Ухвала суду № 122146678, 08.10.2024, Солонянський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 192/2700/24

Провадження № 1-кс/192/321/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 жовтня 2024 року слідчий суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_2 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12024041570000578 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про арешт майна,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, на обґрунтування якого зазначив, що 18 вересня 2024 року до ВП № 9 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 17 вересня 2024 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 вчинив розпусні дії відносно малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відомості за даним фактом 18 вересня 2024 року були внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024041570000578 з попередньою кваліфікацією ч. 2 ст. 156 КК України, тобто вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.

У клопотанні вказано, що з метою збереження речових доказів, попередження можливості їх знищення, пошкодження та внесення в них непоправних змін, що може негативно вплинути на мету досудового розслідування, а саме: встановлення або спростування обставин, котрі б вказували на вчинення кримінального правопорушення та наявності або відсутності в діях тих чи інших осіб складу кримінального правопорушення слід накласти арешт на вилучене майно мобільний телефон марки «Redmi 7» власником та володільцем якого є ОСОБА_4 та який добровільно надав згоду на огляд телефону та його приєднання до матеріалів кримінального провадження.

Прокурор, слідчий та володілець майна в судове засідання не з`явилися, причини неявки не повідомили.

У зв`язку з неявкою всіх учасників, слідчим суддею здійснено судовий розгляд у відсутність належним чином повідомлених осіб без фіксування судового розгляду за допомогою технічних засобів згідно ч. 4 ст. 107 КПК України.

Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є зокрема доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Пунктом 1 ч. 2 вказаної статті передбачено, що арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Прокурором в якості мети накладання арешту на майно, було зазначено про необхідність збереження речових доказів, попередження можливості їх знищення та пошкодження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Як з`ясовано з матеріалів клопотання, 18 вересня 2024 року були внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування за №12024041570000578 з попередньою кваліфікацією ч. 2 ст. 156 КК України, тобто вчинення розпусних дій щодо малолітньої особи.

Підставою для внесення відомостей до ЄРДР стало те, що 18 вересня 2024 року до ВП № 9 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області надійшло повідомлення зі служби «102» про те, що 17 вересня 2024 року приблизно о 01 годині 00 хвилин ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 вчинив розпусні дії відносно малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні власником мобільного телефону марки «Redmi 7» є ОСОБА_4 , який добровільно надав згоду на огляд телефону та його приєднання до матеріалів кримінального провадження.

Постановою слідчого від 25 вересня 2024 року вказаний мобільний телефон визнано речовим доказом.

Слідчий суддяпосилається нате,що метоюарешту майна,зокрема,є збереженняречових доказів,а ч.3ст.170КПК Українипередбачено,що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98цього Кодексу.

У даному випадку, слідчий суддя вважає, що прокурором обґрунтовано в якості мети арешту майна зазначено збереження речових доказів, попередження можливості їх знищення, пошкодження або внесення в них неправомірних змін, яким є мобільний телефон марки «Redmi 7», оскільки іншим способом зберегти речові докази, інакше як шляхом арешту - неможливо.

Водночас, відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Отже, відповідно до п. 1 п ч. 5 ст. 173 КПК слідчий суддя, задовольняючи клопотання про арешт майна, повинен в резолютивній частині ухвали зазначити перелік майна, на який накладено арешт, а відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 173 КПК якщо слідчий суддя, накладаючи арешт на майно, вважає за необхідне заборонити, обмежити право власників чи володільців розпоряджатися або користуватися майном,у резолютивній частині ухвали він повинен прямо про це зазначити, разом із вказівкою на майно, щодо якого застосовуються такі заборони чи обмеження.

Тому, клопотання прокурора про арешт майна, підлягає частковому задоволенню в частині зазначення способу арешту.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 171, 172 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Правобережної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_2 по внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальному провадженню №12024041570000578 від 18 вересня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КК України, про арешт майна, задовольнити частково.

Накласти арешт на мобільний телефон марки «Redmi 7», моделі «M1810F6LG» чорного кольору, imei1: НОМЕР_1 , imei2: НОМЕР_2 , який поміщено до спец пакету KIV 2125357 та вилучено до ВП № 9 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, власником та володільцем якого є ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_1 ) шляхом заборони розпоряджатися таким майном.

Відмовити в задоволенні клопотання в частині позбавлення права на відчуження та користування майна.

Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню дізнавачем/слідчим, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження.

Роз`яснити, що згідност. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, які були відсутні при її проголошенні - з моменту отримання копії цієї ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1