп`ютерний всесвіт"; з аудіо записами розмов заявників з операторами "102", "103" - залишити в матеріалах кримінальної справи.

Арешти накладені ухвалами слідчого судді Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 13.02.2024 на шапку сірого кольору, поліетиленовий пакет білого кольору з ліхтариком оранжевого кольору, велосипед марки "Аіст" жіночого типу коричневого кольору, куртку чорного кольору, шарф червоно-чорного кольору, штани темно-синього кольору "Адідас", чоботи чорного кольору із світло-відбиваючим елементом, частини лакофарбового покриття сірого кольору, уламки ліхтаря оранжевого кольору від автомобіля, уламки скла прозорого та оранжевого кольору, мобільний телефон марки Meizu М811Н червоного кольору - скасувати.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

На вирок суду обвинуваченим, його захисником, прокурором, потерпілою, її представником може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду через Полонський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим з моменту вручення копії вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а обвинуваченому та прокурору копії вироку вручити негайно після його проголошення.

Суддя: