Рішення № 12211809, 20.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/52020.10.10 За позовом Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверест-Тур»

про стягнення заборгованості, штрафних санкцій та розірвання договору

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від Позивача           Сербулов О.В. –предст.

Від Відповідача не з’явилися

Обставини справи:

Державне підприємство «Адміністрація річкових портів»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверест-Тур»та просить стягнути з Відповідача на користь Позивача 15 251,25 грн. основного боргу, 134,92 грн. пені, 2 062,22 грн. інфляційних втрат, 679,02 грн. –3% річних від суми заборгованості, та розірвати Договір про надання послуг від 01.11.2010 № 01/11-01, укладений між сторонами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань за Договором № 01/11-01 про надання послуг від 01.11.2008 в частині оплати наданих Позивачем послуг Відповідачу.

Відповідач відзиву на позов не надав, повноважні представники Відповідача у судове засідання не з’явились, про причини неявки представників суд належним чином не повідомили, жодних заяв та клопотань від сторони не надійшло.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.11.2008 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріверест-Тур» (далі –Відповідач, Замовник) та Державним підприємством «Адміністрація річкових портів»(далі –Позивач, Виконавець) укладено Договір № 01/11-01 про надання послуг (далі –Договір), відповідно до умов якого Позивач зобов’язався надати Відповідачу спеціалізовані послуги по обслуговуванню на платній основі плавзасобів Відповідача, а останній, в свою чергу, взяв на себе зобов'язання приймати та оплачувати надані послуги.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір № 01/11-01 від 01.11.2008р. є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з пунктів 3.2.1, 4.1, 4.2, 4.3, 4.4 Договору, Замовник зобов’язаний здійснювати своєчасну оплату послуг Виконавця, проводиться протягом 5 днів з дати отримання рахунку, виставленого Виконавцем. Здавання послуг Виконавцем та прийняття їх Замовником оформлюється Актом здавання-приймання послуг, який підписується повноважними представниками сторін, підписання якого представником Замовника є підтвердженням відсутності претензій з його боку.

В ході розгляду спору встановлено, що внаслідок неналежного виконання зобов’язань по оплаті наданих Позивачем послуг за Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріверест-Тур»станом на 28 липня 2010 утворилась заборгованість в розмірі 15 251,25 грн.

Таким чином, Позивач свої зобов’язання за Договором № 01/11-01 про надання послуг від 01.11.2008 виконав в повному обсязі, про що свідчать акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а Відповідач вчасно не розрахувавшись по Договору за отримані послуги, порушив взяті на себе договірні зобов’язання, внаслідок чого заборгував перед Позивачем 15 251,25 грн.

25.02.2010 Державне підприємство «Адміністрація річкових портів»зверталося до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверест-Тур»з претензією щодо сплати заборгованості за Договором надання послуг від 01.11.2008 № 01/11-01.

Відповіді на зазначену претензію Позивачем не отримано, належного реагування з боку Відповідача не встановлено.

Станом на час розгляду спору зобов’язання щодо оплати наданих Позивачем послуг Відповідачем не здійснені. Доказів повної оплати заборгованості, про яку заявлено у позовній заяві, Відповідачем до матеріалів справи не надано.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Як встановлено ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з наданими суду доказами Відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо сплати наданих Позивачем послуг за Договором надання послуг від 01.11.2008 № 01/11-01.

Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення (ч. 2 ст. 612 ЦК України).

В ч. 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов’язання.

Відповідачем не надано до суду жодних доказів на спростування своєї вини в невиконанні зобов’язання з оплати наданих Позивачем послуг згідно з Договором. Факт наявності заборгованості у Відповідача перед Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, у зв’язку чим, суд вважає заявлені вимоги про стягнення з Відповідача 15 251,25 грн. обґрунтованими, а отже такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що в разі прострочення Замовником строку оплати платежу, Замовник сплачує Виконавцю пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Сума пені за Договором, що заявлена до стягнення з Відповідача, розрахована відповідно до вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»та положень ч. 6 ст. 232 ГК України виходячи з облікової ставки, встановленої НБУ у відповідний період з урахуванням виникнення зобов’язання щодо оплати по сумах, які підлягали оплаті у визначений час та за період прострочення, і підлягає стягненню з Відповідача в розмірі 134,92 грн.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд погоджується з розрахунком суми боргу з урахуванням індексу інфляції, наданим Позивачем, і вважає його обґрунтованим. Сума 3% річних розрахована Позивачем відповідно до періодів прострочення і підлягає стягненню з Відповідача в силу положень закону.

Серед іншого, п. 1 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов'язання настає такий правовий наслідок, встановлений договором або законом, як припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Пунктом 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Пунктом 6.4 Договору сторони погодили, що цей договір може бути розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору іншою стороною.

Листами від 15.04.2010 та 15.06.2010 Позивач звертався до Відповідача з вимогами щодо погашення боргу, що виник за Договором, а також, посилаючись на пункт 6.4 Договору, ставив питання про розірвання Договору у зв’язку з порушенням Відповідачем пунктів 3.2.2-3.2.4 Договору.

Відповіді на зазначені листи Відповідач Позивачу не надав.

Відповідно до ч. 3 ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З урахуванням викладеного, суд визнає обґрунтованими вимоги про розірвання Договору про надання послуг від 01.11.2010 № 01/11-01, укладеного між сторонами, підлягають задоволенню.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверест-Тур»(04070, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, б. 2-Л, код ЄДРПОУ 33787128) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»(04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, код ЄДРПОУ 33404067) 15 251,25 грн. основного боргу, 134,92 грн. пені, 2 062,22 грн. інфляційних втрат, 679,02 грн. –3% річних від суми заборгованості.

Розірвати Договір про надання послуг від 01.11.2010 № 01/11-01, укладений між Державним підприємством «Адміністрація річкових портів»(04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, код ЄДРПОУ 33404067) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ріверест-Тур»(04070, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, б. 2-Л, код ЄДРПОУ 33787128).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріверест-Тур»(04070, м. Київ, вул. Набережно-Лугова, б. 2-Л, код ЄДРПОУ 33787128) на користь Державного підприємства «Адміністрація річкових портів»(04071, м. Київ, вул. Електриків, 14, код ЄДРПОУ 33404067) 266,27 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                           О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 05.11.2010