Рішення № 122150564, 08.10.2024, Приморський районний суд м. Одеси

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

08.10.2024

Справа № 522/9992/24

Провадження № 2/522/5654/24

Приморський районний суд м. Одеси у складі головуючого - суддя Ярема Х.С., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) цивільну справу

за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк»

до ОСОБА_1

про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

24.06.2024 АТ «Акцент-банк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 .

Позивач просить суд:

- стягнути заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг № б/н від 14.03.2017 у розмірі 51 270,60 грн.

29.07.2024 відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідач вважається повідомленим про розгляд справи згідно з п.4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. На підставі ч. 4 ст. 223 ЦПК України, за сукупністю підстав, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 звернувся до АТ «Акцент-банк» з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписав заяву 14.03.2017. При підписанні якої підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та правилами, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, складає між ним та Банком кредитний договір. ОСОБА_1 надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку. Отримавши кредитні кошти, не виконував зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка станом на 04.06.2024 становить 51 270,60 грн.

Судом встановивлено такі обставини справи.

14.03.2017 ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у Акцент-Банку (А-Банку) разом з Умовами та правил, які викладені на банківському сайті https://a-bank.com.ua/terms, згідно з якою отримав кредитний ліміт на кредитну карту. В заяві зазначено, що позивач ознайомився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, та виявив бажання оформити на своє ім`я кредитну картку.

З Витягу з Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку вбачається, що такі відповідач не підписував.

Відповідно до довідок АТ "Акцент-банк" відповідачеві було надано 2 кредитні картки, термін дії останньої до березня 2027 року.

У виписці АТ «Акцент-банк» за договором станом на 04.06.2024 відображено рух коштів по рахунку відповідача, остання операція 25.01.2024, залишок після операції становив «-51 270,60» грн.

З наданого банком розрахунку заборгованості станом на 04.06.2024 є заборгованість за кредитом 29 213,04 грн.. заборгованість за відсотками 22 057,56 грн.

Висновки суду.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).

Згідно з ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки (ч.1 ст. 1048 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З анкети-заяви позивача вбачається, що кредитний договір між сторонами укладений в електронній формі.

Кредит відповідачеві надано шляхом встановлення кредитного ліміту на картковий рахунок. Факт отримання кредитних коштів позичальником підтверджується.

Спору щодо укладення договору, отримання позичальником коштів немає, а суд погоджується, що зобов`язання, що виникли за таким договором підлягають виконанню.

Банк надав анкету-заяву, підписану відповідачем, розрахунок заборгованості за кредитним договором та виписку з банківського рахунку відповідача.

Отже, банк підтвердив виконання зі своєї сторони зобов`язання щодо надання кредиту. Відповідач користувався кредитними коштами та частково погашав заборгованість за договором, що підтверджує факт користування грошовими коштами отриманих на умовах укладеного кредитного договору. Натомість відповідач допустив порушення умов договору щодо своєчасного повернення кредиту, у зв`язку з чим утворилась заборгованість.

Таким чином, вимоги АТ «Акцент-банк» про стягнення заборгованості за Договором про надання банківських послуг № б/н від 14.03.2017 у розмірі 29 213,04 грн. (тіло кредиту) є обґрунтованими.

Щодо стягнення відсотків та штрафу. За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розробляє підприємець (в даному випадку АТ «Акцент-Банк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У заяві, яка підписана позичальником, процентна ставка та умови накладення штрафів не зазначені, а долучений до позовної заяви Витяг з Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку, в якому передбачені умови кредитування, відповідачем не підписаний.

Таким чином, матеріали справи не містять підтверджень, що саме такі Тарифи та Умови, Правила надання банківських послуг розумів відповідач, ознайомився з ними і погодився, підписуючи анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Акцент-банку, а також те, що на момент підписання анкети заяви діяли умови кредитування саме ті, які надав суду позивач.

Крім того, роздруківка із сайту належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування (постанова ВС України від 11.03.2015) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Отже, без підтверджень про певні запропоновані відповідачу Умови та Правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків та інших платежів за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Умов та Правил надання банківських послуг не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем договору, оскільки достовірно не підтверджують цих обставин. Такі висновки відповідають висновкам постанови Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17.

У ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зазначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному разі договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (ч. 1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів»).

Згідно з п. 22 ч. 1 Закону споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Конституційний Суд України у рішенні щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

З урахуванням цього та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17 зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що під час укладення договору з відповідачем, АТ «Акцент-Банк» дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Отже, доводи позивача про стягнення відсотків нарахованих Банком є безпідставними, оскільки у підписаній позичальником анкеті-заяві процентна ставка не визначена, а Витяг Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку, на який посилається Банк, як на підставу застосування ним певного розміру процентної ставки, відповідачем не підписаний.

Вимоги банку про стягнення відсотків є необгрунтованими.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 280-282 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-банк» - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» (ЄДРПОУ 14360080) кредитну заборгованість в розмірі 29 213,04 гривні.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного Товариства «Акцент-Банк» судовий збір в розмірі 1 725,32 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. В разі проголошення вступної та резолютивної частини, в той же строк з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Ярема Х.С.