Ухвала суду № 122380463, 11.10.2024, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/8000/24

(2/199/3526/24)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Богун О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1ст. 185 ЦПК Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях175і177цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, вважає її такою, що підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

При подачі до суду вищезазначеної позовної заяви позивачем заявлено позовну вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яка є вимогою немайнового характеру за подання якої позивач сплачує судовий збір.

З 01 січня 2024 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3028,00 грн.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, яка є вимогою немайнового характеру та відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", за подання позовної заяви немайнового характеру позивач фізична особа має сплатити судовий збір у розмірі 0, 4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 1211, 20 грн.

Отже, позивачу у відповідності до чинного законодавства необхідно сплатити судовий збір у сумі 1211 грн. 20 коп.

На підтвердження оплати судового збору до Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська необхідно подати оригінал квитанції про оплату судового збору.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно сплатити судовий збір за вимогу немайнового характеру у розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України позови до стягувача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса можуть пред`являтися також за місцем його виконання.

Відповідно до п. 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ "Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ" від 01.03.2013 року N 3 - право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 ЗУ "Про виконавче провадження" виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, перебування, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Право вибору місця відкриття виконавчого провадження між кількома органами державної виконавчої служби, що можуть вчиняти виконавчі дії щодо виконання рішення на території, на яку поширюються їхні функції, належить стягувачу.

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

Оскільки чинним законодавством не визначено спеціальних правил підсудності щодо місця виконання виконавчого напису нотаріусу, то суд приходить до висновку, що місцем виконання такого виконавчого документа є місце проживання, перебування боржника або місцезнаходження його майна. Місцем виконання виконавчого напису нотаріусу, у випадку прийняття його до виконання державним виконавцем, є також місце роботи боржника.

Системний аналіз вищевикладених положень законодавства дає можливість зробити висновок, що оскільки позов про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України може подаватися до місцем виконання виконавчого напису, а місцем його виконання є місце проживання, перебування боржника або місцезнаходженням його майна, то позовна заява про визнання виконавчого напису нотаріусу таким, що не підлягає виконанню, може розглядатися судом за місцем проживання, перебування боржника (позивача) або місцезнаходженням його майна.

При цьому судом враховано, що місце виконання рішення та місце прийняття до виконання виконавчих документів уповноваженим виконавцем можуть не співпадати та є відмінними правовими категоріями.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 жовтня 2020 року у справі N 263/14171/19.

З позовної заяви вбачається, що позов подається за місцем проживання позивача ОСОБА_1 . Місцем проживання позивача у позовній заяві вказується АДРЕСА_1 .

У тойже час,до позовноїзаяви недодано жодногодокумента напідтвердження місцяпроживання ОСОБА_1 на території Амур-Нижньодніпровського району, зокрема, але не виключно, витяг з реєстру територіальної громади, довідка внутрішньо переміщеної особи, акт обстеження умов проживання за фактичною адресою проживання тощо. Відсутність вказаних документів позбавляє суд можливості перевірити дотримання правил територіальної юрисдикції відповідно до ч. 12 ст. 28 ЦПК України.

Крім того, суд звертає увагу, що у своїх позовних вимогах ОСОБА_1 посилається на те, що ніколи не укладала жодного кредитного договору, у тому числі нотаріально посвідченого.

Відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

На підтвердження позовних вимог ОСОБА_1 надано лише копію виконавчого напису нотаріуса від 25 вересня 2019 року. При цьому ані копій матеріалів нотаріальної справи, в межах якої вчинено виконавчий напис нотаріуса, ані інформації стосовно відкриття виконавчого провадження, в межах якого виконується спірний виконавчий напис, позивачем до позовної заяви не додано. ОСОБА_1 також і не надано доказів того, що він звертався до нотаріуса з метою отримання копій відповідних документів, але отримав відмову чи не отримав відповіді взагалі, що обумовлює необхідність вжиття заходів витребування копії нотаріальної справи та (або) матеріалів виконавчого провадження. За відсутності вказаних документів суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість та законність вимог ОСОБА_1 .

Залишення позовної заяви без руху не є обмеженням у доступі до правосуддя. Так, згідно практики Європейського суду з прав людини, сформульовану, зокрема, в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі "Пелевін проти України" (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі "Наталія Михайленко проти України" (пункт 31) зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Крім того необхідно врахувати позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у пункті 55 справи "Креуз проти Польщі", що обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом першим статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти.

Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 190 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа Приватний нотаріус Броварського районного нотаріального округу Київської області Гамзатова Аліна Анатоліївна про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, залишити без руху і надати позивачу строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення вказаних недоліків.

У разі не усунення недоліків у строк, встановлений судом, позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачці зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Богун

11.10.2024