Рішення № 12211296, 19.10.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 33/37119.10.10

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»від імені якого діє філія «Західне регіональне управління»публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»

до           товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія»

про           стягнення 257468,32 грн.

За участю представників:

від позивача Біскуп Н.В. –представник за довіреністю № б/н від 26.02.2010 року;

від відповідача не з’явився.

встановив :

Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та кредит»від імені якого діє філія «Західне регіональне управління»Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та кредит»звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно –Українська Лізингова Компанія»про стягнення 257468,32 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, 29 листопада 2006 року між «Банк «Фінанси та Кредит», товариство з обмеженою відповідальністю (правонаступником якого Публічне акціонерне товариство «Банк «фінанси та Кредит») від імені якого діє Філія «Західне регіональне управління»Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Західно - Українська Лізингова Компанія»( Відповідач) було укладено кредитний договір № 253-к (надалі Договір) про надання Відповідачу кредит на суму 923 755, 00 грн. з терміном до 30 листопада 2009 р.

Позивач свої зобов'язання по Договору виконав в повному обсязі, що підтверджується Розпорядженням №527-ка відділу операційного обслуговування від 29.11.2006 р.

Відповідач в порушення умов договору не повернув кредит до 30 листопада 2009 року, а тому станом на 07 червня 2010 року виникла заборгованість по кредиту в розмірі 257 468,32 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.10.2010 року порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Розгляд справи призначено на 19.10.2010 р.

В судове засідання 19.10.2010 року представник відповідача не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 33/371 від 06.10.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення № 11551207, яке було направлено на юридичну адресу, а саме: 04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, під’їзд 7 та отримане представником 11.10.2010 року.

Представник позивача подав документи на виконання вимог ухвали суду від 06.10.2010 року. В судовому засіданні 19.10.2010 року позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Частина 1 статті 202 ЦК України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п. 1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 ЦК України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. (ст. 1054 ЦК України).

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2006 року між Банк «Фінанси та кредит» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Перша Західно-Українська Лізингова Компанія» (Позичальник) було укладено кредитний договір № 253 –К.

Згідно з п. 4.1. Кредитного договори сторони визначили, що кредитні кошти за даним Договором направляються Позичальником для оплати вартості автомобілів КРАЗ –65055-0000062 в кількості 5-ти одиниць відповідно до Договору купівлі-продажу № 25/10/2006 від 25 жовтня 2006 року, укладеного між Позичальником, як покупцем, і ПП «ВКП «Альфа Текс», як продавець.

Відповідно до п. 1.1. Кредитного Договору Банк надає позичальнику кредит в сумі 923755,00 грн., а позичальник зобов’язується повернути отримані кредитні кошти до 30 листопада 2009 року, та сплатити за користування кредитом проценти в розмірі 12,5% річних.

Пунктом 2.1 Кредитного договору встановлено, що видача кредиту проводиться відповідно до письмової заявки Позичальника за згодою Банку шляхом перерахування коштів для оплати вартості автомобілів відповідно до Договору купівлі-продажу, вказаного в п. 4.1. даного Договору, з позичкового рахунку, відкритого Позичальнику, на поточний рахунок продавця –ПП «ВКП «Альфа Текс».

Погашення основної суми боргу за кредитом проводиться позичальником згідно з встановленим графіком. Позичальник зобов’язується повністю повернути кредит Банку 30.11.2009 року, шляхом перерахування коштів на транзитний рахунок Банку № 29093011540980, код банк 325923, код ЄДРПОУ 2203603, які далі зараховуються Банком на позичковий рахунок Позичальника, відповідно до регламенту роботи Банку.

Факт отримання Позичальником кредитних коштів підтверджується Розпорядженням №527-ка відділу операційного обслуговування від 29.11.2006 р.

Згідно зі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного Банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісячно до дня повернення позики.

Позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що були встановлені договором. (ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. (ч. 3 с. 1049 ЦК України).

Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору позичальник сплачує Банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту за відсотковими ставками 25% річних за період з 30 листопада 2009 року до дня фактичного погашення.

Згідно п. 3.3. Кредитного договору нарахування процентів проводиться за період користування кредитними коштами з моменту надання кредитних коштів з позичкового рахунку Позичальника, до моменту повернення коштів на позичковий рахунок Позичальника.

За період дії кредитного договору відповідачем частково сплачено суму кредиту в розмірі 723393,81 грн. а відтак залишається не погашеною сум кредиту в розмірі 200361,19 грн.

Також, зважаючи на несвоєчасне виконання зобов’язань за договором сума прострочених процентів за користування кредитними коштами за період з 29.11.2006 року по 06.09.2010 р. станом на 07.09.2010 року складає 37712,33 грн. за розрахунком 233214,16 грн. (сума нарахованих процентів) –195501,83 грн. (сума погашених процентів).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства,а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст.ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки,встановлені договором або законом.

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Згідно до п. 7.1. Кредитного договору за прострочення повернення кредитних кошті і/або сплати процентів за користування кредитом позичальника сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення.

Враховуючи, що судом встановлено, що позичальник порушує строки сплати процентів, встановлених кредитним договором, отже позивач підставно вимагає стягнення з позичальника пені за простроченими кредитними коштами - 20575,99 грн., пені за простроченими процентами 818,81 грн.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, пеня, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту визнається судом обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перша Західно -Українська Лізингова Компанія»(04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8, під’їзд 7, п/р 26505014726 980 у Філії «Західне РУ», АТ»Банк «Фінанси та Кредит», код банку 325923, код ЄДРПОУ 31362539) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит»(м. Київ, вул. Артема, 60, код ЄДРПОУ 09807856) від імені якого діє філія „Західне регіональне управління" Публічного акціонерного товариства Банк «Фінанси та Кредит»(79000, м. Львів, вул. Банківська, 5, код ЄДРПОУ 22403603) 200361 (двісті тисяч триста шістдесят одна) грн. 19 коп. –сума простроченого кредиту; 35712 (тридцять сім тисяч сімсот дванадцять) грн. 33 коп. –сума прострочених нарахованих процентів; 20575 (двадцять тисяч п’ятсот сімдесят п’ять) грн. 99 коп. – пеня за простроченими кредитними коштами; 818 (вісімсот вісімнадцять) грн. 81 коп. - пеня за простроченими процентами; 2590 (дві тисячі п’ятсот дев’яносто) грн. 00 коп. - державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмір 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя                                                   С.М.Мудрий

Дата підписання повного тексту рішення: 04.11.2010 року.