Рішення № 122256443, 09.10.2024, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/4962/24

Провадження №: 2/336/2282/2024

09.10.24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2024 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Звєздової Н.С., за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Шкапенко О.В., який діє на підставі Довіреності №22908652-К-Н-О від 23.01.2024 (строк дії до 22.01.2027) звернувся до суду з вказаною позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором б/н від 05.11.2016 у сумі 24 117,37 гривень, яка виникла станом на 28.04.2024.

Позов обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного між сторонами 05.11.2016 кредитного договору № б/н, ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 46,80% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. В порушення умов кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов`язання не виконує, внаслідок чого станом на 28.04.2024 має заборгованість в загальній сумі 24117,37 гривень, яку представник позивача просить стягнути з відповідачки разом з понесеними витратами по сплаті судового збору у сумі 3028,00 гривень.

23.05.2024 судом на виконання вимог ст.187 ЦПК України було здійснено запит з метою встановлення зареєстрованого місця проживання відповідача, відповідь на який надійшла 03.06.2024.

Ухвалою суду 04.06.2024 відкрито провадження по справі, розгляд якої призначено у спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачем відзив на позовну заяву подано не було.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позові просив розгляд справи проводити без їх участі. Проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до вимог ЦПК України. Причини неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі або відкладення розгляду справи не надав.

Верховний Суд у постанові від 18.06.2021 у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Оскільки всі учасники справи не з`явились у судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що передбачено частиною другою статті 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву та письмові докази, надані сторонами під час розгляду справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

05.11.2016 між АТ «АКЦЕНТ-БАНК» та ОСОБА_1 шляхом підписання Анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у А-Банку (далі - заява від 05.11.2016) був укладений кредитний договір № б/н, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді кредитної лінії зі встановленим кредитним лімітом на платіжну картку зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі встановленому умовами Договору, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами Банку.

ОСОБА_1 підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, користування основними умовами обслуговування і кредитування. Розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві від 05.11.2016.

До кредитного договору банк додав Витяг з умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк, розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms» в розділі «Умови та правила», тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD».

Згідно з наданим позивачем Розрахунком заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 28.04.2024 становить 24117,37 гривень, з яких: 15899,18 грн. заборгованість за кредитом; 8218,19 грн. заборгованість за відсотками; 0,00 грн. заборгованість за штрафами.

Вказане також підтверджується долученою до позову Випискою по картці відповідача за період з 05.11.2016 по 28.04.2024.

Виписка з банківського рахунку містить інформацію про рух коштів на балансі кредитної катки відповідачки це баланс станом на дату укладання кредитного договору (надана сума кредиту), всі операції за кредитною карткою (з визначенням дати проведення операції та чітким визначенням проведеної операції, зазначенням суми на балансі рахунку після поведеної з коштами операції).

До того ж, відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16-ц, банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.

Згідно вказаної виписки, сума комісій, які було нараховано відповідачу за користування кредитними коштами склала 3025,55грн., які зараховувалися банком в рахунок наявної заборгованості по кредитному договору від 05.11.2016.

Згідно Довідки за картами, наданою головою правління АТ «А-Банк» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 та видано картки: № НОМЕР_2 , строком дії до серпня 2020 року та № НОМЕР_3 , строком дії до грудня 2024.

Згідно Довідки за лімітами, наданою головою правління АТ «А-Банк» ОСОБА_2 , ОСОБА_1 за кредитним договором №SAMABWFC00000692036 від 05.11.2016 за період з 05.11.2016 по 28.04.2024, було надано кредитній ліміт 05.11.2016 у сумі 2000,00грн.; 08.11.2016 збільшено до 4000,00грн.; 08.02.2017 збільшено до 7000,00грн.; 07.04.2017 встановлено 13000,00грн.; 20.04.2017 збільшено до 15000,00грн.; 23.05.2017 збільшено до 19000,00грн.; 28.05.2020 зменшено до 17700,00грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

У заяві від 05.11.2016 процентна ставка за користування кредитом, а також розмір стягуваних комісій не зазначено.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором, посилався на Витяг з умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк, розміщеного на сайті https://a-bank.com.ua/terms» в розділі «Умови та правила», тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD».

Тарифами та Умовами, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені, в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов`язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов`язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору та позовну давність щодо вимог банку та інші умови.

При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи, Умови та Правила розумів відповідач та ознайомився і, відповідно, погодився з ними, підписуючи заяву від 05.11.2016, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів, штрафів, комісій та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.

Крім того, роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15).

У даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України, за змістом якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (https://a-bank.com.ua/terms) неодноразово змінювалися самим АТ «Акцент-Банк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Тарифи та Умови та правила у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Тарифи та Умови, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами, штрафів, комісій, надані банком Тарифи та Умови не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Під формою правочинів розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація, правочин оформлюється шляхом волі сторін (сторони) та його змісті.

Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волі сторін; зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.

Однак, потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов`язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця .

Вказана правова позиція, висловлена у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 23.05.2022 № 393/126/20.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Надані позивачем Тарифи, Умови та Правила, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який, між іншим, вимагає, щоб при остаточному вирішенні справи судами їх рішення не викликали сумнівів (рішення від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії», заява № 28342/95, § 61,). Якщо конфліктна практика розвивається в межах одного з найвищих судових органів країни, цей суд сам стає джерелом правової невизначеності, тим самим підриває принцип правової визначеності та послаблює довіру громадськості до судової системи (рішення від 29 листопада 2016 року у справі «Парафія греко-католицької церкви в м. Люпені та інші проти Румунії», заява № 76943/11, § 123).

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що формулювання законів не завжди чіткі. Тому їх тлумачення та застосування залежить від практики. І роль розгляду справ у судах полягає саме у тому, щоб позбутися таких інтерпретаційних сумнівів з урахуванням змін у повсякденній практиці (рішення від 11 листопада 1996 року у справі «Кантоні проти Франції», заява № 17862/91, § 31-32; від 11 квітня 2013 року у справі «Вєренцов проти України», заява № 20372/11, § 65). Судові рішення повинні бути розумно передбачуваними (рішення від 22 листопада 1995 року у справі «S. W. проти Сполученого Королівства», заява №20166/92, § 36).

Судом встановлено, що Тарифи надання банківських послуг, а також витяг з Умов та Правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк» не містять підпису відповідача, а матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Тарифи з Умов та Правил розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг у АТ «А-Банку», а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема, й щодо процентів за користування кредитними коштами, нарахування штрафних санкцій, комісій, тощо.

Враховуючи вище зазначене, в задоволенні позову у частині стягнення заборгованості за процентами у сумі 8218,19 гривень необхідно відмовити, оскільки вказані платежі не передбачені умовами договору від 05.11.2016, якими є заява відповідача.

З аналогічних підстав не підлягають стягненню з відповідача комісії, які нараховувалися позивачем за користування кредитним коштами у сумі 3025,55 грн. та які вносилися останнім у загальній розмір стягуваних коштів за період з 05.11.2016 по 28.04.2024.

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ «АКЦЕНТ-БАНК» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК, за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості з тіла кредиту.

Враховуючи вищевказане, вказані кошти у сумі 3025,55 грн. необхідно вирахувати з суми стягуваної заборгованості за тілом кредиту. Таким чином, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 12873,63грн. = (24117,37 - 8218,19 3025,55).

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тобто з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 1616,35 грн.= (3028,00*(12873,63*100/24 117,37)).

Керуючись статтями 3, 4, 10, 11, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280-282 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» заборгованість за кредитним договором № б/н від 05.11.2016 у сумі 12873 (дванадцять тисяч вісімсот сімдесят три) гривні 63 копійки, що складається з заборгованості за тілом кредиту.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1616 (одна тисяча шістсот шістнадцять) гривень 35 копійок.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК», код ЄДРПОУ 14360080, місцезнаходження: 49074, м. Дніпро, вул. Батумська, буд. 11.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання (зареєстроване): АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.С. Звєздова