Рішення № 122147067, 03.10.2024, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/12022/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

03 жовтня 2024 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Бенца К.К.,

при секретарі Майор Ю.В.

за участі:

представника позивача Пацкан І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за правилами спрощеного позовного провадження за позовною заявою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2022 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк») звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотивуючи своїпозовнівимоги,позивачвказуєна те,що ОСОБА_2 звернуласядо АТКБ «Приватбанк»зметоюотриманнябанківськихпослуг,узв`язку зчим підписалазаяву б/нвід 06.07.2012 року.

Вказує на те, що Відповідачприпідписанніанкети-заявипідтвердиласвоюзгодунате, що підписана заява,разом з«Умовамитаправиламинадання банківськихпослуг»,«Тарифами», які викладено на банківськомусайті www.privatbank.ua, складаютьміж неютабанком договірпро надання банківських послуг,що підтверджується їїпідписом у заяві.

Заявоювідповідача підтверджуєтьсятойфакт, щовонабулаповністю проінформованапро умовикредитуваннявАТКБ «Приватбанк»,якібулинаданіїй для ознайомлення вписьмовійформі. Отже,підписавшизаявуміжсторонамибувукладений Договірпронаданнябанківськихпослуг.

Напідставідоговорунаданнябанківськихпослугвідповідачубуловідкритокредитнийрахунок із початковимкредитнимлімітом,та було наданоу користування кредитну картку.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 21 000,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Підписавши заяву, між сторонами, у відповідності дост. 634 ЦК України, був укладений договір про надання банківських послуг, який за своєю правовою природою є змішаним договором і містить в собі, зокрема умови договору банківського рахунку та кредитного договору.

При встановленні та зміні кредитного ліміту Банк керувався п. 2.1.2.3., 2.1.2.4 договору, на підставі якого позичальник при укладенні цього Договору дав свою згоду щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за ініціативою та рішенням Банку.

Позивач свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надав відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами.

Позивач зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 22.02.2021 року. Вказує, що спадкоємці мали право подати заяву про прийняття або про відмову від спадщини у строк з 20.02.2021 року по 20.08.2021 року. Спадкоємцем, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини є ОСОБА_1 , вказана обставина підтверджується копіями паспортів позичальника та відповідача, де в якості адреси реєстрації зазначена: АДРЕСА_1 .

Позивачем 19.11.2021 року була направлена претензія кредитора до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори. 05.12.2021 року було отримано відповідь про те, що спадкоємці померлої ОСОБА_2 із заявам про прийняття чи відмову від прийняття спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті спадкодавця була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Зазначає, що відповідач прийняв спадщину, до складу якої входять, у тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника, спадкування обов`язків відбулося відповідно до ч. 3ст. 1268 ЦК України, так як відповідач не відмовився від спадщини у передбачені цивільним законодавством строки, а саме 6 місяців від дня відкриття спадщини.

16.12.2021 року до спадкоємців позичальника було направлено лист-претензію, згідно якої позивач пред`явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано.

Позивач зазначає, що станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № б/н від 06.07.2012 року становить 17200,84 грн., яка складається з наступного: 17200,84 грн.заборгованість за тілом кредиту; 0,00 грн.заборгованість за поточним тілом кредиту, 17200,84 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн.- заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн нарахована пеня; 0,00 грн. нарахована комісія, якуАТ КБ «ПРИВАТБАНК» просилостягнутина йогокористь ізвідповідача ОСОБА_1 .

Виклад позицій сторін по справі:

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити. Зазначив, що відповідач є спадкоємцем, який прийняв спадщину, до складу якої входять, в тому числі, кредитні зобов`язання померлого позичальника. Спадкування відбулося у відповідності до ч. 3ст. 1268 ЦК України,адже відповідач не відмовився від спадщини у передбачені законодавством строки.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово був повідомлений у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7ст. 128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, що стверджуєтьсярекомендованими повідомленнями які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти «за закінченням терміну зберігання» за №8800020347720, №0600239094578, №8800020759360, №0600254131927, №0600263387160 та №0600272744790.

Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Судвважаєзанеобхіднезвернутиувагунатому,щозастосовуючивідповіднодо ч.4ст.10 Цивільно-процесуальногокодексуУкраїни, ст.17ЗаконуУкраїни "Про виконання рішень та застосуванняпрактики Європейського судуз правлюдини"прирозгляді справи ч.1ст.6 Конвенції прозахистправ людини іосновоположних свобод,право особи на справедливийі публічний розгляд йогосправи упродовж розумного строку кореспондуєтьсязобов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватисьвід дій, що зумовлюють затягування судового процесу,та вживатинадані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судовогопровадження (п.35рішеннявід 07.07.1989р. Європейського судуз правлюдиниу справі "Юніон Еліментарія Сандерспроти Іспанії" (Alimentaria SandersS.A. v.Spain).Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається,в першучергу, навідповідні державні судовіоргани. Розумність тривалості судового провадження оцінюєтьсяв залежності відобставинсправи таз огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність судуефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для рухусправи є порушенням ч.1ст.6 даної Конвенції (§66-69рішення Європейського суду зправ людини від 08.11.2005р. усправі "СмірновапротиУкраїни").

Зважаючи на викладене, суд розглянув справу у відсутності відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, докази поважності причин неявки не надав, мав можливість подати відзив на позовну заяву, проте не скористався наданим йому процесуальним правом.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви, клопотання сторін:

19.03.2024 року представником позивача подано до суду заяву про розгляд клопотання про витребування доказів без їх участі.

15.04.2024 року з Відділу реєстрації місця проживання Ужгородської міської ради надійшли витребовувані судом відомості.

26.06.2024 року з Першої Ужгородської державної нотаріальної контори надійшла копія спадкової справи.

В ходірозгляду справипроведені наступніпроцесуальні дії:

18.01.2023року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду відкрито провадження по справі №308/12022/22 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

19.03.2024 року ухвалою Ужгородського міськрайонного суду було витребувано докази по справі №308/12022/22.

Заслухавши вступне слова представника позивача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши обставини, якимисторони обґрунтовуютьсвої вимоги,правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, перевіривши їхдоводинаявнимив справі доказами, надавшиїм правову оцінку, суд вважає, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити, з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 13,81 ЦПКУкраїни суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідноч.ч.1-4ст.12ЦПКУкраїницивільне судочинство здійснюється назасадах змагальності сторін.Учасникисправимаютьрівніправащодо здійснення всіхпроцесуальних прав таобов`язків, передбаченихзаконом. Кожнасторона повиннадовести обставини, які мають значеннядля справиінаякі вона посилаєтьсяякнапідставу своїх вимогабо ,крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожнасторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненнямчиневчиненням нею процесуальних дій.

Фактичні обставини справи:

Судом встановлено, що 06.07.2012 року ОСОБА_2 звернулася до АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим підписала анкету-заяву № б/н про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Своїм підписом в анкеті-заяві ОСОБА_2 підтвердила свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Пам`яткою клієнта, Умовами та правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним та Банком договір про надання банківських послуг, примірник якого він отримав шляхом самостійного роздрукування. Вона ознайомилась із договором про надання банківських послуг до його укладення і згодна з його умовами, а також зобов`язується виконувати вимоги Умов і Правил надання банківських послуг, а також ознайомлюватися з їх змінами на сайті АТ КБ «ПРИВАТБАНКУ».

Водночас, в даній анкеті-заяві відсутні відомості щодо істотних умов кредитного договору, а саме, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати відсотків.

Отже, вказаноюанкетою заявою доводиться факт звернення ОСОБА_2 до Банкузаотриманням банківських послуг.

Як зазначає позивач, ОСОБА_2 порушувала терміни погашення кредиту і сплати відсотків за користування кредитом. Враховуючи, що відповідач не виконала належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, позивач вважає, що у неї виникла заборгованість перед позивачем, яка станом на 20 лютого 2021 року перед позивачем становить 17200,84 грн., яка складається з наступного: 17200,84 грн.заборгованість за тілом кредиту; 0,00 грн.заборгованість за поточним тілом кредиту, 17200,84 грн. заборгованість за простроченим тілом кредиту; 0,00 грн. заборгованість за нарахованими відсотками; 0,00 грн.- заборгованість за простроченими відсотками; 0,00 грн. заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625; 0,00 грн нарахована пеня; 0,00 грн. нарахована комісія.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Ужгород, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 22.02.2021 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

Судом встановлено, що листом №SAMDN50000065645637 від 16.11.2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до Першої Ужгородської державної нотаріальної контори з претензією кредитора в порядку ст. 1281 ЦК України щодо боржника ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що листом №SAMDN50000065645637 від 08.12.2021 року АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернувся до відповідача ОСОБА_1 з претензією кредитора щодо боржника ОСОБА_2 .

Листом № 282/01-16 від 18.06.2024 року Перша Ужгородська державна нотаріальна контора у відповідь на виконання ухвали суду від 19.03.2024 року надала копію спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно наданої Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №67453628 від 24.11.2021 року вбачається, що у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо наявності спадкоємців та видачі свідоцтва про право на спадщину за померлою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , була зареєстрована ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується довідкою наданою Відділом реєстрації місця проживання Ужгородської міської ради, №804/03.4-06 від 08.04.2024 року.

Нормативно-правове обґрунтування :

Відповідно дост. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Уст.12 ЦПК України, говориться, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 1216ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з частиною першою статті 1217ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Частиною третьою статтею 1223ЦК України передбачено, що право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України).

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (частина перша статті 1270 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1ст. 1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3ст. 1268 ЦК України).

З витребуваної судом копії спадкової справи заведеної після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , вбачається, що у Спадковому реєстрі відсутня інформація щодо наявності спадкоємців та видачі свідоцтва про право на спадщину за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

З витребуваної судом копії спадкової справи №297/2021 заведеної до майна померлої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вбачається, що спадкова справа була заведена на підставі претензії кредитора АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 16.11.2021 року вих. SAMDN50000065645637, що надійшла до нотаріальної контори 24.11.2021 року за вх. 754.

В даній спадковій справі також наявна претензія кредитора АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 16.11.2021 року.

Згідно з частиною першоюстатті 608 ЦК Українизобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язане з його особою i у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Відповідно достатті 1281 ЦК Україниспадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно зістаттею 1282 ЦК України, спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.

Отже, спадкоємці померлого позичальника, який не виконав умови договору позики, прийнявши спадщину, в силу статей1281,1282 ЦК Українизобов`язані у межах вартості спадщини задовольнити вимоги кредитора.

Наведені норми законодавства свідчать, що спадкоємець відповідає перед кредитором тільки в межах своєї частки у спадщині, тобто у спадкоємця виникає зобов`язання задовольнити вимоги кредитора лише в межах майна, одержаного у спадщину. У спадкоємців боржника обов`язок перед позикодавцем (кредитором) спадкодавця виникає лише у межах, передбаченихстаттею 1282 ЦК України, тобто в межах вартості майна, одержаного у спадщину. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна, особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

Це правило визначає загальний характер відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, незалежно від виду спадкування та суб`єктів спадкового процесу й випливає із суті універсального характеру спадкового правонаступництва.Борги спадкодавця - це майнові зобов`язання, які прийняв на себе спадкодавець перед фізичними або юридичними особами - кредиторами, але смерть позбавила його можливості виконати їх. Обов`язок доказувати борги померлого покладається на самого кредитора. Кредитор, який звернувся до спадкоємців, зобов`язаний надати документи, що підтверджують його вимоги.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора встановленню підлягають обставини, пов`язані із з`ясуванням кола спадкоємців, належності спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартості отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 січня 2020 року (справа № 306/2000/16-ц), яку суд враховує при вирішенні цієї справи.

За законодавством спадкоємці, що прийняли спадщину, повинні виконати боргові зобов`язання в межах дійсної вартості майна, одержаного ними у спадщину. Вартість спадщини визначається на час відкриття спадщини. Отже, умовою відповідальності спадкоємця за боргами спадкодавця є факт прийняття спадщини. Аналогічні роз`яснення надані в абз. 2 п. 32 Постанови Пленуму Верхового Суду України «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положеннястатті 1282 ЦК Україниспадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Оскільки боржник помер, то відповідати перед кредитором на підставі статей1281,1282 ЦК Україниза борги спадкодавця має спадкоємець у межах вартості майна, одержаного у спадщину. Таким чином, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як позивач, зобов`язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлої ОСОБА_2 , прийняв після неї спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину.

Позивач в своєму позові зазначає, що спадкоємцем у порядку, передбаченому частиною третьоюстатті 1268 ЦК України, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, є відповідач. На підтвердження даної обставини Банк посилається на копії паспортів позичальника та відповідача, де зазначено одну й ту саму адресу зареєстрованого місця проживання.

Проте, позивачем не надано доказів на підтвердження факту постійного проживання відповідача з спадкодавцем на момент смерті спадкодавця за вказаною адресою. Доданий позивачем Акт фактичного проживання особи від 21.03.2021 року, складений після смерті спадкодавця ОСОБА_2 та не підтверджує факту прийняття спадщини, тим паче, що позивачем докази цього до позовної заяви не надані.

Таким чином, позивач мав би надати, але не надав докази того, що відповідач прийняв спадщину та успадкував конкретне майно у натурі, і саме на це успадковане майно судом може бути накладено стягнення, будь-яке інше майно не може бути джерелом задоволення вимог позивача.

Відповідно частини першоїстатті 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповіднодост.89ЦПКУкраїни, суд оцінюєдокази засвоїмвнутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьсянавсебічному,повному, об`єктивномутабезпосередньому дослідженні наявних у справідоказів.Жодендоказ немає длясудунаперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожногодоказу окремо,а також достатність і взаємний зв`язок доказів вїхсукупності.

Згідно ізст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Верховний суд у постанові від 02 жовтня 2019 року у справі №522/16724/16 (провадження №61-28810св18) зробив наступний правовий висновок: «обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. В іншому випадку, за умови недоведеності тих чи інших обставин, суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

За своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Отже, тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача».

Оскільки встановлено, що відповідач до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини не звертався,а спадковасправа була заведенана підставіпретензії кредитораАТ КБ«ПРИВАТБАНК» від16.11.2021року, відомості про наявність спадкоємців, які у встановленому законодавством порядку прийняли спадщину після спадкодавця ОСОБА_2 та отримали у спадщину майно, в межах вартості якого може бути задоволено вимоги кредитора спадкодавця відсутні. Сам лише факт проживання за однією адресою із померлою не може свідчити про ступінь споріднення з відповідачем, відповідну чергу спадкоємництва. Крім того, позивачем не доведено наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , а відтак, можливість визначення розміру частки відповідальності спадкоємців за боргами спадкодавця, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення з відповідача боргу за кредитним договором б/н від 06.07.2012 року у розмірі 17200,84 грн.

З огляду на викладені обставини, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості, що становить 17200,84 грн. є недоведеними та не підлягають до задоволення.

Європейськийсудзправлюдини вказав,щоп.1статті6Конвенції зобов`язуєсуди давати обґрунтування своїхрішень,алеценеможе сприйматисьяквимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.Межіцьогообов`язку можутьбутирізними в залежності від характеру рішення.

Крім того,необхіднобратидоуваги,між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд,тавідмінності,які існуютьудержавах-учасницях, з огляду на положення законодавства,традиції,юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.Таким чином, питання,чивиконав судсвій обов`язокщодо подання обґрунтування,що випливає зістатті 6Конвенції,можебути визначено тільки у світлі конкретних обставинсправи (Проніна проти України ,№63566/00,§23, ЄСПЛ, від18липня2006року).

Щодо розподілу судових витрат

Частинами першою-другоюстатті 141 ЦПК Українипередбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячизвстановленихвищеобставин, суднезнаходитьпідставдля розподілу судових витрат, оскількипривідмовівзадоволенніпозовнихвимог,відповідно до змісту вимог ст.141ЦПКУкраїни, судовівитратипокладаютьсянапозивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-13,76-83,88,258-259,263-265,268,274-279,280-284,354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного судушляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасникисправи:

Позивач Акціонернетовариствокомерційний банк«ПРИВАТБАНК»(місцезнаходження:01001,м.Київ,вул.Грушевського,буд.1Д,кодЄДРПОУ? 14360570);

Відповідач ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_3 ).

Дата складання повного тексту судового рішення - 07.10.2024.

Суддя Ужгородського

міськрайонногосуду К.К. Бенца