ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" жовтня 2010 р.Справа № 15/91-1354
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
Розглянув справу:
за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бульв. Т. Шевченка, 18, м. Київ 1, 01001 в особі Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Чорновола, 1, м. Тернопіль, 46000
до Приватного підприємства "Теребовлянський шляховик", вул. С. Стрільців, 69, м. Теребовля, Тернопільська область, 48100
про стягнення 64.997,65 грн. в повернення попередньої оплати та 2.032,24 грн. пені.
За участю представників сторін:
позивача: юрисконсульт Кузьма Ганна Романівна, довіреність№ 18-02/15 від 12.10.09р.;
відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" вул. Чорновола, 1, м. Тернопіль звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного підприємства "Теребовлянський шляховик" вул. С. Стрільців, 69, м. Теребовля, Тернопільська область про стягнення 64.997,65 грн. в повернення попередньої оплати та 2.032,24 грн. пені.
У розпочатому судовому засіданні представнику позивача роз’яснено його процесуальні права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України).
За відсутності клопотання представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
Позивач, 27.10.2010р. подав суду клопотання, яким уточнив позовні вимоги та просить суд стягнути з відповідача 64.997,65 грн. в повернення попередньої оплати та 2.032,24 грн. пені.
Суд, розглянувши клопотання приймає його, як таке що подане у відповідності до ст.. 22 ГПК України.
Представник відповідача в судове засідання без поважних причин не з’явився, причини неявки суду не повідомив, витребуваних ухвалами суду від 17.08.2010р., 29.09.2010р. та 13.10.2010р. матеріалів не подав, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України.
Справа розглядається у відповідності до ст. 75 ГПК України за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:
Статтею 1 ГПК України передбачено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 2 ГПК України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема підприємств і організацій, які звертаються до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
За змістом положень вказаних норм, правом на пред’явлення позову до господарського суду наділені, зокрема юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справі здійснює захист осіб, права та охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Пунктом 2 статті 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Позивач - Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком", бульв. Т. Шевченка, 18, м. Київ 1, є юридичною особою, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців серії АД № 682903, а тому наділене правом на звернення до суду за захистом своїх прав.
Як вбачається із матеріалів справи, 25 вересня 2009 року між Відкритим акціонерним товариством "Уктелеком" (Замовник) та Приватним підприємством "Теребовлянський шляховик" (Підрядник) укладено Договір на поточний ремонт майданчика центру механізації № 30/12-351/18, відповідно до якого Підрядник на правах генерального (головного) підрядника зобов’язався виконати усі передбачені замовленням роботи по поточному ремонту майданчика Центру механізації (вул. Тролейбусна, 6) (далі роботи) в межах договірної ціни власними та залученими силами, здати в обумовлені даним договором строки об’єкт в експлуатацію Замовнику, усувати протягом гарантійного періоду експлуатації об’єкта виявлені недоліки (дефекти), викликані неякісним виконанням робіт, які не могли бути виявлені в період прийняття об’єкта в експлуатацію, за свій рахунок. Замовник зобов'язався провести оплату виконаних робіт на умовах цього договору (п. 1.1. договору).
У відповідності до п. 2.1. договору, договірна ціна угоди становить 98.418 грн., в тому числі ПДВ 16.403 грн..
Роботи передбачені п. 1.1. договору повинні розпочатись у десятиденний строк після передачі підряднику будівельного майданчику і завершитись в строк до 30.11.2009р. (з правом дострокового виконання) (п. 3.1. договору).
Згідно п. 4.1. договору Замовник до початку виконання робіт перераховує у формі авансу 70 % вартості обсягу робіт. Підрядник зобов’язується використати одержаний аванс на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів.
Додатковою угодою № 1 від 27.11.2009р. до договору підряду № 30/12-351/18 від 25.09.2009р. сторони у зв’язку з несприятливими погодніми умовами погодились внести зміни до договору, та виклали п. 3.1. договору в наступній редакції: Роботи передбачені п. 1.1. договору повинні розпочатись у десятиденний строк після передачі підряднику будівельного майданчику і завершитись в строк до 30.06.2010р. (з правом дострокового виконання).
До виконання господарських договорів, згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.
Матеріали справи свідчать про те, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобов’язання з договору будівельного підряду, згідно якого, в силу ст. 875 Цивільного кодексу України, підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Згідно ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємств з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України.
У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, в силу зобов’язання, яке виникає між сторонами, одна сторона (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язана вчинити певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо), або утриматися від певної дії, а інший кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України).
Із матеріалів справи вбачається, що позивач, на виконання взятих на себе згідно договору зобов’язань перерахував Приватному підприємству "Теребовлянський шляховик" 68.892,60 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 9167 від 29.09.2009р..
Однак, відповідач свої зобов’язання по виконанню робіт виконав лише частково, на суму 3.894,95 грн.. що підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2009р..
Всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору Відповідач вчасно не виконав покладених на нього зобов’язань щодо виконання робіт по поточному ремонту майданчика Центру механізації на суму 64.997,65 грн..
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього Кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).
У відповідності до ст. 1212 ЦК України , особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.
Враховуючи викладене позовні вимоги щодо повернення 64 997,65 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Згідно ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. При цьому неустойкою (штрафом, пенею) визнається, визначена договором або актом цивільного законодавства, грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.
У разі порушення з вини підрядника строків виконання робіт і здачі об’єкта в експлуатацію він сплачує Замовнику за кожний день прострочення неустойку (пеню) в розмірі 0,05 % від договірної ціни робіт по договору за кожний день у перші два місяці затримки та 0,1 % за кожний наступний день до фактичної здачі об’єкту в експлуатацію. Загальна сума неустойки (пені) не повинна перевищувати 10 % від договірної ціни робіт (п. 9.1. договору).
У зв’язку з наведеним та відповідно до ч. 6 ст. 231, ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України від 16.01.2003р., який набрав чинності з 01.01.2004р., за несвоєчасне виконання зобов’язання за період 01.07.2010р. –12.08.2010р. відповідачу нарахована пеня в сумі 2.032,24 грн..
У відповідності до ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Враховуючи, що Відповідач, на день розгляду спору не надав суду будь-яких заперечень по суті заявлених позовних вимог, як і не надав суду доказів про повернення попередньої оплати та сплати пені, суд вважає позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бульв. Т. Шевченка, 18, м. Київ 1, в особі Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Чорновола, 1, м. Тернопіль, про стягнення з Приватного підприємства "Теребовлянський шляховик", вул. С. Стрільців, 69, м. Теребовля, Тернопільська область, 64 997,65 грн. основного боргу та 2032,24 грн. пені обґрунтованими, підтвердженими документально та такими, що підлягають до задоволення.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення процесу покладаються на Відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, Господарський суд
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги задовольнити.
2.Стягнути з Приватного підприємства "Теребовлянський шляховик", вул. С. Стрільців, 69, м. Теребовля, Тернопільська область, код 3368791 на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", бульв. Т. Шевченка, 18, м. Київ 1, в особі Тернопільської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", вул. Чорновола, 1, м. Тернопіль, код 01188052 –64.997,65 грн. в повернення попередньої оплати та 2.032,24 грн. пені, 670,29 державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.Наказ видати стягувачу після набрання судовим рішенням законної сили.
4.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).
5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони у справі, прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "8" листопада 2010 року через місцевий господарський суд.
Суддя Г.Б. Бучинська
Судове рішення № 12212679, Господарський суд Тернопільської області було прийнято 27.10.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 15/91-1354. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: