Рішення № 12212226, 18.10.2010, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01033, м.Київ-33, вул. Комінтерну, 16 тел.230-31-77

Іменем України

РІШЕННЯ

"18" жовтня 2010 р. Справа № 18/131-10

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа –Фарм», м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур –К», с. Чайки

про стягнення 24274,30 грн.

Суддя А.Ю. Кошик

за участю представників сторін

від позивача: Демчук О.А.

від відповідача: Клещеногов В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Фарм»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(далі –відповідач) про стягнення 24274,30 грн., з яких 14015,50 грн. основного боргу у зв‘язку з простроченням оплати товару за Договором купівлі-продажу № 1252к від 07.07.2008 року, 38,01 грн. 3% річних, 220,79 грн. пені та 10000 грн. збитків у вигляді неодержаного прибутку.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали суду від 06.08.2010 року та призначено справу до розгляду на 17.08.2010 року.

Позивач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 17.08.2010 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався до 05.10.2010 року.

В судовому засіданні 05.10.2010 року позивач позовні вимоги підтримав. Відповідач проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що нарахування позивачем 10000 грн. не отриманого прибутку необґрунтоване та безпідставне. Щодо основного боргу по суті заперечень не надав, зазначивши, що поставка спірного товару відбувалась не на підставі Договору купівлі-продажу № 1252к від 07.07.2008 року, чим заперечував правомірність нарахування пені та річних.

В судовому засіданні 05.10.2010 року оголошувалась перерва до 12.10.2010 року у зв‘язку з необхідністю витребування додаткових пояснень щодо умов поставки спірного товару.

В судовому засіданні 12.10.2010 року оголошувалась перерва до 18.10.2010 року для оголошення повного тексту рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд ВСТАНОВИВ:

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором купівлі-продажу № 1252к від 07.07.2008 року, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю «Європа –Фарм» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Артур –К».

Як вбачається з умов вищезазначеного Договору, зокрема, п. 1.1. позивач зобов‘язувався передати товар відповідачу, а останній зобов‘язувався прийняти товар та оплатити його вартість на умовах цього Договору за кількістю, номенклатурою та цінам, зазначеним в накладній, що є невід‘ємною частиною Договору.

На виконання умов Договору позивач поставив відповідачу 09.07.2008 року за видатковою накладною № РНБ-000040 товар - екстракт ананаса Вітатера у кількості 312 шт. загальною вартістю 18376,80 грн.

Факт поставки товару підтверджується наявними у справі доказами, відповідачем не заперечено та не спростовано.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. Договору відповідач зобов‘язаний до 8 числа кожного місяця надавати позивачу письмову інформацію про хід реалізації товару та його залишки, проводити розрахунок за товар протягом 30 робочих днів з моменту надання звіту про хід реалізації.

Як вбачається з наданих позивачем документів, відповідач свої зобов‘язання по наданню звітів про хід реалізації товару та його оплаті своєчасно та в повному обсязі не виконав, повернувши частину нереалізованого товару на суму 4358,30 грн. за накладною № 01050067 від 27.05.2010 року. Таким чином, заборгованість відповідача складає 14018,50 грн.

У зв‘язку з не оплатою товару, позивач надсилав відповідачу претензію від 17.06.2010 року з вимогою про сплату боргу та штрафних санкцій до 01.07 2010 року. Вимога позивача залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Враховуючи встановлені судом обставини та надані позивачем докази, судом не приймаються заперечення відповідача, що поставка товару відбувалась не за умовами Договору купівлі-продажу № 1252к від 07.07.2008 року. Зокрема, в обґрунтування своїх заперечень відповідач сам посилається на відповідні пункти Договору, що свідчить про суперечливість його пояснень. Крім того, ненадання відповідачем звітів про хід реалізації товару, неоплата отриманого від позивача товару та ненадання відповіді на претензію від 17.06.2010 року, в якій йде посилання на умови Договору купівлі-продажу № 1252к від 07.07.2008 року, свідчить про недобросовісне відношення відповідача до своїх господарських зобов‘язань. Повернення відповідачем частини нереалізованого товару свідчить про застосування ним відповідного п. 5.5. Договору.

Позивачем надано довідку від 11.10.2010 року № 13/10 за підписом директора про те, що поставка спірного товару була єдиноразовою і відбувалась на виконання умов Договору купівлі-продажу № 1252к від 07.07.2008 року, інших господарських операцій між сторонами не проводилось.

Згідно з п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 14015,50 грн.заборгованості.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов’язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

У зв‘язку з несвоєчасним та не в повному обсязі виконанням відповідачем зобов‘язань з оплати отриманого товару, позивач на підставі п. 6.3 Договору заявив до стягнення 220,79 грн. пені та на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України 38,01 грн. 3% річних за період з 01.07.2010 року по 02.08.2010 року за 33 дні прострочення, рахуючи визначений у відповідності до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України в претензії від 17.06.2010 року строк оплати товару.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що в разі несвоєчасної оплати товару, покупець сплачує штраф в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, з огляду на вищезазначену норму ст. 549 Цивільного кодексу України, зазначений в п. 6.3. Договору штраф по суті є пенею, про що позивачем заявлено в позові.

Як вбачається з розрахунку позивача, пеня в сумі 220,79 грн. нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за період з 01.07.2010 року по 02.08.2010 року за 33 дні прострочення та у відповідності до Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Таким чином, задоволенню підлягає пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за заявлений позивачем період, що складає 220,79 грн.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

3% річних в сумі 38,01 грн. нараховані позивачем на суму фактичного прострочення за період з 01.07.2010 року по 02.08.2010 року за 33 дні прострочення, що відповідає ст. 625 Цивільного кодексу України. Таким чином, вимога позивача про стягнення 38,01 грн. 3% річних обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вимога позивача про стягнення 10000 грн.збитків у вигляді неотриманого прибутку, яка заперечена відповідачем, задоволенню не підлягає як необґрунтована та безпідставна.

Зокрема, позивач в обґрунтування понесення збитків в сумі 10000 грн. посилається на відсутність необхідної для виконання договору купівлі-продажу від 30.07.2008 року кількості товару. Однак, таке посилання судом до уваги не приймається, оскільки правовідносини за спірним договором від 07.07.2008 року не пов‘язані з правовідносинами за договором купівлі-продажу, укладеним 30.07.2008 року.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, позивачем доведені, відповідачем не спростовані, тому підлягають задоволенню в частині стягнення 14015,50 грн. основного боргу, 220,79 грн. пені та 38,01 грн. річних.

Відшкодування судових витрат та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючисьст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Артур-К»(08130, Київська область, с. Чайки, вул. В.Чайки, 4, код 21643699) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Європа-Фарм»(04050, м. Київ, вул. Мельникова, 12, код 35392841) 14015,50 грн. боргу, 220,79 грн. пені, 38,01 грн. 3% річних, 142,74 грн. витрат по сплаті державного мита та 138,78 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти позову відмовити.

Суддя Кошик А. Ю.