Рішення № 12211541, 04.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/38104.11.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Б.С.Б.»;

доКооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Полярний»;

пророзірвання договору;

Суддя Мандриченко О.В.

Представники:

Від позивача:Кострюков Д.В., представник, довіреність б/н від 20.08.2010 р.;

Від відповідача: Братчук В.В., представник, довіреність б/н від 19.08.2010 р.;

Обставини справи:

Позивач у поданій до Господарського суду позовній заяві просить розірвати договір №2 від 01.02.2008р. спільної співпраці у сфері зведення павільйону під мийку та його використання для надання з миття та чистки автомобілів, стягнути з відповідача витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з мотивів, вказаних у позовній заяві.

02.11.2010р. позивачем до Господарського суду подана заява про уточнення позовних вимог, в якій останній просить вважати розірваним договір №2 від 01.02.2008р. спільної співпраці у сфері зведення павільйону під мийку та його використання для надання з миття та чистки автомобілів; визнати за позивачем право власності на обєкт нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 772,9 кв.м.

У судовому засіданні 04.11.2010 р. представником позивача було подане клопотання про уточнення позовних вимог, в якому останній просить розірвати договір №2 від 01.02.2008 р. спільної співпраці у сфері зведення павільйону під мийку та його використання для надання з миття та чистки автомобілів; визнати за позивачем право власності на обєкт нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею 772,9 кв.м.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у наданому відзиві на позов та представник останнього у судовому засіданні позовні вимоги позивача визнав.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд -

В С Т А Н О В И В:

01.02.2008 року між Кооперативом по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Полярний»(«сторона 1») та Приватним підприємцем ОСОБА_1 («сторона 2») було укладено договір №2 спільної співпраці у сфері зведення павільйону під мийку та його використання для надання послуг з миття та чистки автомобілів. У відповідності до даного договору «сторона 1»надає земельну ділянку, яка їй належить для будівництва павільйону для надання послуг з миття та чистки автомобілів.

20.08.2010 року між Кооперативом по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Полярний», СПД фізичною особою ОСОБА_1 та ТОВ «Б.С.Б.»було підписано угоду, у відповідності до якої СПД фізична особа ОСОБА_1 передає ТОВ «Б.С.Б.»всі свої права та обовязки щодо договору №2 про спільну діяльність у сфері зведення павільйону під мийку та його використання для надання послуг з миття та чистки автомобілів.

15.11.2000 р. Київською міською радою виданий державний акт на право постійного користування землею Кооперативу по будівництву та експлуатації індивідуальних гаражів «Полярний», згідно з яким останньому надана у постійне користування земельна ділянка площею 6,8937 га для будівництва та експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів, що знаходяться в особистій власності громадян.

Матеріалами справи підтверджується, що розпорядженням Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації №110 від 18.02.2008 р. Кооперативу «Полярний»по будівництву та експлуатації гаражів для зберігання транспортних засобів, що знаходяться у приватній власності громадян, якому рішенням Київської міської ради від 02.12.1999 р. №125/627 відведена земельна ділянка на вул. Петра Дегтяренка у Мінському районі м. Києва, присвоєна поштова адреса: АДРЕСА_1.

03.03.2010 р. між позивачем та СПД фізичною особою ОСОБА_2 укладений договір доручення №03/03/10, за умовами якого позивач доручив, а СПД фізична особа ОСОБА_2 взяв на себе зобовязання від імені позивача та за рахунок останнього вчинити юридичні дії, визначені п. 1.2. договору.

Пунктом 1.2. договору доручення передбачено, що СПД фізична особа ОСОБА_2 бере на себе зобовязання побудувати обєкт нерухомості, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (загальною площею 772,9 кв.м.).

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені Законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідачем правових підстав для відмови у задоволенні позовних вимог позивачу не наведено.

З урахуванням викладеного суд вважає вимоги позивача в частині розірвання договору №2 від 01.02.2008р. спільної співпраці у сфері зведення павільйону під мийку та його, укладеного між позивачем та відповідачем такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 316 ЦК України визначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом (стаття 319 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 статті 134 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання, який здійснює господарську діяльність на основі права власності, на свій розсуд, одноосібно або спільно з іншими суб'єктами володіє, користується і розпоряджається належним йому (їм) майном.

Якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обовязковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмеження цих прав, зокрема, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрало законної сили.

Пунктом 10 додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5, який визначає перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на обєкти нерухомого майна, такими документами, серед іншого, є договори, за якими відповідно до законодавства передбачається перехід права власності, зокрема договори купівлі-продажу.

Частина 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»встановлює, що державна реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав, який зобовязаний надавати інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження в порядку, встановленому законом.

Пунктом 5 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація обєктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в межах одного населеного пункту кількома БТІ не допускається (пункт 1.3 Положення).

Державна реєстрація права власності на нерухоме майно (далі реєстрація права) це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно, у звязку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням обєктів нерухомого майна на підставі правовстановлюючих документів коштом особи, що звернулася до БТІ (пункт 1.4 Положення).

Відповідно до п. 2 рішення Київської міської ради від 20.06.2002 № 74/74 «Про затвердження Тимчасового положення про державну реєстрацію обєктів нерухомого майна та права власності на них в місті Києві»державну реєстрацію обєктів нерухомого майна та права власності на них в місті Києві здійснює Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна».

Враховуючи, що обєкт нерухомого майна знаходиться в межах міста Києва, державну реєстрацію права власності на нього має здійснювати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна».

Статтею 321 Цивільного кодексу України закріплено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).

Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України).

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у звязку з чим, позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Розірвати договір №2 від 01.02.2008р. спільної співпраці у сфері зведення павільйону під мийку та його використання для надання з миття та чистки автомобілів укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Б.С.Б.»(м. Київ, вул. Вишгородська, 40/14, кв. 73, код ЄДРПОУ 37245135) та Кооперативом по будівництву та обслуговуванню індивідуальних гаражів «Полярний»(інд. 04201, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23698813).

3.Визнати право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.С.Б.»(м. Київ, вул. Вишгородська, 40/14, кв. 73, код ЄДРПОУ 37245135) на нежиле приміщення, загальною площею 772,9 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ( літера «А»).

4.Стягнути з Кооперативу по будівництву та обслуговуванню індивідуальних гаражів «Полярний»(інд. 04201, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 23698813) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Б.С.Б.»(м. Київ, вул. Вишгородська, 40/14, кв. 73, код ЄДРПОУ 37245135) 85 (вісімдесят пять) грн. витрат по сплаті держмита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

5.Надати наказ після набрання рішенням законної сили.

СуддяО.В. Мандриченко

Дата складання рішення 08.11.2010 р.