Рішення № 12228096, 14.11.2007, Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 2-445/ 2007 рік

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2007 року Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим

в складі: головуючого судді - Авраміді Т.С.

при секретарі - Сек А.О.

за участю: представника позивача - Тіпун С. Г.

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Совєтський Автономної Республіки Крим цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Європейський банк розвитку та заощаджень" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 580 гривень 84 копійки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 580 гривень 84 копійки, а також сплачених судових витрат у сумі 81 гривня, мотивуючи свої вимоги тим, що між ВАТ "Обєднаний комерційний банк", який з 05 лютого 2007 року іменується "Європейський банк розвитку та заощаджень", та ОСОБА_2 04 листопада 2004 року було укладено кредитний договір № 446 СК/04-11-576, на підставі якого останній відповідачу надав кредит у сумі 1140 гривень. Однак, ОСОБА_2 в порушення умов зазначеного договору несвоєчасно погашала суму кредиту та відсотки за кредитним договором, у звязку з чим утворилася заборгованість станом на 10.04.2007 року у загальної сумі 580 гривень 84 копійки, у тому числі заборгованість за кредитом - 372 гривні, заборгованість за відсотками - 101 гривня 15 копійок, пеня за несвоєчасну сплату кредиту 89 гривень 66 копійок, пеня за несвоєчасну сплату відсотків - 18 гривень 03 копійки. На підставі викладеного просить стягнути з відповідача заборгованість у зазначеному розмірі, а також сплачені судові витрати по справі у розмірі 81 гривня.

У судовому засіданні представник позивача - Тіпун С. Г. підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, при цьому пояснила, що між ВАТ «Обєднаний комерційний банк», який з 05 лютого 2007 року іменується "Європейський банк розвитку та заощаджень", з одного боку, та ОСОБА_2, з іншого боку, 04 листопада 2004 року було укладено кредитний договір № 446 СК/04-11-576, на підставі якого відповідачу надав кредит у сумі 1140 гривень. Згідно зазначеного договору відповідач була зобовязана погашати суму кредиту та сплачувати відсотки за користування, проте ОСОБА_2 взяті на себе зобовязання не виконувала, та у неї станом на 10 квітня 2007 року утворилася заборгованість за кредитом у сумі 372 гривні, заборгованість за відсотками - 101 гривня 15 копійок, у звязку з чим їй було нарахована пеня за несвоєчасну сплату кредиту 89 гривень 66 копійок, пеню за несвоєчасну сплату відсотків - 18 гривень 03 копійки. На підставі вищезазначених фактів просить стягнути з відповідача заборгованість у загальної сумі 580 гривень 84 копійки, а також сплачені судові витрати по справі у розмірі 81 гривні.

Відповідач - ОСОБА_2 у судовому засіданні позов визнала, підтвердивши, що вона дійсно укладала з позивачем кредитний договір на суму 1140 гривень зі строком погашення до 03 листопада 2006 року, але взяті на себе зобовязання по поверненню суми кредиту виконати була не в змозі у звязку з фінансовими труднощами, та не заперечувала проти стягнення заявлених позивачем сум в судовому порядку.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача, суд, встановив:

спірні правовідносини, що виникли між сторонами регулюються ст. ст. 1054 - 1057 ЦК України. Відповідно до ст. 1054 ЦК України за договором кредиту одна сторона (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між ВАТ «Обєднаний комерційний банк», який у подальшому перейменовано у ВАТ «Європейський банк розвитку заощаджень» та ОСОБА_2 04 листопада 2004 року було укладено кредитний договір, згідно якого, банк надав відповідачу кредит у сумі 1140 гривень для придбання холодильника строком до 03 листопада 2006 року, що підтверджено наявною у матеріалах справи копією договору № 446 СК/04-11-576 від 04 листопада 2004 року.

При цьому, розглядаючи спірні правовідносини, які склалися між сторонами, суд виходить з положень ч.2 ст. 1054 ЦК України, якою передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046 - 1053 ЦК України.

Судом встановлено, що відповідно до вимог ст. 1048 ЦК України та п.2.3. Кредитного договору № 446 СК/04-11-576 відповідач повинна була сплачувати відсотки із розрахунку 24 відсотка річних, що складає 6 відсотків від суми кредиту і відсотків за користування кредитом у строк до 25 числа кожного місяця. При цьому, як свідчать матеріали справи, а саме відомість повернення кредиту № 446 СК/04-11-576, ОСОБА_2 взяті на себе за договором зобовязання не виконувала у повному обсязі, суми на повернення кредиту та відсотків за користування наданим кредитом не виплачувала, у звязку з чим сума заборгованості по кредиту склала 372 гривні. Як передбачено ст. 1050 ЦК України у випадку порушення умов договору позичальник зобовязаний достроково повернути частину кредиту та сплатити відсотки, належні йому у відповідності до ст. 1048 ЦК України, сума яких за спірним договором складає 101 гривня 15 копійок, що підтверджено розрахунками позивача.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобовязання може забезпечуватися неустойкою (пенею), яка згідно ч.3 ст. 549 ЦК України обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання, що відповідає п.6.3 Кредитного договору № 446 СК/04-11-576, яким передбачено, що у разі порушення строку повернення кредиту та сплати нарахованих відсотків до нього позичальник повинен сплатити банку пеню у пятикратному розмірі облікової ставки НБУ від суми кредиту та нарахованих по ньому відсотків за кожний день прострочення, що у даному випадку становить відповідно розрахунку позивача за несвоєчасну сплату кредиту пеню у розмірі 89, 66 гривень, за несвоєчасну сплату відсотків пеню у розмірі 18, 03 гривень.

При таких обставинах, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 372 гривні, заборгованості по відсоткам у розмірі 101, 15 гривень, пені за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 89, 66 гривень, пені за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 18, 03 гривень. Вимоги позивача про стягнення судових витрат, понесених при подачі позову до суду у відповідності зі ст. 88 ЦПК України, підлягають присудженню з ОСОБА_2, в повному обсязі. А саме, з відповідача на користь позивача у відповідності зі ст. ст. 79, 88 ЦПК України необхідно стягнути судовий збір у розмірі 51 гривні та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по спору майнового характеру у сумі 30 гривень.

На підставі викладеного ст. ст. 546, 549, 1048 - 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. ст. 10, 14, 60, 79, 88, 208, 209, 212-218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку заощаджень» (кор/рахунок 32006100400 у ГУ НБУ в АР Крим МФО 324485 ЗКПО 20685262) заборгованість за кредитом у розмірі 372 (триста сімдесят дві) гривні, заборгованість по відсоткам у розмірі 101 (сто одна) гривня 15 копійок, пеню за несвоєчасну сплату кредиту у розмірі 89 (вісімдесят девять) гривень 66 копійок, пеню за несвоєчасну сплату відсотків у розмірі 18 (вісімнадцять) гривень 03 копійки, судовий збір у розмірі 51 (пятдесят одна) гривня, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) гривень, а взагалі 661 (шістсот шістдесят одну) гривню 84 копійки.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення через Совєтський районний суд Автономної Республіки Крим заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку, встановленому ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі подання заяви про апеляційне оскарження після закінчення двадцятиденного строку для подання апеляційної скарги, який вираховується з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.