Рішення № 12211501, 01.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 10/32801.11.10

За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Ш.С.Г.»

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАГА АРТ»

про стягнення заборгованості та пені

суддя Котков О.В.

Представники сторін:

від позивача: не з’явились;

від відповідача: не з’явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ш.С.Г.»(надалі ТОВ «Ш.С.Г.», позивач) звернувся до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАГА АРТ»(надалі ТОВ «ПРАГА АРТ», відповідач) суми в розмірі 18372,80 грн., в тому числі суми основного боргу у розмірі 15500,00 грн., суми пені в розмірі 2872,80 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідачем не виконані зобов’язання за договором № 145 М на організацію міжнародних перевезень автомобільним транспортом від 29.08.2008 року щодо оплати наданих послуг. У зв’язку з наявною заборгованістю відповідача посилаючись на положення Цивільного кодексу України позивач просить стягнути суму боргу в розмірі 15500,00 грн. з відповідача разом із нарахованою пенею.

В судове засідання призначене згідно ухвали суду від 14.10.2010 року представник позивача не з’явився, вимог суду викладених в ухвалі не виконав. При цьому, докази, наявні в матеріалах справи є достатніми для прийняття рішення у справі. Інформації щодо відмови позивача від позову або ж відомостей про сплату заборгованості в сумі заявленій до стягнення відповідачем, суду станом на час прийняття рішення у справі не повідомлено.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду та позовна заява направлялись на адресу ТОВ «ПРАГА АРТ», згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (витяг станом на 27.09.2010 року наявний у матеріалах справи).

Ухвали суду, що надсилались за адресою вказаною у довідці були повернуті поштовим відділенням з відміткою про незнаходження підприємства за вказаною адресою.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами, про що відповідача попереджено ухвалою від 07.09.2009р..

Розглянувши подані документи, заслухавши доводи позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29 серпня 2008 року між ТОВ «Ш.С.Г.»та ТОВ «ПРАГА АРТ»укладено договір № 145 М на організацію міжнародних перевезень автомобільним транспортом, згідно з яким замовник (позивач у справі) доручає, а виконавець (відповідач у справі) бере на себе зобов’язання організувати доставку вантажу/товару замовника у відповідності до погоджених сторонами у заявках маршрутах. Замовник оплачує виконане доручення в сумі, погодженій сторонами у заявці (п.1.2 договору).

За умовами договору (п. 3.1) платежі та взаємні розрахунки по виконанню доручення здійснюються згідно виставленого рахунку виконавця і заявки. Рахунки виконавця підлягають оплаті протягом 10 банківських днів з моменту отримання замовником документів, перерахованих в п. 4 даного договору.

Надання послуг, щодо оплати яких виник спір підтверджується договором-заявкою на разове перевезення № 536 М від 30.07.2009 року, яка підписана сторонами та скріплена печатками обох підприємств, актом виконаних робіт № 152 від 07.08.2009 року на суму 15 500,00 грн. Вказвні документи у належним чином засвідчених копіях наявні у матеріалах справи. Також до матеріалів справи позивачем надано рахунок-фактури № 152 від 07.08.2009 року.

Відповідно до п. 9.1 договору, договір вступає в силу з моменту його підписання обома сторонами і діє до 31.12.200_ року; при відсутності, до закінчення строку дії даного договору, письмових вимог сторін по розірванню даного договору, він вважається продовженим на один рік. Доказів розірвання договору, припинення договірних відносин в період наданих послуг згідно акту № 152 від 07.08.2009 року, за вказаним договором суду не представлено, у зв’язку з чим такі підтверджують виконання позивачем договірних зобов’язань та надання послуг в межах укладеного договору.

Заборгованість відповідача перед позивачем по договору складає 15 500,00 грн. та станом на час вирішення спору у вказаній сумі не погашена, доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з положеннями частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Договір є обов’язковим для виконання сторонами в силу положень ст. 629 ЦК України.

З урахуванням положень п. 3.1 договору та погоджених у заявці умов оплати, строк виконання зобов’язань щодо оплати послуг згідно заявки № 536 М від 30.07.2009 року на час розгляду справи є таким, що настав.

Враховуючи відсутність доказів повної оплати наданих послуг в межах договору № 145 М від 29.08.2008 року, вимоги про стягнення суми основного боргу в розмірі 15 500,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.

Згідно п. 6.3.2 договору № 145 М від 29.08.2008 року у випадку прострочення оплати, замовник зобов’язується оплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

В силу положень ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Умовами договору, зокрема п. 6.3.2 договору визначено, що у випадку прострочення оплати, замовник зобов’язується оплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, та жодним чином не встановлено строку її нарахування.

Розрахунок пені здійснений позивачем не відповідає вимогам ЦК України та ГК України, оскільки діючим господарським законодавством не передбачена можливість нарахування пені більше ніж за півроку і цей строк є присікальним. Окрім того, розрахунок проведено без врахування строку настання платежу за надані послуги, тобто не від дня коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Як про те зазначено у п. 18 Листа Вищого господарського суду України від 11.04.2005р. № 01-8/344 господарський суд у розгляді справи не зобов'язаний здійснювати «перерахунок»замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору.

Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів - з урахуванням обставин конкретної справи залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у зв'язку з недоведеністю позовних вимог.

          Ухвалами суду від 03.09.2010 року, від 16.09.2010 року, від 14.10.2010 року позивача зобов’язано надати: обгрунтований розрахунок пені з врахуванням настання строку виконання зобов’язань (п. 3.1 договору –для встановлення дати з якої необхідно обраховувати пеню) та з урахуванням обмежень по строку нарахування встановлених ч. 6 ст. 232 ГК України (підстави нарахування пені більше ніж за півроку).

          Зазначені вимоги суду, які є обов’язковими до виконання в силу положень ст. 4-5, 115 ГПК України, позивачем не виконані, у зв’язку з чим вимоги про стягнення пені суд залишає без розгляду.

Згідно п.5 частини першої ст. 81 ГПК України, господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з’явився на виклик у засідання господарського суду і його нез’явлення перешкоджає вирішенню спору.

Факту прострочення сплати суми заборгованості за договором № 145 М на організацію міжнародних перевезень автомобільним транспортом від 29.08.2008 року відповідачем не спростовано, відзиву на позов на вимоги суду не надано, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Судові витрати позивача про сплату державного мита у сумі 155 грн. та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Відповідно до ч. 2 п. 4.2 Роз’яснення президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998р. № 02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу 6 Господарського процесуального кодексу України»якщо позивач завищив ціну позову, або у процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, або господарський суд відмовив у стягненні певних сум, державне мито у цій частині не повертається.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 81, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАГА АРТ»(03194, м. Київ, бул. Кольцова, 1-А, р/р 26001101163478 в КРД «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, МФО 322904, з рахунку виявленого під час виконання судового рішення, ідент. код 35714748) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ш.С.Г.»(01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 100; 03035, м. Київ, вул. Кудряшова, 3, офіс 6, р/р 26007031257951 в КМФ АКБ «Укрсоцбанк», м. Києва, МФО 322012, ідент. код 19263995) 15 500,00 грн. (п’ятнадцять тисяч п’ятсот гривень) заборгованості, 155,00 грн. (сто п’ятдесят п’ять гривень) витрат по сплаті державного мита, 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позов залишити без розгляду.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Котков