Ухвала суду № 122241131, 10.10.2024, Голованівський районний суд Кіровоградської області

Справа № 386/1305/24

Провадження № 2/386/524/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 жовтня 2024 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області

Гут Ю. О.

розглянувши позовну заяву адвоката Ігнатова Дмитра Івановича, який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-

встановив:

ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , 09.10.2024 через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, в якій просить розірвати шлюб між сторонами..

Також, в позовній заяві просить відстрочити сплату судового до прийняття рішення по справі, оскільки позивач не має можливості сплатити судовий збір через скрутне матеріальне становище.

Відповідно до частин першої, третьої статті 136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення по справі, за таких умов:1)розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

При зверненні до суду з вимогою про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору, особа повинна додати до такої заяви належні документи на підтвердження обставин, які слугують підставами, передбаченими чинним законодавством, для задоволення такого роду клопотань. Водночас відсутність таких доказів чи їх неналежність є підставою для відмови в задоволенні заяви про відстрочення, розстрочення чи звільнення від сплати судового збору.

В даному випадку підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану, оскільки представником позивача вказано, що позивач має скрутне майнове становище.

Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями ст. 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Тобто законодавець передбачив можливість відстрочити сплату судового збору лише з підстав пов`язаних з майновим станом сторони.

У клопотанні про відстрочення сплати судового збору сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище та подати суду відповідні підтверджуючі даний факт докази. Такими доказами можуть бути, зокрема, документи, що підтверджують її доходи, документи про заборгованість перед іншими особами, документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження тощо.

Отже, фактичною підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони, що ускладнює сплату судового збору в зазначеному законом розмірі.

У п.29 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» роз`яснено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Особа, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

На підтвердження скрутного матеріального становища позивача, її представником, не додано жодного доказу. Відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про суми виплачених доходів на утримання податків представник позивача не надав, тобто будь- які інші документи, що підтвердили про відсутність або наявність доходів позивача, представник суду не надав.

Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, суди повинні перевірити відповідність вимог, з якими заявник звертається до суду для захисту, а також дотримання ним вимог, передбачених статтею 175, 177 ЦПК України.

Вважаю, що позовна заява подана з порушенням вимог ст.175,177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з наступних підстав:

Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою судовий збір складає 0,4 відсотка прожиткового мінімуму для працездатних осіб. (1211,20 грн.)

Згідно ч.3ст.4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.( 1211,20 *0,8=968,96 грн)

Враховуючи вищевикладене представника позивачу необхідно додати суду докази на підтвердження скрутного матеріального становища позивача для відстрочення їй сплати судового збору або надати суду підтвердження про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн, оскільки позов подано до суду в електронний формі (латiжнi реквiзити для перерахування судового збору: рахунок UA028999980313121206000011519, отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: за позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу)

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 пророзірвання шлюбу - залишити без руху.

Надати представнику позивача строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити представнику позивачак, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Копію ухвали суду надіслати представнику позивача.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Гут Ю. О.