Рішення № 122293829, 11.10.2024, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8607/24

провадження № 2/753/6039/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 жовтня 2024 року суддя Дарницького районного суду міста Києва Шаповалова К.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

В С Т А Н О В И В:

у квітні 2024 року ТОВ "Інстафінанс" звернулося до Дарницького районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами .

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначає, що 14 вересня 2020 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № ID2221985 (в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії № ID7224099). Окрім того, 14 вересня 2020 року між сторонами було укладено кредитний договір № IU3707562 (в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії № IU7622589). Відповідно до умов договорів позивач надав, а відповідач прийняв у власне користування грошові кошти, які зобов`язався повернути у строки, визначені умовами договорів, сплатити проценти за користування ними та виконати інші зобов`язання, передбачені договорами. У зв`язку із неналежним виконанням умов договорів, у відповідачки утворилася заборгованість по кредитному договору ID2221985 у розмірі 16 401,00 грн, з яких: 4200,00 грн - з за тілом кредиту, 1701,00 грн- за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами у період з моменту укладення кредитного догвоору, та 10500,00 грн за процентами в день для періоду, що перевищує початково зазначену вартість кредиту; та зоборгованість по кредитному договору № IU3707562 у розмірі 16 501,80 грн, з яких: 4200,00 грн - за тілом кредиту, 1801,80 грн - за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами у період з моменту укладення кредитного догвоору, та 10500,00 грн за процентами в день для періоду, що перевищує початково зазначену вартість кредиту. Загальний розмір заборгованості за договорами, який позивач просить суд стягнути з відповідача складає 32 902,80 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30 квітня 2024 року позовну заяву було передано для розгляду судді Шаповаловій К.В. Фактично справу було передано судді 01 травня 2024 року.

13 травня 2024 року до суду надійшла відповідь з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду від 20 травня 2024 року відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

У відповідності до частини восьмої статті 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Положеннями статті 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позовоної заяви з додатками двічі направлялася відповідачу на адресу її місця реєстрації: АДРЕСА_1 , проте конверти поверталися до суду без вручення адресату, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 листи, що повернулися з відміткою довідкою поштового відділення про причину повернення - «за закінченням терміну зберігання» або «інші причини», є належно врученими. Звісно ж, за умови, що їх було направлено на адресу, вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (щодо юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) або на адресу місця реєстрації (щодо фізичних осіб) чи на адресу, самостійно зазначену стороною як адреса для листування.

У відповідності до статей 174, 178 ЦПК України відповідач не скористалася своїм процесуальним правом та не направила суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти позову.

Суд, проаналізувавши обставини справи у їх сукупності, дослідивши додані до позовної заяви докази, доходить наступного висновку.

Судом встановлено, що 14 вересня 2020 року між ТОВ "Інстафінанс" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № ID2221985 (в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії № ID7224099).

Кредитний договір було підписано шляхом використання електронного підпису унікальним одноразовим ідентифікатором (otp-паролем) - 2T37PD в особистому кабінеті на Порталі (веб-сайті) Позивача (Кредитодавця), який було введено клієнтом 14 вересня 2020 року о 14:00 год.

Відповідно до спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії №ID2221985 від 14 вересня 2020 року, ліміт кредитної лінії становить 4200,00 грн., сума кредиту 4200,00 грн., потенційний ліміт кредитної лінії 20 000,00 грн., процентна ставка в день для початково зазначеної тривалості кредиту - 1,35 %; процентна ставка в день, що перевищує початково зазначену тривалість кредиту - 1,5% ; акційна процентна ставки - 1,35%; реальна річна процентна ставка 492,14%; дата повного погашення кредиту - 14 жовтня 2020 року.

Окрім того, 14 вересня 2020 року між сторонами було укладено кредитний договір № IU3707562 (в інформаційно-телекомунікаційній системі компанії № IU7622589)

Кредитний договір між Позивачем та Відповідачем було підписано шляхом використання електронного підпису унікальним одноразовим ідентифікатором (otp-паролем) - G1DRQ3 в особистому кабінеті на Порталі (веб-сайті) позивача (кредитодавця), який було введено клієнтом 14 вересня 2020 року о 13:58 год.

Відповідно до спеціальних умов для короткострокового кредиту договору кредитної лінії № IU3707562 від 14 вересня 2020 року, ліміт кредитної лінії становить 4200,00 грн., сума кредиту 4200,00 грн., потенційний ліміт кредитної лінії 20 000,00 грн., процентна ставка в день для початково зазначеної тривалості кредиту - 1,23 %; процентна ставка в день, що перевищує початково зазначену тривалість кредиту - 1,5% ; акційна процентна ставка - 1,43%; реальна процентна ставка 521,10 %; дата повного погашення кредиту - 14 жовтня 2020 року.

Згідно пункту 2.1.1 договору кредитної лінії, на порталі позичальник повинен заповнити заяву шляхом введення необхідної суми кредиту та строку оплати, а також надати (завантажити) інші дані та документи, що вимагаються. Також, якщо буде використовуватися електронний платіж, посилання на постачальника таких послуг повинно відкриватися у полі, в якому позичальник повинен ввести реквізити своєї платіжної картки.

Кредитодавець зобов`язується надати кредит (кредити) позичальнику в межах ліміту кредитної лінії на основі заяви (заяв) позичальника та за умови їх схвалення і позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю суму наданого кредиту та сплатити всі відповідні договірні компенсації до останнього дня строку оплати (п.3.1 договору).

За користування сумами, які надаються в якості кредиту (кредитів) за договором та в межах ліміту кредитної лінії, позичальник повинен сплачувати кредитодавцю проценти за кредитом за процентною ставкою, визначеною в спеціальних в спеціальних умовах кредиту. Оплата процентів за кредитом здійснюється до останнього дня строку оплати (п.4.1.1 договору).

Згідно з пункту 4.1.2 договору проценти за кредитом обчислюються за весь період часу, коли кредит використовувався позичальником, починаючи з першого дня надання кредиту та закінчуючи днем, коли всю суму кредиту було повернуто кредитодавцю.

Пунктом 4.1.3 договору передбачено, що процентна ставка залежить від тривалості кредит, відповідно: за користування кредитом в межах початкового строку (з дня видачі кредиту до початкової дати оплати/дати повного погашення) процентна ставка застосовується як зазначено в спеціальних умовах кредиту; за користування кредитом в межах строку продовження процентна ставка для періоду продовження застосовується, як зазначено в спеціальних умовах кредиту; за користування кредитом після початково зазначеного періоду, починаючи з наступного для продовження процентна ставка для періоду, що перевищує початково зазначену вартість кредиту, застосовується як зазначено у спеціальних умовах кредиту (починаючи з дня після початково встановленої дати оплати, а в разі встановлення періоду продовження починаючи з останнього дня продовження)

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 628, 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень частин першої, третьої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (статті 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Згідно з статтею 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Частиною першою статті 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Відповідно до положень частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно статті 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним. Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа. Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб- сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.

Відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронної правової угоди є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання коштів електронного цифрового підпису всіма сторонами електронної правової угоди; електронний підпис одноразовим ідентифікатором, визначеними цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) при письмовій згоді сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» укладені між ТОВ "Інстрафінанс" та ОСОБА_1 договори прирівнюєюся до укладених в письмовій формі.

З матеріалів вбачається, що 14 вересня 2020 року ТОВ «Інстафінанс» здійснило переказ у розмірі 4200,00 грн на банківську картку № НОМЕР_1 , зазначену ОСОБА_1 при укладанні договору кредитної лінії IU3707562. Крім того, 14 вересня 2020 року на вказану банківську картку ТОВ «Інстафінанс» було перераховано 4200,00 грн., відповідно до договору кредитної лінії №ID2221985.

Таким чином, кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі, що підтверджується відповіддю-підтвердженням від АТ «Таскомбанк» на запит щодо успішності переказу коштів відповідачу.

В свою чергу, відповідач, в порушення умов вказаних кредитних договорів, належним чином не виконала своїх зобов`язань, кредитні кошти у визначені спеціальними умовами до договорів строки не повернула, у зв`язку з чим у останньої виникла заборгованість за редитним договором № ID2221985 від 14 вересня 2020 у сумі у розмірі 16 401,00 грн, з яких: 4200,00 грн - з за тілом кредиту, 1701,00 грн - за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами у період з моменту укладення кредитного договору, та 10500,00 грн за процентами в день для періоду, що перевищує початково зазначену вартість кредиту; та зоборгованість по кредитному договору; а також заборгованість за кредитним договором № IU3707562 у розмірі 16 501,80 грн, з яких: 4200,00 грн - за тілом кредиту, 1801,80 грн за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами у період з моменту укладення кредитного договору, та 10500,00 грн за процентами в день для періоду, що перевищує початково зазначену вартість кредиту, що підтверджується наданим розрахунком. Загальний розмір заборгованості за договорами, який позивач просить суд стягнути з відповідача складає 32 902,80 грн.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Відповідно до частиною другою статті 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за кредитним договором перед ТОВ "Інстафінанс".

Відповідно до частини першої статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк згідно з вказівками закону та договору.

Відповідно до укладеного між сторонами договору та статей 1049, 1050 та 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

Статті 527, 530 ЦК України зазначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до статті 611 ЦК України за порушення зобов`язання наступають правові наслідки, передбачені статей 624, 625 ЦК України, тобто, при порушенні зобов`язань боржник повинен сплатити кредитору борг, відсотки від суми боргу та неустойку у вигляді пені та штрафу, що передбачена умовами договору.

Згідно статті 599 Цивільного Кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином, а ст. 615 Цивільного Кодексу України встановлює, що одностороння відмова від виконання зобов`язання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно частин 1, 5, 6, 7 статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідачем, всупереч положенню частини 1 статті 81 ЦПК України, не надано жодних доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов кредитного договору, у передбачені договором строки кредит ним не погашений.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконала грошове зобов`язання за кредитними договорамим, порушені права позивача підлягають судовому захисту шляхом примусового стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором №ID2221985, а саме: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4200,00 грн та заборгованості за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами у період з мементу укладення кредитного догвоору - 1701,00; а також заборгованість за кредитним договором № IU3707562, а саме: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4200,00 грн та заборгованості за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами у період з мементу укладення кредитного договору - 1801,80 грн, що загалом складає 11 902,80 грн.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за процентами для періоду, що перевищує початково зазначену тривалість кредиту у розмірі 10500,00 грн за договором №ID2221985, та у розмірі 10500,00 грн за договором № IU3707562.

Згідно із частинами першою - третьої, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Згідно пунктом 1 загальних умов договорів, період продовження - це період часу, який вимагається позичальником та надається кредитодавцем у разі якщо дату оплати або дату повного погашення було перенесено як визначається спеціальними умовами кредиту. Починається з дня, коли кредитодавцем в повному обсязі було одержано суму процентів за процентною ставкою за період продовження, до останнього дня продовження, як встановлено в спеціальних умовах кредиту (якщо встановлено).

Згідно пункту 3.2.2. та пунтку 3.2 загальних умов, якщо позичальник вирішив змінити дату оплати або дату повного погашення за кредитом, позивальник повинен, на вибір позикодавця, укласти новий договір кредитної лінії) та/або сплатити суму процентів за період продовження, зазначивши у призначенні платежу «Продовження» та вказавши номер Договору. Новація набере чинності автоматично за умови сплати позичальником процентів за період продовження.

З умов обох договорів вбачається, що строк оплати кредиту складає 30 днів, дата повного погашення - 14 жовтня 2020 року.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами будь яких додаткових угод щодо продовження строку оплати або перенесення на пізнішу дату погашення за кредитами не укладалось, доказів приймання рішення позивачем щодо задоволення чи відхилення запиту позичальника на продовження строку оплати або перенесення на пізніше дати повного погашення за кредитами на умовах післяплати у відповідності до пункту 3.2.2 договорів до суду не надано, будь - яких повідомлень щодо продовження сплати договірних платежів позивач не надсилав на адресу позичальника, у зв`язку з чим, суд вважає, що відповідач не була обізнана у продовженні строку оплати або перенесення на пізнішу дату погашення за кредитом.

Отже, за відсутності укладених між сторонами додаткових угод щодо продовження строку оплати або перенесення на пізнішу дату погашення за кредитами, відсутності інших доказів інформування позичальником відповідача про продовження строку оплати або перенесення на пізніше дати повного погашення за кредитом, що, в свою чергу, суперечить суті договірних відносин та визначенню поняття договору, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення заборгованості за процентами для періоду, що перевищує початково зазначену тривалість кредиту у розмірі у розмірі 10500,00 грн за договором №ID2221985, та у розмірі 10500,00 грн за договором № IU3707562 не підлягають задоволенню.

Таким чином суд доходить висновку про часткове задоволення позову, а саме щодо стягнення із відповідача ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором №ID2221985, а саме: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4200,00 грн та заборгованості за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами у період з мементу укладення кредитного догвоору - 1701,00 грн; а також заборгованість за кредитним договором № IU3707562, а саме: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4200,00 грн та заборгованості за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами у період з мементу укладення кредитного договору - 1801,80 грн, що загалом складає 11 902,80 грн.

Окрім того, позивач просив суд стянути із відповідача витрати понесені позивачем на правову допомогу у розмірі 2000 грн.

Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат позивачем на правову допомогу, представником позивача до матеріалів справи надано ордер на надання правничої допомоги, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, рахунок на оплату № 36 від 19 квітня 2024 року та платіжну інструкцію № 11649 на суму 2000 грн.

Відповідно до статті 26 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

За приписами статті 27 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Як вбачається з матеріалів справи, представником позивача адвокатом Жевегою К.В. на підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу не було надано суду копію договору про надання правової допомоги, в якому визначені умови та порядок надання послуг, перелік таких послуг, як і небуло надано детального опису викорнаних робіт, акту прийому-передачі виконаних робіт, тощо.

Відповідно до висновку Верховного Суду у постанові від 20 липня 2021 року у справі № 922/2604/20 відсутність документального підтвердження надання правової допомоги (договору надання правової допомоги, детального опису виконаних доручень клієнта, акта прийому-передачі виконаних робіт, платіжних доручень на підтвердження фактично понесених витрат клієнтом тощо) є підставою для відмови у задоволенні заяви про розподіл судових витрат у зв`язку з недоведеністю їх наявності.

З огляду на викладене, зважаючи на те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування у справі, враховуючи те, що представником позивача не підтверджено належними доказами понесені витрати на правничу допомогу, з огляду на відсутність договору про надання правової допомоги, опису виконаних робіт, акту прийому -передачі виконаних робіт, суд доходить висновку про відмову у задоволенні вимоги про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 2000,00 грн.

На підставі положень статті 141 ЦПК України суд покладає на відповідача сплачений позивачем судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інстафінанс" заборгованість за кредитним договором № ID2221985 від 14 вересня 2020 року, а саме: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4200,00 грн та заборгованості за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами у період з мементу укладення кредитного догвоору - 1701,00 грн; та за кредитним договором № IU3707562 від 14 вересня 2020 року, а саме: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 4200,00 грн та заборгованості за процентами, які були нараховані за користування кредитними коштами у період з мементу укладення кредитного догвоору - 1801,80, що загалом складає 11 902,80 грн; витрати по сплаті судового збору в розмірі 1095,39грн.

В іншій частині вимог - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інстафінанс», код ЄДРПОУ 43449827, місцезнаходження: м. Київ, вул. Сурікова, 3.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя К.В. Шаповалова