Рішення № 122293650, 15.10.2024, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа №752/2238/24

Провадження №2/752/3323/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2024 року м. Київ

Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючого судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, державний виконавець Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Сапронова О.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ:

1. Позиції сторін, процесуальні дії

ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду міста Києва з позовною заявою до Акціонерного товариства «Сенс Банк», третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, державний виконавець Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Сапронова О.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 01.09.2014 між ним та АТ «Сенс Банк» укладено кредитний договір № 50095838.

30.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. було вчинено виконавчий напис №16277, за яким стягнуто з нього на користь АТ «Сенс Банк» заборгованість у сумі 50234,75 грн.

Головним державним виконавцем Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Сапроновою О.О.на підставі оспорюваного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2.

Спірний виконавчий напис є протиправним, оскільки вчинений з порушенням вимог чинного законодавства України. Стягувачем нотаріусу не було подано документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника. Заборгованість, яка значиться у виконавчому написі, не дає можливості зробити висновок щодо правомірності нарахування. Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №296/5 від 22.02.2012 та зареєстрованим за №282/20595, передбачена можливість вчинення виконавчого напису лише на підставі оригіналу нотаріально посвідченого договору.

Просив визнати виконавчий напис від 30.08.2016 №16277, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А., таким, що не підлягає виконанню.

26.02.2024 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у цивільній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

2. Обставини справи, зміст спірних правовідносин

13.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.вчинено виконавчий напис №16277 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором від 01.09.2014 №500958398 в розмірі 11 799,80 грн., право вимоги за яким було відступлено ПАТ «Альфа Банк» на підставі Договору факторингу № 1 від 26.06.2016

Строк платежу за кредитним договором від 01.09.2014 №500958398 настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 02.05.2015 по 20.07.2016. Сума заборгованості складається з: заборгованості за кредитом - 33470, 18 грн., заборгованості за відсотками за користування кредитом - 6503,35 грн., по комісії 10261, 22 грн. Загальна сума, що підлягає стягненню, становить 50234,75 грн.

08.11.2018 головним державним виконавцем Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Сапроновою О.О.на підставі оспорюваного виконавчого напису було відкрито виконавче провадження НОМЕР_2.

3. Релевантні джерела права

Відповідно до ст. 18 Цивільного кодексу України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону України «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5 із змінами та доповненнями (надалі - Порядок).

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому, ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172 (надалі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, пунктом 2 Переліку документів, передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитним договором, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Разом з тим, пункт 2 вказаного переліку був визнаний незаконним та нечинним у повному обсязі згідно із постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 по справі №826/20084/14. Вказана постанова суду є чинною.

В пункті 1 вищевказаного Переліку документів визначено, що для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Суд відзначає, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

При цьому слід зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб.

З урахуванням цих норм правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення (можливого порушення), невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, відтак суд повинен установити, чи були порушені (чи існує можливість порушення), не визнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого - вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи, а також держава (частина друга статті 48 ЦПК України).

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

Під неналежними відповідачами розуміють таких відповідачів, щодо яких судом під час розгляду справи встановлено, що вони не є зобов`язаними за вимогою особами.

Для правильного вирішення питання щодо визнання відповідача неналежним недостатньо встановити відсутність у нього обов`язку відповідати за даним позовом. Установлення цієї умови - підстава для ухвалення судового рішення про відмову в позові. Щоб визнати відповідача неналежним, крім названої умови, суд повинен мати дані про те, що обов`язок відповідати за позовом покладено на іншу особу. Про неналежного відповідача можна говорити тільки в тому випадку, коли суд може вказати особу, що повинна виконати вимогу позивача, - належного відповідача.

Таким чином, неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).

4. Оцінка доказів та аргументів сторін

Суд, проаналізувавши доводи, якими позивач обґрунтовує заявлені позовні вимоги, приходить до висновку, що позов поданий до неналежного відповідача.

Суд вважає, що оскільки 13.08.2016 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А.вчинено виконавчий напис №16277 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості за кредитним договором від 01.09.2014 №500958398 в розмірі 11 799,80 грн., право вимоги за яким було відступлено ПАТ «Альфа Банк» на підставі Договору факторингу № 1 від 26.06.2016, то АТ «Сенс Банк» не повинен відповідати за заявленими позовними вимогами, оскільки він не є кредитором та виконавчий напис було вчинено не на його користь.

Відповідачем у цій справі має бути особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким були порушені права позивача.

Відтак, належним відповідачем у справі є ТОВ «Кредитні ініціативи», як кредитор до якого перейшло право грошової вимоги до відповідача на підставі договору факторингу №1 від 21.06.2016 та на користь якого було вчинено оспорюваний виконавчий напис.

Позивач у цій справі клопотань про заміну первісного відповідача належним відповідачем чи про залучення до участі у справі іншої особи як співвідповідача в порядку, визначеному чинним ЦПК України, не заявляв.

Оскільки позов пред`явлений до неналежного відповідача, суд відмовляє у його задоволенні.

При цьому суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц, яка зазначила, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача (пункт 40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Відтак, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в його задоволенні.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

5. Розподіл судових витрат, вирішення питання про заходи забезпечення позову

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судові витрати не відшкодовуються, оскільки у задоволенні позову відмовлено.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 76, 81, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Альфа Банк», місцезнаходження: м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 100; код ЄДРПОУ 23494714.

Третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чуловський Володимир Анатолійович, місцезнаходження: АДРЕСА_2 .

Третя особа: державний виконавець Прилуцького відділу державної виконавчої служби у Прилуцькому районі Чернігівської області Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Сапронова О.О., місцезнаходження: м Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Олександра Пушкіна, буд. 73.

Рішення складене 15.10.2024.

Суддя Ж. І. Кордюкова