Постанова № 12214825, 28.10.2010, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 жовтня 2010 року письмове провадження № 2а-7641/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. при секретарі судового засідання Розсошко К.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомДержавної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюлайн-Текнолоджи"

простягнення податкової заборгованості у розмірі 553 008,15грн. Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення податкової заборгованості у розмірі 553008,15 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, , що на думку позивача, податковий борг перед Державним бюджетом України виник у звязку з порушенням відповідачем норм податкового законодавства України.

Позивач просив суд примусово стягнути з відповідача податкову заборгованість в розмірі 553008,15 грн.

Представник відповідача до суду не прибув, відзиву на позов не надав. Надіслані йому за адресою, що міститься в державному реєстрі повістки повернулися до суду із відміткою про не знаходження адресата.

Відповідно до ч.8 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав заяву про розгляд справи за відсутності його представника у письмовому провадженні.

Відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, пояснень їхніх представників, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:

Позивачем за результатами проведеної перевірки було донараховано відповідачу податкові зобовязання з податку на додану вартість на суму 553008,15 грн. Зазначений податковий борг виник на підставі проведених перевірок відповідача, за результатами яких винесено податкові повідомлення-рішення:

- податкове повідомлення-рішення від 26.03.2009р. № 0007201502, яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасне подання декларації на суму 680,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 20.07.2009р. № 0089131502, яким нараховано основного платежу на суму 42790,67 грн., штрафні санкції на суму 2139,53 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 19.10.2009р. № 0101001502, яким нараховано основного платежу на суму 67692,00 грн., штрафні санкції на суму 3384,60 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 04.12.2009р. № 0123281502, яким нараховано основного платежу на суму 143750,00 грн., штрафні санкції на суму 7187,50 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 04.12.2009р. № 0123301502, яким нараховано основного платежу на суму 67765,00 грн., штрафні санкції на суму 3388,25 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 04.12.2009р. № 0123321502, яким нараховано основного платежу на суму 46490,33 грн., штрафні санкції на суму 2324,52 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 04.12.2009р. № 0123341502, яким нараховано основного платежу на суму 67765,00 грн., штрафні санкції на суму 3388,25 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 04.12.2009р. № 0123361502, яким нараховано основного платежу на суму 89116,67 грн., штрафні санкції на суму 4455,83 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 27.11.2009р. № 0118801502, яким нараховано штрафні санкції на суму 850,00 грн.

- податкове повідомлення-рішення від 09.12.2009р. № 0126541502, яким нараховано штрафні санкції на суму 170,00 грн.

Зазначений податковий борг зменшено на суму 330,00 грн. у звязку з переплатою

Станом на час розгляду справи в суді, загальна сума заборгованості перед бюджетом становить 553008,15 грн.

Дані податкові зобовязання відповідачем погашені та оскаржені не були, тому сума податкового зобовязання є узгодженою.

Згідно підпунктів 6.2.1., 6.2.3, 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Позивачем були виставлені відповідачу перша та друга податкові вимоги від 08.09.2009р. № 1/1279 та від 26.10.2009р. № 2/1560 на суми 45280,20 грн.

Відповідачем не було сплачено податкового боргу, що виник внаслідок нарахованих позивачем податкових зобовязань та штрафних санкцій.

Відповідно до п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" державні податкові інспекції виконують, зокрема, такі функції: подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Порядок звернення стягнення на майно платника податків в рахунок погашення податкового боргу визначено Законом України "Про порядок погашення платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Згідно з п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. В інших випадках платники податків самостійно визначають черговість та форми задоволення претензій кредиторів за рахунок активів, вільних від заставних зобов'язань забезпечення боргу. У разі, якщо такого платника податків визнано банкрутом, черговість задоволення претензій кредиторів визначається законодавством про банкрутство.

Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить суд стягнути з відповідача суму податкового боргу в розмірі 553008,15 грн.

У той же час, як зазначено вище, чинним законодавством передбачено спеціальну процедуру стягнення з платника податків податкового боргу, а саме шляхом звернення стягнення на його активи.

У звязку з цим згідно зі ст. 8 цього Закону з метою захисту інтересів бюджетних споживачів активи платника податків, що має податковий борг, передаються у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно із законом та не потребує письмового оформлення.

Податковий орган зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі застав за умови строку дії такої податкової застави більш як десять календарних днів.

Відповідно до ст.9 зазначеного Закону адміністративний арешт активів платника податків (далі - арешт активів) є виключним способом забезпечення можливості погашення його податкового боргу.

Відповідно до п.п. 10.1.1 п.10.1 ст.10 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли інші, передбачені цим Законом, заходи з погашення податкового боргу не дали позитивного результату, податковий орган здійснює за платника податків та на користь держави заходи щодо залучення додаткових джерел погашення суми податкового боргу шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а за їх недостатності - шляхом продажу інших активів такого платника податків.

Позивачем з огляду на приписи п.1.7 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" не вказано на які саме активи відповідача має бути звернуто стягнення, крім того, викладено позовну вимогу без дотримання правил, викладених у п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу" та п.3.1.1 ст.3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Разом з тим, на запитання суду щодо того які саме заходи були вжиті для погашення податкового боргу, які активи внесено до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та про результати розшуку активів, позивач не зміг надати відповіді.

Вказані докази мають значення для розгляду справи, оскільки саме дії податкового органу, а не судове рішення само по собі, мають значення для досягнення суспільно важливої мети - примусового стягнення податкового боргу, забезпечення неухильного виконання податкового законодавства. Надання таких доказів є обовязком субєкта владних повноважень позивача по справі, оскільки підтверджує дотримання встановленої законодавством процедури звернення стягнення на активи та принципів вчинення дій органом владних повноважень (ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України) та дотриманням вимог п.4 ч.1 ст.106 Кодексу адміністративного судочинства України в частині викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Таким чином судом встановлено, що позивач не виконав вимог вищезазначених статей, спрямованих на погашення податкового боргу відповідача.

Одночасно, задоволення судом вимоги позивача саме про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 553008,15 грн. потягне за собою протиправний перерозподіл компетенції суб'єктів владних повноважень в податкових правовідносинах шляхом безпідставного покладення функцій податкового органу щодо адміністрування податків на Державну виконавчу службу та звільнення податкового органу від реалізації встановленої законом компетенції з розшуку та визначення активів, на які може бути звернено стягнення в рахунок погашення податкового боргу, з контролю податкової застави та здійснення, у разі необхідності, адміністративного арешту активів або списання податкового боргу.

Згідно з п.2.3.1 п.2.3 ст.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу (далі - органи стягнення), є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст.3 цього Закону примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.

Отже, компетенція державного виконавця в частині здійснення заходів з погашення податкового боргу обмежується виконанням виключно передбачених в ст.3 зазначеного Закону виконавчих документів.

Крім того, зазначена вище ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" повноважень державного виконавця щодо стягнення податкових платежів не передбачає.

Разом з тим, матеріалами справи підтверджено наявність у відповідача непогашеного податкового боргу.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд вважає, що невірно обраний позивачем спосіб реалізації наданої йому компетенції, однак, не може звільняти платника податків (зборів) від обовязку своєчасно вносити їх до відповідного бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач по справі, як субєкт владних повноважень, частково виконав покладений на нього обовязку щодо доказування, а саме обґрунтував наявність у відповідача непогашеного податкового боргу.

Зважаючи на вищевикладене та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва задовольнити частково.

Звернути стягнення на активи Товариства з обмеженою відповідальністю "Ньюлайн-Текнолоджи" (Ідентифікаційний код 35704656) з метою погашення податкового боргу у сумі 553008,15 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя Р.О. Арсірій