Постанова № 12214699, 19.10.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4560/10/1770

19 жовтня 2010 року 13год. 22хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Томчука А.В. за участю секретаря судового засідання Маньковського Д.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник Терещенко О.М.

відповідача 1: представник не з'явився

відповідача 2: представник не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доДержавна податкова інспекція у м.Рівне,Головне управління Державного казначейства України в Рівненській облаті третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про визнання протиправними, скасування податкових повідомлень-

рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «РЗВА-Електрик» звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Рівне №0003412342/0 від 28.07.2009 року, №0003412342/1 від 25.09.2009 року та зобовязання повернути стягненні грошові суми за вказаними податковими повідомленнями-рішеннями на суму 262270,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між ЗАТ «Страхова компанія «Каштан» та ТОВ “РЗВА-Електрик” укладений генеральний договір добровільного страхування майна від 25.03.2007 року №39. Відповідно до п.п.6.6 договору страхування, ТОВ «РЗВА-Електрик» зобовязується сплатити внесок за кожний період дії договору до кінця такого періоду. Страхова компанія несе зобов'язання за договором під час кожного періоду дії Договору у повному обємі, незалежно від розміру фактично оплаченого на день настання страхового випадку страхового внеску. В акті перевірки зазначено, що страхові внески, несплачені ТОВ «РЗВА-Електрик», є не повязаними з господарською діяльністю позивача, а тому порушено п.5.1 та п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Позивач зазначає, що дане твердження суперечить нормам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

У попередньому судовому засіданні представником позивача заявлено клопотання про залучення другого відповідача Головне управління державного казначейства України у Рівненській області, у звязку із тим, що оскаржувана сума стягнена до Державного бюджету України.

05.10.2010 року судом задоволено клопотання та залучено в якості другого відповідача Головне управління державного казначейства України у Рівненській області.

19.10.2010 року у судовому засіданні представник позивача зазначила, що ТОВ «РЗВА-Електрик» збільшувались валові витрати з отриманням послуг страхування гарантія відшкодування можливих втрат у разі настання страхового випадку за датами, які припадали на податкові періоди видачею сертифіката СК «Каштан», що були нарахованими протягом звітних періодів, що повністю відповідає Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Таким чином, з дати набуття чинності договором страхування майна від 25.03.2007 року №39, ТОВ «РЗВА-Електрик» отримувались страхові послуги, а саме гарантія відшкодування можливих втрат у разі настання страхового випадку у повному обсязі незалежно від внесення страхових платежів, і відповідно вартість страхових послуг на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відносилися до валових витрат правомірно.

В звязку з вищевикладеним, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач1 - Державна податкова інспекція у м.Рівне не забезпечила явку представника у судове засідання. Заперечення проти позову та необхідні документи до суду не надано, про причини неприбуття суд не повідомлено, про дату та час і місце судового розгляду повідомлена належним чином.

Відповідач2 - Головне управління Державного казначейства України у Рівненській області не забезпечило явку представника у судове засідання. Заперечення проти позову та необхідні документи до суду не подано, про причини неприбуття суд не повідомлено, про дату та час і місце судового розгляду справи повідомлене належним чином.

Керуючись ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив, що справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 16.07.2009 року посадовими особами ДПІ у м. Рівне складено акт №926/23-100/34704105 про результати планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «РЗВА-Електрик» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 31.03.2009 року.

Підпунктом 3.1.2 акту перевірки встановлено, що на порушення п.5.1, ст.5, п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ТОВ «РЗВА-Електрик» до валових витрат віднесена вартість витрат, які не повязані з веденням господарської діяльності, а саме ТОВ «РЗВА-Електрик» відносило до валових витрат витрати по добровільному страхуванню майна від ЗАТ «Страхової компанії «Каштан», згідно страхових сертифікатів не проводячи розрахунки по них помісячно.

На підставі акту №926/23-100/34704105 від 16.07.2009 року та на підставі адміністративного оскарження - начальником ДПІ у м. Рівне прийнято податкові повідомлення-рішення №0003412342/0 від 28.07.2009 року, №0003412342/1 від 25.09.2009 року, якими до підприємства застосовані податкові зобовязання по податку на прибуток з приватних підприємств.

Представником позивача в обґрунтування правомірності своїх дій до суду надано наступні копії: акту звірки з контрагентом станом на 31.12.2008 року (а.с.80), платіжні доручення (а.а.с.81-116), генерального договору страхування №39 від 25.03.2007 року (а.а.с.117-121), страхових сертифікатів (а.а.с.122-131), банківську виписку (а.с.132).

Як вбачається з матеріалів справи, між ЗАТ «Страхова компанія» Каштан» - «Страховик» з однієї сторони, та ТОВ «РЗВА Електрик», «Страхувальник»,- з іншої сторони, укладений Генеральний договір добровільного страхування майна від 25.03.2007. №39, відповідно до якого Страховик взяв на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування у порядку та на умовах даного договору, а Страхувальник зобов'язався сплачувати Страховику страхові внески та виконати інші умови договору.

Предметом договору є добровільне страхування майна Страхувальника.

Відповідно до п. 5.3. договору страхування, договір діє помісячно. Сторони до або на (не пізніше першого числа) початку відповідного періоду дії Договору укладають відповідний додаток до Договору (Страховий сертифікат). Страховик несе зобов'язання по випадкам, які настали в періоді дії страхового сертифіката.

Відповідно до п.6.6 Договору страхування, страхувальник зобов'язується сплатити внесок за кожний період дії договору до кінця такого періоду. Страховик несе зобов'язання за договором під час кожного періоду дії Договору у повному обємі, незалежно від розміру фактично оплаченого на день настання страхового випадку страхового внеску.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про страхування» договір страхування набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачено договором страхування.

Згідно з п.5.1 Договору страхування, цей договір вступає в силу з 01.04.2007 року та діє до 31.03.2008 року.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.п.5.4.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування майна платника податку.

Згідно з п.п.11.2.1 ст.11 цього ж Закону датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

ТОВ «РЗВА-Електрик» збільшувало валові витрати з отриманням послуг страхування гарантія відшкодування можливих втрат у разі настання страхового випадку за датами, які припадали на податкові періоди, а саме видачею сертифікатів СК «Каштан», що були нарахованими протягом звітних періодів.

Визнаючи, що з набранням чинності договором страхування позивач отримує страхову послугу, а саме: гарантію відшкодування можливих втрат у разі настання страхового випадку, у повному обсязі незалежно від внесення наступних частин страхового платежу, суд приходить до висновку про наявність підстав для віднесення ТОВ «РЗВА-Електрик» до складу валових витрат грошових сум за фактом отримання у цьому звітному податковому періоді послуги зі страхування.

Крім того, у звязку із тим, що грошова сума 262270,00 грн. за податковими повідомленнями-рішеннями №0003412342/0 від 28.07.2009 року, №0003412342/1 від 25.09.2009 року стягнена в дохід Державного бюджету України, суд приходить до висновку, що оскаржувана та стягнена сума підлягає поверненню позивачу.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, про протиправність прийнятих податкових повідомлень рішень №0003412342/0 від 28.07.2009 року, №0003412342/1 від 25.09.2009 року, а тому адміністративний позов підлягає до задоволення.

Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету України.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю. <Текст >

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0003412342/0 від 28.07.2009 року, №0003412342/1 від 25.09.2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державного Казначейства України у Рівненській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" списані грошові суми за податковими повідомленнями- рішеннями ДПІ в м.Рівне №0003412342/0 від 28.07.2009 року, №0003412342/1 від 25.09.2009 року в сумі 262270,00 грн.

Присудити на користь позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "РЗВА-Електрик" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 1703,40 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Томчук А.В.