Єдиний державний реєстр судових рішень
ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2024 року м. Житомир справа № 240/500/22
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Академії Державної пенітенціарної служби до ОСОБА_1 , третя особа Міністерства юстиції України про стягнення коштів,
встановив:
Академія Державної пенітенціарної служби звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 витрати, пов`язані з його утриманням у зазначеному закладі вищої освіти у розмірі 174520,17 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що відповідач, по закінченню навчання не відпрацював встановленого 3-річного терміну перебування на службі в державній кримінально-виконавчій службі (його було звільнено за власним бажанням), чим порушив умови укладеного між ним та Академією Контракту та повинен в повному обсязі відшкодувати витрати, пов`язані з його утриманням в Академії Державної пенітенціарної служби.
Справу призначено до розгляду у порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.
Відповідач у строк, визначений ч.5 ст.162, ч.1 ст.261 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та встановлений ухвалою суду відзив на адміністративний позов не надіслав.
Частиною шостою статті 162 КАС України визначено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
У відповідності до положень ч.5 ст.262, ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Третьою особою було подано до суду пояснення щодо предмету спору, в яких просять позов задовольнити.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи.
Як встановлено судом, наказом ректора Академії Державної пенітенціарної служби №223 від 11.08.2015 ОСОБА_1 з 18.08.2015 був зарахований курсантом першого курсу денної форми навчання Академії Державної пенітенціарної служби.
19.04.2018 між Академією Державної пенітенціарної служби (виконавцем) Центральним міжрегіональним управлінням з питань конання покарань та пробації Міністерства юстиції (замовником) та відповідачем укладено контракт №177 про здобуття освіти. Відповідно до умов зазначеного контракту, відповідач навчався в Академії на денній формі навчання за рахунок коштів державного бюджету та зобов`язувався після закінчення навчання прибути до місця призначення в строк, визначений у направленні на роботу, приступити до виконання службових обов`язків за відповідною посадою; у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству юстиції України витрати, пов`язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до частини четвертої статті 74 Закону України "Про Національну поліцію" в повному обсязі за весь період її фактичного навчання.
Відповідно до наказу Академії №106/о/с від 14.06.2019 відповідачу присвоєно ступінь вищої освіти "бакалавр" та видано диплом про освіту.
Після здобуття вищої освіти, відповідно до умов контракту, відповідач був направлений для подальшого проходження служби до Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)".
Згідно наказу №85к-19 від 14.06.2019 відповідача призначено на посаду начальника відділення соціально-психологічної служби арештного дому при установі Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)".
Відповідно до наказу начальника Державної установи "Житомирська установа виконання покарань (№8)" № 158к-21 від 22.11.2021 відповідача звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (за власним бажанням).
Згідно довідки-розрахунку витрат, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 було витрачено за період з 18.08.2015 по 17.06.2019: на грошове забезпечення - 25656,94 грн, на продовольче забезпечення 25267,71 грн, на речове забезпечення - 5370,67 грн, на медичне забезпечення 715,61 грн, оплата комунальних послуг та спожиті енергоносії - 17509,24 грн, разом на суму 74520,17 грн.
Відповідач ознайомився із розрахунком на відшкодування витрат, пов`язаним з його утриманням, про, що свідчить його особистий підпис на довідці-розрахунку та на повідомленні 14.06.2019 та додатково 22.11.2021.
У зв`язку із тим, що до теперішнього часу відповідачем не погашена заборгованість, чим завдано шкоду державному бюджету, позивач звернувся до суду з позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Частиною 5 статті 23 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" передбачено, що на осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України "Про Національну поліцію", а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України.
Статтею 74 Закону України "Про Національну поліцію" встановлено, що підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини 1 статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини 1 статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов`язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 р. № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов`язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - Порядок № 261), який визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов`язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
- дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
- звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв`язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів (пункт 1).
Витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України. Типову форму контракту затверджує МВС (пункт 2 Порядку № 261).
Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов`язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється, виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи (пункт 3 Порядку № 261).
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку № 261).
Пунктом 5 Порядку № 261 передбачено, що після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов`язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.
Згідно з п.2 Указу Президента України № 77/96 від 23.01.1996 Про заходи щодо реформування системи підготовки спеціалістів та працевлаштування випускників вищих навчальних закладів вищі навчальні заклади України здійснюють підготовку спеціалістів: за рахунок коштів Державного бюджету України, республіканського бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів - за державним замовленням; за рахунок коштів відповідних юридичних та фізичних осіб - для роботи у недержавному секторі народного господарства; за рахунок власних коштів особи - для роботи у державному і недержавному секторі народного господарства (за бажанням). Особи, які навчаються за рахунок державних коштів, укладають з адміністрацією вищого навчального закладу угоду, за якою вони зобов`язуються після закінчення навчання та одержання відповідної кваліфікації працювати в державному секторі народного господарства не менше ніж три роки. У разі відмови працювати в державному секторі народного господарства випускники відшкодовують в установленому порядку до державного бюджету повну вартість навчання.
Довідкою-розрахунком витрат від 10.06.2019 №5/1402, пов`язаних з утриманням курсанта ОСОБА_1 було витрачено за період з 18.08.2015 по 17.06.2019: на грошове забезпечення - 25656,94 грн, на продовольче забезпечення 25267,71 грн, на речове забезпечення - 5370,67 грн, на медичне забезпечення 715,61 грн, оплата комунальних послуг та спожиті енергоносії - 17509,24 грн, разом на суму 74520,17 грн.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач ознайомився із розрахунком на відшкодування витрат, пов`язаним з його утриманням, про, що свідчить його особистий підпис на довідці-розрахунку та на повідомленні 14.06.2019 та додатково 22.11.2021. Виконаного навчальним закладом розрахунку відповідач не заперечував та не оскаржував, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Як встановлено судом, відповідачем не відшкодовано витрати держави, пов`язані з утриманням його в навчальному закладі, у зв`язку з звільненням зі служби в Державній кримінально виконавчій службі України протягом трьох років після закінчення навчання, заборгованість на суму 74520,17 грн не сплачена, доказів сплати до суду не надано.
Слід вказати, що ОСОБА_1 звільнений зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України за власним бажанням, а не у зв`язку з призовом на військову службу.
Відтак, позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 74520,17 грн витрат, пов`язаних з його утриманням як курсанта у Академії Державної пенітенціарної служби України, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
У відповідності до вимог частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
З приводу прохання позивача стягнути на його користь з відповідача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору, у розмірі 2270,00 грн, суд зазначає наступне.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (частина 1 статті 132 КАС України).
Відповідно до частини 2 статті 139 КАС України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Оскільки спір вирішено на користь суб`єкта владних повноважень Академії Державної пенітенціарної служби, за відсутності її витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов Академії Державної пенітенціарної служби (вул. Гонча, 34,Чернігів,14000, код ЄДРПОУ 08571788) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )про стягнення коштів задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Академії Державної пенітенціарної служби витрати, пов`язані з його утриманням у вищому навчальному закладі, в сумі 74520,17 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
16.10.24
Судове рішення № 122388749, Житомирський окружний адміністративний суд було прийнято 16.10.2024. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 240/500/22. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: