Постанова № 12214389, 19.10.2010, Житомирський окружний адміністративний суд

справа № 2а-1522/10/0670

категорія 2.11.3

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2010 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий - суддя Черноліхов С.В. ,

при секретарі - Талько А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Позивач звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Житомирі від 14.10.2009 року №0002502301/, від 18.12.2009 року №0002502301/1, від 24.02.2010 року №0002502301/2. Вимоги мотивує тим, що відповідачем безпідставно встановлено порушення позивачем п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у зв'язку з відсутністю фактичного отримання продукції (пшениці та кукурудзи). Позивач вказує, що факт існування договірних відносин між ним та ТОВ "Торговий дім "Агромир" і виконання цих договорів купівлі продажу пшениці та кукурудзи підтверджується наявними у нього платіжними документами, документами, які підтверджують передачу товару і податковими накладними, виписаними продавцем товару. Крім того вказує, що фактичне здійснення господарських операцій також підтверджується тим, що придбаний товар в подальшому був реалізований нерезиденту України через комісіонера ТОВ "Компанія "Мар Шиппінг". Вважає, що висновок відповідача щодо заниження підприємством податку на прибуток в сумі 685856,00 грн. є неправомірним.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали і просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечили. Зазначили, що в порушення вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" Підприємством облспоживспілки "Житомирська універсальна база" завищено валові витрати на придбання товарів (робіт, послуг) на суму 2743423,00 грн. та відповідно занижено податок на прибуток в сумі 685856,00 грн. в результаті не встановлення в ході перевірки фактичного отримання продукції (пшениці та кукурудзи), так як позивачем не надано копій складських документів і підприємством не доведено факту заключення договорів на отримання товару.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у м. Житомирі було проведено планову виїзну документальну перевірку Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 р. по 30.06.2009 р., за результатами якої складено акт від 02.10.2009 року № 6625/23-1/01771544/0110.

При проведенні перевірки, крім іншого, було встановлено порушення позивачем п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", а саме: підприємством завищено витрати на придбання товарів на 2743423,00 грн. (в т.ч за 1 квартал 2009 року - 1752003,00 грн., 1 півріччя 2009 року - 2743423,00 грн.), в результаті чого Підприємством облспоживспілки "Житомирська універсальна база" занижено податок на прибуток на загальну суму 685856,00 грн. (в т.ч. за І квартал 2009 року у розмірі 438001,00 грн., І півріччя 2009 року у розмірі 685856,00 грн.) в зв'язку з тим, що документально не підтверджено факт придбання продукції останнім по купівлі пшениці та кукурудзи у ТОВ "Торговий дім "Агромир" за договором купівлі-продажу №001/01-20 від 20.01.2009 року.

За наслідком неодноразового адміністративного оскарження позивачем податкового повідомлення-рішення №0002502301/0 від 14.10.2009 року до ДПІ у м. Житомирі та ДПА у Житомирській області, скарги позивача залишені без задоволення та прийняті податкові повідомлення рішення №0002502301/1 від 18.12.2009 року, №0002502301/2 від 24.02.2010 року.

Суд погоджується з такими висновками акту перевірки виходячи з наступного.

Встановлено, що 20.01.2009 року між позивачем та ТОВ "Торговий дім "Агоромир" укладено договір купівлі-продажу №001/01-20, відповідно до умов якого останній зобов'язується передати у власність Підприємства товар. Кількість, асортимент, ціна товару, терміни передачі й оплати товару, місце постачання товару визначається додатками до договору (п. 1.2 Договору).

На виконання вказаного договору, сторонами 20.01.2009 року укладено Додаток №1, за яким ТОВ "Торговий дім "Агромир" постачає не пізніше 31.01.2009 року на склад ДП ДАК "Хліб України" (одеський портовий елеватор/порт Одеса) пшеницю українського походження, врожаю 2008 року в кількості 1199,900 МТ на загальну суму 902516,78 грн., яка була отримана позивачем 23 січня 2009 року.

На підтвердження даної обставини позивачем надано належним чином оформленні акт приймання - передачі №1 від 23.01.2009 року, видаткову накладну № РН-0000004 від 23.01.2009 року, податкову накладну № 4 від 23.01.2009 року.

19.03.2009 року, в рамках договору купівлі-продажу №001/01-20 від 20.01.2009 року, сторонами укладено додаток №2, відповідно до якого ТОВ "Торговий дім "Агромир" постачає позивачу не пізніше 31.03.2009 року на склад ТОВ ЗПК "Інзерноекспорт" (Одеський порт) кукурудзу українського походження, врожаю 2008 року, в кількості 1020,00 кг МТ на загальну суму 1199887,20 грн.

19 березня 2009 року Підприємство отримало від ТОВ "Торговий дім "Агромир" кукурудзу українського походження, врожаю 2008 року, в кількості 1020,00 кг МТ на загальну суму 1199887,20 грн., що підтверджується актом №2 прийому-передачі товару, видатковою накладною №РН-00002/3 від 19.03.2009 року та податковою накладною №17 від 19.03.2009 року

На виконання договору купівлі-продажу №001/01-20 від 20.01.2009 року, сторонами 22.05.2009 року укладено додаток №3, за яким ТОВ "Торговий дім "Агромир" постачає не пізніше 31.05.2009 року на склад ТОВ ЗПК "Інзерноекспорт" (Одеський порт) кукурудзу українського походження, врожаю 2008 року, в кількості 950,00 кг МТ на загальну суму 1189704,00 грн. і 22 травня 2009 року складено акт приймання-передачі №3, за яким позивач отримав вказаний товар, що підтверджується також видатковою накладною №РН-0000020 від 22.05.2009 року та податковою накладною №41 від 22.05.2009 року.

Крім того, на підтвердження факту придбання вказаного вище товару (пшениці та кукурудзи), позивачем надано договір комісії № К 20-01/1 від 20.01.2009 року, укладеного між Підприємством та ТОВ "Компаня "Мар Шіппінг", відповідно до умов якого останній зобов'язується від свого імені та за рахунок Підприємства здійснити реалізацію на експорт з України товару, що належить Підприємству, укладати угоди, оформляти та підписувати необхідні документи та вчиняти інші дії, пов'язані з вказаними операціями необхідні для виконання доручень Комітента. Найменування товару, асортимент, кількість і ціна товару визначається у додатках.

20 січня 2009 року, 19.03.2009 року та 22 травня 2009 року, в рамках вказаного договору комісії, між позивачем та ТОВ "Компанія "Мар Шіппінг" - комісіонером укладено додатки № 1, № 2 та № 3, згідно яких отриманий Підприємством товар (пшениця та кукурудза) від ТОВ "Торговий дім "Агромир", який знаходиться на складах ДП ДАК "Хліб України" (одеський портовий елеватор/порт Одеса) і ТОВ ЗПК "Інзерноекспорт" (Одеський порт) відповідно, реалізований комісіонером нерезидентам України.

На підтвердження даної обставини позивачем надано належним чином оформленні акти приймання - передачі товару на комісію, акт звіт про виконання робіт по договору комісії та податкові накладні.

Вказані операції відображені у податковому обліку за відповідний період як з податку на прибуток так і з податку на додану вартість.

Згідно до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», при визначені валових витрат у звязку з придбанням товарів, відповідно до вищезазначених операцій, позивачем до складу валових витрат І кварталу 2009 року віднесено суму 1752003,00 грн., за І-ше півріччя 2009 року 2743423,00 грн.

Однак суд вважає, що вказана сума не може бути включена до валових витрат, оскільки не є компенсацією за товар, так як документально не підтверджено факт його придбання.

Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг).

Згідно із п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Суд зазначає, що Підприємство облспоживспілки "Житомирська універсальна база" у спірному періоді являлося суб'єктом господарювання який здійснював свою підприємницьку діяльність на ринку зерна, а тому на нього поширювалася дія Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», який передбачає вимоги які повинні бути дотриманні при документальному оформленні чи переоформленні зерна на зернових складах.

Відповідно до ст.24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерно повинне зберігатися у зернових складах.

Пунктом 24 статті 1 цього ж Закону визначено, що складські документи на зерно - це товаророзпорядчі документи, що видаються зерновим складом власнику зерна як підтвердження прийняття зерна на зберігання та посвідчення наявності зерна і зобов'язання зернового складу повернути його володільцеві такого документа.

При прийнятті зерна на зберігання, відповідно до ст.43 закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» для підтвердження прийняття товару на зберігання поклажедавцю надається відповідна складська квитанція.

Відповідно до п. 24 Порядку випуску бланків складських документів на зерно, їх передачі та продажу зерновим складам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 квітня 2003 р. N 510, складська квитанція містить такі дані: 1) найменування зернового складу; 2) дату видачі квитанції; 3) серію та номер квитанції; 4) найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, від якої прийнято зерно на зберігання, а також місцезнаходження (місце проживання) такої особи; 5) номер і дату накладної; 6) вказівку про знеособлене або відокремлене зберігання зерна; 7) найменування та кількість прийнятого на зберігання зерна, рік збирання урожаю, посилання на державний стандарт або нормативний акт, якому відповідає прийняте на зберігання зерно; 8) якісні характеристики зерна з посиланням на документ, що їх засвідчує. Бланк скріплюється підписом уповноваженої особи та печаткою зернового складу.

Складська квитанція посвідчує право поклажедавця на зерно, що знаходиться на складському зберіганні.

Аналіз статей 39 - 42 Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" свідчить, що передача права розпорядження зерном, що знаходиться на складському зберіганні здійснюється шляхом передачі складського свідоцтва із вчиненням передавального напису.

Такий зміст вищенаведених статей Закону України "Про зерно та ринок зерна в Україні" підтверджується п. 6.1 Інструкції про порядок ведення обліку й оформлення операцій із зерном і продуктами його перероблення на хлібоприймальних та зернопереробних підприємствах незалежно від форми власності й господарювання (затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 11.07.2005 N310).

Згідно зазначеного пункту Інструкції переоформлення зерна від одного власника іншому здійснюється згідно з пунктом 5 Положення про обіг складських документів на зерно, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 27.06.2003 N198, в присутності керівників зацікавлених сторін або їх представників при наявності відповідних доручень згідно з заявою власника про переоформлення.

Судом не встановлено, а позивачем не надано копій складських свідоцтв, які б підтверджували фактичне отримання позивачем товару (пшениці та кукурудзи) від його продавця - ТОВ "Торговий дім "Агромир".

Як видно із повідомлень ДП ДАК "Хліб України" (одеський портовий елеватор/порт Одеса) і ТОВ ЗПК "Інзерноекспорт" (Одеський порт), які були надані на запит суду, на вказаних складах знаходилася на зберіганні пшениця та кукурудза, власником якої було ТОВ "Торговий дім "Агромир".

Згідно з п. 1.31 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» продаж товарів будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію, незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що договором є домовленість двох спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. За змістом ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Моментом виконання обов'язку продавця щодо передачі товару згідно ст. 664 ЦК України є: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Досліджені в судовому засіданні докази (договори, накладні, податкові накладні та інш.) в сукупності з відсутністю доказів щодо реального характеру здійснення господарських операцій з придбання позивачем пшениці та кукурудзи свідчать про те, що первинні документи, які слугували підставою для віднесення вартості вказаного товару до складу валових витрат, містять недостовірну інформацію щодо його придбання позивачем.

Тобто господарська операція оформлена тільки документально.

Тому, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних та видаткових накладних, актів прийму-передачі товару, виписаних контрагентом не є достатніми підставами для віднесення до складу валових витрат вартості товару (пшениці та кукурудзи), оскільки наведені в них відомості не підтверджують фактичне отримання товару.

З урахуванням викладеного суд вважає правомірними висновки відповідача щодо безтоварного характеру господарських операцій з придбання товару (пшениці і кукурудзи) та безпідставного віднесення до складу валових витрат вартості вказаного товару в сумі 2743423,00 грн., а відтак позовні вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень не підлягають до задоволення.

Керуючись Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", ст.ст. 86, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

постановив:

В задоволенні позовних вимог Підприємства облспоживспілки "Житомирська універсальна база" до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 14.10.2009 року №0002502301/, від 18.12.2009 року №0002502301/1, від 24.02.2010 року №0002502301/2 відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:С.В. Черноліхов

Повний текст постанови виготовлено: 25 жовтня 2010 р.

присуджено до стягнення <сума >грн.

матеріальну шкоду <сума >грн.

моральну шкоду <сума >грн.