Вирок № 12221635, 18.10.2010, Придніпровський районний суд м. Черкас

Справа № 1- 138 / 2010 року

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2010 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Макаренка І.В.

при секретарях - Мандрик А.М., Чепинозі К.М.

з участю: прокурора - Мовчана О.М.

захисника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та жительки АДРЕСА_1, громадянки України, українки, з вищою освітою, не одруженої, утриманців не має, працюючої оператором електронно-обчислюваної техніки кафедри інформатики та інформаційної безпеки Черкаського державного технологічного факультету, не судимої, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, -

в с т а н о в и в:

Підсудна ОСОБА_2 23 листопада 2009 року в вечірній час, перебуваючи разом з потерпілою своєю матірю ОСОБА_3 в квартирі АДРЕСА_1 за місцем спільного їх проживання, в результаті конфлікту, що виник раптово, на ґрунті особистих неприязних стосунків, умисно штовхнула останню руками в спину, через що її тіло набуло прискорення і вона впала на підлогу та отримала тілесні ушкодження у вигляді: крововиливу грудної клітки зліва по передній поверхні, які згідно висновку судово-медичної експертизи відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень та закритого перелому лівої ключиці, які згідно висновку тіє ж експертизи відносяться до категорії тілесних ушкоджень середньої тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоровя.

Допитана на досудовому слідстві та в судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину в предявленому їй обвинуваченні не визнала, та пояснила суду, що дійсно вона проживає разом з батьками за вищевказаною адресою. Через те, що вона співмешкає з ОСОБА_4, який залишається ночувати у них в квартирі, то між нею та батьками виникають словесні сварки. 23 листопада 2009 року вона матір не штовхала і та не падала. Як їй розказували сусіди, то мама впала десь на вулиці перед цим і тоді мабуть зламала ключицю.

Вина підсудної ОСОБА_2 підтверджується:

- показами потерпілої ОСОБА_3, про те, що вона проживає за вищевказаною адресою разом з чоловіком ОСОБА_5 та дочкою ОСОБА_2 З дочкою у неї склалися неприязні стосунки, оскільки остання постійно створює конфлікти в сімї, які сама безпідставно провокує. В ході цих конфліктів дочка наносить їй тілесні ушкодження. Раніше за меддопомогою та до працівників міліції вона не зверталась, оскільки ОСОБА_2 її рідна дочка, і їй безумовно було соромно звертатись до працівників міліції. Також вона боялася її. Проте знущання з боку дочки не припинялись, і вона вирішила все таки звернутись до правоохоронних органів. Так 23 листопада 2009 в вечірній час точного часу вона не памятає, вона знаходилась дома за місцем проживання разом з дочкою. Більше нікого крім них в квартирі не було. Вона зайшла на кухню, щоб поїсти. В цей час на кухні знаходилась її дочка, яка сказала їй в грубій формі, щоб вона вийшла з кухні, так як вона не любить, щоб крім неї на кухні був ще хтось. Вона не встигла вийти з кухні і стояла за порогом кухні в коридорі, спиною до кухні. В цей час дочка підійшла до неї ззаду та штовхнула її у спину. Від поштовху вона не втрималась на ногах і упала обличчям вперед на підлогу в кімнаті коридору. Коли вона впала, то відчула гострий біль в області лівої ключиці. Вона самостійно встала і пішла до своєї кімнати з метою уникнути подальшого конфлікту. Інших ударів, крім поштовху дочка їй не наносила. В той день до працівників міліції, чи за медичною допомогою вона не зверталась, оскільки вважала, що біль в області лівої ключиці мине. Але біль не проходив, а навпаки з кожним днем посилювався. Зразу вона в лікарню не зверталась, так як думала, що просто сильно забилась, але їй становилось все гірше та гірше. І лише 27 листопада 2009 року вона звернулась за медичною допомогою в другу поліклініку. 28 листопада 2009 року вона звернулась в травматологічний пункт третьої міської лікарні за меддопомогою де їй поставили діагноз: перелом лівої ключиці. В той же день її госпіталізували до 3-ї лікарні. В лікарні вона перебувала на стаціонарному лікуванні з 28 листопада 2009 року по 02 грудня 2009 року. Хоча очевидців того, як донька пхала її і вона впала не було, але про цей випадок ввечері 23 листопада 2009 року вона розповідала в подробицях чоловікові та його рідній сестрі. Претензій матеріального та морального характеру вона до доньки не має. Вона не бажає, щоб до доньки була застосована реальна міра покарання. Свої покази потерпіла ОСОБА_3 підтвердила на очній ставці з підсудною ОСОБА_2;

- показами свідка ОСОБА_5, який дав по справі аналогічні покази та доповнив, що дійсно коли 23 листопада 2009 року ввечері він прийшов додому, то дружина йому поскаржилась, що вдень, коли вона прийшла на кухню, то дочка в грубій формі вигнала її з кухні. А коли вона виходила з кухні, то дочка штовхнула її в спину. Від поштовху вона впала і у неї боліла ліва рука в ключиці. Він запропонував дружині викликати швидку допомогу, але вона відмовилась, мотивувавши тим, що вона просто сильно забилась і біль з часом пройде. Так як у дружини сильно боліла ліва рука, то 27 листопада 2009 року він з дружиною звернулись спочатку в другу поліклініку за місцем проживання, а потім в травматологічний пункт третьої міської лікарні за меддопомогою де дружині поставили діагноз: перелом лівої ключиці. В той же день дружину було госпіталізовано в лікарню, де вона пробула до 02 грудня 2009 року. Свої покази свідок ОСОБА_5 підтвердив на очній ставці з підсудною ОСОБА_2;

- показами свідка ОСОБА_6, яка дала по справі аналогічні покази та доповнила, що 28 листопада 2009 року їй зателефонував її брат ОСОБА_5 та повідомив, що його дружина знаходиться в третій міській лікарні в травматологічному відділенні. Вона відразу поїхала в третю лікарню, де ОСОБА_3 розповіла їй, що 23 листопада 2009 року в той час коли її брат був на роботі, вона знаходилась вдома за місцем проживання разом з дочкою. Коли вона зайшла до кухні, щоб поїсти, в цей час на кухні знаходилась її дочка, яка в грубій формі вигнала її з кухні. Коли вона стояла за порогом кухні в коридорі, то в цей час дочка підійшла до неї ззаду і штовхнула її у спину. Від поштовху вона впала на підлогу. У неї сильно боліла ліва рука, але в той день за медичною допомогою та в міліцію вона не зверталась. Коли біль в руці не вщухав і став нестерпним, то вона 27 листопада звернулась за медичною допомогою;

- даними протоколу відтворення обстановки та обставин події з фототаблицею з участю потерпілої ОСОБА_3 від 29 січні 2010 року, з якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_3 показала та розказала, як та при яких обставинах підсудна її дочка ОСОБА_2 нанесла їй тілесні ушкодження; а. с. 41 - 46

- даними висновку судово-медичної експертизи, з якого вбачається, що у ОСОБА_3 мали місце середньої тяжкості тілесні ушкодження, що спричинили тривалий розлад здоровя в виді закритого перелому та легкі тілесні ушкодження в виді крововиливу грудної клітини зліва по передній поверхні. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів, по давності виникнення можуть відповідати часу, вказаному ОСОБА_3. ОСОБА_3 відмічені ушкодження могла отримати при обставинах, на які вона вказала в протоколі відтворення обстановки та обставин події від 29 січня 2010 року, тобто від поштовху в спину та падінням обличчям донизу на підлогу. Можливість виникнення тілесних ушкоджень у ОСОБА_3 при падінні її з положення стоячи з наступним об тупий твердий предмет, або поверхню є малоймовірною а. с. 63, 152

Суд критично оцінює покази підсудної ОСОБА_2 та свідка ОСОБА_4 в тій частині, що потерпіла ОСОБА_3 23 листопада 2009 року зламала ключицю не від поштовху її в спину з подальшим падінням на підлогу підсудною ОСОБА_2, а від падіння на вулиці з висоти власного зросту, так як ці покази спростовуються показами потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6, відтворенням обстановки та обставин події з участю потерпілої ОСОБА_3 та висновком судово-медичної експертизи.

Суд вважає, що предявлене обвинувачення доведене і дії підсудної ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, що спричинило тривалий розлад здоровя.

При призначенні покарання підсудній ОСОБА_2 суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого нею злочину, особу підсудної, яка за місцями проживання та роботи характеризується позитивно.

Помякшуючих та обтяжуючих покарання підсудної ОСОБА_2 обставин суд не вбачає.

Враховуючи тяжкість вчиненого підсудною ОСОБА_2 злочину, думку потерпілої з приводу призначення покарання підсудній, її вік, стан здоровя та сімейний стан, суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливе при призначенні їй покарання не повязаного з позбавленням волі, в межах санкції ч. 1 ст. 122 КК України.

Суд вважає, що заявлений цивільний позов прокурора Придніпровського району м. Черкаси в інтересах Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги про стягнення з підсудної ОСОБА_2 605,00 грн. на підставі ст. 1206 ЦК України підлягає повному задоволенню.

Судових витрат по справі немає.

Речових доказів по справі немає.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

Визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначити їй покарання в виді двох років виправних робіт з відрахуванням 20% із суми заробітку в дохід держави.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередню - підписку про невиїзд.

Цивільний позов прокурора задовольнити.

Стягнути з підсудної ОСОБА_2 605,00 грн. на користь Третьої Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги розрахунковий рахунок 35420005002256 банк УДК в Черкаській області МФО 854018 код установи 05503705.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Черкаської області на протязі 15 діб.

Головуючий: