Рішення № 122387978, 16.10.2024, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2024 року Справа№200/5609/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача: Головного управління ДПС в Донецькій області

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 26.02.2024 року № 308/05-99-07-04, від 26.02.2024 року № 309/05-99-07-04, від 26.02.2024 року № 310/05-99-07-04,

В С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС в Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 26.02.2024 року № 308/05-99-07-04, від 26.02.2024 року № 309/05-99-07-04, від 26.02.2024 року № 310/05-99-07-04.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 04.02.2024 року посадовими особами Головного управління ДПС у Донецькій області проведено перевірку за адресою: м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6., якою встановлено порушення п.1,п.2 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, про що складено відповідний акт.

Вказує на незаконність вказаної перевірки, з огляду на наступне.

Перевірку проведено без пред`явлення позивачу направлень на проведення перевірки, не надано наказ про проведення перевірки, направлення на перевірку, та службові посвідчення осіб, які проводили перевірку.

Вказує, що 04.02.2024 року за вказаною адресою не знаходився, твердження контролюючого органу про те, що позивач здійснював господарську діяльність за вказаною адресою не відповідає дійсності.

В акті перевірки не вказано, у якого саме суб`єкта господарської діяльності придбано товар, до акту не додано чеку проведення контрольної розрахункової операції.

Крім того, позивач зазначив, що після проведення контрольно-розрахункової операції жодного товару йому не повернуто.

В додатках до акту відсутні посилання на будь-які документи, що підтверджують продаж товарів.

Зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення посилаються на акт, якого не існує.

Вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та просить їх скасувати.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 16.08.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження суддею одноособово, без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

Відповідач, не погодившись із позовними вимогами, надав відповідь на відзив, мотивований наступним.

Фактична перевірка господарського об`єкту, що належить ФОП ОСОБА_1 проводились працівниками ГУ ДПС у м. Києві. Матеріали перевірок направлені для застосування штрафних санкцій на адресу ГУ ДПС у Донецькій області за місцем обліку платника. ГУ ДПС у Донецькій області не отримувала від ФОП ОСОБА_1 заперечення на акт фактичної перевірки. Згідно акта фактичної перевірки №8329/26/15/07/3398314411 від 05.02.2024 фактична перевірка проводилась в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою м. Київ, вул. Вадима Гетьмана, буд. 6, де здійснюється господарська діяльність в сфері роздрібної торгівлі технічно-складними побутовими товарами, які підлягають гарантійному ремонту або гарантійній заміні. Перед початком перевірки проведено контрольно-розрахункову операцію з придбання Акустичної системи «Marshall Willen Black and Brass» вартістю 5779,0 грн. При цьому встановлено, що в наданому чеку відсутні номер чеку та дані, які наявні в такому чеку відсутні та не передаються до ДПС. Таким чином, наданий чек є не фіскальним, а лише таким, що імітує розрахунковий документ встановленого зразка. Враховуючи вищевказане, розрахункова операція з придбання акустичної системи була проведена без застосування ПРРО та без видачі відповідного розрахункового документа.

Перевіркою встановлено порушення вимог п.1,п.2 ст.3 Закону України від 06 липня 1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Також перевіркою встановлено, що в реалізації у магазині наявні товари (технічноскладні побутові товари) на загальну суму 315292,00 грн. (згідно опису що додається до акту перевірки). Проте документи, які підтверджують облік та походження товару (накладні, ТТН, тощо) відсутні та до перевірки не надані на запит №1 від 04.02.2024. Таким чином, суб`єктом господарювання не забезпечено ведення у встановленому законодавством порядку обліку товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 315292,00 грн.

Таким чином, перевіркою встановлено порушення вимог п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Крім того, суб`єктом господарювання на запит №1 від 04.02.2024 року не надано документи, які стосуються предмету перевірки. Таким чином, перевіркою встановлено порушення ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України в частині ненадання у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

За результатами розгляду акту фактичної перевірки ГУ ДПС у м. Києві № 8329/26/15/07/3398314411 від 05.02.2024, ГУ ДПС у Донецькій області були винесені податкові повідомлення рішення №308/05-99-07-04, №309/05-99-07-04, №310/05-99- 07-04 від 26.02.2024 щодо застосування штрафних санкцій за порушення Закону України від 06 липня 1995 року №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (із змінами і доповненнями) та Податкового кодексу України, які направлені платнику податків поштою. У зв`язку з тим, що податкова адреса ФОП ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) є тимчасово окупованою ( АДРЕСА_1 ), листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням).

Вважає спірні податкові повідомлення-рішення правомірними, у зв`язку із чим у задоволенні позову просив відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене справа розглядається судом в спрощеному позовному провадженні без виклику сторін.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , Основний вид діяльності: 47.41 Роздрібна торгівля комп`ютерами, периферійним устаткуванням і програмним забезпеченням.

Відповідач Головне управління ДПС у Донецькій області, код ЄДРПОУ ВП 44070187, місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь вул. Італійська, буд. 59.

Як встановлено судом з матеріалів справи, посадовими особами Головного управління ДПС у м. Києві на підставі наказу в.о. начальника управління від 01.02.2024 року № № 627-п та направлень від 02.02.2024 року № 2760/26-15-07-01-01, № 2761/26-15-07-01-01 04.02.2024 року проведено фактичну перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .

Перевіркою встановлено порушення п. 1, п. 2 , п. 12. ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України, про що складено відповідний акт від 04.02.2024 року № 8329/26/15/07/33983/4411.

26.02.2024 року Головним управлінням ДПС України у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 308/05-99-07-04 на підставі акту перевірки від 05.02.2024 року № 8329/26/15/07/339834411 про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення п. 12 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 315292 грн.

26.02.2024 року Головним управлінням ДПС України у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 309/05-99-07-04 на підставі акту перевірки від 05.02.2024 року № 8329/26/15/07/339834411 за порушення п. 1, п. 2 ст. 3 Закону України від 06 липня 1995 р. №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» у розмірі 5799 грн.

26.02.2024 року Головним управлінням ДПС України у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення № 309/05-99-07-04 на підставі акту перевірки від 05.02.2024 року № 8329/26/15/07/339834411 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 Податкового кодексу України у розмірі 1020 грн.

Вищезазначені податкові повідомлення рішення були оскаржені в адміністративному порядку, шляхом подання скарги до ДПС України. За результатами скарги ДПС України було прийнято рішення 11.07.2024 року про залишення скарги без задоволення а податкові повідомлення рішення без змін.

Позивач вважає вказані податкові повідомлення-рішенням протиправними та просить їх скасувати.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі ПК України).

Відповідно до пункту75.1 статті 75 ПК Україниконтролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно п.п.20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК Українивизначено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Порядок проведення фактичних перевірок регламентованостаттею 80 ПК України, за приписами пункту 80.1 якої така перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з підпунктом80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК Українифактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, у разі, зокрема, наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

За приписами пункту80.4 статті 80 ПК Україниперед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту20.1.10 пункту 20.1 статті 20цьогоКодексуможе бути проведена контрольна розрахункова операція.

Відповідно до пункту80.5 статті 80 ПК Українидопуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно ізстаттею 81 цього Кодексу.

Згідно з положеннями пункту81.1 статті 81 ПК Українипосадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

Аналізуючи наведені вище приписиПК Українисуд дійшов висновку, що у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред`явлення оформлених відповідно до вимогПК Українинаправлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки (формальна підстава).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.

Платник податків може скористатись правом недопуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки у випадках передбачених пунктом81.1 статті 81 ПК України. Разом з тим, недопуск посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки є правом, а не обов`язком платника податків, а тому реалізація права на судовий захист своїх прав та інтересів не може перебувати у залежності від використання особою своїх прав на їх позасудовий захист.

Незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник податків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом вимог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.

Подібні за змістом висновки наведені у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суд у постанові від 21 лютого 2020 року (справа №826/17123/18).

У ще одній палатній справі (постанова від 22 вересня 2020 року у справі №520/8836/18) окрім наведених вище висновків Верховний Суд зазначив, що перевірка є способом реалізації владних управлінських функцій контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень, який зобов`язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією Українита законами України. Невиконання вимог закону щодо підстави для проведення документальної позапланової перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та не породжує правових наслідків такої перевірки, акт перевірки, виходячи із положень щодо допустимості доказів, закріплених частиною другоюстатті 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, оскільки одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Таким чином, податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками перевірки та на підставі акту перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатись правомірним та підлягає скасуванню. Встановлені судами обставини щодо протиправності призначення та проведення відповідачем перевірки, за наслідками якої і було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, є достатніми для висновку про протиправність такого рішення.

Верховним Судом у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду в постанові від 26 березня 2024 року в справі № 420/9909/23 викладено наступний правовий висновок:

"У спорах цієї категорії перевірці підлягають як питання наявності обґрунтованих підстав для призначення перевірки, так і дотримання контролюючим органом вимог абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПК Українипід час оформлення рішення про призначення перевірки у формі наказу, їх узгодженість між собою. У випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Отже, якщо правовою підставою для проведення перевірки є відповідний підпункт пункту80.2 статті 80 ПК України, якій містить лише одну фактичну підставу для цього, то зазначення у наказі лише цього підпункту без розкриття його змісту та деталізації обставин не є істотним недоліком наказу, який давав би підстави вважати його протиправним.".

Отже, в основу проведення фактичної перевірки платника податків відповідачем покладено підпункт80.2.2пункту80.2статті80 ПК України.

Враховуючи висновки Верховного Суду, суд доходить до висновку про дотримання контролюючим органом вимогПК України, які пред`являються до наказу про проведення фактичної перевірки.

Крім того, відповідно до правової позиції викладеної у постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 814/733/17 визначається, щоПК Українине встановлено меж для проведення фактичної перевірки в залежності від підстав її призначення, встановлених пунктом80.2 статті 80 ПК України, які, в свою чергу, наперед не можуть обмежувати контролюючий орган в обсязі допущених суб`єктом господарювання порушень, що можуть бути виявлені під час проведення перевірки.

Також, згідно позиції Верховного Суду, висвітленої у постанові від 03 серпня 2023 року справа № 640/7480/19, не кожне можливе допущене порушення щодо зовнішнього оформлення наказу на перевірку має правову підставу для визнання протиправними наслідків такої перевірки.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким неправомірність дій контролюючого органу з призначення і проведення перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Таким чином, головним критерієм, покладеним в основу визнання правових актів органу державної влади незаконними з процесуальних підстав, є порушення адміністративних процедур, покликаних забезпечувати платникам податків реалізацію й захист їх прав.

Вказані висновки також є релевантними та неодноразово були застосовані судами в справах, предметом розгляду яких виступали податкові повідомлення-рішення, прийняті за наслідками фактичних податкових перевірок (постанови Верховного Суду від 04 вересня 2020 року справа № 821/1274/18, від 29 грудня 2021 року по справі №140/2889/21, від 01 червня 2022 року по справі №520/7331/21, від 04 травня 2022 року по справі № 120/6683/20-а, від 11 липня 2022 року справа №120/5728/20-а, від 22 червня 2022 року справа № 580/2615/21, від 03 серпня 2023 року справа № 640/7480/19).

Посадовими особами ГУ ДПС у м. Києві, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено акт про відмову від підпису у направленні на перевірку та отримання копії наказу від 04.02.2024 року № 692/26-15-07-07-00-17.

Зі змісту вказаного акту судом встановлено, що адміністратор магазину « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який назвався ОСОБА_4 відмовився від підписання копій направлень на перевірку.

З аналізу п 81.1 ст. 81 ПК України, суд доходить до висновку, що належним чином зафіксований факт відмови від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення перевірки. В той же час, вказаною нормою права визначено вичерпний перелік осіб від яких така відмова повинна надійти - платник податків та/або посадові (службові) особи платника податків (його представники або особи, які фактично проводять розрахункові операції).

Разом з тим, матеріали справи не містять жодних доказів того, що особа, яка назвалася ОСОБА_4 є посадовою особою позивача або його представником.

Під час проведення вказаної фактичної перевірки позивач був відсутній, що не заперечується відповідачем.

Крім того, матеріали справи не містять доказів проведення розрахункової операції особою, яка зазначена у акті про відмову підпису у направленні на перевірку та отримання копії наказу від 04.02.2024 року № 692/26-15-07-07-00-17.

За таких обставин, суд доходить висновку, що у спірному випадку контролюючий орган приступив до проведення перевірки за відсутності для цього підстав, передбачених п.81.1 ст.81 ПК України.

У свою чергу, невиконання або порушення вимог Податкового кодексу України при призначені та проведенні перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої, оскільки така перевірка не може породжувати будь-яких правових наслідків, окрім наслідків не легітимності усіх дій/рішень, які вчинені/прийняті у межах та за наслідками такої перевірки. Установивши порушення процедури проведення перевірки, її підстав, наслідком чого є визнання протиправними її результатів, суд може не переходити до аналізу інших обставин, що слугували підставою ухвалення суб`єктом владних повноважень індивідуальних актів. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у справі №1340/3590/18 (постанова від 26.09.2022).

Разом з тим, з метою повного та всебічного розгляду справи по суті, суд вважає за необхідне дослідити правомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень -рішень, прийнятих за результатами зазначеної перевірки.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та програмних реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначаютьсяЗаконом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР(даліЗакон № 265/95-ВР), дія якого поширюється на усіх суб`єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі.

Як встановлено судом з акту перевірки від 04.02.2024 року № 8329/26/15/07/3398314411, перед початком перевірки проведено контрольно-розрахункову операцію з придбання Акустичної системи «Marshall Willen Black and Brass» вартістю 5779 грн. При цьому встановлено, що в наданому чеку відсутні номер чеку та дані, які наявні в такому чеку відсутні та не передаються до ДПС. Таким чином, наданий чек є не фіскальним, а лише таким, що імітує розрахунковий документ встановленого зразка. Враховуючи вищевказане, розрахункова операція з придбання акустичної системи була проведена без застосування ПРРО та без видачі відповідного розрахункового документа (п. 2.2.19 акту).

Пунктами 1, 2статті 3 Закону № 265/95-ВР передбачено, що суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов`язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Відповідно до пункту 1статті 17 Закону №265/95-ВРза порушення вимог цьогоЗаконудо суб`єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій, програмних реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об`єкті такого суб`єкта господарювання:

100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за порушення, вчинене вперше;

150 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) - за кожне наступне вчинене порушення.

Згідно з пп. 20.1.9,20.1.10,20.1.11 п.20.1 ст.20 ПК Україниконтролюючі органи, визначені підпунктом41.1.1 пункту 41.1 статті 41цьогоКодексу, мають право вимагати під час проведення перевірок від платників податків, що перевіряються, проведення інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки: здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб`єктами господарювання установлених законодавством обов`язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів; проводити контрольні розрахункові операції до початку перевірки платника податків щодо дотримання ним порядку проведення готівкових розрахунків та застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій.

Товари, отримані службовими (посадовими) особами контролюючих органів під час проведення контрольної розрахункової операції, підлягають поверненню платнику податків у непошкодженому вигляді. У разі неможливості повернення такого товару відшкодування витрат здійснюється відповідно до законодавства з питань захисту прав споживачів.

Разом з тим, суд зазначає, що матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів здійснення податковим органом придбання товарів акустичної системи «Marshall Willen Black and Brass» вартістю 5779 грн. у позивача, крім того, до акту проведення перевірки не долучено чек, який, на думку контролюючого органу, імітує розрахунковий документ встановленого зразка.

Враховуючи наведене, суд доходить до висновку, що відповідачем не доведено порушення позивачем п. 1, п. 2 , ст. 3 Закону України №265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Враховуючи наведене, податкове повідомлення-рішення від 26.02.2024 року № 309/05-99-07-04 є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно п. 177.10 ст. 177 ПК України фізичні особи-підприємці зобов`язані вести облік доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Облік доходів і витрат може вестися в паперовому та/або електронному вигляді, у тому числі через електронний кабінет.

Згідно п. 2 розділу І, п. 1 розділу ІІ Порядку ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб-підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 року №496, опис залишку товарів на початок обліку складається в довільній формі та має містити інформацію про: найменування товарів, наявних у такої ФОП на дату набуття ним обов`язку щодо ведення обліку товарних запасів, кількості таких товарів (із зазначенням одиниці виміру) та їх вартості, самостійно визначеної ФОП. Облік товарних запасів здійснюється ФОП шляхом постійного внесення до Форми обліку інформації про надходження та вибуття товарів на підставі первинних документів, які є невід`ємною частиною такого обліку. ФОП, яка здійснює діяльність у декількох місцях продажу (господарських об`єктах), веде облік товарних запасів також за кожним окремим місцем продажу (господарським об`єктом) на підставі первинних документів, які підтверджують отримання товарів такою ФОП або окремим місцем продажу (господарським об`єктом), та/або первинних документів на внутрішнє переміщення товарів між ФОП та його окремими місцями продажу (господарськими об`єктами). Первинні документи на внутрішнє переміщення товарів є невід`ємною частиною такого обліку. Первинні документи, на підставі яких внесено записи до Форми обліку, є обов`язковими додатками до такої форми. Внесення даних до Форми обліку щодо надходження товарів на підставі первинних документів здійснюється до початку їх реалізації.

Згідно ч. 12 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб`єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов`язані, зокрема, вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб`єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті).

Вищевказана норма передбачає, що суб`єкт господарювання зобов`язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів, які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об`єкті). Тобто разом з товарами, що знаходяться у місці продажу повинні перебувати документи підтверджуючі облік та походження товарних запасів.

Разом з тим, ані до акту перевірки, ані до матеріалів справи контролюючим органом не надано будь-яких доказів того, що товар, який міститься у доданому до акту описі залишків товарів, які знаходяться в реалізації, на суму 315292 грн. належить позивачеві.

З урахуванням наведеного, суд доходить до висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 26.02.2024 року № 308/05-99-07-04 та, як наслідок, його скасування.

У силу вимог п.85.2 ст. 85 ПК Україниплатник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Пунктом85.8 статті 85 ПК Українипередбачено, що посадова (службова) особа контролюючого органу, яка проводить перевірку, у випадках, передбачених цимКодексом, має право отримувати від платника податків або його законних представників копії документів, що належать до предмета перевірки. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Відповідно до п.85.4 статті 85 ПК Українипри проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об`єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Положеннями п.85.1 статті 85 ПК Українизабороняється витребування документів від платника податків будь-якими посадовими (службовими) особами контролюючих органів у випадках, не передбачених цим Кодексом.

При цьому, положеннями п.85.6 статті 85 ПК Українипередбачено, що у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Разом з цим, суд зазначає, що відповідний запит № 1 від 04.02.2024 року (14 год. 50 хв.) був підписаний особою, яка назвалась ОСОБА_4 .

Втім, матеріалами справи не підтверджено, що вказана особа працювала у позивача або була уповноважена ним на проведення господарських операцій. Сам позивач був відсутній за вищезазначеною адресою під час проведення перевірки.

У відповідності до п.73.3 ст. 73 ПК Україниконтролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом) у порядку, визначеномустаттею 42 цього Кодексу.

У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами 1 - 5 цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації, який повинен містити обов`язкові реквізити.

Разом з тим, за змістом п.73.3 ст. 73 ПК України, запит про надання документів підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує; перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Разом з тим, вказаний запит було підписано посадовими особами, які проводили перевірку, та він не містить печатки ГУ ДПС України в м. Києві.

Отже, письмова вимога контролюючого органу була оформлена з порушенням порядку щодо оформлення такого запиту, встановленого нормами п.73.3 ст. 73 ПК України, а тому позивач був звільнений від обов`язку надавати відповідь на запит відповідача.

За таких обставин, суд доходить висновку щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 26.02.2024 року № 310/05-99-07-04.

Інші доводи учасників справи висновки суду не спростовують.

Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За таких обставин, суд доходить до висновку щодо задоволення позовних вимог фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до відповідача: Головного управління ДПС в Донецькій області шляхом визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 26.02.2024 року № 310/05-99-07-04, від 26.02.2024 року № 309/05-99-07-04, від 26.02.2024 року № 310/05-99-07-04.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає судовий збір у розмірі 3221,11 грн.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 26.02.2024 року № 308/05-99-07-04, від 26.02.2024 року № 309/05-99-07-04, від 26.02.2024 року № 310/05-99-07-04 задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 26.02.2024 року № 308/05-99-07-04.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Донецькій області від 26.02.2024 року № 309/05-99-07-04.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Донецькій області від 26.02.2024 року № 310/05-99-07-04.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Донецькій області (місцезнаходження: вул. Італійська, буд. 59, м. Маріуполь, Донецька область, 87515, код ЄДРПОУ ВП 44070187) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 3221 (три тисячі двісті двадцять одна) грн. 11 коп.

Повний текст рішення складено та підписано 16 жовтня 2024 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська