Рішення № 122333908, 10.10.2024, Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області

183/14159/23

2/179/356/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 жовтня 2024 року с-ще Магдалиніва

Магдалинівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Кравченко О.Ю.

за участю секретаря судового засідання Хорольської І.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до АТ КБ «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27 березня 2008 року ним було укладено кредитний договір з ПАТ КБ «ПриватБанк» №DNM0GA0000005490, а 22 серпня 2008 року на виконання умов вищезазначеного кредитного договору укладено з ПАТ КБ «ПриватБанк» договір іпотеки №DNM0GA0000005490, посвідчений приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Кудрявцевим О.О. та зареєстрований в реєстрі за №1737.

З 30 серпня 2015 року і до 28 жовтня 2018 року позивач брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України. Починаючи з лютого 2022 року позивач мобілізувався і по теперішній час перебуває у Збройних Силах України.

У грудні 2023 року позивач дізнався про те, що 12 лютого 2020 року державним виконавцем Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Південного східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Михайлінчиком В.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61262970 за виконавчим написом приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. за реєстровим номером №1659 від 16 жовтня 2018 року.

Жодних повідомлень про вищезазначений виконавчий напис нотаріуса чи відкриття виконавчого провадження позивач не отримував.

У грудні 2023 року позивачу також стало відомо, що 16 жовтня 2018 року приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. вчинив виконавчий напис за реєстровим номером 1659, за яким запропонувала звернути стягнення на нерухоме майно, яке було передано в іпотеку за договором іпотеки №DNM0GA0000005490 від 22 серпня 2008 року та за рахунок коштів, отриманих від реалізації цього нерухомого майна задовольнити вимоги Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» у розмірі: заборгованість за кредитом 67730,50 грн; заборгованість за відсотками 137638,75 грн, комісія 26001,15 грн., пеня 381400,56 грн., штраф 30638,56 грн.

Позивач вважає, що вказаний виконавчий напис вчинений нотаріусом без необхідної перевірки та встановлення безспірності боргу та не відповідає вимогам ст.88 Закону України «Про нотаріат», оскільки нотаріусом не дотримано вимог щодо перевірки безспірності заборгованості позивача перед відповідачем.

Строк, за який проводиться стягнення, у виконавчому написі зазначений як дев`ять років одинадцять місяців та двадцять два дні, а саме з 22.08.2008 року по 13.08.2018 років.

Позивач категорично не згоден з сумою заборгованості за тілом кредиту, відсотків, пені та штрафів, які були розраховані відповідачем при зверненні до нотаріуса за виконавчим написом, оскільки вони розраховані без врахування положень ч.15 ст.25 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», в редакції, яка діяла на момент звернення відповідача до приватного нотаріуса за вчиненням виконавчого напису.

Жодних вимог про усунення порушення виконання зобов`язання від АТ КБ «ПриватБанк» позивач не отримував.

Вказує, що дії АТ КБ «ПриватБанк» носять недобросовісний характер та привели до того, що за виконавчим написом та судовим рішенням банком звернене стягнення на будок і накладено арешт на грошові кошти в банку в сумі 711775,74 грн., хоча по кредитному договору грошові кошти були внесені в 2012-січні 2013 року в повній сумі отриманого кредиту 67730,50 грн.

Також позивач посилається на те, що строк позовної давності підлягає поновленню, так як пропущений з поважної причини, а саме про винесений нотаріусом виконавчий лист йому стало відомо у грудні 2023 року.

Просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною і зареєстрований в реєстрі за №1659 про звернення стягнення на будинок за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.01.2024 цивільну справу передано за підсудністю до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 21.03.2024 позовна заява залишена без руху з наданням позивачу терміну для усунення недоліків.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 26.04.2024 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, відповідачу запропоновано подати відзив на позовну заяву.

02.07.2024 від представника АТ КБ «ПриватБанк» до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого відповідач позовні вимоги не визнає та просить відмовити у задоволенні позову. Свою позицію обґрунтовує тим, що виконавчий напис вчинений з дотриманням норм діючого законодавства, для вчинення виконавчого напису АТ КБ «ПриватБанк» були надані всі необхідні документи. Відповідач направив на адресу позивача письмову вимогу про усунення порушень за кредитним договором цінним листом з описом вкладення, а тому доводи позивача про неотримання письмової вимоги про усунення порушень за договором є необґрунтованими.

10.09.2024 представник позивача надав письмові пояснення, в яких, зокрема зазначив, що позивач не погоджується з сумою, яка була визначена у виконавчому написі як заборгованість за кредитним договором, оскільки вона була фактично меншою Крім того, у вказаний в оскаржуваному виконавчому написі період часу, а саме 30.08.2015 року по 28.10.2018 рік, позивач брав участь в антитерористичній операції на території України, та як наслідок, згідно положень ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», в редакції, що почала діяти з 20.05.2014 року, мав право на звільнення від штрафних санкцій, пені за невиконання зобов`язань за кредитним договором перед банком.

Виконавчий напис вчинено без врахування вказаних положень закону, що як наслідок, призвело до безпідставного, на момент вчинення виконавчого напису, нарахування пені в розмірі 381400,15 грн. та штрафу в розмірі 30638,56 грн.

Крім того, вказує на те, що 18.03.2015 року банк звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у розмірі 317365,34 грн за кредитним договором № DNM0GA0000005490 від 22.08.2008 та за вказаною позовною заявою ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10.04.2017 року було відкрито провадження у цивільній справі №179/587/15-ц. На даний час вказана цивільна справа перебуває на розгляді, рішення по ній не прийнято.

Таким чином, звернувшись у 18.03.2015 року з позовом про стягнення з позичальника ОСОБА_1 , усієї заборгованості за кредитним договором, банк змінив строк виконання зобов`язання на 2015 рік, а тому нарахування процентів після цієї дати є безпідставним.

Незважаючи на вищевказане, відповідно до наданого АТ КБ «ПриватБанк» нотаріусу розрахунку, що стали підставою для винесення оскаржуваного виконавчого напису, проценти нараховувались після 2015 року (період з 30.08.2015 по 28.10.2018) і відповідно нотаріусом запропоновано звернути стягнення в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами у більшому розмірі.

Також зазначає, що сам по собі факт розгляду Магдалинівським районним судом дніпропетровської області цивільної справи №179/587/15-ц, свідчить про те, що як на момент винесення оскаржуваного виконавчого напису, так і на теперішній час між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 існує спір, що само по собі унеможливлює визначення заборгованості станом на день винесення виконавчого напису нотаріуса як безспірної.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника на підставі наявних у справі доказів. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у відзиві на позовну заяву просив розглянути справу за його відсутності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З матеріалів справи судом встановлено, що 22.08.2008 між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «Приватбанк», був укладений кредитний договір№ DNМ0GА0000005490.

Відповідно до п.8.1. кредитного договору банк зобов`язується надати ОСОБА_1 кредитні кошти на строк з 22.08.2008 по 22.08.2023 включно, у вигляді непоновлюваної кредитної лінії у розмірі 79578,64 грн., на наступні цілі: у розмірі 67739,29 грн. на споживчі цілі шляхом видачі готівки через касу, а також у розмірі 11839,35 грн. на сплату страхових платежів у випадках та в порядку, передбачених п.п.2.1.3, 2.2.7 даного договору, і сплатою за кредитування кредитом відсотків у розмірі 1,7% на місяць на суму залишку заборгованості, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 3% від суми виданого кредиту у момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсу у розмірі 5,04% річних від суми зарезервованих ресурсів, винагороди за проведення додаткового моніторингу згідно п.7.2 даного Договору (а.с.112-114)..

16 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. був вчинений виконавчий напис за №1659 про звернення стягнення на нерухоме майно будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

У виконавчому написі вказано, що зазначене нерухоме майно на підставі договору іпотеки №DNМ0GА0000005490, посвідченого 22.08.2008 приватним нотаріусом Магдалинівського районного нотаріального округу Кудрявцевим О.О. за реєстровим №1737, передане в іпотеку Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк».

За рахунок коштів, отриманих від реалізації нерухомого майна запропоновано задовольнитивимоги АК КБ «Приват Банк», шляхом перерахування коштів на рахунок в АТ КБ «Приват Банк» у розмірі: заборгованість за кредитом - 67730,50 грн.; заборгованість за відсотками 137638,75 грн., комісія 26001,81 грн., пеня 381400,15 грн.. штраф 30638,56 грн., що всього становить 643409,77 грн., а також витрати, пов`язані із вчиненням виконавчого напису - 3500 грн.

Строк, за яких провадиться стягнення дев`ять років одинадцять місяців двадцять діва дні, а саме з 22.08.2008 року по 13.08.2018 року (а.с.5).

Постановою державного виконавця Магдалинівського районного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління іністерства юстиції (м.Дніпро) від 12.02.2020 відкрито виконавче провадження №61262970 з примусового виконання вказаного виконавчого напису №1659, виданого 16.10.2018 приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар І.М. (а.с.6).

Постановою державного виконавця від 20.04.2023 у виконавчому провадженні №61262970, виконавчий документ переданий Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) (а.с.7).

18.03.2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , яка діє від свого імені та від імені ОСОБА_3 про звернення стягнення на житловий будинок, який розташований за адресою АДРЕСА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки (на підставі договору іпотеки № DNМ0GА0000005490 від 22.08.2008) Публічним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» з укладанням від свого імені договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що звертаючись до суду, банк визначив розмір заборгованості відповідача станом на 20.02.2015 у сумі 295589,71 грн., яка складається з наступного: 6773050 грн. заборгованість за кредитом; 85962,40 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 15480,85 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 112102,16 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; а також штрафи 250 грн. штраф (фіксована частина), 14063,80 грн. штраф (процентна складова) (а.с.106-107).

09.07.2015 ПАТ КБ «ПриватБанк» подана до Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області уточнена позовна заява, відповідно до вимог якої банк просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ПТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 317635,34 грн., за кредитним договором №DNМ0GА0000005490 від 22.08.2008. Зі змісту позовної заяви вбачається, що банк визначив розмір заборгованості відповідача станом на 28.05.2015 у сумі 317635,34 грн., яка складається з наступного: 67730,50 грн. заборгованість за кредитом; 90172 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом; 16533,31 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 127835,94 грн. з пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором; а також штрафи відповідно до Договору: 250 грн. штраф (фіксована частина); 15113,59 грн. штраф (процентна складова) (а.с.108-109).

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 10 квітня 2017 року відкрито провадження у цивільній справі №179/587/15-ц за позовом ПА КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (діє від свого імені та від імені ОСОБА_3 ), третя особа Служба у справах дітей Магдалинівської районної державної адміністрації про звернення стягнення (а.с.110).

Як вбачається з інформації, наявної в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/Review/86301635), заочним рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 у справі №179/587/15-ц, позовні вимоги АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 22.08.2008 року, станом на 28.05.2015 року в розмірі: 67730 грн. 50 коп. заборгованість за кредитом; 90172 грн. 00 коп. заборгованість по процентам за користування кредитом; 250 грн. 00 коп. пеня та штрафи.

Ухвалою Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 11.03.2024 року заочне рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 25.11.2019 у справі №179/587/15-ц скасовано, справа призначена до розгляду в порядку загального провадження (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117703263). На даний час вказана справа перебуває на розгляді у Магдалинівському районному суді Дніпропетровської області.

Отже, на момент вчинення приватним нотаріусом Бондар I.М. виконавчого напису та до теперішнього часу, в суді існує спір між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк» щодо розміру заборгованості за кредитним договором.

Позивач ОСОБА_1 є учасником бойових дій, у період з 30.08.2015 по 28.10.2018 брав участь в антитерористичній операції на території України. На підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» №69/2022 від 24.02.2022 першим відділом ІНФОРМАЦІЯ_1 був призваний 25.02.2022 у Збройні Сили України (а.с.102-105).

Мотиви, з яких виходить суд.

Відповідно достатті 18 ЦК Українинотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом України "Про нотаріат" та іншими актами законодавства України (частина перша статті 39 Закону України "Про нотаріат"). Таким актом є, зокрема Порядок вчинення нотаріальних дій.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України "Про нотаріат"). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" та Глава 16 розділу II Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 (далі - Порядок).

Згідно зі статтею 87 Закону України "Про нотаріат" для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України "Про нотаріат" визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчиненнянотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу II Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу II Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу II Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року N 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій.

У пунктах 20, 22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19) зазначено, що «вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19 статті 34 Закону України «Про нотаріат»). При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. При цьому безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172».

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц (провадження № 14-84цс19) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису».

У постановах Верховного Суду від 07 лютого 2018 року у справі№ 204/4071/14 (провадження № 61-360св18), від 09 лютого 2022 року у справі № 547/210/20 (провадження № 61-16834св21) зазначено, що вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи сторін у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість узагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було не вирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру на час вчинення нотаріусом виконавчого напису. Така правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена у постановах від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц (провадження № 14-557цс19), від 02 липня 2019 року у справі № 916/3006/17 (провадження №14-278гс18).

Обґрунтовуючи підстави позову, позивач посилається на те, що виконавчий напис вчинений із порушенням закону, оскільки нотаріус не переконався в безспірності боргу, та порушив вимоги щодо процедури оформлення і змісту виконавчого напису.

У частині третій статті 12 та частині першійстатті 81 ЦПК Українипередбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З досліджених судом письмових доказів вбачається, що АТ КБ "Приватбанк," звертаючись до нотаріуса, не було надано всіх необхідних документів які підтверджують безспірність заборгованості, а нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не було з`ясовано чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем не надано суду доказів, які надавались стягувачем приватному нотаріусу на підтвердження безспірності заборгованості та прострочення виконання зобов`язання ОСОБА_1 , зокрема: кредитний договір та договір іпотеки, відповідний розрахунок заборгованості за кредитним договором, на підставі яких можливо встановити строк кредитування, графік сплати кредиту, черговість платежів, строки сплати чергових платежів, порядок нарахування відповідачем заборгованості.

Разом з тим, суд враховує, що звернувшись у 09.07.2015 року із позовом про стягнення з позичальника усієї заборгованості за кредитним договором №DNМ0GА0000005490 від 22.08.2008 в загальному розмірі 317635,34 грн. (у тому числі відсотків у розмірі 90172 грн.), АТ КБ «ПриватБанк» змінив строк виконання зобов`язання, а тому нарахування процентів після цієї дати є безпідставним

Зазначене узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладених у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року (справа № 14-154цс18).

Оскільки за вказаним кредитним договором банк змінив строк виконання зобов`язання, однак сума заборгованості, визначена у оскаржуваному виконавчому написі нотаріуса 643409,77 грн. (з яких відсотки 137638,75 грн.), свідчить про нарахування відсотків після липня 2015 року, то така заборгованість, в рахунок погашення якої нотаріусом було запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки, не може вважатися безспірною.

Крім того, як на час вчинення нотаріусом виконавчого напису, такі і на теперішній час, в суді перебуває невирішена по суті справа щодо стягнення заборгованості та її розміру за кредитним договором №DNМ0GА0000005490 від 22.08.2008, який укладено між ОСОБА_1 та АТ КБ «Приватбанк», що також не свідчить про безспірність заборгованості.

ДоводиАТ КБ «ПриватБанк» щодо надання нотаріусу усіх необхідних документів для вчинення виконавчого напису, а також направлення на адресу позивача письмової вимоги про усунення порушень за кредитним договором, суд не приймає до уваги, оскільки жодних доказів на підтвердження своєї позиції представник відповідача суду не надав.

Щодо інших доводів сторін суд враховує практику Європейського суду з прав людини, а саме пункт 1 статті 6 Конвенції яка зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом було вчинено з порушенням вимог чинного законодавства, а тому позовні вимогиє обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимогст.141 ЦПК Україниз відповідача на користь позивача слід стягнути суму сплаченого судового збору в розмірі 1073,60 грн за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст.12,13,81,141, 142,206, 259,263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», третя особа приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Ірина Михайлівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 16 жовтня 2018 року приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Бондар Іриною Михайлівною, зареєстрований в реєстрі за №1659 про звернення стягнення на нерухоме майно: будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить на праві власності ОСОБА_1 .

Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 1073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три грн. 60 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .

Відповідач Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», юридична адреса: 01001, м.Київ, вул.Грушевського, буд.1Д, код ЄДРПОУ 14360570.

Третя особа - Приватний нотаріус дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Бондар Ірина Михайлівна, місцезнаходження: 49000, м.Дніпро, вул.Центральна, 6/9.

Повний текст рішення складений 16 жовтня 2024 року.

Суддя О.Ю. Кравченко