Рішення № 12212092, 04.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/31604.11.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Модекс» До Державного департаменту України з питань виконання покарань

Про стягнення 1290018,50 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Духовна О.В. –представник за довіреністю № б/н від 22.09.10.

Від відповідача Мотлях С.Г. - представник за довіреністю № 14-2254/лс від 22.04.10.

Рішення прийнято 04.11.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 02.11.10. по 04.11.10.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Модекс»до Державного департаменту України з питань виконання покарань про стягнення з відповідача на користь позивача 1290018,50 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач після розірвання Договору № 62/29 від 28.07.10. за взаємною згодою сторін, не дивлячись на вимоги позивача, не повернув йому суму забезпечення виконання зазначеного Договору у розмірі 1290018,50 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.10.10. порушено провадження у справі № 30/316; розгляд справи призначено на 02.11.10. о 09-40.

В судовому засіданні 02.11.10. представником позивача подано суду письмові пояснення по справі.

02.11.10. представником відповідача подано суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого Державний департамент України з питань виконання покарань проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог, та вказує на те, що під час укладання Договору ТОВ «Модекс»внесло на рахунок Держдепартаменту забезпечення його виконання у сумі 1290018,50 грн. На виконання умов Договору Держдепартаментом було видано рознарядки на поставку товару, а саме: від 02.09.10. № 85 –350 т буряка, 02.09.10. № 86 –350 т моркви, 02.09.10. № 87 –1337 т капусти, 02.09.10. № 88 –657,9 т цибулі. Однак, ТОВ «Модекс»вищезазначені рознарядки не були виконані. Відповідач вказує на те, що в зв'язку з відмовою ТОВ «Модекс»від виконання зобов'язань за Договором, Держдепартаментом прийнято рішення про розірвання Договору та 17.09.10. підписана додаткова угода до Договору № 62 від 28.07.10. Так, пунктом 2 додаткової угоди до Договору № 62 від 28.07.10. встановлено, що з моменту вступу в дію цієї угоди сторони не вважають себе пов'язаними будь-якими правами і зобов'язаннями, що виникли з Договору. Зобов'язання сторін за Договором припиняється з моменту набрання чинності цією додатковою угодою.

Таким чином, Держдепартамент вказує на те, що відповідач виконав всі зобов'язання, в тому числі й фінансові, які випливають з умов Договору, а тому підстави для повернення суми забезпечення виконання умов Договору у розмірі 1290018,50 грн. відсутні.

В судовому засіданні 02.11.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 04.11.10. о 09-40.

В судовому засіданні 04.11.10. відповідачем подано суду довідку № 9/1/6379/Іп від 03.11.10., відповідно до якої вбачається, що на реєстраційний рахунок № 37116019000066, відкритий Державному департаменту України з питань виконання покарань у Державному казначействі України, від ТОВ «Модекс»29.07.10. надійшло 1290018,50 грн. забезпечення виконання умов Договору № 62/29 від 28.07.10., та станом на 03.11.10. зазначені кошти знаходяться на реєстраційному рахунку Держдепартаменту.

В судовому засіданні відповідач в усних поясненнях зазначив, що штрафні санкції, які передбачались умовами Договору № 62/29 від 28.07.10. (п. 1.3) позивачу не виставлялись.

Крім того, представником позивача в судовому засіданні заявлено усне клопотання - у разі задоволення позовних вимог, судові витрати покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Модекс».

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 30/316.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 28.07.10. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Модекс»(Продавець) та Державним департаментом України з питань виконання покарань (Покупець) було укладено Договір № 62/29 (далі - Договір), відповідно до умов якого Продавець зобов’язався продати і відвантажити продовольство в обсязі, асортименті й терміни згідно з рознарядками Покупця відповідно до його потреби, а Покупець – забезпечити приймання та оплату товару за цінами, згідно з передбаченою Договором специфікацією.

На виконання п. 1.2. Договору 29.07.10. позивач перераховує грошові кошти на рахунок відповідача в якості забезпечення виконання Договору у розмірі 5% його кошторисної вартості у сумі 1290018, 50 грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями № 20 від 29.07.10. та № 114 від 29.07.10.

У свою чергу, згідно п. 3.2. Договору відповідач видав рознарядки позивачеві на поставку товару територіальним органам управління Державного департаменту України з питань виконання покарань.

17.09.10. між позивачем та відповідачем було укладено Додаткову угоду до Договору, якою передбачено, у зв’язку із неможливістю продавця (позивача) продати і відвантажити товар, розірвання Договору за взаємною згодою сторін. Моментом набрання чинності Договором є момент підписання її сторонами. Крім того, з моменту вступу в дію цієї угоди сторони не вважають себе пов’язаними будь-якими правами і зобов’язаннями, що виникли з Договору.

01.10.10. позивач звернувся до відповідача з вимогою повернути суму забезпечення виконання Договору у розмірі 1290018,50 грн., шляхом направлення листа на адресу відповідача.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач жодної відповіді на зазначену вимогу не надав, грошові кошти не повернув.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України, Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Стаття 604 Цивільного кодексу України та ст. ст. 202, 204 Господарського кодексу України вказують на можливість припинення господарського зобов’язання за згодою сторін.

Згідно положень ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України передбачає, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

У відповідності до п. 1.3 Договору сторонами передбачено, що у разі невиконання чи неналежного виконання продавцем (позивачем) умов Договору покупець (відповідач) із суми забезпечення виконання Договору утримує штрафні санкції, передбачені Договором та чинним законодавством та повертає решту коштів протягом десяти банківських днів з моменту розірвання чи закінчення строку дії Договору. Якщо покупець (відповідач) не може з будь-яких причин стягнути штрафні санкції із суми забезпечення виконання договору, ці штрафні санкції можуть бути стягнуті у судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідач не звертався до позивача з вимогою про сплату штрафних санкцій, як і відповідач не звертався в суд із зазначеного приводу.

Згідно ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, у зв’язку з припиненням зобов’язань за Договором за взаємною згодою сторін, що знайшло відображення у додатковій угоді до Договору, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні жодні правові підстави для неповернення позивачу суми забезпечення виконання Договору у розмірі 1290018,50 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Модекс»є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, у відповідності до усного клопотання представника позивача, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «Модекс».

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Модекс»задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного департаменту України з питань виконання покарань (04050, м. Київ, вул. Мельникова, 81, код ЄДРПОУ 08562542) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Модекс»(03057, м. Київ, вул. Дегтярівська, 38-44, код ЄДРПОУ 14305281) грошові кошти в розмірі 1290018 (один мільйон двісті дев’яносто тисяч вісімнадцять) грн. 50 коп.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                 Т.М. Ващенко

Повне рішення

складено 08.11.10.