Рішення № 122353510, 20.09.2024, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2024 рокуСправа №160/18422/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (вул. Фізкультури, б.9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування постанови

УСТАНОВИВ:

09 липня 2024 року Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просить визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області № 041141 від 19 червня 2024 року, за якою було накладеного адміністративно-господарський штраф на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у розмірі 17000,00 гривень.

В обґрунтування позовної заяви вона зазначила, що не погоджується з оскаржуваною постановою №041141 від 19.06.2024 року, під час перевірки інспектором Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області виявлено порушення статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 6.1. Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, п. 3.3. Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті. Сутність виявленого порушення полягає у тому, що під час проведення перевірки, найманий працівник водій ОСОБА_2 , не надав передбачений законодавством інший документ зокрема заповнені тахокарти при діючому аналоговому тахографі за період з 03.05.2024 по 06.05.2024 (включно). Обов`язок ведення реєстраційних листків режиму праці та відпочинку водіїв, тахокарт, особистої картки водія, протоколів перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу та відповідальність за недотримання вказаних вимог, покладений на водіїв, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення. Позивач вважає, що відповідач зробив помилковий висновок про відсутність у позивача документів, передбачених ст. 48 Про автомобільний транспорт та застосування до нього адміністративно-господарського штрафу, через що постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу підлягає скасуванню.

Ухвалою від 12 липня 2024 року суд відкрив провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом.

Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Таким чином, ухвала суду від 12 липня 2024 року була внесена до АСДС та автоматично направлена в електронний кабінет відповідача та доставлена до електронного кабінету відповідача 12.07.2024 о 17:40 год, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка містяться в матеріалах справи.

Згідно із пунктом 42 Положення про ЄСІТС, у разі наявності в особи Електронного кабінету засобами ЄСІТС забезпечується надсилання до автоматизованої системи діловодства підтвердження доставлення до Електронного кабінету користувача документа у справі.

Відповідно до частини другої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У своєму рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.2008 Європейський суд з прав людини зауважив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Отже, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Вказана ухвала вважається належним чином врученою адресату, а відповідач вважається таким, що був належно повідомлений про відкриття провадження у справі № 160/18422/24.

Відповідно до ч. 4 ст. 124, ч. 8 ст.126 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає відповідача належним чином повідомленим про можливість подання відзиву у зазначені строки та належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.

05 серпня 2024 року відповідач надіслав до суду відзив, у якому заперечував проти задоволення позову та зазначив про необґрунтованість позовних вимог. Так, відповідач вказав, що під час рейдової перевірки інспектором Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області транспортного засобу марки DAF TE95XF, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що використовується в господарській діяльності автомобільним перевізником ОСОБА_1 , були виявлені порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: під час надання послуг з перевезення вантажу у водія відсутні заповнені щоденні реєстраційні листи обліку робочого часу, бланк підтвердження діяльності водія. Відповідач вказав на обов`язок позивача вести реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв під час внутрішніх перевезень вантажів. До відповідальності притягнуто саме позивача як перевізника суб`єкта господарювання, у зв`язку із порушенням ним правил здійснення господарської діяльності у сфері автомобільного транспорту. Таким чином, відповідач стверджує, що суб`єктом відповідальності за порушення законодавства про автомобільний транспорт є саме автомобільний перевізник, а не водій транспортного засобу.

У зв`язку із вказаним, відповідач вважає правомірним застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000 гривень.

Згідно із частинами 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відділом державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області винесено відносно ФОП ОСОБА_1 оскаржувану Постанову та постановлено стягнення штрафу у розмірі 17 000,00 гривень.

В оскаржуваній постанові про застосування адміністративно-господарського штрафу № 041141 від 19 червня 2024 року зазначено, що ФОП ОСОБА_1 07.05.2024 року о 22 год. 10 хв., в Дніпропетровській області, а/д М-14 було допущено порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», що підтверджується актом №047644 від 07.05.2024 року.

07.05.2024 року посадовою особою відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті складено Акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 07 травня 2024 року №047644.

Зазначений Акт складено відносно перевізника ОСОБА_1 та транспортних засобів: сідловий тягач-Е, марка та модель - DAF TE95XF, державний номер - НОМЕР_2 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_3 та напівпричіп-бортовий-Е, марка та модель - SCHMITZ SOI, державний номер - НОМЕР_4 , свідоцтво про реєстрацію - НОМЕР_5 , що належать на праві власності ОСОБА_1 .

У висновку акту від 07.05.2024 № 047644 посадовими особами Укртрансбезпеки інкримінується позивачу порушення статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» в частині відсутності у водія тахокарт при діючому аналоговому тахографі за період 03.05.2024 - 06.05.2024; а про відсутність у водія іншого альтернативного документу інспектором не зазначено.

Законодавець прямо визначає обов`язок водія транспортного засобу обладнаного аналоговим тахографом мати один з передбачених Інструкцією №385 альтернативних документів: або тахокарти, або бланк підтвердження діяльності (який був наявний).

Правомірність постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу 19.06.2024 року № 041141 є предметом розгляду по суті в цій справі.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно із п. 8 вказаного Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567), визначає процедуру проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Згідно із п. 4 Порядку №1567 рейдові перевірки (перевірки на дорозі) на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на рейдову перевірку (перевірку на дорозі) згідно з додатком 1-1, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку.

Відповідно до п. 14 зазначеного Порядку №1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Відповідно до ст.6 Закону України Про автомобільний транспорт, реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України. Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Згідно із пунктами 16, 17 Порядку №1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки у разі залучення посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю.

Рейдова перевірка (перевірка на дорозі) проводиться із зупиненням транспортних засобів або без їх зупинення.

Зупинення транспортних засобів здійснюється відповідно до вимог п. 15 Правил дорожнього руху та Порядку зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів, посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів.

Пунктом 20 Порядку №1567 визначено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

Згідно із п. 21 Порядку №1567 у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3 (акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом).

Статтею 1 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Частинами 14, 17 та 18 ст. 6 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

Відповідно до ч. 1 абз. 3 ст. 60 Закону України Про автомобільний транспорт за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 48 Закону України Про автомобільний транспорт передбачено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

З аналізу положень вказаної статті випливає, що вказаний в ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт перелік документів не є вичерпним.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 49 Закону України Про автомобільний транспорт визначено, що водій транспортного засобу зобов`язаний мати при собі та передавати для перевірки уповноваженим на те посадовим особам документи, передбачені законодавством, для здійснення зазначених перевезень.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.06.2010 №340, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.09.2010 за №811/18106, затверджено Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі Положення про робочий час і час відпочинку водіїв), яке встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку.

Згідно із пунктами 1.1, 1.2 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв це положення розроблено відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1979 року №153 про тривалість робочого часу та періоди відпочинку на дорожньому транспорті, Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР), Кодексу законів про працю України та Законів України Про автомобільний транспорт, Про дорожній рух. Це Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів (далі - водії) та порядок його обліку.

Пунктом 1.3 Положення про робочий час і час відпочинку водіїв передбачено, що вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затверджена наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 20.10.2010 за № 946/18241 (далі - Інструкція).

Відповідно до пункту 1.3 Інструкції ця Інструкція поширюється на суб`єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі).

Виробники транспортних засобів, перевізники, водії та ПСТ використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР (пункт 1.3 Інструкції).

Відповідно до пункту 3.3 Інструкції водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв); у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Зі змісту ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт слідує, що вказаний у цій статті перелік документів не є вичерпним, тобто законодавцем передбачено можливість його доповнення іншими визначеними законодавством документами, зокрема, такими документами є картка водія чи роздруківка даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.

Відповідні документи водієм ОСОБА_2 не надані під час зупинки транспортного засобу та не надані під час розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Таким чином, враховуючи підтвердження факту перевезення вантажу транспортним засобом за відсутності роздруківки з цифрового тахографа за період з 03.05.2024 по 06.05.2024 (включно), суд робить висновок, що відповідач правомірно виніс постанову про застосування до позивача адміністративно-господарського штрафу від 19.06.2024 року № 041141.

Підсумовуючи вищевказане, суд зазначає, що передбачений у ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт перелік документів не є вичерпним, а тому згідно із вказаних приписів Інструкції №385 у разі використання цифрового тахографа водій зобов`язаний мати роздруківку даних роботи тахографа. В контексті ст. 48 Закону України Про автомобільний транспорт роздруківку тахографа необхідно відносити до категорії інші документи, передбачені законодавством.

Така позиція суду узгоджується з позицією викладеною у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.02.2020 у справі №820/4624/17.

Суд критично оцінює доводи позивача, що відповідач повинен був застосувати штраф до водія, який здійснює міжнародні перевезення і на якого покладений обов`язок ведення реєстраційних листів режиму праці та відпочинку водія, а не до неї.

Оскільки, диспозиція абзацу третього частини першої статті 60 Закону України Про автомобільний транспорт, яка передбачає, що штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян застосовується саме до автомобільного перевізника за перевезення вантажів за відсутності документів, визначених статтями 39 і 48 цього Закону, на момент проведення перевірки, а не до водія автомобільного транспорту.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов`язок на позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги та заперечення.

Виходячи із заявлених позовних вимог, заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд робить висновок, що позовна заява є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, як така, що не базується на законі.

Згідно із ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови в задоволенні позову судові витрати не присуджуються на користь сторони за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області (вул. Фізкультури, б.9, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправним та скасування постанови відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення складено 15.10.2024 року.

Суддя С.В. Ніколайчук