Єдиний державний реєстр судових рішень
КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ОДЕСИ
____________________
Справа № 947/23572/24
Провадження № 2/947/4858/24
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.10.2024 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого судді Скриль Ю.А.,
за участю секретаря судового засіданняОстапчук О.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
01.08.2024 позивач Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (далі - АТ «ПУМБ») звернулось до Київського районного суду міста Одеси з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 09.09.2024 №1010532389, станом на 04.06.2024 у розмірі 59846,87 гривень, а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн., з посиланням на те, що відповідачем в добровільному порядку належним чином умови кредитного договору не виконуються, заборгованість не сплачується.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу розподілено судді Скриль Ю.А.
Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси від 21.08.2024 прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін по справі.
У судові засідання представник позивача не з`явився, однак в позові зазначив, що підтримує заявлені вимоги, просить розгляд справи провести за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач до судових засідань також не з`явилася, про дату, час і місце проведення якого повідомлялась належним чином.
Згідно з п. 2 ч.7ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Згідно з відповіддю з відділу адресної довідкової роботи ГУДМС України в Одеській області встановлено, що відповідач ОСОБА_1 в м. Одесі та Одеській області не зареєстрована.
Приймаючи наявне зареєстроване місце проживання відповідачки згідно з паспортом громадянки України, що міститься в матеріалах справи, адреса реєстрації позивачки зазначена: АДРЕСА_1 , судом здійснювалось повідомлення останньої про дату, час і місце проведення судового засідання шляхом скерування судових повісток, разом з копією ухвали про відкриття провадження по справі, копією позовної заяви з додатками до неї, на вказану адресу останнього відомого місця проживання.
Окрім цього, з метою належного повідомлення відповідача, судом 02.09.2024 та 04.10.2024 на офіційному сайті Київського районного суду м. Одеси розміщені оголошення про виклик ОСОБА_1 до судових засідань, призначених на 24.09.2024 та 16.10.2024.
Таким чином, відповідач про дату, час і місце проведення розгляду справи повідомлена належним чином, однак, у встановлений судом строк не скористалась процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, не було надано заперечень проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, про причини неявки до судового засідання суд не повідомила.
Відповідно до ч.1ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно дост. 275 ЦПК Українисуд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 1ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
З урахуванням викладеного, судом було ухвалено провести розгляд справи в судовому засіданні за відсутності сторін по справі, на підставі наявних документів в матеріалах справи та у відповідності до ст.ст.280,281 ЦПК УкраїниКиївським районним судом м. Одеси була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.
Дослідивши, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи, суд вважає позов підлягаючим задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що 09.09.2022 ОСОБА_1 звернулась до АТ «ПУМБ» із заявою №1010532389 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, згідно з умовами якої відповідач отримав споживчий кредит на суму 52523,96 грн., строком на 24 місяці, реальна річна процентна ставка якого складає - 0,01% річних.
У анкеті зазначено, що відповідачка зокрема підтвердила, що ознайомлена з ДКБО, Тарифами Банку та цілком згодна; всі умови ДКБО їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення; до підписання заяви отримала в письмовій формі інформацію згідно до частини 2статті 12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», у тому числі шляхом надання доступу до такої інформації на Сайті Банку. В дату підписання заяви їй надано ДКБО (як публічну частину договору) шляхом розміщення на Сайті банку, зокрема в розділі «Підтримка» за посиланням «Завантажте документ».
Так, під час розгляду справи відповідачем не спростовувалось підписання вищевказаної заяви від 09.09.2022.
Позивачем надано до позову копію паспорта споживчого кредиту, відповідно до якого наявна інформація про дані кредитодавця - АТ «ПУМБ»; про кредитного посередника; основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; визначено порядок повернення кредиту та додаткову інформацію про штрафи, збільшені відсоткові ставки, інші правові аспекти.
З копії паспорту кредиту вбачається, що він підписаний позичальником ОСОБА_1 шляхом проставлення особистого підпису.
На підтвердження факту укладення кредитного договору, АТ «ПУМБ» додатково до заяви від 09.09.2022 надано до позову Публічну пропозицію АТ «ПУМБ» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб в редакції від 04.04.2022.
Відповідно до наданої копії платіжної інструкції №TR.59775847.47949.25578 від 09.09.2022 АТ "ПУМБ" на виконання умов договору від 09.09.2024 №1010532389 перерахувало на ім`я ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 52523,96 грн.
Позивачем 05.06.2024 за вих. № КНО-44.2.2/325 позивачем на адресу ОСОБА_1 було скеровано письмові вимогу (повідомлення) про погашення кредитної заборгованості протягом 30 днів з моменту отримання листа, з повідомленням про наявність станом на 04.06.2024 року заборгованості за кредитним договором від 09.09.2024 року №1010532389 в загальному розмірі 59 846,87 гривень.
Невиконання відповідачем своїх зобов`язань по вищезазначеному договору щодо своєчасного погашення кредиту, зумовило звернення АТ «ПУМБ» до суду із відповідним позовом.
Частиною 2статті 11 ЦК Українивизначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків є у тому числі договори та інші правочини.
За правилом ч.1ст.205 ЦК Україниправочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ч. 1, ч. 2ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Згідно з положеннями ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст.628,629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду ( ч.1ст.638 ЦК України).
Згідно зіст.634 ЦК України, договір приєднання, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно дост. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч.1ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2ст. 612 ЦК Українивстановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Згідно з ч. 1, 2ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно достатті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Відповідно дост. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов`язання.
Згідно з ч. 1, 2ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. ст.1046,1047 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Частиною 1ст. 1049 ЦК Українивстановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК Українивстановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.
Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно достатті 89 ЦПК України, суд оцінює доказиза своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів . Жодні докази не мають для суду заздалегідьвстановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Надаючи оцінку наявним в матеріалах справи доказам, судом враховується, що відповідачем особистим підписом було підписано Паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про встановлені кредитні ліміти на платіжну картку, їх розміри, розмір відсотків та порядк і умови їх сплати, строки погашення кредитних коштів, розмір, порядок та умови нарахування і сплати штрафів і пені за невиконання взятих на себе зобов`язань, реальні відсоткові ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту, тощо.
Приймаючи викладене, а також, що в даному випадку зміст кредитних правовідносин між сторонами зафіксовано у декількох документах, у тому числі Паспорту споживчого кредиту з яким відповідач, як позичальник, ознайомлений, суд вважає, що вказані обставини свідчать про повну обізнаність ОСОБА_1 про надані на відкриті на її ім`я карткові рахунки кредитні ліміти, умови повернення кредитних коштів, відсоткові ставки, а також порядок її зміни, пільгові періоди, розмір штрафів,пені та комісії.
Судом встановлено належне виконання позивачем виконання своїх зобов`язань за кредитним договором від 09.09.2024 №1010532389 з надання відповідачеві кредитних коштів в сумі 52523,96 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №TR.59775847.47949.25578 від 09.09.2022.
З поданого представником позивача до позову розрахунку заборгованості за кредитним договором №1010532389 вбачається, що у відповідачки з підстав неналежного виконання своїх обов`язків за вказаним кредитним договором, станом на 04.06.2024 утворилась заборгованість за кредитом в загальному розмірі 59 846,87 грн.
Вказаний розрахунок боргу є зрозумілим та доступним, в тому числі містить усю необхідну інформації щодо періоду та розміру виникнення боргу.
Зазначена сума заборгованості підтверджується відомостями наявними у поданій позивачем до позову виписці з особового рахунку.
Крім того, із вказаного розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачем використовувались кредитні кошти, з одночасною сплатою відсотків за наданим відповідачеві кредитом, що у свою чергу свідчить про виникнення між сторонами прав і обов`язків, які ґрунтуються на кредитних правовідносинах, врегульованих параграфом 2глави 71 ЦК України«Кредит».
Відповідачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження пред`явлення АТ «ПУМБ» жодних претензій щодо умов взятих в кредит грошових коштів.
При цьому, ОСОБА_1 не надано до суду жодних доказів на спростування вищенаведених обставин, на які посилається банк як на підставу своїх вимог про стягнення заборгованості, надавши на підтвердження цих обставин належні, допустимі та достовірні докази.
На підставі вищевикладеного, суд вважає достатніми докази, що підтверджують укладення між позивачем та відповідачем кредитного договору від 09.09.2024 №1010532389, умови якого належним чином виконані Банком.
Ухвалюючи рішення суду по даній справі, судом враховується, що відповідно до ч.6ст.81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч.1ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування єобставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Згідно зіст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 27Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі»під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
Згідно до п. 6постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
У відповідності до ч.ч. 1-3ст. 13 ЦПК України, судрозглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу,межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.
Згідно з практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.
Відповідно дост. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Якщо одна із сторін визнала пред`явлену до неї позовну вимогу під час судового розгляду повністю або частково, рішення щодо цієї сторони ухвалюється судом згідно з таким визнанням, якщо це не суперечить вимогамстатті 206 цього Кодексу.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
З урахуванням викладеного, суд вважає, що позовні вимоги Акціонерного товариства «ПУМБ» підлягають задоволенню, стягненню з відповідача, у зв`язку з невиконанням умов кредитного договору від 09.09.2024 №1010532389, підлягає на користь позивача заборгованість за вказаним кредитним договором, яка станом на 04.06.2024 становить у загальному розмірі 59 846,87 гривень.
Відповідно до ч. 1, 2ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Приймаючи задоволення позовних вимог, відповідно дост. 141 ЦПК Українистягненню з відповідача на користь позивача підлягають у відшкодування витрат зі сплати останнім судового збору - 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.10,12,19,81,141,258-260,263-265,274-279,280-282,352-354 ЦПК України, ст.509,525,526,530,536,599,1048,1049,1050,1054 ЦК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» заборгованість за кредитним договором від 09.09.2024 року №1010532389, станом на 04.06.2024 у загальному розмірі 59846 (п`ятдесят дев`ять тисяч вісімсот сорок шість) гривень 87 копійок, з яких: 48524 (сорок вісім тисяч п`ятсот двадцять чотири) гривні 8 копійок - заборгованість за тілом кредиту; 7 (сім) гривень 33 копійки - заборгованість за процентами; 11314 (одинадцять тисяч триста чотирнадцять) гривень 74 копійки - заборгованість по комісії.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» витрати зі сплати судового збору - 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: Акціонерне товариство «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», ЄДРПОУ 14282829, місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 4.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , останнє відоме місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 16.10.2024.
Суддя Ю. А. Скриль
Судове рішення № 122330658, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 16.10.2024. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 947/23572/24. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: