Ухвала суду № 122272350, 14.10.2024, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

14 жовтня 2024 року м. ХарківСправа № 914/2336/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Махлай Б.В.

за участю представників учасників процесу:

заявника (першого боржника): не з`явився,

стягувача: не з`явився,

другого боржника: не з`явився,

розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 24523 від 30 вересня 2024 року), у справі

за позовом Акціонерного товариства "ОТП Банк", м. Київ,

до відповідачів: Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО "А.Т.О.Р.", м. Харків, ОСОБА_1 , м. Харків,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Харківської області, в порядку загального позовного провадження, перебувала справа № 914/2336/23.

30 вересня 2024 року до суду надійшла заява про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 24523).

01 жовтня 2024 року, ухвалою Господарського суду Харківської області, прийнято до розгляду заяву про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 24523 від 30 вересня 2024 року). 04 жовтня 2024 року до суду від стягувача надійшла заява про розгляду заяви без його участі (вх. № 25022). Також, стягувач зазначає, що не заперечує проти розстрочення виконання рішення суду на умовах, що наведені у заяві. 07 жовтня 2024 року за результатами проведення судового засідання судом оголошено перерву в судовому засіданні по розгляду заяви про розстрочення виконання рішення до 14 жовтня 2024 року до 10:00 год., адже в даному судовому засіданні (07.10.2024 року) суд позбавлений можливості надати об`єктивну оцінку поданій заяві про розстрочення виконання рішення, оскільки в умовах воєнного часу 10-денний строк не є розумним, тому суд повинен надати додатковий час учасникам справи для формування своєї позиції. 10 жовтня 2024 року до суду від заявника (боржника) надійшла заява про залишення заяви про розстрочення виконання рішення суду без розгляду (вх. № 25545). Натомість, суд констатує про те, що статтею 331 ГПК України не передбачено ухвалення судом такого судового рішення як залишення без розгляду поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду. Відповідно до ч. 7 ст. 331 ГПК України про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена. У зв`язку із цим, суд зобов`язаний розглянути подану заяву на підставі наявних документів та ухвалити відповідне судове рішення у відповідності до ст. 331 ГПК України. 11 жовтня 2024 року до суду від стягувача надійшла заява про розгляду заяви без його участі (вх. № 25606).

Суд, розглянувши вищеозначену заяву, зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 331 Господарського процесуального кодексу України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може розстрочити виконання рішення. Положеннями частини 3 статті 331 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що підставою для розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вказана норма визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов`язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим. Розстрочення виконання рішення спрямоване на забезпечення повного виконання рішення суду та є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання його рішення. Відповідно до частини 4 статті 331 Господарського процесуального кодексу України вирішуючи питання про розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події 4) тощо. Розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (частина 5 статті 331 Господарського процесуального кодексу України).

При розгляді заяв щодо розстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків та порядку розтрочення виконання рішення в цілому. Наявність підстав для розстрочення має бути доведена боржником. Оцінюючи доводи заяв про розстрочення виконання судового рішення, судом повинно враховуватись, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

У Господарському процесуальному кодексі України та Законі України «Про виконавче провадження» не встановлений вичерпний перелік обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення, і на підставі яких суд може прийняти рішення про надання відстрочки або розстрочки. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини.

Боржник зазначає, що 24.02.2022 року в місті Харкові мають місце постійно перебої з електричною енергією, а вся електрична генерація міста повністю зруйнована. Також, останній має великі проблеми з персоналом. Велика кількість чоловіків мобілізовані, інші - переїхали поза місто Харків і не бажають ходити на роботу. З 2022 року місто знаходиться під постійними ударами ракет, керованих авіабомб, а в 2022 році - також і ствольної артилерії. Доставка компонентів для виробництва також ускладнена, оскільки частина його постачальників припинила роботу, частина - відмовляться постачати продукцію враховуючи ризики при логістиці. Вважаємо, що всі перелічені вище обставини є загальновідомими, а отже такими, що не потребують доведення доказами.

З цього приводу зазначаємо наступне. Суд, на підставі ч. 3 ст. 75 ГПК України, визнає, що з 24 лютого 2022 року місто Харків та відповідні населені пункти Харківської області (згідно із відповідним наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України) перебувають (-ли) у зоні проведення активних бойових дій через широкомасштабне вторгнення рф на територію України. При цьому, очевидним є той факт, що це є як наслідком зниження обсягів здійснення підприємницької діяльності або так і взагалі її припинення. Однак, в кожному конкретному випадку, відповідна сторона має довести доказами, що саме в її конкретному випадку мають місце ці обставини, що зумовлені загальновідомими подіями. Натомість, боржником до суду не представлено жодного доказу на підтвердження наявності таких обставин. Тобто, хоча відповідні обставини і можуть мати місце для боржника, однак до суду не представлено доказів, що підтверджують їх наявність. За таких обставин, виходячи з матеріалів справи, суд не вбачає наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим в цій частині аргументів боржника.

У заяві також зазначено про необхідність врахування матеріального стану фізичної особи, ОСОБА_1 . Вказано, що відповідно до податкової декларації за 2023 рік, загальний рівень доходу ОСОБА_1 склав 349 385,12 грн. Основне джерело доходів цієї фізичної особи - це заробітна плата отримана на посаді Директора ТОВ «НВО «А.Т.О.Р.». При цьому, ОСОБА_1 має у власності будинок 128 м.кв, ділянка 5,5 соток та автомобіль Toyota Rav4. Як зазначено у заяві, враховуючи, що Харків фактично є прифронтовим місцем, ефективний продаж цього майна майже неможливий. І навіть у випадку його продажу вартість цих активів не може покрити суму боргу, що виник на підставі судового рішення.

З цього приводу суд зазначає, що питання методів та заходів виконання судового рішення відноситься до компетенції виконавчої служби/приватного виконавця. Суд не може надавати оцінку щодо ефективності вчинення певних дій в майбутньому в межах виконавчого провадження. Натомість, суд констатує про те, що виходячи із відомостей з ДРФО-платників податків ОСОБА_1 має стабільний дохід у вигляді заробітної плати. Зрозуміло, що щомісячний дохід від 10 000 до 37 000 грн на місяць не зможе одномоментно забезпечити виконання судового рішення про стягнення коштів у загальному розмірі 2 388 245,02 гривень. Натомість, для цього є відповідні механізми стягнення заборгованості у певному відсотку від заробітної плати, що також є питанням виконавчого провадження.

Таким чином, на переконання суду, боржником не доведено наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Боржником не представлено до суду жодних доказів, що підтверджують такі обставини, що зумовлює відмову у задоволенні поданої заяви про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 24523 від 30 вересня 2024 року).

Відносно відсутності у стягувача заперечень щодо розстрочення виконання рішення, а також повідомлення боржник про можливе врегулювання цього питання, суд зазначає, що сторони не позбавлені можливості в позасудовим порядок врегулювати між собою питання розстрочення виконання рішення суду. Однак, задля судового втручання щодо порядку виконання рішення суду відсутні підстави, передбачені ст. 331 ГПК України.

Керуючись статтями 6, 42, 232-236, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду (вх. № 24523 від 30 вересня 2024 року) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею та може бути оскаржена безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня складання повного тексту ухвали відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних положень Кодексу.

Ухвалу підписано "14" жовтня 2024 р.

Суддя Н.В. КалініченкоВеб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.