Рішення № 12211358, 04.12.2009, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 2-10298/09

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2009 року Дзержинський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого - судді - ЛОСЄВОЇ Д.А.

при секретарі - ПЕТРОВСЬКІЙ М.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Казино «Премєр Палац» до ОСОБА_2 про визнання права та зобовязання до виконання договору

УСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство «Казино «Премєр Палац» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права та зобовязання до виконання договору про надання бухгалтерських послуг від 01.04.2009 року, посилаючись на те, що 01.04.2009 року між ними та ОСОБА_2 було укладено договір про надання бухгалтерських послуг.

Предметом договору про надання бухгалтерських послуг було надання відповідачем послуг з аналізу чинного податкового законодавства, повязаного з діяльністю позивача в сфері організації та проведення азартних ігор, а також надання послуг, щодо можливих варіантів ведення позивачем спрощеного бухгалтерського обліку, складання фінансової та іншої звітності, передбаченої чинним законодавством України. Зазначені послуги мали бути надані в строк до 30 вересня 2009 року.

Позивач при цьому зазначає, що ним 14.09.2009 року було надіслано на адресу відповідача лист, в якому йшла мова про те, що станом на сьогоднішній день (14.09.2009 року) жодних послуг відповідачем не надано.

Позивач в своєму листі просив відповідача повідомити про стан виконання договору про надання бухгалтерських послуг від 01.04.2009 року та строки в які відповідачем будуть остаточно виконані свої обовязки по договору.

У відповіді на лист позивача, відповідач зазначив, що Верховною Радою України 15 травня 2009 року прийнято Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні», відповідно до ст. 2 якого в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.

Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні» набрав чинності 25 червня 2009 року. оскільки був опублікований в газеті «Голос України» № 116 (4616) та газеті «Урядовий курєр» № 112 (4018).

Відповідно до ч. 1 ст. 3 зазначеного вище Закону до субєктів господарювання, які організовують і проводять на території України азартні ігри, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 8000 мінімальних заробітних плат з конфіскацією грального обладнання, а прибуток (дохід) від проведення такої азартної гри підлягає перерахуванню до Державного бюджету України.

Отже, виходячи з наведеного та враховуючи те, що позивач не має права здійснювати діяльність з організації та проведення азартних ігор (грального бізнесу), через заборону на гральний бізнес та участь в азартних іграх відповідач вважає за недоцільне і неможливе надавати позивачу бухгалтерські послуги з аналізу чинного податкового законодавства України, повязаного з діяльністю замовника в сфері організації та проведення азартних ігор, а також надавати послуги, щодо можливих варіантів ведення позивачем спрощеного бухгалтерського обліку, складання фінансової та іншої звітності, передбаченої чинним законодавством України і не вважає за необхідне виконувати умови договору про надання бухгалтерських послуг від 01.04.2009 р., а отже відповідач вважає договір про надання бухгалтерських послуг від 01.04.2009 р. таким, що припинив свою дію.

Позивач вважає дії відповідача незаконними та такими, що порушують права та охоронювані законом інтереси позивача, у зв'язку з чим просить визнати наявність у Закритого акціонерного товариства «Казино «Премєр Палац» права в строк до 25.06.2012 року включно здійснювати підприємницьку діяльність з організації діяльності з проведення азартних ігор (діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино) та зобо вязати відповідача виконувати умови договору про надання бухгалтерських послуг від 01.04.2009 року.

Представник відповідача ОСОБА_3 позов Закритого акціонерного товариства «Казино «Премєр Палац» не визнав, заперечував проти його задоволення, посилаючись на те, що дії ОСОБА_2 були законними та обгурнтованими.

Суд, вислухавши представника позивача Гривкова Є.Л., представника відповідача ОСОБА_3, дослідивши матеріали справи вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є:

- забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання;

- свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом;

- вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України;

- обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції у підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави;

- захист національного товаровиробника;

- заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Відповідно до ст. 7 Господарського кодексу України відносини у сфері господарювання регулюються Конституцією України, цим Кодексом, законами України, нормативно-правовими актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також іншими нормативними актами.

Відповідно до ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

В статті 15 Закону України «Про міжнародні договори України» зазначено, що чинні міжнародні договори України підлягають сумлінному дотриманню Україною відповідно до норм міжнародного права.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» чинні міжнародні договори України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» якщо міжнародним договором України, який набрав чинності в установленому порядку, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені у відповідному акті законодавства України, то застосовуються правила міжнародного договору.

Аналогічна норма міститься і в ч. 2 ст. 50 Господарського кодексу України де зазначено, що у разі якщо чинним міжнародним договором, згоду на обов'язковість якого надано Верховною Радою України, встановлено інші правила щодо підприємництва, ніж ті, що передбачено законодавством України, застосовуються правила міжнародного договору.

14 червня 1994 року Україною було підписано Угоду про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною, яка була ратифікована Верховною Радою України 10.11.1994 року та набула чинності для України 01.03.1998 року (далі УПС).

Відповідно до ч. 4 ст. 36 УПС якщо нове законодавство чи правила, які запроваджено в Україні, можуть спричинити більш обмежені умови для заснування компаній Співтовариства на її території і для функціонування дочірніх компаній і філіалів компаній Співтовариства, заснованих в Україні, ніж ті, що склалися на день підписання Угоди, то такі, відповідні законодавство чи правила не застосовуються протягом трьох років після набуття чинності відповідним законом до тих дочірніх компаній і філіалів, які вже були створені в Україні на момент набуття чинності відповідним актом.

Матеріалами справи підтверджується, що підприємство позивача є дочірньою компанією (засновником позивача є: Компанія Монтрон Лімітед, зареєстрована відповідно до законодавства Великої Британії під № 4473578, за адресою 214а, Голдерс Грін Роуд, Лондон, володіє 80% (вісімдесятьма відсотками) акцій ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «Казино «Премєр Палац») , тобто компанію, яка цілком підконтрольна материнській. Зважаючи на те, що УПС не визначає чітко зміст поняття контроль, при зясуванні відповідності субєкта підприємницької діяльності поняттю дочірньої компанії слід використовувати положення пункту (n) Статті XXVIII Генеральної угоди про торгівлю послугами (Додаток 1В до Угоди про СОТ, до якої Україна приєдналась на підставі Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі від 05.02.2008 р., ратифікованого Законом України № 250-VI від 10 квітня 2008 року), який визначає підконтрольність як володіння більш ніж 50% частки в участі в юридичній особі або наявності повноважень призначати більшість директорів юридичної особи, чи в інший спосіб правомірно керувати діями юридичної особи.

Відповідно до стаття 43 УПС компанії, які контролюються і є виключно спільною власністю українських компаній і компаній Співтовариства, також є бенефіціаріями положень Глав II, III, і IV.

Підприємство позивача відповідає всім умовам УПС, оскільки державна реєстрація ЗАКРИТЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «Казино «Премєр Палац» відбулась 09.10.2003 р., що підтверджується матеріалами справи, і до позивача мають біти застосовані правила визначені УПС, зокрема ст. 36, оскільки національне законодавство, зокрема Закон України «Про заборону грального бізнесу в Україні», спричиняє більш обмежені умови для заснування компаній Співтовариства на її території і для функціонування дочірніх компаній і філіалів компаній Співтовариства, заснованих в Україні, ніж ті, що склалися на день підписання Угоди. На день підписання УПС були відсутні заборони на гральний бізнес та азартні ігри.

Суд приходить до висновку, що на позивача дія Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» не може розповсюджуватись протягом трьох років, тобто до 25.06.2012 року включно.

Відповідно твердження відповідача про відсутність у позивача права здійснювати діяльність з організації та проведення азартних ігор (грального бізнесу) є необґрунтованим, спростовується матеріалами справи і діючим законодавством України.

Суд зазначає, що відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи викладене вище, вважає за необхідне задовольнити вимогу позивача про визнання його (позивача) права в строк до 25.06.2012 року включно здійснювати підприємницьку діяльність з організації діяльності з проведення азартних ігор (діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино), яка здійснюється на підставі ліцензії Міністерства фінансів України Серії АВ № 082931 від 29.05.2006 р.

Окрім того, відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином згідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

В листі, який був надісланий відповідачем позивачу, відповідач повідомив про те, що він не вважає за необхідне виконувати умови договору про надання бухгалтерських послуг від 01.04.2009 р., а отже відповідач вважає договір про надання бухгалтерських послуг від 01.04.2009 р. таким, що припинив свою дію

Отже, судом встановлено, що вина відповідача та його обов'язок нести відповідальність за порушення умов Договору є очевидними, зокрема шляхом зобовязання відповідача виконати умови договору про надання бухгалтерських послуг від 01.04.2009 року.

Одночасно з відповідача ОСОБА_2 у відповідності до ст. 88 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 8,50 гривень та сума витрат за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 9 Конституції України, ст. 36, 43 Угоди про партнерство та співробітництво між Європейськими співтовариствами і Україною від 14.06.1994 р., ст.ст. 11, 15, 16, 526, 529, 530 ЦК України, ст. ст. 6, 7, 50 Господарського кодексу України, ст. ст. 10, 11, 15, 57, 58, 60, 130, ч. 4 ст. 174, 208, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК Україна, ст. ст. 15, 19 Закону України «Про міжнародні договори України» суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства «Казино «Премєр Палац» задовольнити:

Визнати наявність у Закритого акціонерного товариства «Казино «Премєр Палац» ( 01004, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 5-7/29, Ідентифікаційний код юридичної особи 32710850) права в строк до 25.06.2012 року включно здійснювати підприємницьку діяльність з організації діяльності з проведення азартних ігор (діяльності з організації та проведення азартних ігор у казино), яка здійснюється ним на підставі ліцензії Міністерства фінансів України Серії АВ № 082931 від 29.05.2006 р. у звязку з нерозповсюдженням на Закрите акціонерне товариство «Казино «Премєр Палац» ( 01004, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка/вул. Пушкінська, 5-7/29, Ідентифікаційний код юридичної особи 32710850) дії Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні».

Зобовязати ОСОБА_2 виконувати умови договору про надання бухгалтерських послуг від 01.04.2009 року, укладений між Закритим акціонерним товариством «Казино «Премєр Палац» та ОСОБА_2.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства «Казино «Премєр Палац» суму судового збору у розмірі 8,50 (вісім пятдесят) грн. та суму витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 37 (тридцять сім) грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області шляхом подачі до Дзержинського районного суду протягом десяти днів заяви про апеляційне оскарження рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

СУДДЯ: