Ухвала суду № 12216827, 01.11.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" листопада 2010 р. м. КиївК-21007/07

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Ланченко Л.В., Пилипчук Н.Г., Степашка О.І, Шиуліної Т.М.,

секретар Євтушевський В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2007 року

та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2007 року

у справі № 2-19/5608-2007А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер - Строй»

до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим

про визнання недійсним податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер - Строй»(далі позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в місті Армянську Автономної Республіки Крим, правонаступником якої є Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в Автономній Республіці Крим (далі відповідач) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ в м. Армянську АР Крим від 20 березня 2007 року № 0000012310/1.

Постановою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2007 року адміністративний позов задоволено. Визнано недійсними податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Армянську АР Крим від 20 березня 2007 року № 0000012310/1.

Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2007 року постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2007 року залишено без змін.

В касаційній скарзі Красноперекопська ОДПІ в АР Крим, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2007 року і прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

З урахуванням неприбуття у судове засідання жодної з осіб, які беруть участь у справі, та які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами за відсутності сторін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку, що касаційна скарга Красноперекопської ОДПІ в АР Крим задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

ДПІ в м. Армянську АР Крим провела виїзну планову перевірку ТОВ «Партнер - Строй»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2005 року по 30 вересня 2006 року, за результатами якої було складено акт № 1/23-01/32611323 від 10 січня 2007 року.

В акті перевірки було встановлено порушення позивачем підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні позивачем податкового кредиту за червень 2006 року на суму 53167,00 грн. та порушення підпункту 7.2.3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яке полягало у завищенні позивачем податкового кредиту за липень 2006 року на суму 481500,00 грн.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Партнер - Строй»було неправомірно включено до складу податкового кредиту за червень 2006 року податок на додану вартість у сумі 53167,00 грн. при придбанні у ТОВ «Компанія Роскрим-04»товару (послуг) на суму 319003,86 грн., оскільки згідно відповіді ДПІ у м. Севастополі від 25 грудня 2006 року № 3794/7/23-1 на запит ДПІ в м. Армянську АР Крим від 01 грудня 2006 року № 3229/23-0, провести зустрічну перевірку ТОВ «Компанія Роскрим-04»неможливо у звязку з тим, що підприємство не звітує до органів державної податкової служби з 19 червня 2006 року та не знаходиться за юридичною адресою. Також в акті перевірки вказано, що ТОВ «Капеллас», у якого ПП «Велес-Трейд», яке є контрагентом позивача, придбало шкури великої рогатої худоби, ухвалою Господарського суду Одеської області від 21 вересня 2006 року ліквідовано у звязку з банкрутством. Крім іншого, згідно ветеринарних свідоцтв серії Ш №006162 від та серії Ш № 006161 від 27 липня 2006 року, виданих ПП «Сан-Прайд», яке є комісіонером позивача, вказані свідоцтва видані на підставі експертного висновку № 3048 від 04 травня 2006 року.

12 січня 2007 року ДПІ в м. Армянську АР Крим на підставі акту прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000012310/0, яким згідно з підпунктом «б» підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначила ТОВ «Партнер - Строй»суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем: податок на додану вартість у розмірі 802000,50 грн., з яких 534667,00 грн. за основним платежем, 267333,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Вказане податкове повідомлення рішення оскаржувалося позивачем в адміністративному порядку, за наслідками якого його скаргу було залишено без змін, а податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000012310/1 від 20 березня 2007 року на аналогічні суми нарахувань.

Суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що визначення податковим органом позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість у сумі 534667,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 267333,50 грн. є безпідставним, оскільки ТОВ «Партнер - Строй» правомірно включило до складу податкового кредиту червня 2006 року суму податку на додану вартість на у розмірі 53167,00 грн., а до складу податкового кредиту липня 2006 року суму податку на додану вартість на у розмірі 481500,00 згідно належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від його конрагентів, які на момент виконання господарських операцій були зареєстровані як субєкти підприємницької діяльності та перебували на податковому обліку.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої та апеляційної інстанцій, з огляду на наступне.

Як вбачається з акту перевірки, відповідно до умов договору купівлі-продажу № 19 від 01 березня 2006 року позивач придбав у ТОВ «Компанія Роскрим-04»товари (послуги) на загальну суму 1206990,72 грн., в т.ч. податок на додану вартість 201165,12 грн., зокрема за червень 2006 року на суму 319003,89 грн., в т.ч. податок на додану вартість 53167,00 грн. відповідно до накладних № 66/1 від 15 червня 2006 року, № 67/1 від 19 червня 2006 року, № 68/1 від 27 червня 2006 року, № 69/1 від 27 червня 2006 року, актів приймання-передачі робіт (отримання послуг) від 30 червня 2006 року та податкових накладних № 66 від 15 червня 2006 року, № 67 від 19 червня 2006 року, № 68 від 27 червня 2006 року, № 69 від 27 червня 2006 року, № 70 від 30 червня 2006 року та № 71 від 30 червня 2006 року.

ТОВ «Партнер - Строй» за отримані згідно вказаних накладних за отримані товари (послуги) розрахувалося з ТОВ «Компанія Роскрим-04»у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 4912 від 05 липня 2006 року на суму 25277,52 грн., № 4911 від 05 липня 2006 року на суму 27381,78 грн., № 5121 від 02 серпня 2006 року на суму 147198,24 грн., № 5122 від 02 серпня 2006 року на суму 106252,80 грн., № 5123 від 02 серпня 2006 року на суму 12893,52 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до умов договору купівлі-продажу № ДГ-25-07/1 від 25 липня 2006 року позивач (покупець) придбав у ПП «Велес Трейд»(продавець) шури великої рогатої худоби у кількості 50000 кг вартістю 2889000,00 грн., в т.ч. податок на додану вартість 481500,00 грн. відповідно до видаткової накладної № РН-0000070 від 25 липня 2006 року та податкової накладної № 70 від 25 липня 2006 року.

ТОВ «Партнер - Строй» за отримані згідно вказаних видаткової та податкової накладних за отримані товари (послуги) розрахувалося з ПП «Велес Трейд»у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 23 від 05 вересня 2006 року на сум 489850,00 грн., № 15 від 31 серпня 2006 року на суму 1959400,00 грн., № 27 від 06 вересня 2006 року на суму 370095,00 грн. та № 17 від 27 вересня 2006 року на суму 69566,00 грн.

Згідно повідомлення ПП «Велес Трейд»(т.2, арк. справи 50-51) вказане підприємство підтвердило факт відвантаження ТОВ «Партнер - Строй»товару на виконання умов договору купівлі-продажу № ДГ-25-07/1 від 25 липня 2006 року, за який позивач розрахувався з у повному обсязі по безготівковому розрахунку. Підприємство, що надає повідомлення, є посередником. Постачальником реалізованої продукції є ТОВ «Капеллас»за договором №28/10 від 28 жовтня 2005 року згідно податкової накладної № 21/0730 від 21 липня 2006 року та видаткової накладної № 21/0730 від 21 липня 2006 року, транспортування здійснювалось транспортом продавця. Розрахунки між підприємствами здійснювались у безготівковій формі, станом на 01 вересня 2006 року заборгованість по розрахунках з ТОВ «Капеллас»відсутня.

Так, факт придбання товарів чи послуг із дотриманням вимог пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» є достатньою підставою для виникнення права платника податків на податковий кредит із податку на додану вартість.

Відповідно до пунктів 1.6, 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкове зобов'язання - загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом; податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно абзаців 1, 3 підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Факт сплати позивачем податку на додану вартість у складі ціни придбання підтверджується відповідними платіжними дорученнями, які наявні в матеріалах справи, висновок податкової інспекції про порушення підприємством вимог діючого законодавства не можна вважати обґрунтованим і достатнім для прийняття рішення про визначення податкового зобовязання з податку на додану вартість.

Як вбачається з акту перевірки, підставою для визначення позивачу податкового зобовязання з податку на додану вартість за червень 2006 року стала відповідь ДПІ у м. Севастополі від 25 грудня 2006 року № 3794/7/23-1 на запит ДПІ в м. Армянську АР Крим від 01 грудня 2006 року № 3229/23-0, провести зустрічну перевірку ТОВ «Компанія Роскрим-04»неможливо у звязку з тим, що підприємство не звітує до органів державної податкової служби з 19 червня 2006 року та не знаходиться за юридичною адресою.

Разом з цим, як зазначено у акті перевірки, до вказаною відповіді ДПІ у м. Севастополі були додані копії податкових декларацій з податку на додану вартість за період з січня 2006 року по травень 2006 року, згідно яких задекларовані обсяги поставок (без податку на додану вартість) відповідають обсягам поставок на ТОВ «Партнер - Строй».

Як вбачається з матеріалів справи, станом на момент укладення договору та виконання господарських операцій, ТОВ «Компанія Роскрим-04»було юридичною особою у розумінні частини 2 статті 33 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» та мало відповідний обсяг цивільної правоздатності у розумінні статті 91 Цивільного кодексу України.

Колегія суддів також погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що відповідно до пункту 1.3 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 статті 10, Закону України «Про податок на додану вартість»відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (пункт 10.2 статті 10 Закону).

Отже, якщо контрагент не виконав свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Закон України «Про податок на додану вартість»не встановлює обовязку покупця сплачувати податок на додану вартість ще й до бюджету, коли такий податок не буде сплачений продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару. Відповідно до положень вказаного Закону сума податку на додану вартість, що включена до ціни товару, є податковим зобовязанням продавця товару, і саме продавець товару несе обовязок зі сплати цього податку до бюджету. Сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі у разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця і суму бюджетного відшкодування. Тобто, покупець - платник податку на додану вартість не несе відповідальності за податкові зобовязання продавця.

Згідно умов договору комісії № 07/25-1, укладеного 25 липня 2006 року між ТОВ «Партнер - Строй»(комітент) та ПП «Сан-Прайд»(комісіонер), комітент доручив, а комісіонер прийняв зобовязання від свого імені та за рахунок комітента здійснити експорт шкур великої рогатої худоби (товару). Сорт, кількість, ціна та сума, а також інші вказівки комітента зазначаються в специфікації (додаток № 1), яка являється невідємною частиною цього договору і складає разом з ним єдиний документ (пункт 1.1 статті 1 договору). Комісіонер самостійно від свого імені укладає зовнішньоекономічні договори купівлі-продажу товару, здійснює транспортування товару у відповідності до базису поставки по зовнішньоекономічному контракту, укладає необхідні договори для митного оформлення товару по відправці і здійснює всі необхідні митні платежі (пункт 1.2 статті 1 договору). Товари, що продаються комісіонером, є власністю комітента і при експорті переходять у власність покупця (пункт 1.4 статті 1 договору).

Згідно специфікації № 1 до договору комісії № 07/25-1 від 25 липня 2006 року комітент доручив, а комісіонер зобовязався здійснити експорт шкур великої рогатої худоби (опоек) у кількості 50000 кг за мінімальною ціною 9,70 доларів США на загальну вартість 485000,00 доларів США. Комісійна плата комісіонера становить 750,00 грн., винагорода делькредере становить 100,00 грн.

Згідно акту прийому-передачі № 1 до договору комісії № 07/25-1 від 25 липня 2006 року та специфікації № 1 комітент передав, а комісіонер прийняв наступний товар: шкури великої рогатої худоби (опоек) у кількості 50000 кг за мінімальною ціною 9,70 доларів США на загальну вартість 485000,00 доларів США.

18 серпня 2006 року ТОВ «Партнер - Строй»та ПП «Сан-Прайд»уклали додаткову угоду до договору комісії № 07/25-1 від 25 липня 2006 року, відповідно до якої сторони узгодили пункти 2.5 статті 2 та 3.2 статті 3 викласти в наступній редакції: Комісіонер зобовязується здійснити експорт товару в строк до 01 вересня 2006 року (пункт 2.5 статті 2); Розрахунки між комітентом та комісіонером здійснюються в національній грошовій одиниці України до 20 вересня. Платежі комітенту за реалізований товар комісіонер здійснює в гривнях України по курсу Національного банку України на день здійснення відвантаження товару на експорт згідно вантажної митної декларації (у сумі, вказаній у графі 22 вантажної митної декларації).

Як вбачається з акту перевірки, у подальшому ПП «Сан-Прайд»на виконання експортного контракту № 20 від 10 липня 2006 року з фірмою-нерезидентом «Вего Компані ДООЕЛ»(Македонія) було експортовано шкури великої рогатої худоби (опоек) 1-го гатунку у кількості 50000 кг в адресу фірми-нерезидента «Вего Компані ДООЕЛ» (Македонія), де ТОВ «Партенр-Строй»виступає експортером товару згідно наступних вантажно-митних декларацій, перелік яких наведено в акті перевірки та належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи (т. 1, арк. справи 59-63).

Валюта за експортований товар від фірми-нерезидента «Вего Компані ДООЕЛ»(Македонія) надійшла на розрахунковий рахунок ПП «Сан-Прайд»згідно умов контракту № 20 від 10 липня 2006 року на загальну суму 485000,00 доларів США по курсу Національного банку України на суму 2449250,00 грн.

За експортований товар згідно платіжних доручень № 265 від 30 серпня 2006 року на суму 1959400,00 грн. та № 270 від 05 вересня 2006 року на суму 489850,00 грн., а всього 2449250, 00 грн. ПП «Сан-Прайд»перерахувало позивачу, який, в свою чергу, розрахувалося з комісіонером за надані послуги за договором комісії № 07/25-1 від 25 липня 2006 року усього на загальну суму 8547,25 грн.

Викладене також підтверджується повідомленням від ПП «Сан-Прайд»(т. 2, арк. справи 61-62).

Посилання податкового органу на те, що згідно ветеринарних свідоцтв серії Ш №006162 від та серії Ш № 006161 від 27 липня 2006 року, виданих ПП «Сан-Прайд», яке є комісіонером позивача, вказані свідоцтва видані на підставі експертного висновку № 3048 від 04 травня 2006 року, відхиляються судом касаційної інстанції як необґрунтовані, оскільки згідно пункту 1.2 статті 1 договору комісії № 07/25-1 від 25 липня 2006 року саме комісіонер здійснює транспортування товару у відповідності до базису поставки по зовнішньоекономічному контракту, укладає необхідні договори для митного оформлення товару по відправці з урахуванням того, що згідно вантажно-митних декларацій ПП «Сан-Прайд»було надано також ветеринарні свідоцтва серії Ш 29 № 006113 від 29 серпня 2006 року, серії Ш 29 № 006165 від 08 серпня 2006 року, серії Ш 29 № 006167 від 08 серпня 2006 року.

З огляду на викладене, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що позивач правомірно відніс до складу податкового кредиту червня 2006 року суму податку на додану вартість 53167,00 грн. та липня 2006 року суму податку на додану вартість 481500,00 грн., а визначення податковим органом ТОВ «Партенр-Строй»податкового зобовязання з податку на додану вартість (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) у розмірі 802000,500 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням є неправомірним.

Відповідно до ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи вищевикладене, касаційна скарга Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2007 року та ухвала Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2007 року підлягають залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 червня 2007 року та ухвалу Севастопольського апеляційного господарського суду від 02 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ______ Л.І. Бившева

Судді: ______ Л.В. Ланченко

______ Н.Г. Пилипчук

______ О.І. Степашко

______ Т.М. Шипуліна