Рішення № 12211306, 02.11.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/39602.11.10

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовомприватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»

до закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

ОСОБА_2

про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних у розмірі 6410, 50 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Хомутов Г.В. представник за довіреністю № 32-18 від 05.01.2010 року;

від відповідача: не зявився;

від третіх осіб: 1) не зявився;

2) не зявився.

встановив :

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»про стягнення страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних у розмірі 6410, 50 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 24 червня 2009 року між ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування»(на даний момент перейменоване у приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування») укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 2249-а/09зп ФМ. На умовах встановлених цим договором, були застраховані майнові інтереси ОСОБА_1 повязані із володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем НОМЕР_1 від ризиків: викрадення, збитки внаслідок ДТП, збитки внаслідок інших подій.

03.05.2010 року на вул. Українській біля електроопори № 122 у м. Запоріжжі сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4 та автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5.

За фактом настання страхового випадку із застрахованим автомобілем НОМЕР_1 позивач у встановленому порядку подав відповідачу заяву на виплату страхового відшкодування за полісом обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВЕ/3746835 та всі інші необхідні документи для виплати страхового відшкодування у розмірі 6327 грн. 12 коп.

Від вирішення спору в позасудовому порядку відповідач ухиляється, тому позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача суму страхового відшкодування, пені, трьох відсотків річних у розмірі 6410, 50 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 12.10.2010 року порушено провадження у справі № 33/396, розгляд справи призначено на 02.11.2010 року.

В судове засідання 02.11.2010 року представники відповідача та третіх осіб не зявилися, вимоги ухвали Господарського суду м. Києві про порушення провадження у справі № 33/396 від 12.10.2010 року не виконали, про день та час розгляду справи були повідомленні належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 11427395 від 27.10.2010 року та № 11427409 від 25.10.2010 року відповідно. Проте від відповідача до загального відділу діловодства надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку із його необґрунтованістю.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 08.10.2010 року, позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно зясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

З довідки ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду від 3 травня 2010 року, вбачається, що на вул. Українській проти електроопори № 122 у м. Запоріжжя, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортний засіб Honda CR-V, д.н. НОМЕР_1, отримав механічні пошкодження: переднього бамперу, переднього правого крила, переднього правого підкрилка, переднього правого дзеркала, порогу, передніх правих дверцят.

Постановою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 17 травня 2010 року по справі № 3-1696 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП до ОСОБА_2 застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 (триста сорок) гривень.

Пошкоджений автомобіль застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 2249-а/09зп ФМ від 24 червня 2009 року ОСОБА_1 та закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «АХА Страхування», яке згодом було перейменовано на приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування».

Враховуючи, висновок експертного автотоварознавчого дослідження по визначенні вартості матеріального збитку № 99/05 від 12 травня 2010 року транспортного засобу Honda CR-V, д.н. НОМЕР_1, вартість матеріального збитку становить 7728 грн. 01 коп.

Так, відповідно до рахунку-фактури № АС-0000411 від 13 травня 2010 року та розрахунку суми страхового відшкодування по договору добровільного страхування наземного транспорту № 2249-а/09зп ФМ від 24 червня 2009 року сума страхового відшкодування дорівнює вартості відновлюваного ремонту за відрахуванням франшизи по даному ризику становить 6837 грн. 12 коп., що також підтверджує страховий акт № 1529-а/10 зп по договору страхування № 2249-а/09зп ФМ від 24 червня 2009 року.

Таким чином, 18 травня 2010 року здійснено виплату страхового відшкодування в сумі 6837 грн. 12 коп., що підтверджується платіжним дорученням № 4070 від 18 травня 2010 року.

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Транспортний засіб ВАЗ 21110, д.н. НОМЕР_2, яким скоєно ДТП, що спричинило нанесення шкоди автомобілю НОМЕР_1, належить ОСОБА_2. Останній уклав з закритим акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія»поліс № ВЕ/3746835 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 10.04.2010 року.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На підставі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Також, п. 2 полісу № ВЕ/3746835 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 10.04.2010 року встановлює, що ліміт відповідальності становить 25 500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп., а франшиза 510 грн. 00 коп.

Відповідно абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього пункту.

Таким чином, враховуючи положення ст. 29 Закону України «Про обовязкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», з урахуванням встановленої пунктом 2 № ВЕ/3746835 обовязкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 10.04.2010 року, розмір страхового відшкодування складає: 6837 грн. 12 коп. (збиток) 510 грн. 00 коп. (франшиза) = 6327 грн. 12 коп.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду транспортному засобу Honda CR-V, д.н. НОМЕР_1, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно п. 37.2. ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Відповідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вимога позивача щодо стягнення пені з у розмірі 69 грн. 86 коп. є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача щодо стягнення трьох процентів річних за період з 09.09.2010 року-04.10.2010 у розмірі 13 грн. 52 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно з статтею 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5 корп. Б, код ЄДРПОУ 30729278) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»в особі Запорізької філії приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування»(69035, м. Запоріжжя, вул. Сорок років Радянської України, 57-В, п/р 26502011332557 в АТ «ОТП Банк», МФО 300528, код ЄДРПОУ 26184300) основний борг в розмірі 6 327 (шість тисяч триста двадцять сім) грн. 12 коп., пеню в розмірі 69 (шістдесят девять) грн. 86 коп., три проценти річних у розмірі 13 (тринадцять) грн. 52 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 102 (сто дві) грн. 00 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення 04.11.2010 року.