Рішення № 12211389, 03.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/39303.11.10 За позовом Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»

доВідкритого акціонерного товариства «Експериментальний завод

залізобетонних шпал»

простягнення заборгованості у сумі 13439547,69 грн. та звернення стягнення на заставлене майно

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивачаБелименко О.В., начальник, відділу, дов. №1166 від 10.12.2009;

від відповідачаВінокурова Р.О., представник за дов. №14 від 28.09.2010.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2010 року Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк»(далі позивач) звернувся до Господарського суду м. Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Експериментальний завод залізобетонних шпал»(далі відповідач) про стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитним договором №90/2006 від 01.09.2006 (далі Кредитний договір) та додатковими угодами до нього в сумі 13 439 457,69 грн., яка складається з:

- заборгованості по кредиту, що підлягає достроковому стягненню в сумі 9 549 107,15 грн.;

- простроченої заборгованості по кредиту в сумі 2 075 892,85 грн.;

- поточної заборгованості по процентах в сумі 44 930,28 грн.;

- простроченої заборгованості по процентах в сумі 1 450 955,01 грн.,

- пені за несвоєчасне погашення кредиту в сумі 74 917,26 грн.,

- пені за несвоєчасне погашення процентів в сумі 228 655,14 грн.

- штрафу за порушення умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки в сумі 5 000 грн.

- штрафу за порушення умов договорів застави щодо страхування предметів застави в сумі 10000 грн.

У рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором №90/2006 від 01.09.2006 звернути стягнення на предмет іпотеки - майновий комплекс загальною площею 10249,00 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 52, який належить ВАТ «Експериментальний завод залізобетонних шпал»на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс, виданого Головним Управлінням майна Київської міської державної адміністрації серія МК №010002925 30.032000, зареєстрованого Київським міським БТІ 05.04.2000.

У рахунок часткового погашення заборгованості за Кредитним договором звернути стягнення на предмет застави:

- автомобіль ЗИЛ ММЗ 45021, кузов НОМЕР_1 самоскид, рік випуску 1986, реєстраційний НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3, видане МРЕВ-9 ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 20.04.2004,

- автомобіль МАЗ 53371 029, кузов НОМЕР_4, рік випуску 1994, реєстраційний НОМЕР_5, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_6, видане МРЕВ-9 ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 20.04.2004,

- автомобіль DAEWOO LANOS D4XS513, кузов НОМЕР_7 седан, рік випуску 2003, реєстраційний НОМЕР_8, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_9, видане МРЕВ-6 ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 26.02.2003;

- обладнання згідно переліку, наведеному в п. 2.1. договору застави № 90/3/2006 від 04.09.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С., номер за реєстром 2067/з.

Позовні вимоги мотивовані наступним:

-1 вересня 2006 року між сторонами у справі було укладено Кредитний договір, за умовами якого Банк відкрив Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію для ведення поточної діяльності з лімітом в сумі 18 000000 грн. на строк з 1 вересня 2006 року до 31 серпня 2011 року, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 18% річних, а по простроченій заборгованості - виходячи з процентної ставки 19% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості;

-позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, перерахувавши Позичальнику кредит в сумі 18000000 грн. на його поточний рахунок №260093597.980 в Першій Київській філії ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 300294.

-однак, Позичальник, в порушенням умов Кредитного договору не сплачує щомісячні платежі по кредиту та проценти за користування кредитними коштами, в звязку з чим, у останнього виникла заборгованість в сумі 13439457,69 грн.

Ухвалою суду від 09.09.2010 було порушено провадження у справі № 34/393, розгляд справи було призначено на 29.09.2010.

У звязку з неявкою представника відповідача в судове засідання 29.09.2010 та невиконання ним ухвали суду про порушення провадження у справі від 09.09.2010 ухвалою суду від 27.09.2010 відкладено розгляд справи на 13.10.2010.

30.09.2010 до загального відділу суду від позивача, в порядку ст. 22 ГПК України надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач, в звязку з збільшенням заборгованості за рахунок нарахованих процентів за користування кредитом та пені за період з 08.05.2010 до 09.09.2010, просив стягнути з відповідача заборгованість в сумі 14518287,42 грн., яка складається з:

- 7888392,87 грн. заборгованості по кредиту, що підлягає достроковому стягненню;

- 3736607,13 грн. простроченої заборгованості по кредиту;

- 58193,25 грн. поточної заборгованості по процентах;

- 2243309,10 грн. простроченої заборгованості по процентах;

- 240795,31 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту;

- 335989,76 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів;

- 5000 грн. штрафу за порушення умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки;

-10000 грн. штрафу за порушення умов договорів застави щодо страхування предметів застави.

Інші вимоги позивача (щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та предмет застави) залишені без змін.

Вказана заява прийнято судом до розгляду.

Відповідач письмового відзиву, в порядку ст. 59 ГПК України не подав, проти позову заперечив з тих підстав, що кредитних коштів відповідач не отримував.

У ході проведення судового засідання 03.11.2010 представник відповідача звернувся до суду з клопотанням за вих. №26/89 від цієї ж дати та просив суд витребувати у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скляра О.С. документи, що мають міститись в архівах нотаріуса, що підтверджують повноваження Баляніна Володимира Олександровича на укладення договору іпотеки №90/2/2006 від 04.09.2006, р/н 2066, договору застави №90/3/2006 від 04.09.2006 р/н 2067 від імені ВАТ «Експериментальний завод залізобетонних шпал».

Мотивуючи подане клопотання представник відповідача пояснила, що зазначені документи можуть підтвердити або спростувати право, повноваження та правомочність Баляніна В.О. на укладення від імені Товариства договорів застави, іпотеки ат в тому числі кредитного договору, а також підтвердити відсутність підстав вважати їх недійсними або нікчемними з моменту укладення.

За змістом частини 1 статті 38 ГПК України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Відповідач, всупереч статті 33 ГПК України не довів суду того, що факту не мав змоги самостійно витребувати та надати суду відповідні документи, і крім всього іншого стосуються саме відповідача, а не будь-якого іншого субєкта господарювання.

При цьому, подальше відкладення розгляду справи призвело б до виходу за межі строку розгляду справи.

Після відмови судом у заявленому відповідачем клопотанні про витребування доказів, представником відповідача усно заявленого клопотання про продовження строку розгляду даної справи.

Згідно з частиною статті 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.

Суд, у задоволенні заявленого клопотання відмовив, в звязку з тим, що не вбачає необхідності продовжувати строк розгляду справ та наявності виняткового випадку для такого продовження.

Крім того, судом враховано, що:

1) згідно ч.3 ст. 22 ГПК України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи;

2) те, що відповідач неодноразово подав різноманітні клопотання:

- про відкладення розгляду справи;

- про постановлення окремої ували судом щодо повідомлення прокуратури Голосіївського району м. Києва про факт можливої наявності в діях Бучко І.В., Ляша В.В. та Баляніна В.О. ознак злочинів, передбачених ч.5 ст.191, ч.2 ст.367 та ч.2 ст.368 КК України. Разом з тим, стаття 90 ГПК України встановлює лише право господарського суду, у випадку виявлення правопорушення, здійснювати превентивну роботу по впливу на діяльність юридичних осіб, державних та інших органів з допомогою окремих ухвал, а не закріплює обовязок за господарським судом.

3) заявляючи різноманітні клопотання які повязані з відкладанням розгляду даної справи, свідчить про навмисне затягування з боку відповідача строків розгляду справи по суті та розцінюється судом, як зловживання процесуальними правами, наданими учасникам судового процесу нормами чинного законодавства, що є недопустимим.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

1 вересня 2006 року між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком «Укргазбанк»в особі директора Першої Київської філії ВАТ АБ «Укргазбанк»Ляша В.П., який діяв на підставі Положення про філію та довіреності від 03.08.2006, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою С.М., запис в реєстрі №3654 (Банк) та Відкритим акціонерним товариством «Експериментальний завод залізобетонних шпал»(Позичальник) в особі Голови Правління Баляніна Володимира Олександровича, який діяв на підставі Статуту було укладено Кредитний договір, за умовами якого Банк відкриває Позичальнику невідновлювальну кредитну лінію для ведення поточної діяльності з лімітом в сумі 18 000 000 (вісімнадцять мільйонів) гривень на строк з 1 вересня 2006 року до 31 серпня 2011 року, із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи з 18% річних.

Відповідно до п.п.3.3.1 п.3.3 Кредитного договору Позичальник зобовязався сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із 18% річних, один раз на місяць не пізніше 5-го числа місяця наступного, за місяцем користування кредитом на рахунок №20688013597.980 в Першій Київській філії ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 300294, або на рахунок №36000231359701.980 (у разі погашення процентів у термін до останнього робочого дня місяця за який сплачується проценти), а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.1 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору.

Договір є погоджена дія двох або більше сторін спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частини 1, 2, 4 статті 202 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

Частиною 7 статті 179 ГК України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Заперечуючи проти позову, відповідач послався на та, що між Бучком Ігорем Володимировичем та представником Банку була змова в результаті якої відбулось отримання грошових коштів, не Позичальником за Кредитним договором, а фізичними особами Бучко І.В. та заступником директора Київської регіональної дирекції начальником Дарницького відділення №51 Банку Ляшем В.П.

В підтвердження укладення Кредитного договору з боку Товариства повноважною особою, представником Банку було надано суду належним чином засвідчені копії: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серія ААА №267657 від 01.09.2006, довідки з Головного управління статистики за №149 від цієї ж дати та довідки про взяття на облік платника податків від 31.08.2006 №208-2/29-004 (а.с.72-74, ІІ том), відповідно до яких підтверджується, що на момент укладення Кредитного договору Головою Правління був саме Балянін Володимир Олександрович.

За змістом статті 65 ГК України керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку, визначених установчими документами.

Частиною 3 статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Навіть у випадку відсутності повноважень у Баляніна В.О., відповідач, всупереч ст. 33 ГПК України не довів суду того факту, що Банк знав, або міг знати про відсутність у Голови Правління Товариства повноважень на укладення Кредитного договору.

Відповідно до ст. 239 ЦК України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.

Відповідно до статті 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

Частиною 3 статті 92 ЦК України передбачено, у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

В п. 9.2 роз'яснення Вищого господарського суду України від 12.03.99 року N 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»визначено, що наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т. ін.).

Сплата Товариством чергових траншів з 09.11.2007 до 05.02.2009 та сплата відсотків за користування кредитними коштами, починаючи з 05.10.2006 до 22.04.2010, навіть за інших Голів Правління (Носенко В.П. та Ярового В.В.) є схваленням правочину Товариством.

Що ж стосується наданого представником відповідача Акту державної податкової інспекції у Соломянському районі м. Києва про результати виїзної планової перевірки ВАТ «Експерементальний завод залізобетонних шпал»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004 до 31.03.2007 №10161/23-08-01056296 від 12.09.2007, з якого зокрема слідує, що підприємство використало отриманий кредит не за цільовим призначенням, суд зазначає наступне.

Положенням Національного банку України, від 06.07.2000, № 279 «Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків»зокрема визначено, що Банк зобов'язаний здійснювати контроль за цільовим використанням наданих кредитів відповідно до умов кредитного договору.

За умовами укладеного Кредитного договору, Банк має право проводити перевірки цільового використання кредиту та місці у Позичальника.

Відповідно до п.5.4 Кредитного договору Банк має право у кожному разі виявлення нецільового використання кредиту (його частини) стягувати штрафні санкції (неустойку) з Позичальника в розмірі 5000 грн.

Тобто, нецільове використання Товариством кредиту тягне за собою іншу відповідальність, зокрема можливість Банку додатково стягнути з Позичальника штрафні санкції, і ніяким чином не повязане з відсутністю в звязку з цим у Товариства обовязку повернути отриманий від Банку кредит.

Як слідує з матеріалів справи, відповідач звертався до Банку з наступними заявками на перерахування грошових коштів по Кредитному договору:

- №649 від 04.09.2006 на суму 15549890,07 грн.

- 705 від 28.09.2006 на суму 471978,30 грн.;

- №718 від 02.10.2006 на суму 44000 грн.;

- №724 від 03.10.2006 на суму 19457,40 грн.;

- №729 від 04.10.2006 на суму 636100 грн.;

- №745 від 12.10.2006 на суму 84000 грн.;

- №753 від 13.10.2006 на суму 395681,04 грн.;

- №773 від 20.10.2006 на суму 73830 грн.;

- №786 від 24.10.2006 на суму 39460,75 грн.;

- №791 від 25.10.2006 на суму 10000 грн.;

- №793 від 30.10.2006 на суму 24004,24 грн.;

- №801 від 30.10.2006 на суму 212272,29 грн.;

- №815 від 02.11.2006 на суму 8724,47 грн.;

- №825 від 03.11.2006 на суму 298972,80 грн.;

- №834 від 07.11.2006 на суму 30000 грн.;

- №842 від 08.11.2006 на суму 15339 грн.;

- №845 від 09.11.2006 на суму 38538,12 грн.;

- №877 від 22.11.2006 на суму 40000 грн.;

- №893 від 29.11.2006 на суму 7156,54 грн.

Банк, в свою чергу зобовязання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, відкривши Позичальнику позичковий рахунок №20633013597.980, з якого за період з 04.09.2006 до 26.11.2006 було видано кредит в сумі 17999405,02 грн., а саме:

04.09.2006 в сумі 17 850,07 грн.;

04.09.2006 в сумі 15 532 040,00 грн.;

28.09.2006 в сумі 471 978,30 грн.;

02.10.2006 в сумі 44 000,00 грн.;

03.10.2006 в сумі 19 457,00 грн.;

05.10.2006 в сумі 636 100,00 грн.;

12.10.2006 в сумі 84 000,00 грн.;

13.10.2006 в сумі 3 95 681,04 грн.;

20.10.2006 в сумі 73 830,00 грн.;

24.10.2006 в сумі 39 460,75 грн.;

25.10.2006 на суму 10000 грн.;

30.10.2006 на суму 24004,24 грн.;

30.10.2006 на суму 212272,29 грн.;

02.11.2006 на суму 8724,47 грн.;

03.11.2006 на суму 298972,80 грн.;

07.11.2006 на суму 30000 грн.;

08.11.2006 на суму 15339 грн.;

09.11.2006 на суму 38538,12 грн.;

22.11.2006 на суму 40000 грн.;

29.11.2006 на суму 7156,54 грн.

Факт належного виконання Банком умов Кредитного договору також підтверджується наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку №20633013597.980, з якої вбачається дата та сума виданого кредиту, з наступним призначенням: «надання кредиту в рахунок кредитної лінії згідно кредитного договору 90/2006 від 01/09/2006 та дата відповідного розпорядження».

В подальшому, 14.12.2007 між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Кредитного договору, в якому сторони погодили, що Банк встановив зменшення ліміту кредитної лінії по 375000 грн. щомісячно, починаючи з вересня 2007 року.

Також сторони погодили викласти п.п.3.3.1 п.3.3 Кредитного договору у наступній редакції:

«Використати кредит на зазначені в п.1.1 дійсного договору цілі і повернути кредит в сумі, отриманій згідно п.1.1 дійсного договору, згідно графіку, вказаного в п.1.2 цього договору, але не пізніше 31.08.2011 на рахунок №206310136983.980, відкритий в Дарницькому відділенні №51 ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478.

Сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із 18% річних, один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом на рахунок №206860136983.980 в Дарницькому відділенні №51 ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 320478, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.1 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або вдень дострокового розірвання цього договору».

26.03.2009 між сторонами укладено додаткову угоду №2 до Кредитного договору, якою сторони погодили викласти п.1.2 в наступній редакції:

«Банк встановлює зменшення ліміту кредитної лінії згідно наступного графіку:

-по 375000 грн. щомісячно починаючи з вересня 2007 року до лютого 2009 року;

-по 415178,57 грн. щомісячно, починаю з січня 2010 року до травня 2011 року;

-по 1414741,08 грн. щомісячно, починаючи з червня 2011 року».

При цього сторони погодили викласти п.п.3.2.11 п.3.3 та абз. 2 п.п.3.3.1 п.3.3 в наступній редакції:

«На залишок простроченої заборгованості за простроченим кредитом Банк має право нараховувати проценти, виходячи із 21% річних, починаючи з дня виникнення простроченої заборгованості (п.п.3.2.11 п.3.3).

Сплачувати проценти за кредит щомісячно, виходячи із 20% річних, один раз на місяць, не пізніше 5-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом на рахунок №206860136983.980 в Дарницькому відділенні №51 ВАТ АБ «Украгзабанк», МФО 320478, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п.1.1 цього договору, в день дострокового погашення заборгованості по кредиту, або в день дострокового розірвання цього договору (абз. 2 п.п.3.3.1 п.3.3)».

Однак, Позичальник свої зобов'язання за Кредитним договором не виконує, у звязку з чим, станом на 9 вересня 2010 року Позичальник не сплачує щомісячні платежі по кредиту та проценти за користування кредитними коштами, що підтверджується Виписками/особовий рахунок за період з 01/09/06 до 09/09/2010 та розрахунком заборгованості Позичальника за Кредитним договором.

В звязку з порушенням Позичальником умов Кредитного договору, Банк на підставі умов Кредитного договору та приписів Закону вимагає дострокового погашення заборгованості Позичальника за кредитом, включаючи нараховані проценти за користування кредитом та штрафні санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика»глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад»ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 509 ЦК України та ч. 1 ст. 173 ГК України, в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно зі ст. 193 ГК України, приписи якої кореспондуються з приписами ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Окрім цього, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим до виконання.

Як було встановлено судом, позивач належним чином виконав свій обов'язок щодо надання Позичальнику грошових коштів (Кредиту) в межах Кредитного договору.

Однак, відповідач, отримавши вищезазначену суму Кредиту та користуючись грошовими коштами, в порушення умов Кредитного договору, вимог ст.ст. 526, 1054 ЦК України, свої зобов'язання за Кредитним договором належним чином не виконав.

Таким чином, станом на 09.09.2010 (з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог), у Позичальника перед Банком наявна заборгованість за Кредитним договором (заборгованість за кредитом та процентами, в тому числі прострочена і строкова) у розмірі 13926502,35 грн. яка складається з:

- 7888392,87 грн. заборгованості по кредиту, що підлягає достроковому стягненню;

- 3736607,13 грн. простроченої заборгованості по кредиту;

- 58193,25 грн. поточної заборгованості по процентах;

- 2243309,10 грн. простроченої заборгованості по процентах;

Згідно із ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань наступають наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 5.3. Кредитного договору, за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, Позичальник зобов'язаний сплатити Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного зобов'язання за кожен день прострочення платежу від дня виникнення такої прострочки до повного погашення заборгованості, але в межах строків позовної давності.

Відповідно до п.5.4 Кредитного договору Банк має право у кожному разі виявлення нецільового використання кредиту (його частини) стягувати штрафні санкції (неустойку) з Позичальника в розмірі 5000 (пять тисяч) грн.

Перевіривши проведений позивачем станом на 09.09.2010 розрахунок пені за несвоєчасне погашення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за користування ним сумі:

- 240795,31 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту;

- 335989,76 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів, суд встановив, що він відповідає матеріалам справи та умовам Кредитного договору, а відтак підлягає задоволенню.

В забезпечення виконання зобов'язань за Кредитним договором Банком прийнято:

-в іпотеку майновий комплекс загальною площею 10249,00 кв.м, який знаходиться за адресою: м.Київ, пр-т Відрадний, 52, на умовах договору іпотеки без оформлення заставної від 04.09.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С., номер за реєстром 2067/3 (із змінами та доповненнями від 24.04.2009). Нерухомість належить Відповідачу на підставі Свідоцтва про право власності на майновий комплекс, виданого Головним Управлінням майна Київської міської державної адміністрації серія МК №010002925 30.03.2000, зареєстрованого Київським міським БТІ 05.04.2000. Обтяження нерухомого майна іпотекою зареєстроване в Державному реєстрі іпотек, що підтверджується витягом про реєстрацію в Державному реєстрі іпотек № 8968910 від 04.09.2006. На предмет іпотеки накладена заборона відчуження, що підтверджується витягом про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 8968876 від 04.09.2006 (далі - Договір іпотеки);

-в заставу транспортні засоби:

автомобіль ЗИЛ ММЗ 45021, кузов НОМЕР_1 самоскид, рік випуску 1986, реєстраційний НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3, видане МРЕВ-9 ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 20.04.2004,

автомобіль МАЗ 53371 029, кузов НОМЕР_4, рік випуску 1994, реєстраційний НОМЕР_5, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_6, видане МРЕВ-9 ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 20.04.2004,

автомобіль DAEWOO LANOS D4XS513, кузов НОМЕР_7 седан, рік випуску 2003, реєстраційний НОМЕР_8, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_9, видане МРЕВ-6 ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 26.02.2003,

на умовах договору застави № 90/1/2006 від 04.09.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С., номер за реєстром 2066/з (із змінами та доповненнями від 24.04.2009, далі - Договір застави).

В Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис про обтяження, що підтверджується Витягом № 8985053 від 05.09.2006;

-в заставу обладнання згідно переліку, на умовах договору застави № 90/3/2006 від 04.09.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С., номер за реєстром 2067/з (із змінами та доповненнями від 24.04.2009, далі - Договір застави).

В Державному реєстрі обтяжень рухомого майна внесено запис про обтяження, що підтверджується Витягом № 9052805.

Відповідно до п. 5.1 Кредитного договору, у випадку порушення Позичальником зобов'язань, Банк має право відмовитися від виконання своїх зобов'язань та/або розірвати цей договір, при цьому Позичальник зобов'язаний відшкодувати Банку збитки в розмірі неповерненої суми кредиту, процентів за користування кредитом, належних до сплати комісій та витрат, понесених Банком за цим договором та будь-яку іншу заборгованість Позичальника за цим договором.

Пунктом 3.1.6 Договору іпотеки передбачено, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової чи неодноразових прострочок Іпотекодавцем (Позичальником за кредитним договором) сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту Іпотекодержателю.

Згідно п. 6.1 Договору іпотеки, Іпотекодержатель набуває права звернути стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем умов Кредитного договору

Пунктом 6.2 Договору іпотеки передбачено, що звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюються або за рішенням суду, або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю сторін про задоволення вимог Іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 2 ст. 590 ЦК України зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 3 Закону України «Про іпотеку»передбачено, що у разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки.

Відповідно до ст.33 Закону України «Про іпотеку»у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно п.п.3.3.4 п.3.3 Договору іпотеки Іпотекодавець зобов'язаний на період дії договорів застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування.

Договір іпотеки відповідно до п. 7.1 вважається чинним до повного виконання зобов'язань, забезпечених іпотекою.

В разі невиконання чи неналежного (в тому числі, невчасне) виконання зобов'язань, зокрема щодо страхування предмету іпотеки, відповідно до п. 4.2 Договорів іпотеки Іпотековадець зобов'язаний сплатити на користь Іпотекодержателя штраф у розмірі 5000 грн.

Відповідач, Іпотекодавець за Договором іпотеки, на виконання умов Договору іпотеки застрахував предмет іпотеки на користь Банку строком на один рік та щорічно його перестраховував.

Останній договір добровільного страхування заставного майна від 2 квітня 2009 року № 12-0103-1161, укладений між Відповідачем та ЗАТ «Страхова компанія «Українська Страхова група», закінчився 19 квітня 2010 року.

Договір страхування на наступний період не укладався.

Таким чином, відповідно до п. 4.2 Договору іпотеки, Іпотекодавець за порушення умов Договору іпотеки щодо обов'язку страхування майна на весь період дії цього договору, зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 5 000 гривень.

Згідно п.п.3.1.5, 3.1.6 Договору застави, у випадку, якщо в момент настання терміну виконання будь-якого зобов'язання за Кредитним договором (сплата процентів та/або повернення кредиту), зобов'язання Позичальником в повному обсязі або в частині виконано не буде, заставодержатель має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: за рахунок коштів, вилучених від реалізації предмета іпотеки, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами або залишити у своїй власності предмет іпотеки шляхом погашення заборгованості за Кредитним договором за рахунок власних коштів у відповідності з цим договором.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язань, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

У ч. 2 ст. 590 ЦК України, ст. 20 Закону України «Про заставу»зазначено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов'язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п.п.3.3.4 п.3.3 Договорів застави заставодавець зобов'язаний на період дії договорів застрахувати предмет застави на його повну вартість за власний рахунок від всіх ризиків по даному виду страхування та виконувати всі умови кредитного договору при здійсненні страхування. В разі невиконання чи неналежного (в тому числі, невчасне) виконання зобов'язань, зокрема щодо страхування предмету застави, відповідно до п. 4.2. Договорів застави, заставодавець зобов'язаний сплатити на користь заставодержателя штраф у розмірі 5000 грн.

Відповідач, на виконання умов договорів застави, застрахував предмет застави - транспортні засоби та обладнання - на користь Банку строком на один рік та щорічно його перестраховував.

Останні договори добровільного страхування заставного майна від 2 квітня 2009 року № 12-0103-1160 та № 12-0103-1162, укладені між відповідачем та ЗАТ «Страхова компанія «Українська Страхова група», закінчилися 19 квітня 2010 року.

Договори страхування на наступний період не укладалися.

Таким чином, відповідно до п. 4.2 Договорів застави, відповідач за порушення умов договорів застави щодо обов'язку страхування заставленого майна на весь період дії цього договору, зобов'язаний сплатити Банку штраф у розмірі 5000 грн. х 2 = 10000 грн.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача у повному обсязі, шляхом стягнення з ВАТ «Експериментальний завод залізобетонних шпал»заборгованості в сумі 14518287,42 грн. та часткового погашення цього боргу шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, застави та обладнання.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачами не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, повязані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідачів, оскільки спір виник з їх вини.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Експериментальний завод залізобетонних шпал»(03680, м. Київ, пр.-т Відрадний, 52, ідентифікаційний код 01056296) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ідентифікаційний код 23697280) заборгованість за кредитним договором №90/2006 від 01.09.2006 та додатковими угодами до нього в сумі 14518287 (чотирнадцять мільйонів пятсот вісімнадцять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 42 коп., яка складається з:

- 7888392,87 грн. заборгованості по кредиту, що підлягає достроковому стягненню;

- 3736607,13 грн. простроченої заборгованості по кредиту;

- 58193,25 грн. поточної заборгованості по процентах;

- 2243309,10 грн. простроченої заборгованості по процентах;

- 240795,31 грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту;

- 335989,76 грн. пені за несвоєчасне погашення процентів;

- 5000 грн. штрафу за порушення умов договору іпотеки щодо страхування предмету іпотеки;

-10000 грн. штрафу за порушення умов договорів застави щодо страхування предметів застави.

У рахунок часткового погашення зазначеної вище заборгованості за Кредитним договором №90/2006 від 01.09.2006 та додатковими угодами до нього звернути стягнення на предмет іпотеки: майновий комплекс загальною площею 10249,00 кв.м, який знаходиться за адресою: м. Київ, пр-т Відрадний, 52, який належить ВАТ «Експериментальний завод залізобетонних шпал» (03680, м. Київ, пр.-т Відрадний, 52, ідентифікаційний код 01056296) на підставі свідоцтва про право власності на майновий комплекс, виданого Головним Управлінням майна Київської міської державної адміністрації серія МК №010002925 30.03.2000, зареєстрованого Київським міським БТІ 05.04.2000

У рахунок часткового погашення зазначеної вище заборгованості за Кредитним договором №90/2006 від 01.09.2006 та додатковими угодами до нього звернути стягнення на предмет застави:

-автомобіль ЗИЛ ММЗ 45021, кузов НОМЕР_1 самоскид, рік випуску 1986, реєстраційний НОМЕР_2, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_3, видане МРЕВ-9 ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 20.04.2004,

-автомобіль МАЗ 53371 029, кузов НОМЕР_4, рік випуску 1994, реєстраційний НОМЕР_5, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_6, видане МРЕВ-9 ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 20.04.2004,

-автомобіль DAEWOO LANOS D4XS513, кузов НОМЕР_7 седан, рік випуску 2003, реєстраційний НОМЕР_8, свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_9, видане МРЕВ-6 ДАІ ГУ МВС України в м. Києві 26.02.2003;

-обладнання згідно переліку, наведеному в п. 2.1 договору застави № 90/3/2006 від 04.09.2006, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скляр О.С., номер за реєстром 2067/з.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Експериментальний завод залізобетонних шпал»(03680, м. Київ, пр.-т Відрадний, 52, ідентифікаційний код 01056296) на користь Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»(03087, м. Київ, вул. Єреванська, 1, ідентифікаційний код 23697280) 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяР.Б. Сташків

Повне рішення складено 05.11.2010