Ухвала суду № 122230390, 08.10.2024, Летичівський районний суд Хмельницької області

КОПІЯ

Єдиний унікальний номер справи 678/190/17

Провадження №2-678-154/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року селище Летичів

Летичівський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді Лазаренка А.В.,

за участі секретаря судового засідання Непийвода Л. Д.,

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 . Летичівська селищна рада, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

встановив:

16 лютого 2017 року на адресу суду надійшла позовна заява про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

17 лютого 2017 року ухвалою Летичівського районного суду Хмельницької області позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі.

08 жовтня 2024 року від позивача та її представника адвоката Стецькової-Бондар Л.Ф. надійшла заява про закриття провадження у справі на підставі п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, судове засідання просять проводити у їх відсутність.

Дослідивши матеріалами справи, суд приходить до наступного висновку.

Звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантованим статтями 55, 124 Конституції України.

Згідно з положеннями п. 5 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства є диспозитивність.

Дії та воля сторони цивільного процесу фактично визначає спрямованість процесуальної діяльності суду та її результати.

За змістом ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч. 1). Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3).

У п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України визначено, що позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Як зазначено у ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві (ч. 1). У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі (ч. 3).

В силу п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що законодавець визначив за позивачем право на подання заяви про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог).

При цьому, сторони вільні розпоряджатися своїми правами на власний розсуд.

За цих обставин, враховуючи волевиявлення представника позивача за позовом, який згідно довіреності не обмежений на подання відмову від позову (всіх або частини позовних вимог), суд приходить до висновку, що клопотання про відмову від позову слід прийняти, а провадження у цивільній справі - закрити.

Суд вважає, що позивач скористався своїм правом щодо визначення обсягу своїх вимог та предмета спору на власний розсуд, висловив волевиявлення щодо подальшого розгляду справи, що відповідає положенням ст.ст. 43, 49 ЦПК України, тому клопотання про відмову від позову є обґрунтованими.

Суд враховує, що представник обізнаний і розуміє наслідки закриття провадження у справі в зв`язку з відмовою від позову.

Згідно ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12-13, 42-43, 48-49, 158, 206, 247, 255-256, 258-261, 351-355 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву позивача ОСОБА_2 та її представника адвоката Стецькової-Бондар Людмили Феліксівни про відмову від позову.

Прийняти відмову позива ОСОБА_2 та її представника адвоката Стецькової-Бондар Людмили Феліксівни про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Закрити провадження у справі.

Роз`яснити сторонам, що відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя підпис А. В. Лазаренко

Суддя А. В. Лазаренко