Рішення № 12212090, 26.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/30026.10.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Укрінфорс»

простягнення 8 797, 00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Ганчак Д.В. представник за довіреністю від 12.10.2010 року; Від відповідача:ОСОБА_3 директор ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінфорс»про стягнення 8797, 00 грн. штрафу, з підстав порушення відповідачем умов договору-доручення № СПВБ-0052 від 23.04.2010 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2010 року було порушено провадження у справі та призначено розгляд на 28.09.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 28.09.2010 року подав докази витребувані ухвалою суду.

Представник відповідача у судовому засіданні 28.09.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що договір є недійсним, оскільки договір не був підписаний директором ТОВ «Укрінфорс», а був підписаний співробітником ОСОБА_1, за відсутністю директора, не маючи на це відповідних повноважень, що вона визнає в пояснювальному листі. Відносно акту прийому-передачі бланків договорів (страхування) від СТ «Глобус», директором ТОВ «Укрінфорс»не був підписаний та був складений з порушеннями, про що свідчить невірний номер паспорту вказаний в документі.

У судовому засіданні 28.09.2010 року оголошено перерву до 11.10.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 11.10.2010 року підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 11.10.2010 року проти позовних вимог заперечував та просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У судовому засіданні 11.10.2010 року оголошено перерву до 26.10.2010 року.

У судовому засіданні 26.10.2010 року представник позивача подав пояснення на відзив відповідача, відповідно до яких зазначив, що факт укладення договору доручення, повне розуміння сторонами його змісту та визнання договору доручення дійсним підтверджується діями кожної із сторін, вчиненими на його виконання та прийняттям іншою стороною таких дій.

Представник відповідача у судовому засіданні 26.10.2010 року заперечував проти позовних вимог, просив суд визнати договір-доручення № СПВБ-0052 від 23.04.2010 року недійсним в силу ст. 83 ГПК України.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши їх пояснення, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

23.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»(надалі - страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрінфорс»(надалі - агент) був укладений договір-доручення № СПВБ-0052 про надання агентських послуг по страхуванню (надалі - договір), за яким страховик доручає, а агент приймає на себе обовязки по наданню фізичним і юридичним особам страхових послуг, а саме укладення договорів страхування від імені та за дорученням страховика.

Відповідно до п. 1.2 договору страховик уповноважує агента укладати від імені та за дорученням страховика договори страхування та видавати страхові поліси з видів страхування, вказаних в додатку, який є невідємною частиною цього договору.

Згідно із п. 1.3 договору за здійснення дій в інтересах страховика агент отримує комісійну винагороду, розмір якої визначається цим договором та додатком до нього, який є невідємною частиною договору.

Також, 23.04.2010 року сторони уклали додаткову угоду щодо реалізації «зеленої картки»до договору доручення № СПВБ-0052 від 23.04.2010 року.

Відповідно до п. 1.2 додаткової угоди, угода визначає діяльність страхового агента, уповноваженого діяти в інтересах страховика від його імені та в його інтересах, на підставі даної угоди, щодо надання страхувальникам (фізичним та юридичним особам) страхових послуг з питань рекламування, консультацій, пропонування страхового продукту «Зелена картка»та проведення роботи, повязаної з укладанням додаткових договорів обовязкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, що діють на території країн-членів Міжнародної системи автострахування «Зелена Картка, відповідно до вимог чинного законодавства України та умов цієї угоди.

Пунктом 1.3. угоди передбачено, що агентськими страховими послугами (в рамках цієї угоди) є активний пошук страховим агентом потенційних страхувальників на вільному страховому ринку, надання консультацій, розяснення умов страхування та укладання з ними додаткових договорів та оформлення відповідних документів.

Згідно із п. 3.17 угоди встановлено, що агенту не дозволяється реалізовувати «зелені картки»страховика по відношенню до транспортних засобів, які не зареєстровані в Україні.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.04.2010 року позивач передав, а відповідач прийняв бланки страхових полісів «Зелена картка»(Білорусь, Молдова, Росія) у кількості 350 штук та страхові поліси «Зелена картка»(Вся система) у кількості 50 штук, що підтверджується підписаним сторонами та скріпленим печатками актом прийому-передачі бланків договорів (полісів) страхування.

23.05.2010 року відповідач уклав поліс обовязкового страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів на умовах міжнародної системи авто страхування «Зелена картка»№ UA 022/7206683.

09.07.2010 року від страхової компанії «РЕСО-Гарантія»(Росія) на адресу позивача надійшло повідомлення № RU-104177 про настання дорожньо-транспортної пригоди, винуватець якої надав поліс страхування «Зелена картка»№ UA 022/7206683, емітований позивачем та реалізований за посередництвом відповідача.

Так, зазначений поліс реалізовано відповідачем на транспортний засіб, який зареєстрований у Молдавії, що підтверджується записами в оригіналі полісу страхування «Зелена картка» № UA 022/7206683. Крім того, в оригіналі полісу № UA 022/7206683 вказано, що застрахованим транспортним засобом є автомобіль «Ауді А4», д.н. НОМЕР_1, власник транспортного засобу ОСОБА_2, термін дії з 23.05.2010 року до 22.08.2010 року, а у копії полісу № UA 022/7206683 зазначено те, що застрахованим транспортним засобом є автомобіль «Gocit», д.н. НОМЕР_2, власник транспортного засобу ТОВ «Приморє», термін дії з 23.05.2010 року до 06.06.2010 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно із п. 5.3 угоди встановлено, що страховий агент відшкодовує страховику при виявленні факту внесення страховим агентом в оригінал чи копію «Зелена картка»завідомо недостовірних даних чи видачі страхувальнику чистого (незаповненого), або тільки частково заповненого бланку «зелена картка» - максимальну річну суму страхового платежу на один транспортний засіб (згідно з тарифами, які діють на день виявленого порушення), а також всі можливі збитки страховика, повязані з цим.

Відповідно до розмірів єдиних страхових платежів за договорами міжнародного обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території країн членів Ради Бюро міжнародної системи автострахування «Зелена картка»максимальна річна сума страхового платежу на один транспортний засіб становить 8797, 00 грн.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначає, що договір-доручення № СПВБ-0052 від 23.04.2010 року та додаткова угода до нього щодо реалізації «Зеленої картки»є недійсними, оскільки замість директора ТОВ «Укрінфорс»ОСОБА_3 підписані неуповноваженою особою ОСОБА_1, що підтверджується в пояснювальному листі ОСОБА_1

Однак, суд не погоджується за даними запереченнями відповідача враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 241 ЦК України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач протягом терміну дії договору здійснював реалізацію полісів страхування, отриманих від позивача, перераховував позивачу отримані страхові платежі, що підтверджується актами про надані послуги наявними в матеріалах справи.

Крім того, відповідач отримував від позивача комісійну винагороду за надані по договору доручення послуги. Так, за травень 2010 року відповідач отримав 1696, 50 грн. винагороди, за червень 2010 року 1 920, 10 грн. винагороди і за липень 2010 року 1903, 60грн. винагороди, що підтверджується платіжними доручення № 2876 від 17.06.2010 року, № 3426 від 23.07.2010 року та № 3881 від 02.09.2010 року.

Таким чином, директором ТОВ «Укрінфорс»ОСОБА_3 були схвалені дії ОСОБА_1 щодо укладання договору-доручення № СПВБ-0052 від 23.04.2010 року та додаткової угоди до нього.

Тому суд не вбачає підстав для визнання недійсними договору-доручення № СПВБ-0052 від 23.04.2010 року та додаткової угоди до нього.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Факт порушення відповідачем договірних зобовязань підтверджується матеріалами справи та не ос порений відповідачем по суті.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач зобовязання по договору-доручення № СПВБ-0052 від 23.04.2010 року та додаткової угоди до нього виконав з порушеннями.

Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України у разі порушення учасником господарських правовідносин правил здійснення господарської діяльності зобовязаний сплатити штрафні санкції передбачені договором або законом.

Враховуючи зазначене, нарахування позивачем штрафу суд визнає обґрунтованим, а тому позовна вимога про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 8797, 00 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 525, 526, 901 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрінфорс»(02222, м. Київ, вул. Теодора Драйзера, 38, кв. 91; код ЄДРПОУ 32377530) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус»(01010, м. Київ, вул.. А. Іванова, 21/17-1; код ЄДРПОУ 20448234) штраф у розмірі 8 797 (вісім тисяч сімсот девяносто сім) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання 29.10.2010 року