Рішення № 12211963, 14.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/65014.10.10 За позовомАкціонерного комерційного банку «Трансбанк» До           1. Товариства з обмеженою відповідальністю ДКД 04»

2. Товариств аз обмеженою відповідальністю «Наталіка»

3. Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Партнери»

ПроСтягнення 37645477,38 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача           Гузіков В.В.

Від відповідача          1. не з’явились

                              2. не з’явились

                              3. не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про солідарне стягнення з відповідачів - з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКД 04», Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталіка»та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Партнери»заборгованість по Кредитному договору № 2226 від 31 березня 2008 p., що укладений між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДКД 04»грошові кошти в сумі 37 645 477 грн. 38 коп. та з метою стягнення заборгованості по Кредитному договору № 2226 від 31 березня 2008 p., що укладений між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДКД 04»звернути стягнення на цінні папери, а саме: акції прості іменні ВАТ «Телеканал «Тоніс»в кількості 124 000 штук., які є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталіка», з метою стягнення заборгованості по Кредитному договору № 2226 від 31 березня 2008 p., що укладений між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДКД 04»звернути стягнення на цінні папери, а саме: акції прості іменні ВАТ «Телеканал «Тоніс»в кількості 598 500 штук, які є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Партнери», з метою стягнення заборгованості по Кредитному договору № 2226 від 31 березня 2008 p., що укладений між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДКД 04»звернути стягнення на цінні папери, а саме: акції прості іменні ВАТ «Телеканал «Тоніс»в кількості 418 970 штук, які є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКД 04».

В процесі розгляду справи представник позивача надав заяву про збільшення позовних вимог, а саме просить визнати відповідачів солідарними боржниками перед позивачем на суму 50325926,49 грн. Стягнути з відповідачів солідарно 50325926,49 грн. наступним чином:

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКД 04»- виключно за рахунок звернення стягнення на заставлене майно –акції прості іменні ВАТ «Телеканал «ТОНІС»в кількості 418970 штук; грошових коштів чи будь-якого іншого майна, виявленого державним виконавцем при виконанні судового рішення;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталіка»- виключно за рахунок звернення стягнення на заставлене майна –акції прості іменні ВАТ «Телеканал «ТОНІС»в кількості 124000 штук;

- з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Партнери»- виключно за рахунок звернення стягнення на заставлене майно –акції прості іменні ВАТ «Телеканал «ТОНІС»в кількості 598500 штук.

Відповідач-3 позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 10.12.2009р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2008 р. між Акціонерним комерційним банком «Трансбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДКД 04»було укладено кредитний договір № 2226 та додаткові угоди № 1 від 06.06.08 p., № 2 від 27.06.2008 p., № 3 від 22.08.2008 p., № 4 від 29.08.2008 p., № 5 від 31.10.2008 p., №5/1 від 28.11.08 p., № 6 від 31.12.2008 року до нього. За умовами Кредитного договору Позивач надав, а Відповідач 1 зобов'язався повернути у строк до 30 березня 2009 року (включно) грошові кошти в межах відновлювальної кредитної лінії лімітом 25 400 000 грн. та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 23,5% річних за використану частину кредитних коштів та 0,1% річних за невикористану частину кредитних коштів.

Відповідно до умов п.п. 3.2. та 8.2.2. Кредитного договору Відповідач 1 зобов'язався повністю повернути кредит, сплачувати Позивачу проценти за користування Кредитом щомісячно (або у встановлений договором термін), не пізніше останнього робочого банківського дня.

Відповідно до умов п. 9.3. Кредитного договору на заборгованість по сплаті процентів нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.

Пунктом 9.4. Кредитного договору встановлено, що у випадку несвоєчасного погашення кредиту Відповідач 1 сплачує Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від непогашеної суми заборгованості за Кредитом за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно з умовами п. 8.2.2. Відповідач 1 зобов'язався повністю повернути Кредит, сплатити Проценти за користування Кредитом, нараховані Кредитором у порядку і на умовах, встановлених цим Договором, а також виконати всі інші зобов'язання за цим Договором перед Кредитором.

Згідно з умовами п. 8.2.6. Відповідач 1 зобов'язався, що у випадку несвоєчасного погашення Кредиту та/або нарахованих Процентів сплатити Кредиторові пеню і штрафи відповідно до р. 9 цього Договору.

Згідно з умовами п. 9.8. Кредитного договору за невиконання своїх обов'язків, передбачених пунктами 8.2.1.-8.2.13., 8.2.15., 8.2.16. цього Договору Позичальник за вимогою Кредитора зобов'язується сплатити штраф у розмірі 25 процентів від суми, зазначеної в п. 1.1. цього договору за кожний випадок відповідного порушення.

Однак, Відповідачем 1 умови Кредитного договору не виконані, кредит у визначений термін не повернуто, не сплачено відсотки за весь термін користування кредитом, порушено інші умови договору.

Згідно п. 4.2. Кредитного договору виконання зобов'язань Відповідача 1 забезпечуються будь-яким майном, що належить йому на праві власності, на яке може бути звернене стягнення відповідно до чинного законодавства України.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором було укладено:

-          Договір застави цінних паперів № 2226/2 від 26.08.2008 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Партнери», згідно з яким Позивачу надані в заставу акції прості іменні ВАТ «Телеканал «Тоніс»в кількості 598 500 штук ;

-          Договір застави цінних паперів № 2226/1 від 31.03.2008 р. та додаткові угоди до нього: № 1 від 06.06.2008 р, № 2 від 27.06.2008 p., № 3 від 22.08.2008 р. з Відповідачем 1, згідно з яким Позивачу надані в заставу акції прості іменні ВАТ «Телеканал «Тоніс»в кількості 418 970 штук ;

-          Договір застави цінних паперів № 2226 від 31.03.2008 р. та додаткові угоди до нього: № 1 від 06.06.2008 р, № 2 від 27.06.2008 p., № 3 від 29.08.2008 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Наталіка», згідно з яким Позивачу надані в заставу акції прості іменні ВАТ «Телеканал «Тоніс»в кількості 124 000 штук.

За твердженням позивача, відповідно до умов Кредитного договору, договорів забезпечення та вимог законодавства Відповідач 1 (Боржник) та Відповідач 2 і Відповідач 3 відповідають перед Позивачем солідарно.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором в частині сплати процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно.

Відповідно до ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Факт наявності боргу у Відповідача-1 за кредитним договором у сумі 25300 000 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачами не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з відповідачів солідарно.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що прострочена заборгованість відповідача за нарахованими процентами складає 9430187,27 грн., і тому ця сума також має бути стягнута з відповідачів солідарно.

Умовами кредитного договору передбачена сплата відповідачем-1 пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань. Отже, порушення відповідачем-1 строків сплати кредиту та процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідачів пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору з врахуванням вимог ч.6 ст. 232Господарського кодексу України, відповідно до якої нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, з відповідачів солідарно належить стягнути пеню 2351837,07 грн. за несвоєчасне повернення кредиту та 742657,06 грн. пені за несвоєчасну сплату процентів.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів солідарно штраф у розмірі 6350 00, 00грн., відповідно до п.9.8 кредитного договору.

Згідно з умовами п. 9.8. Кредитного договору за невиконання своїх обов'язків, передбачених пунктами 8.2.1.-8.2.13., 8.2.15., 8.2.16. цього Договору Позичальник за вимогою Кредитора зобов'язується сплатити штраф у розмірі 25 процентів від суми, зазначеної в п. 1.1. цього договору за кожний випадок відповідного порушення.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України ст. 551 Цивільного кодексу України та п. 3 статті 83 чинного Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, що приймає рішення, має право у певних випадках (якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора) зменшувати розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання; це ж питання врегульовано і в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 № 02-5/293 “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань”.

Господарський суд, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідачів, які порушили зобов’язання, об‘єктивно оцінив всі надані сторонами докази неналежного виконання відповідачем своїх зобов‘язань, причини неналежного виконання зобов‘язання, надмірно великі порівняно із збитками кредитора належні до сплати штрафні санкції, вважає за доцільне зменшити штраф передбачений п.9.8 кредитного договору до 350000грн.

Таким чином, штраф відповідно до п.9.8 кредитного договору у розмірі 350000 грн. підлягає солідарному стягненню з відповідачів.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника за Кредитним договором, були укладені наступні договори:

-          Договір застави цінних паперів № 2226/2 від 26.08.2008 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Партнери», згідно з яким Позивачу надані в заставу акції прості іменні ВАТ «Телеканал «Тоніс»в кількості 598 500 штук ;

-          Договір застави цінних паперів № 2226/1 від 31.03.2008 р. та додаткові угоди до нього: № 1 від 06.06.2008 р, № 2 від 27.06.2008 p., № 3 від 22.08.2008 р. з Відповідачем 1, згідно з яким Позивачу надані в заставу акції прості іменні ВАТ «Телеканал «Тоніс»в кількості 418 970 штук ;

-          Договір застави цінних паперів № 2226 від 31.03.2008 р. та додаткові угоди до нього: № 1 від 06.06.2008 р, № 2 від 27.06.2008 p., № 3 від 29.08.2008 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю «Наталіка», згідно з яким Позивачу надані в заставу акції прості іменні ВАТ «Телеканал «Тоніс»в кількості 124 000 штук.

Згідно з ч. 2 ст. 1 Закону України «Про заставу»№ 2654-12 від 02.10.1992 p., в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Згідно зі ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Якщо предмет одного договору застави складають дві або більше речей (два чи більше прав), стягнення може бути звернено на всі ці речі (права) або на будь-яку з речей (на будь-яке з прав) за вибором заставодержателя. Якщо заставодержатель зверне стягнення на одну річ (право), він зберігає право наступного стягнення на інші речі (права), що складають предмет застави.

Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.

Реалізація заставленого майна, на яке звернено стягнення, провадиться державним виконавцем на підставі виконавчого листа суду або наказу господарського суду, або виконавчого напису нотаріусів у встановленому порядку, якщо інше не передбачено цим Законом чи договором. Розділами 4 вищевказаних Договорів застави передбачені підстави та порядок звернення стягнення на заставлене майно.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачами належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в частині 25300 000 грн. кредиту, 9430187 грн. 27 коп. процентів, 2351837 грн. 07 коп. пені по кредиту, 742657 грн. 06 коп. пені по відсотках, 350000 грн. штрафу, в решті частині позову про стягнення штрафу передбачений п.9.8 кредитного договору слід відмовити, з підстав вищезазначених.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКД 04»(04073, м. Київ, вул. Сирецька, буд. 37-А, код ЄДРПОУ 33192949, п/р 26001301003173 в АКБ «Трансбанк», МФО 300089); Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталіка»(02126, м. Київ, вул. Братиславська, буд. 8, код ЄДРПОУ 33228571, п/р 26003301003234 в АКБ «Трансбанк», МФО 300089); Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Партнери»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 11, код ЄДРПОУ 33302948, п/р 26007301003058 в АКБ «Трансбанк», МФО 300089) на користь Акціонерного комерційного банку «Трансбанк»(03150, м. Київ, вул. Фізкультури, 9, код ЄДРПОУ 16293211) 25300 000 (двадцять п’ять мільйонів триста тисяч) грн.. кредиту, 9430187 (дев’ять мільйонів чотириста тридцять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 27 коп. процентів, 2351837 (два мільйони триста п’ятдесят одну тисячу вісімсот тридцять сім) грн.. 07 коп. пені по кредиту, 742657 (сімсот сорок дві тисячі шістсот п’ятдесят сім) грн.. 06 коп. пені по відсотках, 350000 (триста п’ятдесят тисяч) грн. штрафу, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу наступним чином:

з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДКД 04»- виключно за рахунок звернення стягнення на заставне майно - акції прості іменні ВАТ «Телеканал «ТОНІС»в кількості 418 970 штук; грошових коштів чи будь - якого іншого майна, виявленого державним виконавцем при виконанні судового рішення;

з Товариства з обмеженою відповідальністю «Наталіка»- виключно за рахунок звернення стягнення на заставне майно - акції прості іменні ВАТ «Телеканал «ТОНІС»в кількості 124 000 штук;

з Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалтингова компанія «Партнери»- виключно за рахунок звернення стягнення на заставне майно - акції прості іменні ВАТ «Телеканал «ТОНІС»в кількості 598 500 штук.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

В решті частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           І.І.Борисенко

Повне рішення складено: 04.11.2010р.