Рішення № 122308118, 14.10.2024, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28472/24

Провадження № 2/127/4090/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

14.10.2024 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

в складі головуючого судді Антонюка В.В.,

за участі секретаря Бойчук Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Вінниця цивільну справу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 , Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3 та Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про визнання батьківства, який мотивовано тим, що в березні 2020 року позивач познайомився із ОСОБА_3 , яка перебувала у шлюбі з відповідачем, однак вони продовжували зустрічатися, оскільки ОСОБА_3 пояснювала, що з відповідачем у неї не було шлюбних відносин і нею подано позов про розірвання шлюбу. Спільно як подружжя вони так і не проживали, шлюб був формальним, дітей спільних не було.

Між позивачем та ОСОБА_3 , виникли більш серйозніші відносини, як у сімейної пари, які тривали до кінця 2022 року. Потім, життя склалося так, що вони не зустрічалися та позивач не знав про її життя. Згодом, в лютому 2024 року він дізнався від ОСОБА_3 , що ІНФОРМАЦІЯ_1 вона народила сина ОСОБА_5 і вважає, що саме позивач є батьком дитини. Позивач познайомився з дитиною і вони одразу почали проживати разом як одна сім`я.

Позивач окрім іншого зазначає, що він має дитину від попереднього шлюбу, однак життя склалось так, що він є вдівцем. Він впевнений і знає, що ОСОБА_5 , є його дитиною, оскільки він за походженням українець та має його риси обличчя.

У зв`язку із вище викладеним, позивач звернувся до суду з даним позовом та просить визнати його батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та зобов`язати відділ ДРАЦС у м. Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) внести зміни до актового запису про народження №2228 дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: в графі «Батько» зазначити « ОСОБА_1 », прізвище дитини з « ОСОБА_5 » змінити на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », по батькові з « ОСОБА_5 » змінити на « ІНФОРМАЦІЯ_7 », ім`я, число, місяць, рік та місце народження дитини, відомості про матір дитини - залишити без змін та видати нове Свідоцтво про народження.

Ухвалою суду від 09.09.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою суду від 07.10.2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач не з`явився, в матеріалах справи міститься заява, в якій він просить судовий розгляд проводити у його відсутність, заявлені вимоги підтримує в повному обсязі за обставин, викладених у позовній заяві та просить їх задовольнити в повному обсязі. Проти винесення судом заочного рішення, не заперечив.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток та через оголошення на офіційному сайті Судової влади, про причини неявки суду не повідомив. Заяв та клопотань до суду не надав.

Третя особа ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи наявна заява, в якій вона суду повідомила, що повністю визнає заявлені позовні вимоги, заперечень проти задоволення позову немає, просить розглянути справу у її відсутність. Проти винесення судом заочного рішення, не заперечила.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

З урахуванням вимог статей 223, 280 ЦПК України суд провів заочний розгляд справи.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з`явилися у судове засідання.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що «стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

Статтею 24 Конституції України визначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом.

Згідно ст.55 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Положеннями ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч.5 ст. 81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Крім того, необхідно звернути увагу на те, що Європейський суд з прав людини в своїй практиці (рішення від 09.10.1979 року в справі Ейрі (пункт 24), рішення від 13.05.1980 року в справі Артіко проти Італії (пункт 35), рішення від 30.05.2013 року в справі Наталія Михайленко проти України (пункт 32) визначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Враховуючи постанову Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 202/5601/18 (провадження № 61-18654св20) чоловік, який не знав про своє батьківство тривалий час та не реалізовував свої права на судовий захист протягом року від дня народження дитини, має право в межах одного року від дня, коли він дізнався про своє батьківство (частина друга статті 129 СК України), звернутися до суду з позовом про визнання батьківства. Спір про визнання батьківства за рішенням суду розглядається як засіб захисту прав дитини, тобто захід, спрямований на відновлення, визнання порушених або оспорених прав дитини. Визначення батьківства дитини є підставою виникнення батьківських обов`язків, зокрема обов`язку з утримання дитини.

Згідно ч. 3 ст. 128 СК України, позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

На підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до роз`яснень п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2008 року "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", за нормою статей 213, 215 ЦПК України, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до вищевказаної постанови Пленуму ВСУ, спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи РАЦС спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою: одним із батьків; особою котра вважає себе батьком; опікуном (піклувальником) дитини; іншою особою, на утриманні якої вона перебуває; самою дитиною, яка досягла повноліття.

Відповідно до п.2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за № 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.16.4. Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статті 126 СК України або рішення суду, орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до Книги реєстрації народжень та видає нове Свідоцтво про народження.

Підпунктом 2.16.7 вказаних Правил визначено, що на підставі рішення суду про внесення змін, доповнень або виправлень в актові записи цивільного стану вносяться відповідні зміни, які зазначені в рішенні суду.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.22 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. У разі якщо актовий запис цивільного стану, до якого необхідно внести зміни у зв`язку з усиновленням, скасуванням усиновлення, визнанням усиновлення недійсним, визнанням та встановленням факту батьківства, материнства, а також доповненням і виправленням відомостей, що в ньому містяться, було складено компетентним органом іноземної держави, з якою Україною не укладено договору про правову допомогу та правові відносини у цивільних і сімейних справах, або якщо законодавством іноземної держави встановлено інший порядок внесення змін, відмінний від передбаченого законодавством України, актовий запис цивільного стану попередньо поновлюється відділом державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника. Про поновлення актового запису цивільного стану та внесення до нього відповідних змін повідомляється компетентному органу іноземної держави. Після внесення змін до актового запису цивільного стану заявнику повторно видається свідоцтво про державну реєстрацію акту цивільного стану.

Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 22.09.2022 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 - розірвано. Станом на день винесення рішення суду встановлено, що спільних дітей вони не мають.

Згідно довідки №646 від 20.08.2024 виданої Якушинецькою сільською радою ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою АДРЕСА_1 . До складу його сім`ї входять: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 сім`я проживає за вищевказаною адресою з 13 лютого 2024 року по даний час.

Як вбачається із Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_5 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , в графі «батько» зазначений - ОСОБА_2 , в графі «мати» - зазначена ОСОБА_3 .

Згідно з висновком молекулярного експертного дослідження від 27.09.2024 ОСОБА_1 є біологічним батьком дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в рамках проведеного дослідження, вірогідність батьківства складає 99,999999%.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зауважив, що на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 7 травня 2009 року).

Преамбула та ст.ст.7, 9, 18 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року передбачає, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння, дитина, наскільки це можливо, повинна знати своїх батьків, держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню. З метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у Конвенції, держави-учасниці надають батькам належну допомогу у виконанні обов`язків по вихованню дітей.

В рішенні ЄСПЛ у справі «Хант проти України» (п. 54) зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v.Sweden) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Суд також взяв до уваги правову позицію Європейського суду з прав людини щодо визначення кращих інтересів дитини, а саме: підтримання зв`язків із сім`єю є в кращих інтересах дитини, крім випадків, коли сім`я виявляється явно неналежною або не функціонуючою; розвиток дитини в безпечному і надійному оточенні, яке дійсно функціонує, є в кращих інтересах дитини (Справа «М.С. проти України», № 2091/13, §76, ЄСПЛ, від 11 липня 2017 року).

За викладених обставин, враховуючи те, що відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи у судові засідання не з`являється, суд з урахуванням наявних в матеріалах справи документів та висловлених позицій учасників справи, вважає за можливе визнати той факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 громадянин України, є батьком дитини - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 громадянина України, у зв`язку із чим позовні вимоги в частині визнання батьківства підлягають задоволенню.

В ст. 134 СК України законодавець закріпив порядок внесення змін до актового запису про народження у разі визнання батьківства, материнства. Так, на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Аналогічні положення містять і Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5.

Згідно п. 2.16.4 Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

З урахуванням того, що факт батьківства ОСОБА_1 відносно малолітньої дитини ОСОБА_5 знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, а також тих обставин, що позивач має нагоду забезпечити його матеріально, бажає його виховувати, цікавиться його подальшою долею, суд рахує задоволення позову доцільним та таким, що відповідає інтересам малолітньої дитини, у зв`язку з чим необхідно провести зміни в актовому записі про його народження.

Однак суд звертає увагу, що позивач, звертаючись до суду з позовом до ОСОБА_2 , просив зобов`язати Відділ ДРАЦС у місті Вінниці ЦМУ МЮ (м.Київ) внести відповідні зміни до актового запису. Суд звертає увагу, що останній залучений до участі в справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, а не як відповідач. При цьому позивач своїм правом на залучення його як відповідача та зміну його процесуального статусу не скористався. В той же час позовні вимоги звертаються до відповідача у справі, а не до третіх осіб, а тому суд не може задовольняти позовну вимогу про зобов`язання третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, вчинити певні дії, зокрема і про зобов`язання Відділ ДРАЦС у місті Вінниці ЦМУ МЮ (м.Київ) внести зміни до актового запису.

Аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, враховуючи інтереси дитини, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до клопотання позивача, судові витрати підлягають залишенню за ним.

На підставі викладеного та керуючись ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.14, 19, 24, 55 Конституції України, ст. ст. 122, 125, 128, 134 СК України, ст. ст. 12, 13, 82, 141, 259, 265, 268, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянина України, уродженця с. Антоновка, Горностаєвського району, Херсонської області батьком дитини - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

В решті вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 605,60 грн. судового збору.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Вінницьким міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ІПН НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ІПН суду невідомо, остання відома адреса місця реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_4 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_1 .

Третя особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), ЄДРПОУ: 25497415, юридична адреса: вул. Замостянська,26, м. Вінниця.

Повний текст рішення виготовлено 15.10.2024 року.

Суддя: