Постанова № 12213375, 26.10.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2010 р. справа № 2а-19442/09/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Шальєвої В.А.

при секретаріДєєвій С.В.

за участі представника позивача Сьомки О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в м. Донецьку, по вул. 50 Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» до управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними та скасування рішень,

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Донецький завод хімічних реактивів» звернулось до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька прийняті рішення № 1443,, № 1444, № 1445, № 1446, № 1447, № 1448, № 1449, № 1450, № 1451, № 1452, № 1453 від 28.10.2009 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у томи числі донарахування страхувальниками або органами Пенсійного фонду, які позивач вважає протиправним.

Відповідно до п.6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески , нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для позивача є календарний місяць.

Відповідно до акту перевірки з питань повноти та своєчасності сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, недоїмка позивача по страховим внескам становить 864242,73 грн.

Позивач вказує, що підприємство сплачувало поточні платежі, які відповідач зараховував у інші періоди. За період, визначений у рішеннях, що є предметом спору, платник від повідними платіжними дорученнями перераховував кошти на сплату поточних страхових внесків. Відповідач безпідставно спрямовував пере раховані кошти на погашення фінансових санкцій та пені, що утворилися у інших пе ріодах.

Також позивач вказує, що у відношенні Відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» господарським судом Донецької області порушено справу про банкрутство та на теперішній час продовжує процедура санації.

Просить визнати недійсними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька №№ 1443, 1444, 1445, 1446, 1447, 1448, 1449, 1450, 1451, 1452, 1453 від 28.10.2009 р. про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування), або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, в обґрунтування чого зазначив, що за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій, так визначено пунктом 5 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Вважає позов безпідставним, а спірне рішення таким, що відповідає діючому законодавству. Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

До судового засідання 26 листопада 2010 р. представник відповідача не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Заяви про відкладення судового засідання або розгляд справи за його відсутністю до суду не надходило. За таких обставин суд визнав можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що позивач Відкрите акціонерне товариство «Донецький завод хімічних реактивів» зареєстровано виконкомом Донецької міської ради 27.12.1996 р. в якості юридичної особи (а.с. 73), внесене до ЄДРПОУ за № 05761258 (а.с. 72).

Управлінням Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Згідно ст. 15 Положення, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що відповідачем, на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками або органом Пенсійного фонду винесено рішення № 1443, яким до позивача застосовано штрафну санкцію в розмірі 493,81 грн. та нарахована пеня в розмірі 308,93 грн. за період з 20.08.2009 р. по 22.10.2009 р. (а.с. 9), № 1444 (штрафна санкція 2480,58 грн., пеня 2245,86 грн. за період з 20.11.2008 р. по 10.02.2009 р., 20.11.2008 р. по 05.03.2009 р.) (а.с. 12), № 1445 (штрафна санкція 2351,35 грн. пеня 4320,81 грн. за період з 14.10.2008 р. по 12.01.2009 р., 20.10.2008 р. по 10.02.2009 р., 14.10.2008 р. по 09.12.2008 р., 20.10.2008 р. по 23.12.2008 р.) (а.с. 15), № 1446 (штраф в сумі 2145,49 грн., пеня в сумі 2160,41 грн., період з 21.04.2009 р. по 10.08.2009 р., 21.04.2009 р. по 09.07.2009 р.) (а.с. 18), № 1447 (штраф 2105,30 грн., пеня 2136,97 грн., період 20.03.2009 р. по 05.06.2009 р., 20.03.2009 р. по 09.07.2009 р.) (а.с. 21), № 1448 (штраф 2297,98 грн., пеня 2181,32 грн., період 20.02.2009 р. по 07.05.2009 р., 20.02.2009 р. по 23.06.2009 р.) (а.с. 24), № 1449 (штраф 2512,69 грн. пеня 2344,82 грн., період 20.01.2009 р. по 07.05.2009 р., 20.01.2009 р. по 08.04.2009 р.) (а.с. 27), № 1450 (2199,69 грн., пеня 2181,75 грн., період 20.05.2009 р. по 08.09.2009 р., 20.05.2009 р. по 10.08.2009 р.) (а.с. 30), № 1451 (штраф 2100,95 грн., пеня 1854,71 грн., період 22.06.2009 р. по 08.10.2009 р., 22.06.2009 р. по 08.09.2009 р.) (а.с. 33), № 1452 (штраф 2439,64 грн. пеня 2162,81 грн., період 22.12.2008 р. по 08.04.2009 р., 22.12.2008 р. по 05.03.2009 р.) (а.с. 36), № 1453 (штраф 2124,60 грн., пеня 1801,17 грн., період 20.07.2009 р. по 22.10.2009 р., 20.07.2009 р. по 08.10.2009 р.) від 28.10.2009 р. (а.с. 39).

Згідно підпункту 2.1.2 пункту 2.1 статті2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000р. № 2181-III, органи Пенсійного фонду України стосовно збору на обовязкове державне пенсійне страхування є контролюючими органами.

Відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообовязкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Виключно цим Законом визначаються порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків та стягнення заборгованості по внескам.

Відповідно до п. 2 п. 6 ст. 17 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобовязаний сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення відповідного базового періоду, за який вони нараховані.

Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 5 ст. 106 цього Закону за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Відповідно з п. 2 ч. 9 ст. 106 зазначеного Закону виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції: за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі:

10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно;

20відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно;

50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Нарахування пені, передбаченої частинами дев'ятою і десятою цієї статті, починається з першого календарного дня, що настає за днем настання строку відповідного платежу, до дня його фактичної сплати страхувальником.

Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику.

Відповідно до вищевказаних рішень, до Відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» застосовано штрафну санкцію в сумі 10%.

Згідно до платіжних доручень (а.с. 44-71), прострочка сплати внесків, за якими відповідачем винесені рішення про нарахування суми штрафу та пені складає до 30 діб.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», за рахунок сум, що надходять від страхувальника або від державної виконавчої служби в рахунок сплати недоїмки, погашаються суми недоїмки, пені та фінансових санкцій у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі, коли страхувальник має несплачену недоїмку, пеню та фінансові санкції і здійснює сплату поточних сум страхових внесків, ці суми зараховуються в рахунок сплати недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Виходячи з вищенаведеної норми, відповідачем правомірно нараховано позивачу штрафні санкції та пеня за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Суд не приймає до уваги посилання позивач на той факт, що Відкрите акціонерне товариство «Донецький завод хімічних реактивів» знаходиться в процедурі банкрутства з 2002 р, оскільки відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», суми штрафів (пені) і інших фінансових санкцій, які задовольняються у шосту чергу як інші вимоги (п. 6 ч. 2 ст. 31).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач в даному випадку діяв на підставі, в межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що вимоги позивача не відповідають вимогам ст.106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», а тому відсутні будь які підстави для задоволення адміністративного позову.

За таких підстав, суд вважає необхідним відмовити позивачу у задоволенні його позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені позову Відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» до управління Пенсійного фонду України у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними та скасування рішень відмовити.

Повний текс постанови виготовлений 1 листопада 2010 р.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання особами, які беруть участь у справі, копії постанови шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

<Список >

Суддя Шальєва В.А.