Рішення № 122195465, 10.10.2024, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа № 297/3706/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:

головуючого ІЛЬТЬО І. І.,

за участю:секретаря судового засіданняГарані О. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором , -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася до Берегівського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача, в якій просить: стягнути з відповідача 59324,00 грн. заборгованості за кредитним договором, судовий збір у розмірі 3028 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 17000 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 22.03.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2108158720005, згідно якого останньому надано кредит в розмірі 5900 грн. на умовах строковості (п. 1.1. договору), відповідно до п. 1.4. проценти за користування кредитом нараховуються за кожний день користування починаючи з першого дня перерахування кредиту у наступному розмірі: а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтованого строку повернення кредиту; б) починаючи з першого дня наступного за орієнтованим строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а); в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтованим строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтованим строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в); д) тип процентної ставкифіксований.

На підставі укладеного договору ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» на підставі кладеного договору з ТОВ ФК «Вей фор пей» договору про організацію переказів грошових коштів, 22.03.2021 здійснено один переказ грошових коштів позичальнику у сумі 5900 грн..

01.12.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено договір №1-12 відповідно до якого «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за договором №2108158720005.

01.12.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №2108158720005.

Загальний розмір заборгованості за договором №2108158720005 від 22.03.2021, що підлягає стягненню станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 100144,83 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту)5900 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги94244,83 грн..

Проте, враховуючи принципи розумності, співмірності та пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 59324,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту)5900 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги53424,00 грн..

09.09.2024 відкрито провадження, справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позові зазначив, здійснювати розгляд справи за відсутності представника позивача, у разі неявки в судове засідання відповідача, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач у судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений відповідно до вимог закону, в тому числі через електронну пошту. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавав.

За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст.223,280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи з вимог частини п`ятоїстатті 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата його складання.

Суд дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

22.03.2021 року між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2108158720005 (далі Договір) у формі електронного документа створеного згідно з вимогами, визначенимиЗаконом України «Про електронні документи та електронний документообіг»(п. 4.15. Договору). Відповідачем ОСОБА_1 договір підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, що підтверджується копією зазначеного договору (а.с.7-9).

Відповідно доп.1.1.,п.1.3.Договору,Товариство надає позичальникові кредит без конкретної споживчої мети, на суму, яка зазначається та погоджується сторонами у заяві-анкеті та складає 5900 грн. на умовах строковості; орієнтований строк повернення кредиту18 днів з момент отримання кредиту, у разі сплаті всіх нарахованих на дату такої ставки процентів, орієнтований строк повернення кредиту перераховується та становить 16 днів з моменту сплати всіх нарахованих процентів.

Пункт 1.9 вказаного договору передбачає граничний термін кредитування (строк дії кредитного договору) 1 рік.

У п.1.4. Договору встановлено, що проценти за користування кредитом нараховуються за кожний день користування починаючи з першого дня перерахування кредиту у наступному розмірі:

а) 2% за кожен день користування кредитом за умови сплати всіх нарахованих процентів за користування кредитом не пізніше, ніж протягом орієнтованого строку повернення кредиту;

б) починаючи з першого дня наступного за орієнтованим строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,64% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.а);

в) починаючи з 15 дня наступного за орієнтованим строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 1,38% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в);

г) починаючи з 30 дня наступного за орієнтованим строком повернення кредиту процентна ставка збільшується на 2,65% порівняно з процентною ставкою, зазначеною у п. 1.4.в);

д) тип процентної ставкифіксований.

Відповідно до п. 1.4.1. Договору нараховані проценти підлягають обов`язковій сплаті на 18 день з моменту отримання кредиту, в сумі, що нарахована за фактичний строк користування кредитом на дату сплати.

Відповідно до п.4.2. Договору реальна річна ставка дорівнює загальній вартості кредиту та складає :

-при нарахуванні відсотків згідно п.п. 1.4.а) договору 730% річних (або 732% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

- при нарахуванні відсотків згідно п.п. 1.4.б) договору 1302,36% річних (або 1306% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

-при нарахуванні відсотків згідно п.п. 1.4.в) договору 1711,7% річних (або 1769,68% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік);

-при нарахуванні відсотків згідно п.п. 1.4.г) договору 2735,45% річних (або 2743,05% річних, якщо на період користування кредитом припадає високосний рік).

Згідно Договору, графіку платежів до договору про надання споживчого кредиту №2108158720005 від 22.03.2021, паспорту споживчого кредиту, кредит в розмірі 5900 грн. має бути повернутий до 22.03.2022, сума нарахованих процентів, що має бути сплачена позичальником за вказаний період становить 1888 грн. (а.с. 6-12).

Як вбачається з копії Паспорту споживчого кредиту, підписаного відповідачем ОСОБА_1 , останній був повідомлений про всі умови кредитування, валютою кредиту, процентною ставкою, умовами повернення кредиту та іншими важливими правовими аспектами. Вказаний Паспорт було підписано електронним підписом відповідача, J3, 22.03.2021, термін дії паспорта 1 рік (а.с. 10-11).

ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» свої зобов`язання перед відповідачем за даним Договором виконало та надало їй кредит в сумі 5900 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача (дата прийняття 22.03.2021, номер договору згідно інформації від кредитора №2108158720005), що підтверджується довідкою ТОВ ФК «ВЕЙ фор пей» щодо підтвердження переказу грошових коштів б/н від 04.07.2024 (а.с. 13).

Згідно паспорту споживчого кредиту, в якому зазначені: інформація та контактні дані кредитодавця, умови щодо суми (5900 грн.), строку кредитування, розміру комісії,і нформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, тип процентної ставки (фіксована), порядок повернення кредиту (з періодичністю внесення на 16 день з дати отримання), який підписаний відповідачем 22.03.2021 року (а.с. 10-11).

01.12.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №1-12 відповідно до якого «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами. Відповідно до додатку № 3 до Договору реєстру боржників від 03.12.2021 та витягу з Додатку № 3 до Договору, до ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги заборгованості до відповідача за кредитним договором №2108158720005 від 22.03.2021 (а.с. 19-24).

01.12.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» було укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги (а.с. 25-27). Відповідно до Витягу з реєстру боржників від 10.01.2023, який додатком №3 до Договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги від 01.12.2023, укладеного між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», до останнього перейшло право вимоги заборгованості до відповідача ОСОБА_1 , за кредитним договором №2108158720005 від 22.03.2021 в сумі заборгованості 100144,83 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту)5900 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги94244,83 грн. (а.с. 29).

Отже, за вище зазначених обставин позивач є новим кредитором за договором про надання споживчого кредиту №2108158720005 від 22.03.2021.

Відповідно до ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки предметом судового розгляду є спір про стягнення із відповідача на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованості за кредитним договором, а договір факторингу відповідачем не оспорювався, в даному випадку слід виходити з презумпції правомірності правочину вищезазначеного договору у цій справі (ст. 204 ЦК України), а також презумпції обов`язковості виконання договору (ст. 629 ЦК України).

За таких обставин, у позивача, як нового кредитора, який набув право вимоги в межах сум зазначених у договорі, наявне право вимоги до відповідача щодо стягнення заборгованості за вказаним кредитним договором.

Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1, 2ст.639ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За приписом ст.204ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1ст.205ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст.207ЦК України правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин уважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, установлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Разом з тим, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Так, пунктами 5, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електрону комерцію» встановлено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі. Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додається до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним із моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Правилами ст.12Закону України«Про електроннукомерцію» регламентовано, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

З урахуванням викладеного слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного абоГосподарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205,207 ЦК України).

Водночас, не кожна електронна правова угода вимагає створення окремого електронного договору у вигляді окремого електронного документа. Електронний договір можна укласти в спрощеній формі, а можна класично - у вигляді окремого документа.

Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору.

Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.

При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину тощо) вказується особа, яка створила замовлення.

Аналогічні правові висновки зроблені Верховним Судом, наприклад, у постановах від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 (провадження № 61-16243св20), від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20 (провадження № 61-18967св20), які, відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, суд враховує при виборі і застосуванні норми права до цих спірних правовідносин.

В пункті 1ст.629ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до п. 1ст.610ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В пункті 1ст.612ЦК України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1ст.527ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтями1048,1050ЦК України встановлено, що у випадку встановлення договором обов`язку позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики що залишилася, та сплати процентів.

Статтею 611ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Положеннями статей1077,1078ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно дост.1082ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Виходячи з вищенаведених положень чинного законодавства та встановлених обставин справи вбачається, що 22.03.2021 між ТОВ «СЛУЖБА МИТТЄВОГО КРЕДИТУВАННЯ» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансових послуг №2108158720005, який був укладений в електронній формі на суму 5900,00 грн..

Відповідач невиконувала належнимчином взятіна себезобов`язання,у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість за кредитним договором.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу за кредитним договором №2108158720005 від 22.03.2021.

Щодо стягнення процентів за кредитним договором суд зазначає наступне.

Разом з тим, відповідно до частини першоїстатті 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Згідно із частиною третьою цієї статті фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

У частині четвертій указаної статті передбачено, що в разі застосування змінюваної процентної ставки кредитор самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов`язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Кредитодавець зобов`язаний письмово повідомити позичальника, поручителя та інших зобов`язаних за договором осіб про зміну процентної ставки не пізніш як за 15 календарних днів до дати, з якої застосовуватиметься нова ставка. У кредитному договорі встановлюється порядок розрахунку змінюваної процентної ставки із застосуванням погодженого сторонами індексу. Порядок розрахунку змінюваної процентної ставки повинен дозволяти точно визначити розмір процентної ставки за кредитом на будь-який момент часу протягом строку дії кредитного договору. Кредитор не має права змінювати встановлений кредитним договором порядок розрахунку змінюваної процентної ставки без згоди позичальника.

У разі підвищення банком процентної ставки з`ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо.

З огляду на вищенаведене боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку.

Таке тлумачення норм права відповідає постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі №6-1374цс17 та постанові Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №389/3409/16-ц.

Доказів письмової згоди відповідача на збільшення позивачем в односторонньому порядку відсоткової ставки, позивачем не надано.

При цьому суд приймає до уваги визначену у договорі фіксовану процентну ставку в розмірі 2%, яка встановлена п.1 .4 а) Договору та не приймає до уваги застосування, відповідно до п.1.4 договору змінюваної процентної ставки, тому доданих до правовідносин застосовуються положення частини 3статті 1056-1ЦК України щодо незмінності фіксованої процентної ставки і неможливості її зміни в односторонньому порядку.

Разом з тим, згідно з частиною першою статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №444/9519/12 (провадження №14-10 цс 18) від 28 березня 2018 року.

Таким чином, з огляду на зазначене, оскільки відповідач умови кредитного договору №2108158720005 від 22.03.2021 належним чином не виконував, жодних заперечень щодо цього суду не надав, суд вважає за необхідне, задовольняючи в цій частині позовні вимоги, стягнути ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за даним кредитним договором в загальному розмірі 59324,00 грн., з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту)5900 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги53424,00 грн..

Згідно частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог,а тому з відповідача підлягає стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 3028,00 грн..

Щодо понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, суд, зважаючи на позиції сторін щодо цього питання, дійшов такого висновку.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказав, що по внесено 17 000 гривень витрат на професійну правничу допомогу в рамках договору №01-07/2024 від 01.07.2024 року про надання правової допомоги, які і заявив до стягнення з відповідача, зокрема за надання усної консультації4000 грн., підготовка пропозицій 1000 грн. та складання позовної заяви12000 грн..

На підтвердження понесення витрат на оплату професійної правничої допомоги позивач надав такі докази: договір про надання правової допомоги №01-07/2024 від 01.07.2024 між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС», платіжна інструкція від 13.08.2024 року №0454030000, де платник ТОВ ««КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримувач АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС» сума платежу 136 000 грн., призначення платежу: надання правової допомоги згідно договору №01-07/2024 від 01.07.2024 про надання правової допомоги (а.с. 37); заявка на надання юридичної допомоги № 488 від 30.07.2024 по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (а.с. 38); витяг з акту №1 про надання юридичної допомоги від 06.08.2024 (а.с. 38).

Даючи оцінку вищевказаному, суд виходить з того, що положеннямист. 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зіст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Разом з тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство встановило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

В частині 1ст. 137 ЦПК Українизазначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 2ст. 137ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4ст. 137ЦПК України).

Підсумовуючи, можна зробити висновок, щоЦПК Українипередбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Аналогічні висновкищодо підтвердженнявитрат,пов`язанихз оплатоюпрофесійної правничоїдопомоги,зроблені упостанові ВеликоїПалати ВерховногоСуду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16, додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, постанові Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 742/2585/19.

Даючи оцінку доказам, долученим на підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу у даній цивільні справі у розмірі 13 000 гривень, суд зазначає, що у договорі про надання правової допомоги визначені всі істотні умови договору, у тому числі вартість наданих послуг, в акті про надані послуги вказано, які саме було надано послуги, з чим позивач погодився та здійснив їх оплату.

Враховуючи характер виконаної адвокатським об`єднанням роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи, усталеної практики у даній категорії справи, критерію необхідності та значимості процесуальних дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5 000 грн..

Зазначена сума, на переконання суду, є розумною та такою, що відображає реальність адвокатських витрат (їх дійсність та необхідність), з урахуванням складності справи, необхідних процесуальних дій сторони, часу, витраченого адвокатом на надання правової допомоги.

На підставі та керуючись ст.ст.12,13,81,247,259,223,263,265,268,273,354-355,280-285 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором №2108158720005 від 22.03.2021 в сумі 59 324,00 грн. (п`ятдесят дев`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 00 копійок), з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 5900 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 53424,00 грн..

Стягнути з ОСОБА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» 3028,00 грн. (три тисячі двадцять вісім гривень) судового збору та 5000 грн. (п`ять тисяч ) гривень витрат на правничу допомогу.

У задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Іван ІЛЬТЬО