Рішення № 12224479, 10.11.2010, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2-6838-2010

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2010 р. Словянський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Гусинського М.О.,

при секретарі Моїсеєвої О.І.,

за участю позивача ОСОБА_1, представників позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, представника відповідача ОСОБА_6,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Словянську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання торгів недійсними, визнання угоди недійсною, визнання права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

28 вересня 2009 року ОСОБА_1 звернуся до Словянського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання торгів недійсними, визнання угоди недійсною, визнання права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди, посилаючись на те, що у 1997 році його було незаконно засуджено до 10 років позбавлення волі. Він був власником будинку АДРЕСА_1, через рік після позбавлення його волі рішенням Словянського міського суду від 01.06.1998 року дозволено продаж будинку та всього майна відповідачу ОСОБА_7 При розгляді даної справи він присутній не був, оскільки відбував покарання, вказане рішення суду не отримував. Вважає, що ніхто не мав права продавати його будинок до відбуття ним покарання, а саме через 1 рік та 2 місяці після позбавлення його волі, що суперечить ст. 71 ЖК України. Відібранням та продажем будинку йому спричинено матеріальну шкоду у розмірі 500000 грн. та моральну шкоду у розмірі 500000 грн., крім того, також йому було спричинено моральну шкоду за те, що з вини відповідача 12 років йому нема де жити та він змушений скитатись, яку він оцінює у 1000000 грн. Таким чином відповідач спричинив йому шкоду на загальну суму 2000000 грн. Просив зобовязати відповідача повернути йому будинок, розташований в м. Словянську по АДРЕСА_2-а, стягнути з відповідача на його користь у відшкодування матеріальної шкоди у розмірі 500000грн., моральної шкоди 500000 грн. та 1000000 грн., судові витрати покласти на відповідача.

26.10.2009 року ОСОБА_1 подав до суду додаткову позовну заяву (а.с. 9-11 т.1), де вказує, що його будинок, розташований в м. Словянську по вул. Димитрова,19-а, було продано ОСОБА_7 без законних підстав, оскільки про це його, як власника, не було повідомлено. Просить суд визнати недійсною угоду купівлі-продажу будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_7, визнати за ним ОСОБА_1 право власності на вказаний будинок.

23.02.2010 року до суду надійшла додаткова позовна заява (а.с. 138-142 т. 1), де позивач доповнив, що також просить визнати торги від 01.06.1998 року, відповідно яких відповідач став власником спірного будинку недійсними, оскільки вони були проведені в порушення Інструкції про виконавче провадження, що діяла на той час, конфіскації майна, або іншого рішення стосовно вилучення його будинку та речей. Крім того, відповідач як посадова особа органів внутрішніх справ (працівник міліції) не мав права приймати участь у торгах. Таким чином, позивач переконаний, що торги було проведено з порушенням Інструкції про виконавче провадження.

Ухвалою суду від 04 березня 2010 року залучена у якості співвідповідача ОСОБА_8, яка є дружиною відповідача ОСОБА_7 (а.с. 170 т. 1).

8 квітня 2010 року Словянським міськрайонним судом було винесено рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_9 частині позовних вимог стосовно визнання угоди недійсною, визнання права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди (а.с. 243-244 т. 1), а в частині позовних вимог відносно визнання торгів недійсними було закрите провадження у звязку з тим, що набрало законної сили рішення суду, ухвалено з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав (а.с. 213 т. 1).

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 14.07.2010 року рішення та ухвала Словянського міськрайонного суду від 08.04.2010 року були скасовані, справа була направлена на новий розгляд до суду першої інстанції у звязку з тим, що судом першої інстанції безпідставно були залишені без розгляду вимоги позивача в частині визнання недійсними публічних торгів, так, як обставини, які викладені в позові стосовно відсутності у ОСОБА_7, як працівника міліції, права приймати участь у публічних торгах, під час прийняття рішення суду від 13.10.2005 року по цивільній справі за позовом прокурора м. Словянська в інтересах ОСОБА_9 до ОСОБА_7 і ОСОБА_8 про визнання публічних торгів недійсними не були предметом судового розгляду (а.с. 321-323 т.1).

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав позовні вимоги, дав пояснення які співпадають з викладеним у позові, просив їх задовольнити.

Представники позивача ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_5, які діяли на підставі довіреності, підтримали позовні вимоги ОСОБА_1, також дали пояснення, які співпадають з викладеним у позові, просили позов ОСОБА_9 задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 до судового засідання не зявились, але надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю, за участю представника ОСОБА_6

Представник відповідачів ОСОБА_6, якій діяв за довіреністю, у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_9 не визнав, пояснивши суду, що ОСОБА_7 ніколи не працював в органах МВС України, що ОСОБА_7 придбав будинок АДРЕСА_1 на законних підставах, так, як будинок реалізовувався судовим виконавцем на виконання відшкодування шкоди потерпілому за вироком суду. Просив у задоволені позову відмовити, також врахувати ту обставину, що строк позовної давності у позивача сплив забагато раніше, ніж позивач звернувся до суду з даним позовом .

Суд вислухавши пояснення позивача, представників позивача, представника відповідачів, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов не підлягає задоволенню за наступних підстав:

10.10.1997 року вироком Словянського міського суду ОСОБА_1 визнаний винним та притягнутий до покарання у вигляді позбавлення волі терміном на 10 років за ст. 94 КК України (1960 року), з нього стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_11 750 грн. завданої матеріальної шкоди та 10000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди (а.с. 236-238 т. 1).

Ухвалою Судової колегії по кримінальним справам Донецького обласного суду від 02 грудня 1997 року зазначений вирок залишено без змін (а.с. 239 т.1).

Судовим виконавцем ОСОБА_12 на виконання вироку суду від 10.10.1997 року відносно ОСОБА_1 була описана та реалізована домобудівля, розташована за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 215 т.1).

01.06.1998 року судовий виконавець Словянського міського суду ОСОБА_12 провела продаж з публічних торгів домобудівлі АДРЕСА_1, в торгах приймали участь чотири покупця, в тому числі і ОСОБА_7, який надав найвищу ціну і став переможцем публічних торгів, придбавши будинок за 9350,00 грн. (а.с. 97 т. 1).

Згідно листа начальника ДІК-124 ГДУ ВІН України в Донецькій області за № 6829 від 07.05.2005 року, 05.04.2000 року до установи ВК-32, де ОСОБА_1 відбував покарання, надійшло повідомлення за № 1121 з прокуратури м. Словянська від 29.03.2000 року, у якому було розяснено засудженому ОСОБА_1, що його майно, відповідно вироку, направлене на відшкодування завданих збитків та на підставі цього судовим виконавцем реалізоване. Майно, яке залишилося не реалізованим, та документи передані на відповідальне зберігання ОСОБА_7, який придбав будинок. Засуджений ОСОБА_1 з повідомленням ознайомлений 05.04.2000 року особисто під підпис. (а.с.211 т. 1).

Приватним нотаріусом Словянського міського нотаріального округу ОСОБА_13 відповідно до ст. 398 ЦПК України (в редакції 1963 року), на підставі копії акту про продаж будинку з прилюдних торгів від 01.06.1998 року, посвідчено, що ОСОБА_7 належить право приватної власності на жилий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 214 т.1)

Згідно довідки КП «БТІ» № 982/0.56 від 02.03.2010 року первинно право власності на житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано 18.03.1991 року за ОСОБА_1 на підставі договору про надання у безстрокове користування земельної ділянки від 25.09.1970 р. № 6471. Відповідно до свідоцтва, виданого приватним нотаріусом ОСОБА_14 05.06.1998р. № 2663 на підставі акту про продаж будинку з прилюдних торгів, затвердженого Словянським міським судом 01.06.1998р., право власності зареєстровано за ОСОБА_7 У липні 2007 року за заявою ОСОБА_15, у звязку з обєднанням належних йому земельних ділянок, розташованих за адресою АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 з наданням однієї адреси АДРЕСА_2, виконана заміна юридичних документів через виконком Словянської міської ради. На теперішній час житловий будинок АДРЕСА_2 належить ОСОБА_7 на підставі свідоцтва про право власності, виданого Словянською міською радою 25.07.2007 року. Інвентаризаційна оцінка житлового будинку та споруд, виконувалась перед оформленням права власності за ОСОБА_1 05.12.1990р. та складала 8002 радянських рублів, наступна оцінка виконувалась перед заміною документів за заявою ОСОБА_15, вартість складала 177597 грн. (а.с. 217-218 т. 1).

17.05.2005 року до Словянського міськрайонного суду звернувся прокурор м. Словянська з позовом в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_7 про визнання публічних торгів недійсними з підстав порушення порядку проведення торгів судовим виконавцем. Рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 13.10.2005 року, яке набрало чинності 13.12.2005 р. відповідно до ухвали колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області від 13.12.2005 року відмовлено у задоволені позовних вимог (а.с. 201-203 т 1).

Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 20.08.2007 року касаційна скарга ОСОБА_9 була відхилена, а рішення Словянського міськрайонного суду Донецької області від 13 жовтня 2005 року та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 13 грудня 2005 року залишені без змін (а.с. 216 т. 1).

Згідно довідок Словянського МВ ГУМВС України в Донецькій області та Словянського РВ ГУМВС України в Донецькій області ОСОБА_7 службу не проходив, на посадах не атестованого складу не працював (а.с. 199 т.1, 44, 45 т. 2).

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що визнання недійсними прилюдних торгів від 01.06.1998 року стосовно продажу домобудівлі за АДРЕСА_1 вже було предметом судового розгляду, чинним рішенням Словянського міськрайонного суду Донецької області від 13.10.2005 року, яке переглядалося у апеляційному та касаційному порядку, у задоволенні позову відмовлено.

Зазначена позивачем ОСОБА_9 підстава стосовно того, що ОСОБА_7, як працівник міліції, не мав права приймати участь у прилюдних торгах та придбати будинок, не була предметом судового розгляду під час прийняття рішення 13.10.2005 року, і це стало єдиною підставою для скасування рішення Словянського міськрайонного суду від 08.04.2010 року (а.с. 321-323 т.1)

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на яки вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем ОСОБА_9 жодних доказів того, що відповідач ОСОБА_7 станом на червень 1998 року проходив службу в органах внутрішніх справ України не надано; надані представником відповідача ОСОБА_7 довідки про те, що ОСОБА_7 у Словянському МВ УМВС України в Донецькій області та у Словянському РВ УМВС України в Донецькій області не служив, повністю спростовують зазначене твердження позивача ОСОБА_9 про те, що ОСОБА_7, як працівник міліції, не мав права приймати участь у прилюдних торгах та придбати раніше належний йому будинок.

Таким чином, розглядаючи позовні вимоги в частині визнання недійсним публічних торгів та договору купівлі продажу, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки ті підстави, які позивач зазначає на обґрунтування своїх вимог, а саме: незаконність проведення публічних торгів, вже були предметом розгляду при вирішенні питання про визнання недійсним прилюдних торгів від 01.06.1996 року, а посилання позивача, що відповідач на той час був працівником МВС України в судовому засіданні не доведені.

Вирішуючи питання стосовно визнання за позивачем права власності на будинок АДРЕСА_1, суд вважає, що в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_7 придбав спірний будинок на публічних торгах, які були проведені 01.06.1998 року судовим виконавцем відповідно до вимог чинного на той час законодавства у звязку із виконанням вироку суду, згідно якого із засудженого ОСОБА_1 було стягнуто на користь потерпілої по кримінальній справі матеріальну та моральну шкоду, завдану злочином. Вирок суду від 10.10.1997 року не скасовувався і не змінювався, є чинним і на час розгляду цієї справи в суді (а.с. 236-239 т. 1).

Рішенням суду від 13.10.2005 року публічні торги не були визнані недійсними.

ОСОБА_1 був офіційно повідомлений про проведення прилюдних торгів та про те, що саме ОСОБА_7 став власником раніше належного йому будинку 05.04.2000 року (а.с. 211 т. 1), але жодних незгод з цим протягом 2000-2004 років не виказував.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його представники жодних доказів неправомічності набуття ОСОБА_7 права власності на будинок АДРЕСА_1 не довели; Апеляційний суд Донецької області в своїй ухвалі від 14.07.2010 року, скасовуючи рішення Словянського міськрайонного суду від 08.04.2010 року, ніяких інших обставин, які не були перевірені судом першої інстанції, окрім иієї обставини, що ОСОБА_7, на думку позивача ОСОБА_1, був працівником міліції, не навів.

Таким чином, на теперішній час власником спірного будинку АДРЕСА_1 є ОСОБА_7, який його обєднав в одну жилу будівлю з належним йому іншим сміжним будинком за АДРЕСА_2 (а.с. 217-218), правомірно набувши на нього право власності, оскільки незаконність набуття права власності на будинок АДРЕСА_1 не встановлена судом.

Питання протизаконності придбання будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_7 також було предметов розгляду правоохороними органами, 01.04.2010 року постановою ОУ СУР Словянського МВ України в Донецькій області, узгодженою з начальником СУР Словянського МВ України в Донецькій області та затвердженою начальником Словянського МВ України в Донецькій області в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_7 за фактом назаконного придбання з публічних торгів жилого будинку АДРЕСА_1 було відмовлено за п. 2 ст. 6 КПК України, зазначена постанова не скасована та є чинною (а.с. 261 т. 1).

У зв?язку з цим, підстав для задоволення позовних вимог у частині визнання за ОСОБА_1 права власності на спірній будинок не має, тому у задоволені позову в цій частині також необхідно відмовити.

Вирішуючи питання стосовно стягнення матеріальної та моральної шкоди з відповідача на користь позивача, суд виходить з наступного.

Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В судовому засідані не встановлено вини відповідача у спричинені будь якої шкоди позивачу, крім того, позивач не навів обгрунтування як підстав завдання матеріальної та моральтної шкоди саме відповідачем, так і їх розміру, не навів підстав для її відшкодування саме з вини відповідача, таким чином, суд приходить до висновку, що в задоволені позову ів в частині стягнення матеріальної та моральної шкоди необхідно відмовити.

Крім того, відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що набув чиності 1 січня 2004 року. ЦК України застосовується до цивільних відносм, що виникли після набрання ним чинності. Оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем виникли у 1998 році, до них слід застосовувати полження ЦК України 1963 року.

Статею 71 ЦК України (в редакції 1963 року) було встановлено строк позовної давності тривалістю у три роки.

Як вбачається з наданих суду документів, позивач ОСОБА_1 звернувся до Слов?янського міськрайонного суду Донецької області з позовом до ОСОБА_7 28.09.2009 року, тоді як був повідомлений про продаж його будинку (порушення на думку позивача його прав) 05.04.2000 року.

Таким чином, строк позовної давності сплинув 05 квітня 2003 року. Позивач ОСОБА_1 не надав суду доказів наявності поважності причин пропуску ним цього строку, а знаходження позивача у місцях відбування покарання не є поважною причиною пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки знаходження позивача в місцях позбавлення волі не позбавляло його можливості звернутися до суду з позовом про порушення його цивільних прав.

Звертаючись з даним позовом до суду позивач ОСОБА_1 не заявляв клопотання про визнання причин пропуску ним строку позовної давності поважними та поновлення цього строку, взагалі не ставилося питання про поновлення строку назвернення до суду.

Представником відповідачів ОСОБА_6 в судовому засіданні було заявлено про те, що ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом з пропуском строку позовної давності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем ОСОБА_1 пропущено строк позовної давності під час звернення з позовом до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання торгів недійсними, визнання угоди недійсною, визнання права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди до Словянського міськрайонного суду, що це, відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, є також підставою для відмови ОСОБА_1 у задоволені його позовних вимог.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України у разі відмови у задоволені позовних вимог, то судовий збір з відповідачів не стягується, підлягає стягненню з позивача, але, оскільки позивач ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи, то він, згідно п. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” звільняється від сплати судового збору.

Підстави звільнення позивачів від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи передбачені ч.ч. 3-5 ст. 81 ЦПК України, наявність у позивача ОСОБА_9 інвалідності І групи згідно цієї норми права не звільняє його від сплати цих витрат.

Таким чином, з позивача ОСОБА_9 потрібно стягнути на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, суд, розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання торгів недійсними, визнання угоди недійсною, визнання права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди, у повному обсягу виконавши вказівки Апеляційного суду Донецької області, викладенні в ухвалі від 14.07.2010 року, приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_9 та про необхідність відмовити у їх задоволенні як з матеріальних, так і процесуальних підстав (пропуск позивачем строку позовної давності), про необхідність стягнення з позивача ОСОБА_9 на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн. 00 коп.

Керуючись ст.ст. 71, 75, 76, 80 ЦК України (в редакції 1963 року), ст.ст. 328, 1166, 1167 ЦК України, ст.ст. 5-8, 10-15, 60, 61, 79, 81, 88, 131, 209, 212-215, 218 ЦПК України, п. 4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито”, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволені позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_7, ОСОБА_8 про визнання торгів недійсними, визнання угоди недійсною, визнання права власності, стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити..

Судовій збір віднести на рахунок держави.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу у сумі 120 грн. 00 коп. (Сто двадцять гривен 00 копійок) на р/р 31212259700075 у банку ГУДКУ у Донецькій області, ОКПО 34686605, МФО 834016, код 22050001 одержувач платежу державний бюджет м. Словянська. Призначення платежу: „Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу Словянського міськрайонного суду Донецької області”

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Словянський міськрайонний суд Донецької області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Повний текст рішення виготовлено 15 листопада 2010 року.

Суддя Словянського міськрайонного суду М.О.Гусинський